ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Геометричні побудови на кресленні

До елементарних геометричних побудов на кресленні відносяться:

- побудова паралельних та перпендикулярних прямих; поділ відрізка прямої на дві рівні частини з використанням циркуля та лінійки.

- побудова, вимірювання та поділ кутів, поділ кола на рівні частини.

Раціональні прийоми виконання елементарних геометричних побудов на кресленні ми розглянемо на лабораторних роблотах.

Зараз розглянемо способи побудови спряження.

Спряженнямприйнято називати плавний перехід між двома лінія­ми (між прямою лінією і дугою або між двома дугами). Точка, в якій відбу­вається плавний перехід, називаєть­ся точкою спряження.

Спряження двох прямих ліній.У графічних побудовах, особливо при зо­браженні креслень литих деталей, ви­никає потреба у виконанні плавних пе­реходів від однієї прямої лінії до іншої.

Спряження сторін прямого кута (рис. 13). Щоб побудувати спряження двох взаємно перпендикулярних прямих а і б дугою кола заданого раді­уса К, опишемо з точки перетину пря­мих, як із центра, дугу радіусом R до пе­ретину з цими прямими в точках А і В. З цих точок перетину, як із центрів, тим самим радіусом проведемо дуги до вза­ємного перетину в точці О. З точки О радіусом Rпроведемо дугу спряження. Точки А і В будуть точками спряження.

Рисунок 13

Спряження сторін гострого кута (рис. 14). Щоб побудувати спряжен­ня двох прямих а і б, що перетинають­ся під гострим кутом, дугою заданого радіуса R спочатку визначимо центр спряження. Для цього на відстані R проведемо прямі, паралельні сторонам кута, до перетину в точці О. З центра О опустимо перпендикуляри на задані прямі й одержимо точки спряження А і В. Тоді з точки О, як із центра, опи­шемо дугу радіусом R, яка й буде дугою спряження.

Рисунок 14

Спряження сторін тупого кута (рис. 15). Як і в попередньому випад­ку, для визначення центра спряження проведемо на відстані R прямі, пара­лельні сторонам кута, до перетину в точці О. З центра спряження (точка О) опустимо перпендикуляри на задані прямі й одержимо точки спряження А і В. З центра спряження опишемо дугу радіусом R, яка й буде дугою спря­ження.

Рисунок 15

Спряження двох паралельних пря­мих (рис. 16). Щоб виконати спря­ження двох паралельних прямих а і b дугою радіуса R, на одній із прямих за­дамо точку спряження А. Потім опу­стимо з цієї точки перпендикуляр на пряму Ь й одержимо другу точку спря­ження В. Поділимо відрізок АВ навпіл і з точки О, як із центра, проведемо ду­гу спряження радіусом R - ОА.

Рисунок 16

Спряження прямої з колом.Спря­ження може бути зовнішнім або внут­рішнім.

Спряження прямої з колом радіуса R1 якщо задано радіус дуги спряження R. З центра Оі (рис. 17) проведемо допоміжну дугу радіусом R1 +R до пере­тину з прямою, проведеною паралельно прямій а на відстані R. Одержимо точку О2 – центр спряження. З'єднавши цен­три О та О2, в перетині з заданим колом матимемо одну з точок спряження А. Опустимо перпендикуляр з центра спряження О2 на пряму a й одержимо другу точку спряження В. З центра О2 проведемо дугу спряження радіусом R. У даному разі маємо зовнішнє спря­ження, оскільки О1О2 = R1+R.

Рисунок 17.

Спряження двох кіл.У графічних побудовах можливі два випадки спря­ження двох кіл:

1)задано радіус спряження;

2)задано точку спряження на од­ному з кіл.

Спряження може бути зовнішнім, внутрішнім і змішаним.

Умовами можливості розв'язання задач на побудову спряжень двох кіл є:

Зовнішнє спряження двох кіл раді­усів R і R2 дугою заданого радіуса R. При зовнішньому спряженні спряжувані дуги розміщені з зовнішнього бо­ку дуги спряження і з різних боків до­тичних t1 t2 – на слайді 8 наведено приклад побудови зовнішнього спря­ження дуг двох кіл радіусів R1 і R2 за допомогою дуги радіуса R. З центра О2 радіусом R + R2, а з центра O2 радіусом R + R1 проведемо дуги до перетину в точці О. Точки спряження А і В ле­жать на лініях, що з'єднують точку О з центрами дуг О1 та О2. 3 точки О, як із центра, проводимо дугу спряження радіусом R.

Слайд 8.

Внутрішнє спряження двох кіл радіусів R1 і R 2 дугою заданого радіуса R показано на слайді 9. Внутрішнє спряження двох дуг третьою дугою характеризується тим, що спряжувані дуги розташовані все­редині дуги спряження, тобто дуга спряження і спряжувані дуги лежать з одного боку дотичних t1 і t2 про­ведених через точки спряження (слайд 9). З центра О2 проведемо дугу радіусом R - R 2, а з центра О1 – радіусом R – R2. У перетині цих дуг одержимо точку О – центр дуги спря­ження. Точки спряження А і В лежать на прямих, що з'єднують точку О з центрами заданих кіл О2 та О. З точки О, як із центра, проводимо дугу спря­ження радіусом R.

Слайд 9.

Слайд 10. Змішане спряження двох кіл раді­усів R1 і R2 дугою заданого радіуса R

Змішане спряження двох даних дуг третьою характеризується тим, що од­на спряжувана дуга розміщена всере­дині дуги спряження, а друга — поза нею (слайд 10, а). З центра О2 прове­демо дугу радіусом R - R2, а з центра О1 – радіусом R + R1. Перетин проведених дуг є центром дуги спряження. Точки спряження А і В лежать в пере­тині кіл з прямими ОО1 та ОО2. Дуга спряження має з дугою радіуса К2 внутрішнє спряження, а з дугою ра­діуса R1 – зовнішнє.

На слайді 10, б показана побудова змішаного спряження цих же дуг, однак при цьому дуга спряження має з дугою ра­діуса R 2 зовнішнє спряження, а з ду­гою радіуса R1 – внутрішнє, побудова аналогічна.

Слайд 10.


Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:

1. Конструкторські документи і стадії проектування.

2. Побудова циркульних та лекальних кривих в технічних формах.

Питання та завдання для самоперевірки:

1. За якою ознакою розрізняють вироби основного та допоміжного виробництва?

2. Чим відрізняється креслення деталі від складального рисунка? Від креслення загального вигляду7

3. Чим відрізняється оригінал від вихідного рисунка? Який з них виконується першим?

4. Назвати види проектних документів залежно від стадії розробки.

5. Що називають форматом? Чим відрізняється основний формат від додаткового?

6. Назвати основі типи ліній, які застосовують під час виконання креслень, а також співвідношення їхніх тловщин.

7. Що таке масштаб зображення? Які масштаби рекомендує ГОСТ 2.302-68?

8. Які розміри та типи шрифтів застосовують у кресленні?

9. Які загальні правила виконання штриховки на кресленнях?

10. Як проводять розмірні та виносні лінії для прямолінійного відрізка? кола? дуги? кута?

11. На якій мінімальній відстані проводять розмірну лінію від контуру? від паралельної розмірної лінії?

12. Які правила нанесення розмірів конусності та нахилу?

13. Що називають спряженням? Які його основні елементи?

14. Що таке коробова крива? Які ви знаєте криві другого порядку? Охарактеризуйте їх.

15. Побудувати циклоїду, епіциклоїду, гіпоциклоїду, спіраль Архімеда, евольвенту, синусоїду.

 


Лекція 2.

Тема.

ЗОБРАЖЕННЯ НА КРЕСЛЕННЯХ

План

1. Загальні положення. Види зображень. Вигляди.

2. Розрізи, перерізи.

3. Умовності та спрощення при побудові зображень.Виносні елементи.

 

Література:

А) основна:

1. Антонович Є.А. Креслення / Є.А. Антонович та ін. – Львів : Видавн. «Світ», 2006.

2. Ванін В.В. Оформлення графічної документації: Навчальний посібник / В.В. Ванін та ін. – К. : Каравела, 2003.

3. Верхола А.П. Інженерна графіка: креслення, комп’ютерна графіка / А.П. Верхола, Б.Д. Коваленко. – К. : Каравела, 2006.

Б) додаткова:

4. Боголюбов С.К. Черчение: Учебник для средних специальных учебных заведений / С.К. Боголюбов. – 2-е изд., испр. – М. : Машиностроение, 1989.

5. Годик Е.Й. Техническое черчение / Е.Й. Годик, В.М. Лисянский, В.Е. Михайленко, А.М. Пономарьов. – К. : Высшая школа, 1983.

6. Михайленко В.Є. Інженерна графіка: підручник для студентів вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації / В.Є. Михайленко, В.В. Ванін, С.М. Ковальов [За ред. В.Є. Михайленка]. – Львів, 2002.

7. Черчение:Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов/Д.М. Борисов, Е.А. Василенко, Б.А. Ляпунов, М.Н. Макарова [Под ред. Д.М. Борисова]. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Просвещение, 1987.

8. Черчение /А.М.Хаскин. – 4-е изд., перераб. и доп. – К. : Вища шк. Головное изд-во, 1985. – 447 с.

В) Інтернет-ресурси:

1. http://dvoika.net/ (Сайт містить навчальний матеріал з нарисної геометрії та креслення)

2. http://www.chertilnik.ru/ingraf_teoriya.html (Сайт містить теоретичну інформацію з курсу «Креслення»)

3. http://www.gubkin.ru/faculty/mechanical_engineering/chairs_and_departm s/automation_designing_buildings/questions-0506.php (Сайт містить довідкову інформацію по ГОСТ'ам для виконання креслень).

Основний зміст

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти