ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Класифікація і структура основних засобів.

Загрузка...

Основні фонди (засоби)
Основні виробничі фонди
Основні фонди невиробничого призначення
Активна частина
Пасивна частина
-робочі машини та механізми - транспортні засоби - силові машини та устаткування - виробничий інструмент та інвентар  
- виробничі споруди, будівлі; - передавальні пристрої -господарський інвентар
- житлові будинки -комунально-побутові об’єкти -комунальні споруди -будинки медичного призначення - багаторічні насадження  
Основні засоби – це матеріальні активи, які використовуються у процесі виробництва протягом багатьох виробничих циклів, зберігають при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на створювану продукцію (виконану роботу, надані послуги) поступово, частинами до завершення строку їх служби, який повинен бути більший одного року або операційного циклу.

 

Основні засоби класифікуються за відповідними ознаками:

 

1 За відношенням до процесу виробництва:

- основні засоби виробничого призначення;

- основні засоби невиробничого призначення.

До виробничих належать основні фонди, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі або обслуговують його.

До невиробничих належать основні фонди, які не беруть участі у виробничому процесі, але перебувають на балансі підприємства. Наприклад, це відомчі житлові будинки, дитячі садки, лікарні тощо. Оскільки невиробничі фонди не беруть участі у виробничому процесі, то їх вартість не переноситься на вартість готової продукції. Їх зношення відшкодовується за рахунок бюджетних або інших асигнувань.

 

2 За характером участі в процесі виробництва:

- активна частина;

- пасивна частина

Залежно від участі у процесі виробництва, тобто від ступеня їх впливу на предмет праці, основні фонди поділяються на активну і пасивну частини.

До активної частини, яка бере безпосередню участь у виробничому процесі, належать: робочі машини й механізми, транспортні засоби, силові машини і устаткування, технологічні лінії, виробничий інструмент, інвентар тощо,

до пасивної, що створює умови для процесу виробництва або служить для зберігання предметів та продуктів праці належать: будівлі, споруди, передавальні пристрої тощо.

3 За видовою техніко-технологічною ознакою, яка є основою для бухгалтерського і статистичного обліку ОЗ поділяють:

- будівлі, споруди, передавальні пристрої;

- машини і обладнання;

- транспортні засоби;

- інструменти, прилади, інвентар;

- земельні ділянки;

- капітальні витрати на поліпшення земель;

- робоча і продуктивна худоба;

- багаторічні насадження;

- інші основні засоби.

1. Будівлі — будівельні об’єкти, призначені для створення необхідних умов праці. Тут розміщуються основні, допоміжні та обслуговуючі виробництва, лабораторії, управлінській апарат підприємства тощо.

2. Споруди — інженерно-будівельні об’єкти, призначені для здійснення технічних або технологічних функцій, пов’язаних з виробництвом. Це насосні станції, тунелі, мости, очисні споруди, естакади тощо.

3. Передавальні пристрої. За їх допомогою передається енергія різних видів: електрична, теплова, механічна, а також рідкі й газоподібні речовини. Це нафтопроводи, газопроводи тощо.

4. Машини та обладнання:

а) силові машини і устаткування, призначені для виробітку та перетворення енергії — генератори, двигуни тощо;

б) робочі машини та устаткування, які використовуються безпосередньо для роботи з предметом праці — верстати, преси, молоти тощо;

в) вимірювальні та регулюючі пристрої, лабораторне обладнання;

г) обчислювальна техніка;

д) інші машини й обладнання.

5. Транспортні засоби — для транспортування вантажів і людей у межах підприємства та поза ним.

6. Інструменти всіх видів та оснащення, що кріпиться до машин і призначене для обробки виробів, термін екплуатації якого більший одного року.

7. Виробничий та господарський інвентар — для полегшення виробничих операцій: робочі столи, верстати, тара для зберігання сипучих речовин; інвентар конторського призначення: шафи, столи, інші офісні меблі, комп’ютери, копіювальна техніка тощо.

8. Земельні ділянки – земельні ділянки, що є власністю підприємства.

9. Капітальні витрати на поліпшення та рекультивацію земель.

10. Робоча і продуктивна худоба – робоча худоба (коні, інші робочі тварини), продуктивна і племінна худоба (корови, кози, вівці та ін.).

11. Багаторічні насадження – плодово-ягідні дерева, кущі, озеленення та ін.)

12. Інші основні фонди — бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові споруди, інвентарна тара, предмети прокату, природні ресурси.

До основних фондів підприємства не належать і вважаються їх оборотними засобами:

· засоби праці з терміном корисного використання менш як 12 місяців незалежно від вартості;

· малоцінні предмети виробничого оснащення;

· змінне обладнання (таке, що багаторазово використовується у виробництві у вигляді змінних пристосувань до основних фондів);

· спецодяг, спецвзуття, формений одяг;

· предмети, призначені для передання в оренду;

· багаторічні насадження, які вирощуються у розсадниках як посадковий матеріал.

4 За нормами амортизації (розг. в пит.4 лекції)

5 За віком.

6 В залежності від прав власності: власні, орендовані

Оцінка основних засобів.

Оцінка основних засобів – це грошовий вираз їхньої вартості.

Застосовують такі види оцінювання, як первісна, відновна, залишкова та ліквідаційна вартість основних засобів.

Первісна вартість основних засобів — це їх вартість на момент введення в дію (експлуатацію)

Відновна (переоцінена) вартість основних фондів — це вартість її відтворення в умовах і цінах, що склалися (в сучвасних умовах).

Залишкова вартість основних фондів виникає у процесі їх експлуатації і характеризує реально існуючу їх вартість, ще не перенесену на вартість готової продукції.

Ліквідаційною називають вартість основних фондів після завершення терміну їх експлуатації, це вартість яку підприємство планує отримати від їх ліквідації.

Амортизована вартість – вартість спрацювання основних засобів.

Балансова вартість – вартість на початок розрахункового періоду, вартість за якою основні засоби обліковуються на балансі підприємства. На даний час балансовою вважається залишкова вартість ОЗ.

Справедлива вартість визначається сумою, за якою актив може бути обміняний або отриманий в операції між незалежними, поінформованими та зацікавленими сторонами. Вона є ринковою вартістю основних засобів.

Первісна вартість, вартість на момент введення в дію, визначається за формулою:

 

де Ф придб – вартість (ціна) на момент придбання;

- вартість доставки до місця встановлення;

- вартість на встановлення та монтаж;

Ф інш – інші витрати, пов’язані з придбанням основних фондів

Якщо вартість основних засобів значно (на 10 % і більше) відрізняється від їх реальної вартості на дату балансу, то підприємство має право їх переоцінити. При цьому виникає поняття відновної вартості.

Відновна (переоцінена) вартість основних фондів — це вартість їх відтворення в умовах і цінах, що склалися. Вона враховує такі самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. Відновну вартість визначають на основі генеральної інвентаризації. З метою визначення відновної вартості основних засобів застосовують розрахункові методи, зокрема індексацію. Відновну вартість визначають за формулою

Фвідн = Фперв * і ,

де і — індекс переоцінки, який визначають діленням справедливої вартості об’єкта, що переоцінюється, на його залишкову вартість.

Переоцінка вартості основних засобів здійснюється за рішенням уряду з метою активізації інвестиційних процесів, збільшення питомої ваги власних джерел фінансування капіталовкладень і послаблення впливу індексації основних засобів на підвищення цін.

За первісною, або відновною, вартістю основні засоби зараховуються на баланс підприємства і перебувають там протягом усього періоду їх експлуатації.

Залишкова вартість основних засобів виникає у процесі їх експлуатації і характеризує реально існуючу їх вартість, ще не перенесену на вартість готової продукції. Визначають її за формулою

Фзал = Фперв – Фзн , (2.3)

де Фзн - вартість зношення (амортизаційні відрахування).

 

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти