ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Дані про народжуваність дітей

Загрузка...
Вікова група, років Чисельність новонароджених
загальна, тис. осіб на 1000 жінок вікової групи
до до 20 41,2 32,5
20 - 24 110,3
25 - 29 63,4 51,8
30 - 34 28,8 23,8
35 - 39 11,5 7,8
40 - 44 2,2 1,6
45 - 49 0,1 0,1

Для розрахунків нам буде необхідна чисельність жінок у кожному віці та взагалі. Розрахуємо її шляхом виведення із формули розрахунку повікових коефіцієнтів народжуваності (рис. 37).

Розрахуємо спеціальний коефіцієнт народжуваності за відповідною формулою (рис. 38).

Розрахуємо плідність жінок у віці 30 років і старше за формулою спеціального коефіцієнту народжуваності тільки для даних починаючи з інтервалу 30-34 та далі (рис. 38).

Заключним етапом є розрахунок сумарного коефіцієнту народжуваності (рис. 38).

Результати розрахунків свідчать, що на 1000 осіб дітородного віку припадає 30 новонароджених, у віці 30 років та старше цей показник дорівнює 8. У середньому 1 жінка може народити за іс­нуючого режиму плідності, якщо вона проживе весь дітородний період, 1 дитину. Рис. 39 показує, природну закономірність розподілу новонароджених: у віці 20-24 спостерігається найбільша народжуваність.

Приклад 2. Маємо дані про віковий склад жінок двох міст та чисельність народжених у матерів різного віку за два роки, осіб, рис. 40.

Розрахуємо повікові коефіцієнти народжуваності для першого та другого міста за 1 та 2 роки; проведемо їх порівняльний територіальний аналіз; використовуючи прямий метод стандартизації, розрахуємо стандартизовані коефіцієнти народжуваності для першого та другого міста; порівняємо ці коефіцієнти з фактичними.

 

Розрахуємо стандартизовані показники: для першого міста у якості бази візьмемо структуру другого міста, а для другого – структуру першого (рис. 43).

 

Порівняємо результати стандартизації із фактичними показниками (рис. 44):

Результати розрахунку повікових коефіцієнтів народжуваності та рис. 42 свідчать про перевищення народжуваності першого міста над другим як у 1 рік, так і у 2 рік. Найбільш високі показники народжуваності спостерігаються у віці 20-24. в цілому спостерігається тенденція до зниження коефіцієнта народжуваності у першому й у другому місті. Більш високі показники народжуваності у першому місті не обумовлені впливом структурного фактора через те, що стандартизований показник більший ніж загальний у 1,09 рази.


Коефіцієнт локалізації розраховується відношенням часток двох розподілів:

.

Коефіцієнт концентрації характеризує ступінь концентрації ознаки, що вивчається усередині сукупності. Він розраховується за формулою:

.

Оцінити рівень зміни структури можливо за допомогою коефіцієнта структурних зрушень.

Цей коефіцієнт показує як змінилася структура будь-якого показника в часі.

,

де – частка j-го показника у звітному та базисному періодах,

– кількість показників.


ПЛОДОВИТОСТЬ

1. Коэфф суммарной плодовитости:

сумарний коефіцієнт плідності – сколько детей может родить в среднем 1 жен при существующем режиме плодовит, если она проживет весь детородный период:

,

де h— величина вікового інтервалу (5 років).

Часткові (вікові) коефіцієнти плідностіхарактеризують вікову плідність жінок дітородного віку і показують кількість народжених у розрахунку на 1000 жінок х - вікової групи (одно- або п'ятирічної):

де − середньорічна чисельність жінок кожної х - вікової групи.

2. Чистый суммарный коэф плодовитости

- ср число ж проживающих в возрасте от х до х+1

- повозрастн коэф рожд или плодовит рассчит в долях

3. Брутто-коэф – показ ср число девочек, кот может родить 1 ж при су щур плодовит и при условии, что она полностью проживет весь детородный период

d– доля девочек среди новорожд (0,488)


4. Нетто-коэф– показ ср число девочек, кот может родиться у 1ж при данном ур плодовит за весь детородный период при условии реал ур смертности

Данный показат опред режим воспр нас:

- если R0>1, то поколение дочерей превыш поколение матерей, т.е. у 1 матери рожд более 1 дочери, значит поколение матерей воспроиз расширенно

- если R0=1 – поколение не увелич, простое

- если R0<1 – кажд след поколение матерей менее предыдущ, суженое

5. Ср длина женского поколения – показ продолжит смены поколений, т.е. период времени за кот осущ воспроизв женского поколения или это ср возраст матери рождений последней дочери

- для кажд возрастн группы

- середина интервала

5. Истинный коэф естеств прироста нас – хар ср годовой темп изменения числ нас при условии сохранения су щур плодовит на протяжении лет

6. Доля дожития женщин – сколько % времени отпущенного природой жен для рожд детей может прожить поколение ж при условии сущ-й смертности


7. Эффективность воспр поколений– сколько дочерей нужно родить в среднем одной жен, чтобы обеспечить сущ скорость замены поколений R0

Чем ближе к 1, тем выше эффект воспроизв поколений, т.е. ниже смертность женщин.

 

8. Коэф гипотетич минимума естеств рожд (ГМЕР)предназначен для измерения внутрисемейного ограничения рожд в ее динамике (Борисов).

Он предложил определять не ср ур рожд естеств, а ее критич минимум, т.е. ту границу ниже которой ур рожд не может спуститься при нормальном состоянии здоровья нас и отсутствии массовой практики ограничения деторождения. Он нашел миним коэф естеств брачной рожд, кот предложил рассматривать как нижнюю границу.

Возраст 20-24 25-29 30-34 35-39 40-44 45-49
Коэф рожд

 

Для расч общ коэф ГМЕР необход перемножить числ жен находящихся в браке по 5м возрастным интервалам на соотв миним коэф естеств рожд и к полученному произведению прибавить колич родивш у незамужних ж и ж возраста менее 20 и старше 50 лет, таким обр полученное гипотетич колич родивш необход поделить на ср числ нас. Получ рез и явл коэф ГМЕР. Его увелич говорит об увеличении брачно-возр структуры нас и наоборот.

 


 

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти