ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

РОЗДІЛ 1

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Місцезнаходження та площа лісгоспу

Медвинське лісництво входить до Богуславського держлісгоспу, що підпорядковане обласному управлінню лісового господарства «Київліс» Державного комітету лісового і мисливського господарства України і розташований в південній частині Київської області на правобережжі Дніпра на території Богуславського, Таращанського, Рокитнянського і Миронівського адміністративних районів.

Загальна площа лісгоспу за даними лісовпорядження 2000 року складає 30852 га і поділена на сім лісництв.

Таблиця 1.1.

Розподіл площі лісгоспу по лісництвах

№ пп Назва лісництв Загальна площа Відстань, км
га % до контори до залізнич-ної станції
1. 2. 3. 4. 5. 6. Богуславське Бушівське Медвинське Вільшанське Поташнянське Таращанське Улашівське 17.1 16.3 12.7 17.4 12.2 13.2 11.1 -

Лісові масиви Богуславського лісгоспу зосереджені в 33-х лісових урочищах. Контора лісгоспу знаходиться в центрі міста Богуслав.

Лісорослинна зона і клімат

Богуславський лісгосп розташований в лісостеповій зоні на придніпровській височині, дуже розчленованій ярами і балками.

Клімат району розташування лісгоспу помірно-континентальний. Зима нетривала з частковими відлигами. Літо тепле з великою кількістю сонячних днів. Середньорічна температура повітря рівна (+ 7°С). Найбільш холодним місяцем є січень (-6.2°С), а самим теплим – липень (+ 19.6°С).

Абсолютний максимум температури повітря спостерігається в липні до (+38°С), абсолютний мінімум в січні (- 36°С). Перші заморозки восени звичайно наступають з 9 жовтня, а останні весняні заморозки спостерігаються 25 квітня. В окремі роки ранні осінні заморозки починалися з 15 вересня, а пізні весняні доходили до 13 травня.

Середня дата появлення снігового покрову – 22 листопада, середня дата сходу снігу – 24 березня. Кількість днів зі стійким сніговим покровом становить в середньому 80 днів. Товщина снігового покрову протягом зими біля 23 см.

Глибина проникнення температури в ґрунті становить: середня 42 см, найбільша 125 см. Вегетаційний період продовжується біля 200 днів. Середньорічна кількість атмосферних опадів становить 499 мм. Більша частина опадів (371 мм) випадає в теплий період року, тобто з квітня по жовтень, коли вони найбільш необхідні рослинам. Максимум опадів припадає на травень – липень місяці, коли випадають сильні дощі, а в окремі дні і зливи, які супроводжуються сильними грозами. Кількість днів з грозами дорівнює 25. Найнижча відносна вологість повітря в травні (65%), в цей час віють сухі південно-східні вітри. Завдяки відносно рівному розподілу опадів у вегетаційний період, посухи в районі розташування лісгоспу-явище рідке.

Переважним напрямком вітрів протягом року є західний. В квітні місяці поряд західними переважають південного і південно-східного напрямків, в травні переважають вітри південно-східного напрямку. Сильні вітри з середньою швидкістю 15 м×секֿ¹ і більше спостерігаються рідко.

Із кліматичних факторів, які негативно впливають на ріст і розвиток деревних рослин слід відмітити наступні:

1. Пізні весняні і ранні осінні заморозки, які побивають пагони екзотів;

2. Сухі південно-східні вітри в травні, які іноді інколи спричиняють відпад культур (особливо сосни);

3. Сильні зливи в літній період можуть заподіяти значну шкоду лісовим розсадникам.

В цілому ж клімат розташування лісгоспу досить сприятливий для успішного зростання дуба звичайного і червоного, ясена звичайного, клена гостролистого, липи, граба, сосни та інших деревних порід. Це підтверджується наявністю значної кількості насаджень вказаних порід та Ι і ΙΙ бонітетів.

Основні кліматичні показники. Які характеризують клімат району розташування лісгоспу наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Основні кліматичні показники, що характеризують клімат району розташування Богуславського лісгоспу

Місяці Температура повітря °С Кількість опадів, мм Відносна вологість повітря, % Переважаючі вітри, швидкість. м×сек̄ ¹
середня макси- мальна мініма- льна
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень -5.7 -5.2 +1.7 +7.8 +15.0 +17.9 +20.0 +19.1 +14.0 +9.0 +10.0 +20.0 +29.0 +34.0 +34.0 +37.0 +37.0 +33.0 -35.0 -34.0 -16.0 -12.0 -4.0 +3.0 +6.0 +4.0 +4.0 Пн 3.3 – 4.4 Пн 3.3 – 4.5 ПдС,ПнЗ – 4.3 ПнЗ,ПдС – 4.2 ПнЗ,ПдС – 4.5 ПнЗ – 3.2 ПнЗ – 3.0 ПнЗ – 3.1 ПнЗ – 3.3
Місяці Температура повітря °С Кількість опадів, мм Відносна вологість повітря, % Переважаючі вітри, швидкість. м×сек̄ ¹
середня макси-мальна мініма- льна
Жовтень Листопад Грудень +2.8 +1.9 +0.5 +28.0 +24.0 +12.0 -18.0 -22.0 -27.0 ПдС,Пд – 3.3 ПдС,Пд – 4.0 ПдС,С – 3.4
В середньо- му за рік. +7.6   +3.7   -33.0       ПнЗ – 3.5  

Продовження таблиці 1.2.

Рельєф і ґрунти

За характером рельєфу територію Богусловського лісгоспу можна умовно розділити на дві частини по р. Рось: лівобережну і правобережну. Лівобережна частина (правобережна частина території) являє собою місцевість з рівнинною формою рельєфу. Правобережна частина являє собою підвищення з дуже горбистим рельєфом, порізаним балками і долинами бувших рік. Переважна крутизна схилів 6 - 15°.

Основною ґрунтоутворюючою материнською породою в лісгоспі є четвертинні відкладення з лесу і лесовидних суглинків, а в при річній і правобережній частинах – амовіальні відкладення після льодовикового періоду.

В залежності від підстилаючої материнської породи в лісгоспі розповсюджені два основних типи ґрунтів:

1. Сірі лісові ґрунти – на лесі або лесовидних суглинках;

2. Дерново-підзолисті ґрунти – на піщаних і глинисто-піщаних алювіальних відкладеннях. Сірі лісові ґрунти представлені трьома ґрунтовими відмінностями: сірі лісові опідзолені суглинкові ґрунти (найбільш розповсюджений тип ґрунтів), світло-сірі лісові опідзолені суглинкові ґрунти і темно-сірі лісові опідзолені суглинкові ґрунти.

За ступенем зволоження всі ґрунтові відмінності відносяться до категорії свіжих.

З причин значного розчленування рельєфу в районі розташування лісгоспу розвинуті ерозійні процеси, які приводять до змиву ґрунтів і утворення ярів. Важливу роль в комплексі заходів боротьби з ерозією ґрунтів відіграє заліснення, в першу чергу крутосхилів і гребенево-водорозділів, створення прияружних і полезахисних смуг.

Лісові масиви лісгоспу розташовані в основному на водо розділах, схилах балок і тому їх роль в запобіганні ерозійних процесів безумовно велика.

 

Гідрографія і гідрологічні умови району

Богуславський лісгосп розташований в басейні притоки Дніпра ріки Рось, яка ділить територію на дві частини. Ріка Рось бере початок у Вінницькій області на водорозділі рік Південний Буг і Тетерів, а по території лісгоспу протікає

9 з північного заходу на південний схід. Живлення ріки здійснюється в основному за рахунок теплої води в весняний період і за рахунок дощів в осінньо-літній період.

Тому водо регулююче значення лісових масивів, які розташовані на берегах Росі набуває особливо важливого значення.

Водний режим ріки характеризується інтенсивним підйомом в період повені і повільним спадом рівня води до літнього сезону. З малих рік, що протікають на території лісгоспу, можна назвати ріку Росаву, що протікає через урочища Миронів луг, Плесо.

Озер на території лісгоспу немає. Характер рельєфу, висока проникність ґрунтів обумовлюють хороший ступінь дренування ґрунтів і відсутність заболочування лісової території. Рівень ґрунтових вод в залежності від рельєфу місцевості знаходиться в межах від 10 до 25 м і більше.

 

Категорії лісів

Лісовий фонд Богуславського лісгоспу ділиться на 4 категорії. Ліси 1-3 категорій, що мають головним чином захисне, санітарно-гігієнічне і естетичне значення, складають 10.4% від загальної площі лісгоспу, ліси 4 категорії – 89.6%. Ліси 4 категорії, крім задоволення потреб народного господарства в деревині, виконують також і захисні функції.

До 1-3 категорій лісів відносяться зелені зони навколо міст Богуслава і Таращі, а також захисні смуги вздовж залізничних і шосейних доріг. 4 категорія лісів включає в себе експлуатовані ліси і ліси смужок і спец смуг.

ВСТУП

Ліси в наш час вкривають третину земної поверхні, тому їх вважають найважливішим компонентом біосфери. Роль лісів у житті людства багатогранна: вони не тільки задовольняють потреби людства в деревині, інших лісових продуктах, а й забезпечують належний гідрологічний режим рік, захищають ґрунти від ерозії тощо. Останнім часом значно зросло соціальне значення лісу, що обумовлено його здатністю покращувати навколишнє довкілля та благотворно впливати на організм людини.

Серед інших типів ландшафтів, ліси – найскладніші, тому що вони утворені багаторічними деревними рослинами дикими за своєю природою, що й обумовлює дуже складну природу лісу та його взаємодію з іншою рослинністю, тваринним світом тощо.

Ліси є об’єктом ведення господарства. Враховуючи довго тривалість їх росту і формування, ведення господарства в них – справа досить складна і потребує глибоких знань біології лісу. На відміну від корисних копалин ліси відносяться до ресурсів, які здатні відтворюватись. Ця якість лісу повинна завжди враховуватись при проведенні рубок.

Серед неспеціалістів поняття «лісівництво» часто ототожнюється з лісовим господарством. Для спеціаліста лісівництво асоціюється з лісо вирощуванням, насамперед з вирощуванням лісу для одержання деревини, а також для захисних, водоохоронних та інших цілей. На практиці неможливо успішно вирішити жодного питання, пов’язаного з посівом, посадкою лісу чи захисних насаджень, природним поновленням лісу, з подальшим формуванням насаджень при лісо вирощуванні та заготівлі деревини, не спираючись на закони життя і розвитку лісових насаджень.

Як бачимо, лісівництво є основою лісового господарства. На базі законів життя лісу, а також узагальнення результатів господарської діяльності людини в лісі розробляються методи активного впливу на ліс з метою покращення використання лісових ресурсів, підвищення продуктивності і якості лісів.

У минулому лісозаготівлі, які велися ручним способом, а деревина вивозилася з лісу кіньми, рідко коли завдавали помітної шкоди лісу. Винятком були непродумані способи рубки. В другій половині ХХ ст. на лісозаготівлях почала використовуватись техніка, яка з одного боку, дозволяє збільшити обсяг заготівлі деревини, а з другого – завдає великої шкоди природі лісу, бо ущільнює ґрунт, призводить до ерозійних процесів тощо. Виникло протиріччя між лісоексплуатацією і лісівництвом, між механізацією процесів лісозаготівлі та поновленням лісу. Розв’язання цих протиріч – в пошуку компромісних підходів на основі єдиних природоохоронних цілей.

Саме тому, основною метою курсового проектування, є засвоєння матеріалу вивченого під час лекційних занять, для відточення навиків практичного застосування різних видів рубок та технологій їх проведення. Студент має знати і вміти застосовувати різні підходи до різних насаджень, типів лісорослинних

 

умов та умов місцезростання. Це дозволить більш ефективно і правильно використати наявні ресурси для виконання лісогосподарських робіт, при цьому

не змінюючи створених природою умов середовища в лісі, які є найбільш сприятливими для росту і розвитку рослин і забезпечити як найкращі умови для природного поновлення в лісі, що є головним завданням лісівництва.

 

РОЗДІЛ 2

ПРОЕКТУВАННЯ ГОЛОВНИХ РУБОК

РОЗДІЛ 3

Загальні положення

Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні.

Рубки догляду проводяться шляхом періодичного вирубання дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне, згідно з технологічними картками на ділянках з попередньо підготовленою мережею технологічних коридорів (трелювальних волоків) та доріг для пересування транспорту тощо.

Рубки догляду можуть бути таких видів: освітлення, прочищення, проріджування, прохідна рубка.

Рубки освітлення формують деревостани бажаного складу та густоти, забезпечують таку участь головної породи в деревостані, яка відповідає конкретним лісорослинним умовам та призначенню створюваного деревостану.

Рубки проріджування створюють умови для формування стовбура і крони кращих дерев (головна увага приділяється якості і структурі деревостану, формується другий ярус у складних деревостанах).

Прохідні рубки призначені для збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності деревостанів та скорочення строків вирощування технічно стиглої деревини, поліпшення складу, структури та підвищення стійкості деревостану.

Відбір дерев для рубок освітлення і прочищення проводиться лише на спеціально закладених пробних ділянках, що є етанолом для здійснення догляду на всій площі.

Для рубок проріджування та прохідних рубок відбір дерев проводиться на всій ділянці з урахуванням рівномірного розміщення кращих дерев.

Рубки проріджування при повноті деревостану 0.7, а прохідні рубки – 0.8 і нижче не проектуються.

Інтенсивність зріджування деревостану під час проведення рубок догляду залежить від типу лісу, складу, віку і бонітету насадження, а також цілей лісо вирощування і може бути: слабкою – вирубування до 15 відсотків запасу деревостану, помірною – 26-35, дуже сильною – більш як 35 відсотків запасу деревостану.

Повторюваність окремих видів рубок догляду залежить від стану насадження. Якщо стан насадження потребує частішої повторюваності рубок, інтенсивність зріджування буде меншою і навпаки.

Рекомендуються такі строки повторюваності рубок догляду: для освітлення і прочищення – 3-5 років, проріджування – 5-10, прохідних рубок – 10-15 років. У мішаних і складних насадженнях повторюваність частіша.

 

Конкретні строки повторюваності встановлюються під час лісовпорядкування.

Щорічний обсяг кожного виду рубок догляду визначається шляхом поділу площ насаджень, що потребують відповідного догляду, на відповідний строк повторюваності рубок.

Строк початку і закінчення рубок догляду визначається з урахуванням умов місцезростання насадження та біологічних особливостей деревних порід, що входять до його складу, інтересів мисливського господарства та побічних лісових користувань.

Рубки догляду закінчуються за один клас віку до настання стиглості деревостану.

Під час рубок догляду застосовується переважно комбінований метод рубки, який поєднує принципи низового та верхового догляду. В основу цього методу покладено поділ дерев за їх господарськими і біологічними ознаками на три категорії: кращі (цільові), допоміжні (корисні) та ті, що підлягають вирубуванню.

Під час рубок догляду вилучаються також дерева: сухостійні, всихаючі, дуже ослаблені внаслідок пошкодження шкідниками і хворобами, стихійного лиха, антропогенного та іншого шкідливого впливу за умови, що їх вирубування не призведе до зменшення повноти (всіх ярусів) нижче ніж 0.5 у пристигаючих, стиглих і перестійних деревостанах і нижче ніж 0.4 в інших деревостанах.

 

Спрощений спосіб розрахунку

Розрахунок лісосік за площею досить простий. Для цього загальну площу насаджень, для яких потрібен той чи інший вид рубок догляду, ділять на середній період повторюваності:

qn = Sn / аn , де 3.1.

qn – щорічна лісосіка за площею, га;

Sn – площа насаджень, що потребують догляду, га;

аn – середній період повторюваності;

n – вид догляду (для освітлень n = 1,для прочищень n = 2, для проріджувань n = 3 і для прохідних рубок n = 4).

Розраховуємо щорічну лісосіку за площею по видах догляду:

q1 = 71/5 = 14.2 га;

q2 = 66/5 = 13.2 га;

q3 = 52.8/10 = 5.3 га;

q4 = 28.5/15 = 1.4 га.

 

Розглянутий спосіб розрахунку щорічних лісосік призводить до грубих помилок. По-перше, не враховуються ділянки насаджень, які в даний момент не потребують догляду, але через деякий час будуть мати потребу в ньому. Такі ділянки ми назвали перспективними, а лісовпорядники – ділянками другої черги. По-друге, спрощений спосіб розрахунку лісосік не враховує перехід насаджень з віком з одного виду рубок догляду в інший протягом періоду, який планується.

 

Уточнений спосіб розрахунку

З метою усунення негативних наслідків спрощеного розрахунку щорічних лісосік доцентом кафедри загального лісівництва УСГА П.М. Мегалінським був запропонований досконаліший спосіб (1966), який ми називаємо уточненим.

П.М. Мегалінським встановлена частка площі, яка переходить у наступний вид рубок догляду і за станом потребує їх. Запропонований спосіб розрахунку лісосік також враховує перспективні ділянки, виділені для освітлень та прочищень, які поступово протягом ревізійного періоду переходять у такі, що потребують рубки.

У загальному вигляді формула розрахунку щорічної лісосіки за площею, запропонована П.М. Мегалінським, має вигляд:

 

, де 3.2.

 

qn – розрахункова щорічна лісосіка за площею, га;

Sn – площа насаджень, що потребують даного виду рубок догляду, га;

tn – період у роках, протягом, якого проводиться даний вид рубок;

Sn-1 і tn-1 – аналогічні показники для попереднього виду рубок догляду;

an – прийнятий середній період повторюваності.

 

З урахуванням викладеного П.М. Мегалінським запропоновані такі формули розрахунку лісосіки за площею для окремих видів рубок догляду за лісом:

а) для освітлень:

; 3.3.

б) для прочищень:

 

; 3.4.

 

в) для проріджувань:

 

; 3.5.

 

г) для прохідних рубок:


, де 3.6.

q1,2,3,4 – щорічні лісосіки за площею, га;

S1,2,3,4 – площа насаджень, що потребують освітлень, прочищень, проріджувань і прохідних рубок, га;

S᾿1 і S᾿2 – площа перспективних для освітлень і прочищень насаджень;

a1,2,3,4 – середні періоди повторюваності окремих видів рубок догляду.

Величина t1 – при освітленні дорівнює 10 рокам (крім тополевих, біло акацієвих і вербових насаджень). При прочищеннях t2 рівне 10, а при проріджуваннях t3 дорівнює 20 рокам для дубових, ясеневих і букових, як і для хвойних. Для інших листяних t3 дорівнює 10 рокам.

При прохідних рубках t4 необхідно розрахувати. Для цього встановлюється вік, в якому вони припиняються. З середини класу віку, в якому дані насадження вважаються стиглими, необхідно відняти один період повторюваності. Це і буде вік припинення прохідних рубок. Різниця між віком закінчення і початком прохідних рубок дає величину t4.

Для освітлень немає попереднього виду рубок догляду. Вони поповнюються за рахунок тих молодняків, які створюються на ділянках після головних рубок. Якась частина цих насаджень протягом ревізійного періоду потребує першого виду рубок догляду – освітлення. Ця площа являє собою частину щорічної лісосіки головних рубок у даній госпсекції, яка дорівнює К×Sгол., де Sгол. – щорічна лісосіка головних рубок за площею; К – коефіцієнт, що вказує, яка частина щорічної лісосіки буде поповнювати площі молодняків, що потребують освітлень.

Коефіцієнт К можна визначити як відношення площі молодняків, що потребують освітлень, до загальної площі їх до 10-річного віку (включно). Як правило К ≤ 0.4.

Розраховуємо лісосіки за площею для окремих видів рубок догляду за лісом:

 

а) для освітлень:

 

б) для прочищень:

 

в) для проріджувань:

 

г) для прохідних рубок:


 

Хоча рубки догляду і плануються за площею насаджень, які потребують щорічного догляду, для виконання робіт потрібно мати кошти. Для визначення цих коштів необхідно обчислювати щорічну лісосіку за масою деревини, яка буде вирубатися. Застосувавши відповідні норми виробітку, визначають величину прямих затрат, які і потрібно передбачити при плануванні рубок догляду.

Щорічна лісосіка за масою обчислюється за формулою:

Vn = mn / an , де 3.7.

Vn – щорічна лісосіка за запасом, м³;

mn – запас на всіх ділянках даного виду догляду, який намічається до вибірки, м³;

an – середній період повторюваності.

 

Розраховуємо щорічну лісосіку за запасом:

а) для освітлень:

V1 = 364 / 5 = 72.8 м³;

б) для прочищень:

V2 = 558 / 5 = 111.6 м³;

в) для проріджувань:

V3 = 844 / 10 = 84.4 м³;

г) для прохідних рубок:

V4 = 1503 / 15 = 100.2 м³.

 

РОЗДІЛ 4

РОЗДІЛ 1

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти