ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Надання першої долікарської допомоги

Перша допомога - це комплекс заходів, спрямованих на відновлення чи збереження життя і здоров'я потерпілого від нещасного випадку або захворювання, що здійснюється не медичними працівниками (самодопомога або взаємодопомога).

Таку допомогу повинен надати той, хто находиться поряд з потерпілим.

Найважливішою умовою успішного надання першої допомоги є швидкість і правильність дій. Для цього повинні виконуватись наступні вимоги:

В кожному виробничому підрозділі, в кожній зміні призначаються особи відповідальні за стан засобів для надання першої допомоги, що зберігаються в аптечках і сумках першої допомоги, та за систематичне їх поповнення та оновлення. На цих осіб покладається відповідальність за передачу аптечок і сумок по змінах.

Аптечка або сумка першої допомоги, завжди повинні бути укомплектовані медикаментами та медичними засобами.

Всі працівники, незалежно від віку, статі і професії, повинні вміти
кваліфіковано надавати першу медичну допомогу. Це вміння набувається в процесі
спеціальної підготовки під керівництвом компетентного медичного працівника та
закріплюється при проведенні інструктажів з питань охорони праці.

Працівник повинен знати:

- основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини;

- загальні принципи і прийоми надання першої допомоги стосовно характеру отриманої потерпілим травми;

- основні способи перенесення і евакуації потерпілих.

Працівник повинен вміти:

- оцінити навколишню ситуацію та визначитись з евакуацією потерпілого;

- оцінити стан потерпілого, визначати порядок надання допомоги;

- тимчасово зупиняти кровотечу шляхом: накладення джгута, пов'язки, здушування судин пальцями;

- накладати пов'язку при пошкодженні (пораненні, опіці, відмороженні, забитті);

- іммобілізувати уражену частину тіла при переломі кістки, тяжкому забої, термічному ушкодженні;

- забезпечувати вільну прохідність верхніх дихальних шляхів;

- виконувати штучне дихання та закритий масаж серця, оцінювати їх ефективність;

- надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, гострому отруєнні, блювоті, непритомному стані;

- використовувати підручні засоби при перенесенні, завантаженні, транспортуванні потерпілого;

- визначати доцільність вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги або будь-яким іншим транспортом.

Послідовність надання першої допомоги:

Припинити роботу, якщо вона проводилася, відключити обладнання.

Прийняти заходи по нейтралізації джерела небезпеки або усунути дію на організм факторів, що загрожують здоров'ю і життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з забрудненої атмосфери, погасити палаючу одежу, витягти з води та ін.), оцінити стан потерпілого.

Визначити характер і важкість травми, встановити найбільшу небезпеку для життя потерпілого, визначити послідовність дій для його врятування. Особливу увагу приділяти при визначенні характеру травм отриманих при падінні з висоти та при дорожньо-транспортних пригодах (травми черепа, хребта, забій внутрішніх органів і т.п.).

Виконати необхідні дії для врятування потерпілого у порядку терміновості (наприклад: поновити прохідність верхніх дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку та ін.).

Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медпрацівника.

Викликати швидку медичну допомогу чи лікаря, або прийняти міри для транспортування потерпілого в найближчий лікувальний заклад.

Допомога, що надається потерпілому не медичним працівником, суворо визначеними видами (заходами по оживленню, тимчасова зупинка кровотечі, перев'язка рани, опіку, іммобілізація перелому, перенесення або перевезення потерпілого), і надається лише до прибуття лікаря.

При ураженні електричним струмом смерть часто буває клінічною тому ніколи не слід відмовлятися від надання допомоги потерпілому і вважати його мертвим через відсутність дихання, серцебиття, або пульсу. Вирішити питання про доцільность чи недоцільность заходів по оживленню потерпілого і винести заключення щодо смерті має право лише лікар.

Звільнивши потерпілого від дії електричного струму слід оцінити стан його здоров'я і вирішити в якій послідовності надавати допомогу за наступними ознаками:

а) притомність: ясна, відсутня, порушена (потерпілий збуджений або загальмований);

б) колір шкіри, губ: рожевий, синюшний, блідий;

в) дихання: нормальне, відсутнє, порушене (неритмічне, поверхневе, хрипке);

г) пульс на сонних артеріях: добре визначається (ритм правильний або неправильний), погано визначається, відсутній;

д) зіниці: вузькі, широкі.

Колір шкіри, наявність дихання та свідомості оцінювати візуально - по підніманню та опусканню грудної клітини.

Пульс на сонній артерії визначати за допомогою подушечок другого, третього та четвертого пальців руки, розміщуючи їх поздовш шиї поміж кадиком (адамове яблуко) та кивальним м'язом та злегка притискуючи до хребта.

Ширину зіниці при заплющених очах визначають таким чином: подушечки вказівних пальців кладуть на верхні повіки обох очей і підтягають їх до брів. При цьому очна щілина відкривається і на білому тлі стає видимою кругла радужка, а у центрі круглі чорні зіниці.

Якщо у потерпілого відсутні: свідомість, дихання, пульс, шкірний покров синюшний, а зіниці широкі (0,5 см у діаметрі) - можна вважати, що він знаходиться у стані клінічної смерті і слід якнайшвидше приступати до оживлення організму за допомогою штучного дихання - способами «з вуст до вуст» або «з вуст до носа» і зовнішнього масажу серця.

Якщо потерпілий дихає різко та переривчасто, але пульс у нього промацується, слід негайно розпочати штучне дихання.

Почавши надавати допомогу, слід потурбуватись про виклик лікаря або швидкої допомоги. Це має зробити не той, хто надає допомогу, а хтось інший.

Якщо потерпілий прийшов до тями, хоча до цього був зомлілий - знаходився в непритомному стані, визначити чи лишаються збережене стійке диханням та пульс, його слід лишити лежачим на підстилці. При потребі розстебнути одяг - якщо він перешкоджає диханню, створити приплив свіжого повітря, зігріти тіло, якщо холодно, чи відповідно забезпечити прохолоду, якщо жарко, подбати за повний спокій, безперервно спостерігаючи за пульсом та диханням. Сторонніх осіб слід видалити.

У разі знаходження потерпілого у непритомному стані необхідно спостерігати за його диханням і у разі порушення дихання внаслідок западання язика, змістити нижню щелепу вперед, взявшись пальцями за її кути, та підтримувати її у такому стані, доки не припиниться западання язика.

У випадку виникнення у потерпілого блювання слід повернути його голову та плечі наліво для відходу блювотиння.

Не можна дозволяти потерпілому рухатись, продовжувати працю, оскільки відсутність видимих тяжких уражень, спричинених електричним струмом або іншими факторами (падіння тощо), далеко не виключає можливості наступного погіршення його стану. Лише лікар здатний вирішити питання про стан здоров'я потерпілого.

Переносити потерпілого до іншого місця слід лише у випадках коли надання допомоги на місці події неможливе (наприклад, на опорі, на відкритому повітрі при несприятливих погодних умовах, в холодних неопалювальних приміщеннях і т.п.).

При ураженні блискавкою надається така сама допомога як і при ураженні електричним струмом.

У випадку неможливості виклику лікаря на місце події необхідно забезпечити транспортування потерпілого в найближчий лікувальний заклад. Якщо стан потерпілого не дозволяє його транспортувати, необхідно продовжувати надавати допомогу.

Пожежна безпека

Пожежа - неконтрольований процес горіння, що супроводиться знищенням матеріальних цінностей і що створює небезпеку для життя людей.

Усі виробничі об'єкти повинні бути забезпечені пожежним інвентарем і устаткуванням, згідно затвердженого переліку.

Весь персонал виробничих об'єктів зобов'язаний знати розташування засобів пожежегасіння і вміти користатися ними при виникненні пожежі, у тому числі: вогнегасниками всіх типів, пожежними кранами з брандспойтами, азбестовою полотниною, піском, а також засобами автоматичного пожежегасіння.
На усіх виробничих об'єктах повинні бути створені добровільні пожежні дружини (ДПД) з бойовими розрахунками.

Весь персонал виробничих об'єктів, незалежно від місця роботи, при виявленні пожежі в цеху або на суміжній території зобов'язаний негайно:
- сповістити про це телефоном майстру, інженеру зміни, диспетчеру;
- повідомити в пожежну команду за телефоном 01 чи пожежним оповіщувачем;
- прийняти особисто необхідні заходи для ліквідації пожежі.

Забороняється захаращувати проїзди, місця переходів, виходів і доступи до первинних засобів пожежегасіння. Користуватися пожежним інвентарем для господарських потреб і з іншою метою забороняється.

Забороняється зберігати у виробничому приміщенні легкозаймисті і пальні рідини, лаки, фарби і розчинники.

Мастильні, обтиральні матеріали повинні зберігатися в спеціально відведених місцях у металевих шухлядах із кришками.

Забороняється зберігати і класти на парові лінії й інші пальні комунікації дрантя, папір і ін. пальні матеріали.

Паління на виробничих об'єктах дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, обладнаних металевою урною з водою.

Освітлення, електроустаткування і пускова апаратура у вибухонебезпечних цехах повинні бути у вибухозахищеному виконанні. У вибухонебезпечних приміщеннях резервним висвітленням є вибухонебезпечні акумуляторні світильники.

Забороняється під час грози скидати в атмосферу газ через свічі.

При загорянні газу на апаратах чи газопроводах, необхідно закрити місце горіння мокрою азбестовою полотниною і включити автоматичне пінне, вуглекислотне й ін. пожежегасіння. При відсутності автоматичного пожежегасіння застосовувати ручні вуглекислотні чи порошкові вогнегасники.

При виконанні вимог даної інструкції, правил і норм з пожежної безпеки, що могло призвести чи спричинити пожежу, нещасний випадок або аварію, винні несуть відповідальність у дисциплінарному чи судовому порядку, в залежності від характеру наслідків.


Усі виробництва за пожежною небезпекою підрозділені на категорії А, Б, В, Г, Д, Е.

А - рідина, газ з температурою спалаху пари до 28°С;

Б - рідина, газ з температурою спалаху вище 28°С до 61°С ;

В - рідина, газ з температурою спалаху вище 61°С;

Г - неспалені речовини у гарячому стані;

Д - неспалені речовини в холодному стані;

Е - неспалені гази, що вибухають без подальшого горіння.

Кожна особа, яка працює в цеху або на території, що прилягає до цеху, повинна пройти інструктаж з правил пожежної безпеки і за правилами поводження при пожежній тривозі.

Робітник повинен знати:

- особливо пожежонебезпечні ділянки, а також спеціальні місця для паління. Курити на території й у цеху строго ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ;

- місця розташування пожежної сигналізації та правила користування нею (телефон, електричні оповіщувачі, сигналізація тощо);

- місце, де знаходяться первинні засоби пожежегасіння (внутрішні крани, шухляди з піском і лопатами, вогнегасники, азбестова полотнина тощо);

- правила користування засобами пожежегасіння й інвентарем у кожному конкретному випадку (загоряння олії, гасу, дерева, папера, електропроводки тощо).

Особи, які відповідають за пожежну безпеку, повинні:

- здійснювати постійне спостереження за виконанням протипожежного режиму в цеху чи на території об'єкту;

- знати властивості матеріалів і сировини, що застосовується, ступінь небезпеки і вибухонебезпечності ділянок виробництва;

- знати засоби пожежегасіння та місцезнаходження вогнегасних засобів.

При прийманні чи здаванні зміни перевіряти наявність і справність первинних засобів пожежегасіння, а у випадку виявлення несправності чи їх відсутності, сповіщати про це відповідальній особі за пожежну безпеку.
Забезпечувати виконання попереджувальних протипожежних заходів, вчасно повідомляти про пожежу й організовувати до прибуття пожежної команди гасіння пожежі силами особового складу добровільних пожежних дружин і інших робітників.

Кожен працюючий повинний знати, що найчастіше загоряння чи вибух відбуваються від недотримання правил експлуатації та ремонту обладнання.

Слід знати, що пожежа може відбутися:

. Від несправності електропроводки, від коротких замикань, поганого контакту, від несправності запобіжника, від перевантаження електродвигуна і т.д.

Від недотримання правил протипожежної безпеки при виконанні ремонтних робіт.

Від вибуху вибухонебезпечних газів або пари з повітрям.

Від само загоряння промасленого дрантя.

Від іскри при ударі сталевим інструментом.

Від недотримання правил збереження пальних матеріалів.

Від заряду статичної електрики при пересуванні трубопроводами рідин і газів.

Від диверсійного акту.

На території цеху основних і допоміжних приміщень куріння дозволяється лише в спеціально відведених місцях.

Територія цеху повинна утримуватися в чистоті, не допускається захаращення проходів, проїздів і виходів з цеху. У зимовий час дороги повинні бути очищеними від снігу.

Для тимчасового збереження виробничих відходів повинні бути встановлені спеціальні ємності або шухляди, які повинні періодично очищуватись.

Силова й освітлювальна електропроводки повинні відповідати вимогам існуючих правил електричних установок.

Регулярно очищати від пилу обладнання газопроводів, водопроводів, освітлювальних приладів і електрозборок.

Засоби вогнегасіння (вогнегасники) повинні регулярно перевірятись і мати маркування з вказанням терміну їх придатності.

Через те, що трубопроводи заповнені газом, конденсатом, користування відкритим вогнем у приміщенні і на території являє собою небезпеку в пожежному відношенні. Тому при виконанні вогневих робіт необхідно дотримуватись правил, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки.

Усі ремонтно-монтажні роботи із застосуванням відкритого вогню проводяться тільки з дозволу начальника ЛЕС, КС, АТГ. Письмовий дозвіл на проведення робіт повинен знаходитись у виконавців робіт протягом усієї роботи.

Місця, де виконуються зварювання й установка зварювальних агрегатів, повинні бути очищені від матеріалів у радіусі 5м.

При виникненні пожежі робітник повинен негайно вжити наступних заходів:

Припинити всі роботи, не пов'язані з ліквідацією аварії.

Зупинити насоси на яких виникла пожежа.

Вивести з приміщення робітників, не зайнятих аварійними роботами.

Викликати пожежну команду за телефоном.

Виконувати роботи щодо ліквідації пожежі із застосуванням захисних засобів.

По приїзді підрозділу воєнізованої пожежної команди до місця пожежі, Про місце, розмір і характер пожежі.

Про заходи безпеки при роботах з ліквідації пожежі.

Про вжиті заходи з ліквідації пожежі.

Про види допомоги, яка потребується від підрозділу ВПК.

Члени ДПД повинні:

- знати, дотримуватись і вимагати від інших дотримання протипожежного режиму в цеху і на робочому місці;

- знати свої обов'язки за табелем бойового розрахунку і, у випадку пожежі, брати активну участь у його гасінні;

- стежити за готовністю до дії засобів пожежегасіння, про усі виявлені несправності доповідати начальнику дружини, при можливості самому усувати ці несправності;

- виконувати розпорядження начальника дружини і підвищувати свої пожежо-технічні знання.

Розрахунок освітлення

Розрахувати бокове одностороннє природнє освітлення виробничої дільниці з розмірами і висотою м, висота робочої поверхні м. Будівля знаходиться в місті Кіровограді (IV світловий пояс), навпроти вікон дільниці немає затіняючи об’єктів. У виробничій дільниці виконуються роботи середньої точності.

 

Розв’язок

Необхідна площа вікон визначається за формулою:

(3.1)

1. Визначимо нормоване значення КПО:

(3.2)

де, - значення КПО за таблицею витягу БНіП П-4-79 в залежності від характеристики зорових робіт

m – коефіцієнт світлового клімату (для м.Кіровограда – IV світловий пояс m=0,9)

C – коефіцієнт сонячного клімату за таблицею з витягу БНіП П-4-79, С=0,8

 

2.Приймаємо коефіцієнт запасу Кз=1,4

3.Світлова характеристика вікон визначають за таблицею. з витягу БНіП П-4-79 знаючи відношення довжини приміщення (А) до його глибини (B) та відношення глибини приміщення (В) до висоти від рівня робочої поверхні до верхнього краю вікна (h).

(3.3)

Тоді:

І світлова характеристика вікон ;

4. Площа підлоги виробничої дільниці становить:

(3.4)

5. Оскільки вікна не мають світлозахисних пристроїв і виготовлені з підвісних дерев’яних рам, в яких встановленне віконне листове скло, то за знайденими в таблиці, з витягу БНіП П-4-79, значеннями визначаємо загальний коефіцієнт світло пропускання вікон:

(3.5)

 

6. Визначаємо середній коефіцієнт відбиття приміщення:

 

(3.6)

 

 

7. Прорахувавши значення параметрів, що характеризують приміщення:

де, L – відстань розрахункової точки до зовнішньої стіни, за таблицею, з витягу БНіП П-4-79, визначаємо коефіцієнт .

 

8. Підставивши всі знайдені значення в формулу 3.1 визначаємо необхідну площу вікон приміщення:

 

9. Обираємо вікна розміром 2,2 1,7 м, тоді площа одного вікна становитиме:

 

І визначаємо необхідну кількість вікон:

 

(3.7)

Приймаємо 11вікон.

Розташування вікон показано на рисунку 6.

 

 

2,2 0,5 2,2 0,5 2,2

 

 

Рисунок 6 – Розташування вікон

 

ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти