Дані про народжуваність дітей

Для розрахунків нам буде необхідна чисельність жінок у кожному віці та взагалі. Розрахуємо її шляхом виведення із формули розрахунку повікових коефіцієнтів народжуваності (рис. 37).

Розрахуємо спеціальний коефіцієнт народжуваності за відповідною формулою (рис. 38).

Розрахуємо плідність жінок у віці 30 років і старше за формулою спеціального коефіцієнту народжуваності тільки для даних починаючи з інтервалу 30-34 та далі (рис. 38).

Заключним етапом є розрахунок сумарного коефіцієнту народжуваності (рис. 38).

Результати розрахунків свідчать, що на 1000 осіб дітородного віку припадає 30 новонароджених, у віці 30 років та старше цей показник дорівнює 8. У середньому 1 жінка може народити за іс­нуючого режиму плідності, якщо вона проживе весь дітородний період, 1 дитину. Рис. 39 показує, природну закономірність розподілу новонароджених: у віці 20-24 спостерігається найбільша народжуваність.

Приклад 2. Маємо дані про віковий склад жінок двох міст та чисельність народжених у матерів різного віку за два роки, осіб, рис. 40.

Розрахуємо повікові коефіцієнти народжуваності для першого та другого міста за 1 та 2 роки; проведемо їх порівняльний територіальний аналіз; використовуючи прямий метод стандартизації, розрахуємо стандартизовані коефіцієнти народжуваності для першого та другого міста; порівняємо ці коефіцієнти з фактичними.

Розрахуємо стандартизовані показники: для першого міста у якості бази візьмемо структуру другого міста, а для другого – структуру першого (рис. 43).

Порівняємо результати стандартизації із фактичними показниками (рис. 44):

Результати розрахунку повікових коефіцієнтів народжуваності та рис. 42 свідчать про перевищення народжуваності першого міста над другим як у 1 рік, так і у 2 рік. Найбільш високі показники народжуваності спостерігаються у віці 20-24. в цілому спостерігається тенденція до зниження коефіцієнта народжуваності у першому й у другому місті. Більш високі показники народжуваності у першому місті не обумовлені впливом структурного фактора через те, що стандартизований показник більший ніж загальний у 1,09 рази.

Коефіцієнт локалізації розраховується відношенням часток двох розподілів:

.

Коефіцієнт концентрації характеризує ступінь концентрації ознаки, що вивчається усередині сукупності. Він розраховується за формулою:

.

Оцінити рівень зміни структури можливо за допомогою коефіцієнта структурних зрушень.

Цей коефіцієнт показує як змінилася структура будь-якого показника в часі.

,

де – частка j-го показника у звітному та базисному періодах,

– кількість показників.

ПЛОДОВИТОСТЬ

1. Коэфф суммарной плодовитости:

сумарний коефіцієнт плідності – сколько детей может родить в среднем 1 жен при существующем режиме плодовит, если она проживет весь детородный период:

Часткові (вікові) коефіцієнти плідностіхарактеризують вікову плідність жінок дітородного віку і показують кількість народжених у розрахунку на 1000 жінок х - вікової групи (одно- або п'ятирічної):

де − середньорічна чисельність жінок кожної х - вікової групи.

2. Чистый суммарный коэф плодовитости

- ср число ж проживающих в возрасте от х до х+1

- повозрастн коэф рожд или плодовит рассчит в долях

3. Брутто-коэф – показ ср число девочек, кот может родить 1 ж при су щур плодовит и при условии, что она полностью проживет весь детородный период

d– доля девочек среди новорожд (0,488)

4. Нетто-коэф– показ ср число девочек, кот может родиться у 1ж при данном ур плодовит за весь детородный период при условии реал ур смертности

Данный показат опред режим воспр нас:

- если R0>1, то поколение дочерей превыш поколение матерей, т.е. у 1 матери рожд более 1 дочери, значит поколение матерей воспроиз расширенно

- если R0=1 – поколение не увелич, простое

- если R0<1 – кажд след поколение матерей менее предыдущ, суженое

5. Ср длина женского поколения – показ продолжит смены поколений, т.е. период времени за кот осущ воспроизв женского поколения или это ср возраст матери рождений последней дочери

- для кажд возрастн группы

- середина интервала

5. Истинный коэф естеств прироста нас – хар ср годовой темп изменения числ нас при условии сохранения су щур плодовит на протяжении лет

6. Доля дожития женщин – сколько % времени отпущенного природой жен для рожд детей может прожить поколение ж при условии сущ-й смертности

7. Эффективность воспр поколений– сколько дочерей нужно родить в среднем одной жен, чтобы обеспечить сущ скорость замены поколений R0

Чем ближе к 1, тем выше эффект воспроизв поколений, т.е. ниже смертность женщин.

8. Коэф гипотетич минимума естеств рожд (ГМЕР)предназначен для измерения внутрисемейного ограничения рожд в ее динамике (Борисов).

Он предложил определять не ср ур рожд естеств, а ее критич минимум, т.е. ту границу ниже которой ур рожд не может спуститься при нормальном состоянии здоровья нас и отсутствии массовой практики ограничения деторождения. Он нашел миним коэф естеств брачной рожд, кот предложил рассматривать как нижнюю границу.

Для расч общ коэф ГМЕР необход перемножить числ жен находящихся в браке по 5м возрастным интервалам на соотв миним коэф естеств рожд и к полученному произведению прибавить колич родивш у незамужних ж и ж возраста менее 20 и старше 50 лет, таким обр полученное гипотетич колич родивш необход поделить на ср числ нас. Получ рез и явл коэф ГМЕР. Его увелич говорит об увеличении брачно-возр структуры нас и наоборот.