ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Змістовий модуль 2. Макроекономічна політика.

Тема 7.Державне регулювання економіки

Питання теми

1. Сутність та необхідність державного регулювання економіки.

2. Кейнсіанська теорія державного регулювання.

3. Монетаристські погляди на державне втручання в економіку.

4. Економічні функції держави.

 

Рекомендації

1. Сутність та необхідність державного регулювання економіки. Більшість сучасних розвинених економік є змішаними. Це означає, що ринкове саморегулювання в них тією чи іншою мірою доповнюються державним регулюванням суспільного виробництва.

Державне регулювання економіки – це цілеспрямована діяльність держави щодо створення правових, економічних і соціальних передумов, необхідних для найбільш ефективного функціонування ринкового механізму і мінімізації його негативних наслідків.

При розгляді цього питання особливу увагу треба зосередити на недоліках ринку, які викликають необхідність державного втручання в економіку:

1. Ринок не володіє досконалим механізмом, здатним протистояти такому явищу, як економічна нестабільність.

2. Ринок здатний реагувати лише на індивідуальні потреби людей.

3. Сучасний ринок не є досконало конкурентним.

4. Взаємодія людей через ринковий механізм породжує негативні побічні наслідки.

2. Кейнсіанська теорія державного регулювання. Прихильники кейнсіанської теорії відстоюють думку, що ринковий механізм самостійно не може гарантувати досягнення в економіці повної зайнятості. Згідно з кейнсіанською теорією, не пропозиція створює попит, а навпаки, попит створює власну пропозицію. Тому головним об’єктом державного втручання в економіку повинен бути сукупний попит, який в кейнсіанській теорії отримав назву “ефективний попит”. Спираючись на концепцію “ефективного попиту”, кейнсіанці пропонують два методи активізації та стимулювання сукупного попиту:

- за рахунок збільшення державних закупок або зниження податків;

- за рахунок зниження процентних ставок за кредит, що підніме “граничну ефективність капіталу” і збільшить інвестиції приватного сектора економіки.

3. Монетаристські погляди на державне втручання в економіку. Згідно з монетаристською теорією, головну роль у регулюванні економіки виконують грошово-кредитна та фіскальна політики. При цьому основним інструментом регулювання економіки є гроші. Збільшуючи або зменшуючи грошову масу, держава може здійснювати регулюючий вплив на економічну активність.

4. Економічні функції держави. Слід розглянути наступні економічні функції держави.

1. Розробка політики соціально-економічного розвитку країни, за допомогою якої визначаються головні цілі, пріоритети та засоби розвитку економіки.

2. Формування правових засад функціонування економіки.

3. Захист конкуренції, тобто антимонопольне регулювання.

4. Перерозподіл доходів, пом’якшення соціально-економічної нерівності за рахунок, по-перше, трансфертів соціально незахищеним верствам населення; по-друге, ринкового втручання (наприклад, гарантування цін фермерам, встановлення мінімальної заробітної плати); по-третє, оподаткування доходів.

5. Вплив на розміщення ресурсів. Це пов’язано, по-перше, з необхідністю забезпечити суспільство товарами, виробляти які ринок не в змозі (суспільні блага), а, по-друге, з необхідністю перерозподілу ресурсів у випадку появи зовнішніх ефектів (екстерналій). Суспільні блага – товари і послуги, що споживаються колективно. На відміну від індивідуальних товарів, вони неподільні і не підпадають під принцип виключення, коли той, хто сплачує – отримує благо, а той, хто не сплачує – не отримує. Тобто люди можуть користуватися перевагами певного продукту, не здійснюючи ніяких витрат на його виробництво. До суспільних благ належать національна оборона, освітлення вулиць, автомагістралі, захист суспільного порядку та ін. Зовнішні ефекти – вигоди або збитки, які отримують треті особи, не пов’язані з виробництвом товарів та послуг. У разі негативних зовнішніх ефектів держава за допомогою податків, штрафів, санкцій сприяє підвищенню витрат виробництва і скороченню прибутку. Позитивні зовнішні ефекти держава підтримує субсидіями. дотаціями, пільговим кредитуванням і оподаткуванням.

6. Макроекономічна стабілізація.

 

Основні терміни та поняття

Державне регулювання економіки. «Провали» ринку. Зовнішні ефекти. Суспільні блага. Концепція «ефективного попиту». Економічні функції держави.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть і поясність “провали” ринку.

2. Які основні характеристики суспільних благ? Поясніть значення принципу виключення.

3. Що таке зовнішні ефекти? Наведіть приклади негативних та позитивних зовнішніх ефектів.

4. У чому полягає сутність кейнсіанської концепції «ефективного попиту»?

5. Які функції, на думку кейнсіанців, повинна виконувати держава?

6. Чому монетаристи виступають проти втручання держави в економіку?

7. Охарактеризуйте монетаристську концепцію «ефективної пропозиції».

8. Яка роль держави в економічному кругообігу?

9. Назвіть економічні функції держави в умовах змішаної економіки.

Список рекомендованої літератури

1. Агапова Т. А. Макроэкономика : учебник / Агапова Т. А., Серегина С. Ф. – М. : «Дело и Сервис», 2004. – 448 с.

2. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка : навч. посібник у 2 кн. / [Панчишин С. М., Буняк В. Б., Ватаманюк З. Г. та ін.] ; за ред. С. М. Панчишина. – К. : Знання, 2006. – Кн. 1 : Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка. – 2006. – 723 с.

3. Базилевич В. Д. Макроекономіка : підручник / Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О. ; за ред. В. Д. Базилевича. – 4-те вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 743 c.

4. Савченко А. Г. Макроекономіка : підручник / А. С. Савченко. – 2-ге вид. – К. : КНЕУ, 2007. – 442 с.

5. Макроекономіка та макроекономічна політика : навч. посіб. / [Мельник А. Ф., Желюк Т. Л., Длугопольський О. В., Панухник О. В.] ; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання, 2008. – 699 с.

6. Пасхавер О. Й. Державний сектор і функції держави у період кризи / [Пасхавер О. Й., Верховодова Л. Т., Кошик О. М. та ін.]. – К. : СПД Моляр С.В., 2009. – 130 с.

7. Соколовська А. Економічна функція держави та особливості її виконання в Україні / А. Соколовська // Економіка України. – 2008. – № 3. – С. 20-33.

 

Тема 8.Фіскальна політика

Питання теми

1. Поняття, цілі та інструменти фіскальної політики.

2. Податки: сутність, види та функції. Мультиплікатор податків.

3. Державні видатки. Мультиплікатор державних видатків.

4. Дискреційна та автоматична фіскальна політика.

 

Рекомендації

1. Поняття, цілі та інструменти фіскальної політики. Насамперед, слід зазначити, що бюджетно-податкова (фіскальна) політика – це заходи уряду по зміні державних витрат, оподаткування і стану державного бюджету, спрямовані на забезпечення повної зайнятості, рівноваги платіжного балансу й економічного зростання при виробництві неінфляційного ВВП.

Фіскальна політика представляє систему регулювання, пов'язану з урядовими витратами і податками. Під урядовими витратами розуміються витрати на утримання держави, а також державні закупки товарів і слуг. В даному випадку споживачем виступає сама держава. Тому ці закупки здійснюються або для власного споживання, або для регулювання попиту на ринках благ, послуг, факторів виробництва і т.д.

Фіскальна політика, що проводиться державою, повинна відповідати суспільним цілям:

• згладжуванню коливань економічного циклу;

• підвищенню темпів економічного росту;

• досягненню високого рівня зайнятості,

• досягненню помірних темпів інфляції.

2. Податки: сутність, види та функції. Мультиплікатор податків.Податки – це обов’язкові платежі фізичних та юридичних осіб до державного і місцевого бюджетів.

Далі слід розглянути наступні основні види податків за п’ятьма ознаками.

1. За об’єктами оподаткування (податок на доходи, податок на майно, податок на витрати покупців певних товарів і послуг).

2. За способами стягнення (прямі та непрямі податки).

3. За засобом визначення розміру податку (пропорційні, прогресивні, регресивні податки).

4. За рівнем бюджету, до якого надходять податкові суми (загальнонаціональні податки, регіональні податки, місцеві податки).

5. За порядком використання (загальні та спеціальні податки).

До основних функцій податків відносяться: фіскальна, регулююча та перерозподільна.

Крива Лаффера відображає зв’язок між ставками і надходженнями податків: до певного рівня ставки податку податкові надходження збільшуються, а після цього рівня знижуються до 0.

Зниження податків Т здійснює мультиплікативний вплив на рівноважний рівень доходу. Якщо податкові відрахування знижуються на DТ, то наявний дохід зростає у декілька разів:

m = ΔY/ΔT= - MPC/1-MPC.

3. Державні витрати. Мультиплікатор державних витрат.Мультиплікатор державних витрат показує збільшення ВНП в результаті збільшення державних витрат, витрачених на закупівлю товарів:

m=ΔВНП/ΔG,

де m мультиплікатор державних витрат;

ВНП — збільшення валового національного продукту;

G — збільшення державних витрат.

Мультиплікатор державних витрат можна також визначити використовуючи граничну схильність до споживання — МРС. В результаті мультиплікатор державних витрат буде дорівнювати:

m= 1/1-MPC

4. Дискреційна та автоматична фіскальна політика. У цьому питанні слід розглянути дискреційний і автоматичний типи фіскальної політики.

Автоматична фіскальна політика здійснюється за допомогою вбудованих стабілізаторів, а саме зміни податкових надходжень, виплати допомоги по безробіттю, субсидій фермерам і т.д.

Дискреційна фіскальна політика – цілеспрямована зміна величин державних витрат, податків і сальдо державного бюджету в результаті спеціальних рішень уряду, спрямованих на зміну рівня зайнятості, обсягу виробництва, темпів інфляції і стану платіжного балансу.

У свою чергу дискреційна фіскальна політика поділяється на стимулюючу та стримуючу фіскальну політику.

Стимулююча бюджетно-податкова політика (фіскальна експансія) у короткостроковій перспективі має своєю метою подолання циклічного спаду економіки і припускає збільшення державних витрат G, зниження податків Т чи комбінування цих мір. У більш довгостроковій перспективі політика зниження податків може привести до розширення пропозиції факторів виробництва і росту економічного потенціалу. Здійснення цих цілей пов'язано з проведенням комплексної податкової реформи, що супроводжується обмежувальною кредитно-грошовою політикою центрального банку й оптимізацією структури державних витрат.

Стримуюча бюджетно-податкова політика (фіскальна рестрикція) має своєю метою обмеження циклічного підйому економіки і припускає зниження державних витрат G, збільшення податків Т чи комбінування цих мір. У короткостроковій перспективі ці міри дозволяють знизити інфляцію попиту ціною росту безробіття і спаду виробництва.

 

Основні терміни та поняття

Фіскальна політика. Державні видатки. Податки. Дискреційна фіскальна політика. Автоматична фіскальна політика. Стимулююча фіскальна політика. Стримуюча фіскальна політика. Мультиплікатор податків. Мультиплікатор державних витрат. Державний бюджет. Дефіцит бюджету. Профіцит бюджету. Циклічний дефіцит. Структурний дефіцит. Крива Лаффера.

Питання для самоконтролю

1. Хто здійснює фіскальну політику?

2. Назвіть цілі та інструменти фіскальної політики.

3. Як здійснюється стимулююча та стримуюча фіскальна політика?

4. Поясніть дію мультиплікаторів податків та державних видатків.

5. Що таке державний бюджет? Яка його структура?

6. Охарактеризуйте автоматичну і дискреційну фіскальну політику. Наведіть приклади.

Список рекомендованої літератури

1. Агапова Т. А. Макроэкономика : учебник / Агапова Т. А., Серегина С. Ф. – М. : «Дело и Сервис», 2004. – 448 с.

2. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка : навч. посібник у 2 кн. / [Панчишин С. М., Буняк В. Б., Ватаманюк З. Г. та ін.] ; за ред. С. М. Панчишина. – К. : Знання, 2006. – Кн. 1 : Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка. – 2006. – 723 с.

3. Базилевич В. Д. Макроекономіка : підручник / Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О. ; за ред. В. Д. Базилевича. – 4-те вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 743 c.

4. Савченко А. Г. Макроекономіка : підручник / А. С. Савченко. – 2-ге вид. – К. : КНЕУ, 2007. – 442 с.

5. Макроекономіка та макроекономічна політика : навч. посіб. / [Мельник А. Ф., Желюк Т. Л., Длугопольський О. В., Панухник О. В.] ; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання, 2008. – 699 с.

6. Башко В. Й. Ефект витіснення: аналіз причинно-наслідкових зв'язків / В. Й. Башко // Економіка і прогнозування. – 2008. – № 4. – С. 82-96.

7. Вишневський В. Принципи оподаткування: обгрунтування і емпірична перевірка / В. Вишневський // Економіка України. – 2008. – № 10. – С. 55-72.

8. Луніна І. Бюджетні доходи та податкові повноваження місцевих органів влади / І. Луніна, Н. Фролова // Економіка України. – 2008. – № 6. –С. 37-47.

9. Фролова Н. Б. Податкова конкуренція: нові виклики реформі податкової системи України / Н. Фролова // Економіка і прогнозування. – 2009. – № 3. – С. 48-60.

 

Тема 9.Грошовий ринок

 

Питання теми

1. Класична та кейнсіанська теорії попиту на гроші.

2. Пропозиція грошей. Грошовий мультиплікатор.

3. Рівновага на грошовому ринку.

4. Кредитно-банківська система. Центральний банк та його функції.

5. Комерційні банки, їх операції та послуги.

6. Механізм розширення пропозиції грошей комерційними банками. Депозитний мультиплікатор.

 

Рекомендації

1. Класична та кейнсіанська теорія попиту на гроші. Загальноприйнятого визначення грошей в економічній теорії не існує. У ролі грошей може виступати будь-який вид фінансових активів, який визнається суспільством за гроші та виконує їх функції (гроші як міра вартості; гроші як засіб обігу; гроші як засіб заощадження). Характерна риса грошей – ліквідність (здатність швидко та з мінімальними витратами купівельної спроможності перетворюватися на готівку).

Попит на гроші – та кількість ліквідних активів, яка потрібна в певний час як засіб обігу, платежів та заощаджень. Прийнято виділяти класичну та кейнсіанську теорію попиту на гроші.

Класична теорія заснована на кількісній теорії грошей та визначає основним фактором попиту на гроші рівень доходу (основне рівняння MV=pY). У класичній теорії швидкість обігу грошей (V) – постійна величина через сталу структуру угод. Реальний обсяг випуску (Y) близький до потенційного та майже не змінюється. Тому зміна кількості грошей (М) в обігу впливає насамперед на рівень цін (р), а не на динаміку реальних показників. Це явище отримало назву «нейтральність грошей».

Кейнсіанська теорія виділяє три мотиви, які заохочують людей зберігати гроші: трансакційний (зумовлений потребою у грошах для здійснення поточних угод); спекулятивний (попит на гроші як засіб збереження вартості та накопичення); мотив передостороги (зумовлений попитом на гроші, пов’язаним з непередбачуваними обставинами). Трансакційний (операційний) попит не залежить від ставки процента та визначається рівнем номінального ВВП. Спекулятивний попит (попит з боку активів) обернено пропорційний ставці процента.

2. Пропозиція грошей. Грошовий мультиплікатор. Під пропозицією грошей розуміють загальну кількість грошей в обігу. Для вимірювання грошової маси в обігу використовують грошові агрегати – структурні ком­поненти, які відрізняються рівнем ліквідності. Склад та кількість агрегатів відрізняється у різних країнах.

Пропозиція грошей здійснюється шляхом емісії. Основними емітентами виступають центральний банк (випуск банкнот) та комерційні банки (здійснюють процес кредитної мультиплікації).

Зміни у грошовій масі залежать від обсягу випущеної готівки та розміру резервів. Разом ці компоненти утворюють грошову базу (гроші підвищеної сили). Зміни у грошовій базі здатні змінити грошову масу. Пропорція зміни залежить від значення грошового мультиплікатора, який показує, як зміниться грошова маса при зміні грошової бази на одиницю. Величина грошового мультиплікатора визначається співвідношенням готівки та депозитів.

3. Рівновага на грошовому ринку. Грошовий ринок функціонує за такими ж принципами, як і будь-який інший. У ролі ціни грошей виступає процентна ставка – альтернативна вартість збереження грошей, які не приносять процента.

Якщо попит на гроші та їх пропозиція збігаються, на грошовому ринку встановлюється рівновага. Порушення рівноваги можуть відбуватися за рахунок зміни попиту, пропозиції грошей, ставки процента. Відхилення від рівноваги на грошовому ринку усувається в результаті зміни цін на облігації. Слід звернути увагу, що ціни облігацій та відсоткові ставки знаходяться у зворотній залежності.

Розрізняють номінальну та реальну ставку відсотку. Номінальна ставка відсотку – це ставка, яка призначається банком по кредитним операціям. Реальна ставка процента відображає купівельну спроможність грошового доходу, який був отриманий у вигляді відсотків.

4. Кредитно-банківська система. Центральний банк та його функції.Кредитно-банківська система – це: 1) комплекс відносини, пов’язаних з рухом позичкового капіталу; 2) комплекс валютно-фінансових установ, які створюють, акумулюють на надають грошові кошти на умовах терміновості, повернення, платності. Кредитна система держави складається з банківської системи та небанківських фінансово-кредитних інститутів (інвестиційні, фінансові, страхові компанії, пенсійні фонди, ощадні каси, ломбарди).

Банківська система – уся сукупність банків національної економіки. Практично в усіх розвинених країнах банківська система дворівнева. На першому рівні – центральний банк країни або його аналог (ФРС США), на другому – комерційні банки (як приватні, так і державні).

До функцій центрального банку входить: емісія грошей, організація їх обігу; загальний нагляд за банківською системою; зберігання золотовалютних резервів; здійснення грошово-кредитної політики; акумуляція та регулювання банківських резервів; рефінансування комерційних банків; валютне регулювання; клірингові розрахунки.

5. Комерційні банки, їх операції та послуги. Операції комерційних банків поділяють на пасивні, активні та позабалансові.

Пасивні операції – це операції по залученню грошових коштів: залучення вкладів (депозитів), кредитів від інших установ, емісія власних цінних паперів. Грошові кошти, одержані в результаті пасивних операцій, створюють банківські резерви, за рахунок яких банки виконують свої активні операції. Активні операції – це операції по розміщенню банківських коштів, наданню кредитів.

Позабалансові операції (послуги банку) – операції, що не є активними або пасивними, та не знаходять відображення у балансових рахунках банку. До них відносять: інкасові операції, виплати грошових коштів по акредитивах, перекази грошей, трастові, лізингові, трансфертні послуги, факторингові операції.

6. Механізм розширення пропозиції грошей комерційними банками. Депозитний мультиплікатор. Центральний банк контролює обсяг банківських депозитів, динаміку грошової маси, використовуючи систему резервів. Загальні резерви банків складаються з двох частин: обов’язкові резерви (доля активів, які у вигляді готівки та грошей на рахунках зберігаються у центральному банку згідно встановленому нормативу) та надлишкові резерви (різниця між фактичними та обов’язковими резервами).

Комерційні банки можуть суттєво впливати на динаміку грошової маси (кредитна мультиплікація). Залучаючи гроші на депозити, банки частину цих коштів видають у кредит, а частину зберігають на власних рахунках у центральному банку як обов’язкові резерви. Надані комерційним банком кредити витрачаються економічними суб’єктами та перетворюються на депозити інших банків, які також надають їх у кредит. Ланцюг послідовних операцій спричиняє мультиплікаційний ефект у вигляді багаторазового розширення грошової маси.

Максимальна кількість нових кредитних грошей, яка може бути створена однією грошовою одиницею понад обов’язкові резерви, називається депозитним (банківським) мультиплікатором. Значення банківського (депозитного) мультиплікатора обернено нормі обов’язкового резервування (rr)

mдепозитний = 1 / rr

Зверніть увагу, що банківський мультиплікатор може працювати як на збільшення, так і на зменшення грошової маси в обігу.

 

Основні терміни та поняття

Гроші. Ліквідність. Грошовий ринок. Попит на гроші. Трансакційний (операційний) попит на гроші. Спекулятивний попит на гроші (попит на гроші з боку активів). Пропозиція грошей. Грошові агрегати. Емісія. Кредитна мультиплікація. Грошова база. Грошовий мультиплікатор. Номінальна та реальна ставка процента. Кредитно-банківська система. Загальні, обов’язкові, надлишкові банківські резерви. Депозитний (банківський) мультиплікатор

 

Питання для самоконтролю

1. Яку роль виконують гроші в ринковій економіці?

2. Чим визначається попит на гроші? Охарактеризуйте основні положення кейн­сіанської та класичної теорій попиту на гроші.

3. Накреслить графіки трансакційного та спекулятивного попиту на гроші. Поясніть їх.

4. Що таке грошові агрегати? За яким принципом вони формуються?

5. Поясніть, як встановлюється рівновага на грошовому ринку. Які процеси відбу­ваються в економіці під час порушення рівноваги на грошовому ринку?

6. Опишіть структуру банківської системи.

7. Які функції виконують центральний та комерційні банки? Що таке банківський мультиплікатор? Як він працює?

8. Чому банки повинні мати обов’язкові резерви?

Список рекомендованої літератури

1. Агапова Т. А. Макроэкономика : учебник / Агапова Т. А., Серегина С. Ф. – М. : «Дело и Сервис», 2004. – 448 с.

2. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка : навч. посібник у 2 кн. / [Панчишин С. М., Буняк В. Б., Ватаманюк З. Г. та ін.] ; за ред. С. М. Панчишина. – К. : Знання, 2006. – Кн. 1 : Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка. – 2006. – 723 с.

3. Базилевич В. Д. Макроекономіка : підручник / Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О. ; за ред. В. Д. Базилевича. – 4-те вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 743 c.

4. Савченко А. Г. Макроекономіка : підручник / А. С. Савченко. – 2-ге вид. – К. : КНЕУ, 2007. – 442 с.

5. Макроекономіка та макроекономічна політика : навч. посіб. / [Мельник А. Ф., Желюк Т. Л., Длугопольський О. В., Панухник О. В.] ; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання, 2008. – 699 с.

6. Васюренко О. В. Банківські операції : навч. посіб. для студ. екон. спец. / О. В. Васюренко. – 6-те вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 318с.

7. Банківські операції : навчальний посібник / В. І. Капран, М. С. Кривченко, О. К. Коваленко, С. І. Омельченко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 208 с.

8. Про банки і банківську діяльність : Закон України / Національний банк України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/B_zakon/law_BBD.pdf.

9. Про Національний банк України : Закон України / Національний банк України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/B_zakon/law_NBU.pdf.

 

Тема 10.Монетарна політика

 

Питання теми

1. Об’єкт, суб’єкт та цілі монетарної політики.

2. Інструменти монетарної політики.

3. Передатний механізм монетарної політики.

4. Економічна сутність політики «дешевих» та «дорогих» грошей.

5. Вплив монетарної політики на економіку. Проблема лагів при здійсненні монетарної політики.

 

Рекомендації

1. Об’єкт, суб’єкт та цілі монетарної політики. Монетарна (грошово-кредитна) політика – це сукупність заходів, спрямованих на зміну обсягів грошової маси і кредиту, рівня процентних ставок та інших показників грошового обігу з метою регулювання загальногосподарської кон’юнктури. Вища ціль монетарної політики полягає у забезпеченні стабільності цін, повної зайнятості та зростання реального обсягу ВВП. Враховуючи важкість досягнення цієї мети, поточна монетарна політика орієнтується на більш конкретні цілі: досягнення визначеного рівня банківських резервів, облікової ставки тощо. Монетарна політика проводиться центральним банком країни, її об’єктами є: пропозиція та попит на грошовому ринку, ставка відсотку, норма резервування, облікова ставка.

2. Інструменти монетарної політики. Інструменти монетарної політики поділяють на загальні та селективні. Загальні інструменти (операції з цінними паперами, зміна облікової ставки, зміна норми обов’язкового резервування) впливають на кредитний процес, не диференціюючи види кредиту. Селективні інструменти передбачають особливий режим сприяння або обмеження для різних видів кредиту («моральне умовляння», обмеження верхньої норми процента по депозитам, особливі умови кредитування окремих секторів економіки тощо).

Операції на відкритому ринку (купівля-продаж цінних паперів) – найбільш гнучкий інструмент контролю за грошовою масою. Масовий продаж цінних паперів скорочує кредитні резерви банків, знижує можливості подальшого розширення кредиту. Купівля цінних паперів розширює кредитні можливості банків та призводить до мультиплікаційного розширення грошової маси.

Облікова ставка – це ставка відсотку, за якою комерційні банки беруть кредити у центрального. Зменшення облікової ставки здешевлює кредит для комерційних банків і збільшує надлишкові резерви, що призводить до мультиплікаційного розширення грошової маси. Збільшення облікової ставки примушує банки повернути позичені резерви через їх здороження. Скорочення резервів зменшує грошову масу.

Норма обов’язкового резервування – мінімальна доля депозитів, яку комерційні банки зобов’язані зберігати у вигляді резервів (безпроцентних вкладів) у центробанку. В умовах інфляції центральний банк збільшує норму резервування, що веде до скорочення надлишкових резервів, зменшенню обсягів кредитування, звуження грошової маси. В умовах кризи та безробіття норма резервування зменшується, що активізує кредитний процес.

Зверніть увагу на те, що для різних типів рахунків встановлюються різні норми резервування.

3. Передатний механізм монетарної політики. Регулюючи обсяг пропозиції грошей, центральний банк може суттєво вплинути на розвиток економіки. Ланцюжок причинно-наслідкових зв’язків між зміною рівня грошової маси та зміною номінального ВВП називається передатним механізмом грошово-кредитної політики.

В кейнсіанській моделі макроекономічної рівноваги передатний механізм має наступний вигляд: зміна пропозиції грошей – зміна відсоткової ставки – зміна інвестиційного попиту – зміна номінального ВВП. Кейнсіанці вважають, що передатний механізм задовгий, а його дія ускладнюється рядом обставин. У зв’язку з цим більш ефективним засобом економічного регулювання виявляється бюджетна-податкова політика.

З точки зору монетаристів кореляція між грошовою масою та номінальним ВВП є більш тісною. Зміна грошової маси впливає не тільки на інвестиційні видатки, а на усі компоненти сукупного попиту, тому динаміка ВВП слідує безпосередньо за динамікою грошей.

4. Економічна сутність політики «дешевих» та «дорогих» грошей. В умовах економічного спаду та безробіття монетарна політика орієнтується на здешевлення кредиту (політика «дешевих грошей»), а в період інфляції – на зменшення доступності кредиту (політика «дорогих грошей»). Здешевлення або здороження кредиту відбувається за рахунок зміни відсоткової ставки, що в свою чергу викликано зміною обсягів грошової маси (при розширенні грошової маси в обігу відсоткова ставка знижається, і навпаки). Розширення (чи навпаки, скорочення) грошової маси здійснюється центральним банком за допомогою інструментів грошово-кредитної політики.

Політика «дешевих грошей» спрямована на подолання дефіциту сукупних витрат, розширення обсягів виробництва та зайнятості. Здійснюється за схемою: ↑М → ↓% → ↑І → ↑ AD → ВВП. Політика «дорогих грошей» усуває надлишок сукупних витрат, призводить до зменшення інфляції. Здійснюється за схемою: ↓ М → ↑ % → ↓ І → ↓ AD → ↓ ВВП номінального (рівня цін).

На практиці проведення монетарної політики стикається з дилемою: як краще забезпечити стабільність економіки – контролюючи ставку процента (гнучка політика) чи пропозицію грошей (жорстка політика), оскільки водночас зафіксувати обидва параметри неможливо. Прагнення стабілізувати відсоток може призвести до інфляції (через постійне розширення грошової маси). Також слід пам’ятати, що контроль над грошовою масою є технічно неефективним. На практиці, якщо в економіці має місце висока ставка процента, можна збільшити темп зростання грошової маси, а якщо темпи зростання грошової маси надмірні, слід запроваджувати заходи по збільшенню рівня ставки процента.

5. Вплив монетарної політики на економіку. Проблема лагів при здійсненні монетарної політики.Монетарна політика безпосередньо впливає на обсяги виробництва, рівень цін та зайнятість. Однак слід зазначити, що наслідки грошово-кредитної політики відрізняються у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Якщо, наприклад, в короткостроковому періоді центральний банк, здійснюючи розширення грошової маси, стимулював зростання ВВП, то у довгостроковій перспективі ефект додаткових вливань в економіку помітно нижчий та може супроводжуватися інфляцією. При розгляді цього питання доцільно скористатися моделлю AD – AS для ілюстрації можливих економічних наслідків монетарної політики.

Серед труднощів, що виникають при проведенні монетарної політики – лаги в реалізації її заходів. Виділяють внутрішні та зовнішні лаги. Внутрішні лаги включають час, потрібний для розробки заходів грошово-кредитної політики. Зовнішні лаги – це період до реального впливу цих заходів на економіку. Внутрішні лаги монетарної політики значно коротше, ніж зовнішні. Зверніть увагу на різну тривалість внутрішніх та зовнішніх лагів фіскальної та монетарної політики.

Основні терміни та поняття

Монетарна (грошово-кредитна) політика. Загальні та селективні інструменти монетарної політики. Операції на відкритому ринку. Облікова ставка. Норма обов’язкового резервування. Передатний механізм грошово-кредитної політики. Політика «дешевих» та «дорогих» грошей. Жорстка та гнучка монетарна політика. Внутрішні та зовнішні лаги монетарної політики.

 

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність монетарної політики? Назвіть її основні цілі. Яка установа відповідальна за здійснення монетарної політики?

2. Чим відрізняються загальні та селективні інструменти грошово-кредитної політики? Поясніть, як вони діють.

3. Припустимо, що центральний банк прагне збільшити пропозицію грошей на 3%. Обміркуйте вірогідні засоби вирішення цієї задачі та їх економічні наслідки.

4. Опишіть передатний механізм монетарної політики.

5. Припустимо, що в економіці має місце: а) тривала інфляція; б) тривале падіння виробництва та зростання безробіття. Якими будуть ваші рекомендації центральному банку для стабілізації економічної ситуації в обох випадках.

6. У чому полягає дилема цілей монетарної політики? У яких випадках доцільно вдаватися до жорсткої (або, навпаки, гнучкої) монетарної політики?

7. Як впливає монетарна політика на стан економіки у короткостроковому та довгостроковому періодах?

Список рекомендованої літератури

1. Агапова Т. А. Макроэкономика : учебник / Агапова Т. А., Серегина С. Ф. – М. : «Дело и Сервис», 2004. – 448 с.

2. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка : навч. посібник у 2 кн. / [Панчишин С. М., Буняк В. Б., Ватаманюк З. Г. та ін.] ; за ред. С. М. Панчишина. – К. : Знання, 2006. – Кн. 1 : Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка. – 2006. – 723 с.

3. Базилевич В. Д. Макроекономіка : підручник / Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О. ; за ред. В. Д. Базилевича. – 4-те вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 743 c.

4. Савченко А. Г. Макроекономіка : підручник / А. С. Савченко. – 2-ге вид. – К. : КНЕУ, 2007. – 442 с.

5. Макроекономіка та макроекономічна політика : навч. посіб. / [Мельник А. Ф., Желюк Т. Л., Длугопольський О. В., Панухник О. В.] ; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання, 2008. – 699 с.

6. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / [ Міщенко В. І., Сомик А. В., Лисенко Р. С. та ін. ] ; за ред. В. С. Стельмаха. – К. : Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009. – 404 с.

7. Коваленко В. В. Центральний банк і грошово-кредитна політика : навч. посібник / В. В. Коваленко. – К. : Знання України, 2006. – 332 с.

8. Геєць В. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і під час фінансової кризи / В. Геєць // Економіка України. – 2009. – № 2. – С. 5-23.

 

Тема 11.Макроекономічна рівновага на товарному і грошовому ринках. МодельIS – LM

 

Питання теми

1. Обґрунтування кривих IS та LM.

2. Модель IS – LM як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках.

3. Аналіз макроекономічної політики за допомогою моделі IS – LM.

 

Рекомендації

1. Обґрунтування кривих IS та LM. Крива IS відображає усі можливі варіанти стану часткової рівноваги на інвестиційному ринку (в кожній точці кривої інвестиції дорівнюють заощадженням). Крива IS будується шляхом поєднання «кейнсіанського хреста» та графіку попиту на інвестиції. З «кейнсіанського хреста» переноситься ось абсцис, на якій відкладаються усі можливі варіанти обсягів виробництва, досягнуті при певному рівні інвестування. З графіка інвестиційного попиту – ось ординат з усіма можливими комбінаціями ставки процента та відповідними їй обсягами інвестицій. Залежність між ставкою процента та рівнем доходу й виробництва обернена: збільшення відсотку призводить до зменшення інвестицій, доходу та виробництва, відповідно крива IS має від‘ємний нахил. Зсув кривої відбувається при зміні параметрів фіскальної політики

Крива LM показує можливі варіанти стану часткової рівноваги на грошовому ринку (в кожній точці кривої попит на гроші дорівнює пропозиції). Для побудови кривої LM використовується теорія переваги ліквідності, що пояснює як співвідношення між попитом і пропозицією на гроші визначає ставку відсотка. Так, попит на гроші знаходиться у прямій залежності з величиною доходів. За умов незмінної грошової маси зростання доходів збільшує попит на гроші та призводить до збільшення відсоткової ставки, що і відображає крива LM, яка має позитивний нахил. Крива показує, яка ставка процента є рівноважною для грошового ринку при даному рівні доходу і грошової маси. Зсув кривої відбувається при зміні грошової пропозиції.

2. Модель IS – LM як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках. Основна мета аналізу економіки за допомогою моделі IS – LM – об’єднання товарного та грошового ринку у єдину систему. IS – LM-модель дозволяє віднайти такі параметри загальної макроекономічної рівноваги, які характеризуються як співпадінням інвестицій та заощаджень, так і збалансованістю грошового ринку.

Рівновага в моделі IS – LM досягається в точці перетику кривих IS та LM («хрес

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти