ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Сукупний попит на гроші: кількісна визначеність, графічна модель та механізм відновлення рівноваги на грошовому ринку

Скупний попит на гроші – реальна грошова маса, яка необхідна економічним суб’єктам для оплати угод та як активи. Функцію грошового попиту можна записати так: стр 85 2 формула . Звідси зміна грошового попиту визначається за формулою: .

На мал. похила лінія Мd – це крива сукупного грошового попиту. ЇЇ особливість полягає в тому. що вона зміщена вправо від вертикальної осі на певну відстанью. Таке зміщення відображає величину попиту на гроші для угод не залежить від відсоткової ставки. Завдяки цьому крива Мd набуває задтності відображати весь грошовий попит. Вертикальна лінія Ms1 – початкова крва грошової пропозиції. Перетин кривих Md та Мs1 у точці Т1 свідчить про початкову рівновагу на грошовому ринку за рівноважної відсоткової ставки на рівні n1.

 

Якщо припустити, що Нацбанк збільшив грошову пропозицію, то її крива зміститься в положення Ms2. За даної відсоткової ставки рівновага порушується: Ms2>Md. Але ринок тяжіє до рінвоваги. Механізм відновлення рівноваги буде таким: 1) перевищення пропозиції над попитом викликає появу надлишкових гроше, які спрямовуються на придбання облігацій; 2) надлишкові гроші збільшують попит на облігації, що підвищує їх ціну; 3) зростання цін на облігації викликає зниження відсоткової ставки.

Банківські резерви та депозитний мультиплікатор: загальні, обов'язкові та надлишкові резерви; схематична інтерпретація примноження депозитів, модель депозитного мультиплікатора, приріст депозитів і спрощена модель грошової пропозиції

Національний банк регулює грошову пропозицію через комерційні банки.

Кошти, залучені на депозит, формують загальні резерви банківскьої системи (TR), які розподіляються на 2 частини за формулою:

LR – обов’язкові резерви. Їх величина визначається згідно з нормою обов’язкового резервування (lr), рівень якої регламентується Національним банкомвідносно депозитів (D). Звідси обов’язкові резерви визначаються за формулою: .

ER – надлишкові резеерви, які обчислюються як різниця між загалними резервами (залученими депозитами) та обов’язковимирезервами: . Надлишкові резерви використовуються для проведення комерційними банками активних оперцій: надання позик та здійснення інвестицій.

Головна особливість комерційних банків полягає у тому. що залучаючи початково на депозит кошти, вони завдяки кредитуванню та інвестуванню набувають здатності створювати нові депозити. Це означає. що між початковим приростом депозитів та новоствореними депозитами існує не проста, а помножена, тобто мультиплікативна залежність.

Приклад. Припустимо, що банк №1 залучив на депозит 100 грн. нових грошей за рахунок дисконтної позики Нацбанку. Із цієї суми він 20 грн. відраховує в обов’язкові резерви. (норма обов’язкового резервування 20%). Решта – 80 грн – надлишкові резерви. Оскільки вони не приносять доходу (відсотків), то банк використовує їх для надання позик і в такий спосіб він втрачає свої надлишкові резерви. Позичальник кладе отримані гроші (80 грн) на свій рахунок в банку №2. внаслідок чого на цю суму збільшуються його депозити. Це означає, зо до початкової суми депозитів 100 грн. банк №1 додав 80 грн банку №2. Тому сукупна сума грошей становить тепер 180 грн. з яких 80 грн – новостворені гроші. Банк №2, у свою чергу. розподіляє приріст депозитів за аналогічною схемою унаслідок чого він створює 64 грн. нових депозитів на рахунку банку №3. Оскільки у кожного наступного банку приріст депозитів зменшується порівняно з попереднім, то процес багаторазового розширення банківських депозитів має межу. Для банківської системи у цілому створення депозитів припиняється тільки тоді. коли надлишкові резерви будуть вичерпані.

Здатність банківської системи примножувати початковий приріст депозитів визначається депозитним мультиплікатором. Він перебуває в оберненій залежності від резервної норми ат визначається за формулою: , де rr – резервна норма, яка визначається за формулою .

Приріст депозитів буде: .

Приріст депозитів збільшує грошову пропозицію. Проте зв’язок між ними може бути різним. Якщо приріст депозитів банківської системи започатковується за рахунок грошової емісії, то грошова пропозиція збільшується адекватно збільшенню депозитів. . Але приріст депозитів банківської системи може забезпечуватися і приватним сектором. Найбільш типове джерело початкового приросту депозитів – вклади населення. У цьому разі депозити збільшуються за звичайною формулою. Проте приріст грошової пропозиції (новостворені гроші) буде меншим на величину прросту депозитів, оскілки його було забезпечено за рахунок перетворення наявної в обігу готівки в безготівкові гроші: або

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти