ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Лінії, що використовуються при побудові креслень

Загрузка...

Слайд 4.

На слайді 5 у відповідності з таблицею 1 (слайд 4) наведено приклади застосу­вання різних типів ліній при виконанні різноманітних креслень.

Слайд 5.

Шрифти креслярські. Усі написи на кресленнях та інших технічних документах слід виконувати креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304-81. У стандарті подано оновні розміри та конструкції літер. Висоту h великих літер називають розміром шрифту. Встановлено такі розмір и шрифтів: (1,8); 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40.

Основні параметри шрифту (слайд 6) наведено у таблиці 2. Стандартом встановлено такі види шрифтів:

• тип А без нахилута з нахилом літер і цифр до ос­нови рядка приблизно 75°;

• тип Б без нахилу та з нахилом літер і цифр до ос­нови рядка приблизно 75°.

Таблиця 2

Слайд 6.

 

Стандартом рекомендується вико­нувати шрифти на допоміжній сітці. Це зручно, бо дає змогу точно відтворювати форму шрифтів, конструкцію літер і цифр та співвідношення окремих елементів. Крок сітки залежить від типу шрифту та його розміру.

У креслярському шрифті викори­стовують український (російський), латинський та грецький алфавіти, арабські та римські цифри, а та­кож знаки.

Форми літер українського (росій­ського) ал­фавіту наведено на слайді 7: а – шрифт типу А – з нахилом; б – типу Б – без нахилу.

а)

б)

Слайд 7.

Масштаби креслення. Нанесення розмірів. Одиниці вимірювання. Правила нанесення виносних та розмірних ліній, розмірних чисел, умовних знаків.

Масштабом називають відношення лі­нійних розмірів зображення предмета до відповідних розмірів самого предмета.

Перевагу віддають зображенню предмета в натуральну величину, тобто в масштабі 1:1. Однак, якщо треба зменшити або збільшити зображення, то застосовують такі масштаби:

масштаби зменшення – 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000;

масштаби збільшення – 2:1; 2,5:1; 4:1; 10:1; 20:1;40:1; 50:1; 100:1.

Слід по можливості не застосовувати масштаби 1:2,5; 1:15; 1:75; 2,5:1.

Під час проектування генеральних пла­нів великих об'єктів допускається за­стосовувати масштаби 1:2000; 1:5000; 1:10000; 1:20000; 1:25000; 1:50000.

Масштаб на рисунку позначається в при­значеній для цього графі основного напису за типом 1:1; 1:2; 2:1 тощо, в інших ви­падках – за типом (1:1); (1:2); (2:1) тощо.

Якщо окреме зображення виконано в мас­штабі, що відрізняється від масштабу всього креслення, то масштаб позначається безпо­середньо біля напису, що стосується цього зображення, наприклад, А(5 : 1), Б—Б(1 : 2).

Розміри на кресленнях наносять для визначення величини виробу і його еле­ментів. Основні правила нанесення роз­мірів на кресленнях регламентуються ГОСТ 2.307-68. Число розмірів на зобра­женнях повинно бути мінімальним, але достатнім для виготовлення і контролю виробу. З одного боку, нестача хоча б од­ного розміру робить креслення непри­йнятним, з іншого – на кресленнях не по­винно бути зайвих розмірів, які можна підрахувати або визначити геометрични­ми побудовами. Не дозволяється повто­рювати розміри одного елемента на різних зображеннях. Нанесення розмірів повинно відповідати технології і послідов­ності виготовлення виробу. Розміри по­винні бути такими, щоб при виготовленні виробу не потрібно було займатись підрахунками. Розміри наносять за допо­могою виносних та розмірних ліній і роз­мірних чисел. Розмірна лінія на обох кінцях, як пра­вило, має стрілки, що упираються у ви­носні, осьові або контурні лінії. Форму розмірної стрілки показано на рис. 3. Розмірна лінія не може збігатись з будь-якою іншою лінією.

 

 

Рисунок 3.

Виносні лінії повинні виходити за розмірні на 1-5мм. Мінімальна відстань між паралельними розмірними лініями – 8 мм, а між розмірною і контурною – 10 мм. Слід уникати випадків перетину розмірних і виносних ліній. Розмірне число проставляється у мілі­метрах, як правило, на відстані 1 мм над розмірною лінією ближче до її середини. Слід уникати нанесення розмі­рів невидимих елементів, які показано штриховою лінією. При нанесенні кількох паралельних або концентричних розмір­них ліній розмірні числа над ними про­ставляють у шаховому порядку (рис. 4).

Рисунок 4.

Розміри бува­ють лінійні (рис. 5, а) та кутові (рис. 5, б).

а) б)

Рисунок 5.

Лінійні розміри визначають довжину відрізка. Розмірну лінію наносять паралельно цьому відрізку, а виносні – перпендикулярно. В окремих випадках виносні лінії можуть утворювати гострий кут із розмірною. Розмірну лінію для кутового розміру (дуги або кута) проводять у ви­гляді дуги з центром у вершині кута або в центрі дуги. Виносні лінії при нанесенні розміру кута проводять радіально, а при нанесенні розміру дуги - перпендикуляр­но її хорді або радіально (рис. 4, 5).

Діаметр кола позначають знаком Ø, що є колом, діаметр якого становить 5/7 від висо­ти цифр розмірного числа, перекресленим прямою, нахиленою під кутом приблизно 75° до розмірної лінії. Різні варіанти нанесення розмірів кола показано на рис. 6.

Рисунок 6.

Перед розмірним числом радіуса обо­в'язково ставлять знак R. Правила нанесен­ня радіуса показано на рис. 7. Якщо при цьому потрібно координувати центр кола, то його позначають перетином цент­рових та виносних ліній, до яких проводять розмірні лінії, та ставлять розмірні числа. Якщо центр кола лежить на великій від­стані, то його можна наблизити до дуги, а радіус позначити зі зламом під кутом 90°. Якщо центр кола не фіксується на рисунку, то розмірну лінію радіуса мож­на не проводити до центра.

Рисунок 7.

Розміри квадрата та квадратного отво­ру позначають знаком □ перед розміром сторони квадрата (рис. 8). Грані зображуються суцільними тонкими лініями, про­веденими по діагоналі.

Рисунок 8.

Якщо довжина розмірної лінії недо­статня для розміщення стрілок, їх вино­сять за виносні лінії (рис. 9). При не­стачі місця для стрілок на ланцюжку роз­мірних ліній замість розмірних стрілок наносять точки або засічки довжиною 2-4 мм під кутом 45° до розмірної лінії.

Рисунок 9.

Контурна лінія розривається, якщо вона перетинається з розмірною стріл­кою. Кут нахилу розмірного числа до го­ризонтальної лінії рамки повинен бути таким, щоб воно не виглядало перекину­тим. Тому, якщо кут нахилу розмірної лінії до горизонтальної лінії знаходить­ся в межах від 90° до 120°, розмірне чис­ло виносять на полицю лінії-виноски. Аналогічне правило є і для кутових розмірів. Розмірне число виноситься на полицю і в тому ви­падку, коли для нього не вистачає місця над розмірною лінією (рис. 10).

Рисунок 10.

Уклон характеризує відхил прямої лінії від горизонтального положення і вимірюєтьея тангенсом кута її нахилу (рис. 11).

Рисунок 11.

Розмір конусності наносять для елементів деталей конічної форми. Конусністю називається відношення діаметра основи конуса обертання до його висоти. Конусність зрізаного кону­са визначається як відношення різниці діаметрів основ до висоти (рис. 12).

Рисунок 12.

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти