ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Надзвичайні ситуації терористичного походження

Аналіз стану питання.У виникненні надзвичайних ситуацій особливе місце займає тероризм. Ця проблема набула загрози наприкінці XX століття, a 11 вересня 2001 р. терористичні акти у США та ряд терактів у серпні і вересні 2004 р. у Росії шокували жорстокістю і масовою загибеллю людей весь світ.

Надзвичайні ситуації, породжені терористичними методами, здійснюються злочинцями-одинаками, екстремістськими організаціями, а також спецслужбами ряду держав. Всі збройні конфлікти, що виникали останніми роками в Азії, Африці, на Близькому Сході, на території країн СНД супроводжувались диверсійно-терористичними актами, внаслідок яких страждало мирне населення[72].

У сучасних умовах спостерігається ескалація терористичної діяльності екстремістських організацій, ускладнюється характер їхніх дій, зростає витонченість і антигуманність терористичних актів. Причини терору криються в зростанні кризових явищ, нездатності суспільства регулювати складні соціально-політичні процеси, швидкій зміні систем людських і політичних ідеалів, цінностей, у підключенні до активного політичного життя широких мас населення з низькою духовністю, культурою та освітою, позбавленого політичного досвіду. Через це активізуються прагнення використати слабкості суспільної та державної системи і прокласти "найкоротший" шлях до поставленої мети[50].

Постановка задачі. Дослідження поняття та видів сучасного тероризму; чинники можливих проявів тероризму в Україні;міжнародна система протидії тероризму.

Матеріали та результати дослідження. Терор (лат. "еггог - страх, жах) - означає "лякати", "залякувати". Саме ця обставина і визначає терор як особливу форму політичного насильства, що характеризується жорстокістю, цілеспрямованістю та удаваною ефективністю. Ці особливості визначили широке використання терору протягом людської історії як засобу політичної боротьби в інтересах держави, організацій і окремих груп суспільства. Терор був розповсюдженим інструментом боротьби революції і контрреволюції в період глибоких соціальних потрясінь суспільства.

Існує багато варіантів прояву терору і тому важко дати універсальне його визначення. Хоча певні критерії класифікації визначені: терор як метод політичної боротьби в мирний та воєнний час; індивідуальний, організований терор і терор як політика держави; терор як метод внутрішньополітичної боротьби і терористичні акти міжнародного характеру[50].

Мета терористичних актів — посіяти паніку, страх серед населення, організувати протести проти політики урядів і правоохоронних органів, завдати економічних збитків державі або приватним фірмам, знищити політичних або економічних супротивників[72].

Існує три основних види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний. Найбільш поширеними у світі терористичними актами є:

• захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація— звільнення з в’язниці товаришів по партії; кримінальна мотивація — вимога викупу);

• насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);

• викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення певних політичних поступок або звільнення в'язнів; форма самофінансування);

• вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей) [97].

Чинники можливих проявів тероризму в Україні

Треба відзначити, що в Україні не виявлено терористичних організацій, орієнтованих на повалення державного ладу. Проблема тероризму в Україні перебуває в іншій площині - це "кримінальній тероризм" всередині країни та діяльність закордонних терористичних організацій на території України.

Комплекс причин, що може породити тероризм в Україні, досить різноманітний і включає:

- глибинні суперечності в економічній сфері, що зумовлені об'єктивними труднощами переходу до ринку, а також суб'єктивним несприйняттям певними частинами населення нових економічних відносин або засобів переходу до них;

- зростання соціальної диференціації громадян (критичний показник співвідношення доходу 10% найбагатших до 10% найбідніших громадян України) вдвічі перевищує світові стандарти, населення, яке перебуває за межею бідності, сягає 60 відсотків, з яких, за даними деяких соціологічних досліджень, близько 20% схвалоють нові економічні відносини, приблизно 30% залишилися люмпенізованими і 4053% - на роздоріжжі;

- зростання зареєстрованого і прихованого безробіття (4,1%);

- наявність у країні значної частини громадян, яка вважає необхідними найголовніші зміни полтичної системи (понад 60% населення);

- низька ефективність роботи державного апарату і правоохоронних органів, відсутність ефективних механізмів правового захисту населення;

- низький рейтинг влади у суспільній свідомості, зростання недовіри до неї у переважної бльшості громадян. Рівень довіри населення України до керівництва держави не перевищує 10% (критичний показник 20-25%);

- найжорстокіша боротьба за владу політичних партій або ж суспільних об'єднань чи груп, котрі сповідують політичні цілі;

- зниження ефективності функціонування захисних механізмів у сфері моралі, втрату орієнтирів у виховній роботі, передусім серед молоді;

- нарощування тенденцій розв'язання виникаючих суперечностей і конфліктів силовими методами, від 10% до 40% населення країни заявляють про готовність до участі в акціях протесту і непокори;

- погіршення етнополітичної ситуації в країні (проблеми облаштування депортованих, насамперед кримських татар, проблеми "експорту в Україну етнічних проблем" (біженці, поширенню ідей ваххабізму і панісламізму), проблеми російських меншин в Україні тощо);

- посилення соціальних суперечностей під впливом зростання злочинності. Як наслідок, у суспільстві зберігається високий конфліктний потенціал.

Таким чином у період гострої кризи нашого суспільства активно відбувається процес майнового розшарування, ідеологічного розмежування, організаційного оформлення політичних рухів, партій, організацій, які сповідують різні політичні течії та ведуть боротьбу за владу. Тому водночас з майновою йде і політична поляризація населення[25].

У зв’язку з темою нашого магістерського дослідження ми вважаємо що має місце розгляд теми кібертероризму. Кібертероризм (комп'ютерний тероризм) - використання або загроза використання комп'ютерних технологій з метою порушення суспільної рівноваги, залякування населення, вплив на прийняття рішень органами влади для досягнення політичних, корисливих або будь-яких інших цілей, а також напад на комп'ютерні мережі, обчислювальні центри, центри керування військовими мережами і медичними установами, банківські та інші фінансові мережі, засоби передавання інформації за допомогою комп'ютерних мереж. Може застосовуватися з метою саботажу (державних установ і т. ін.), завдання економічних збитків, дезорганізації роботи з потенційною можливістю смертей (атаки на аеропорти та ін..).

Американські фахівці уявляють реалізацію кібертероризму наступним чином. Спочатку за допомогою агентів у комп'ютерну мережу певної країни упроваджується комп'ютерний вірус, котрий призводить майже до повного виведення з ладу телефонний зв'язок. Вводяться також спеціальні мікроби, що викликають ураження фізичної основи електронної апаратури. Потім комп'ютерні логічні бомби, встановлені на певний час "підриву", руйнують електронні засоби, які керують рухом повітряного і залізничного транспорту. Вони порушують графік і змінюють напрями польотів літаків і рух поїздів, створюють передумови катастроф на землі і в повітрі. Потім терористи проникають на територію країни і активізують неядерні пристрої, що викликають потужний електромагнітний імпульс (ЕМІ). Внаслідок підриву таких пристроїв, наприклад поблизу банків, у цих закладах виходять з ладу всі комп'ютери й інформаційні системи, паралізується все фінансове життя країни, зокрема вкладники певних грошових сум не зможуть їх отримати, тому що фінансисти, вмикаючи комп'ютери, виявлять їх безслідно зниклими.

Перші приклади комп'ютерного тероризму зафіксовані у кінці 90 років XX століття, що пов'язано як з розвитком зазначених мереж, так і збільшенням впливу комп'ютерів у всі сфери сучасного життя. Зворотний бік цього явища - залежність нормальної життєдіяльності суспільства від цілісності комп'ютерів, і як наслідок - підвищена увага до них з боку різних "кіберпартизанів" і "кіберхуліганів". Напади на комп'ютери шляхом несанкціонованого доступу відбуваються з метою саботажу роботи відповідних закладів.

Незважаючи на те, що до сьогодні кібертероризм не заподіяв серйозної шкоди урядовим установам і вважається лише як загрозливий фактор, значна кількість спеціалістів вважає, що він може досить ефективно використовуватися у майбутньому, особливо беручи до уваги недостатній рівень захисту життєво важливих інформаційних вузлів.

Останнім часом відмічається підвищена увага до проблеми так званого "електромагнітного тероризму". Під цим терміном мається на увазі використання електротехнічних пристроїв для створення електромагнітного випромінювання і полів високої напруги з метою впливу на конкретні технічні засоби і системи, внаслідок чого буде дезорганізована їхня робота або повне виведення з ладу. На думку зарубіжних фахівців, "електромагнітний тероризм", який може бути елементом ведення інформаційної війни недружніми країнами, є новим, досить небезпечним видом тероризму з огляду на масштаби можливих наслідків для державної інфраструктури. За оцінками західних експертів у галузі інформаційної безпеки, державні системи управління і зв'язку європейських країн недостатньо захищені від впливу електромагнітних випромінювань і є потенційними об'єктами "інформаційної агресії".

Таким чином, поруч із хімічним, біологічним та іншими видами сучасного тероризму, "електромагнітний тероризм" як складова "інформаційного тероризму" став реальним і небезпечним явищем, оскільки має можливість таємно впливати на технічні системи державного управління та об'єкти інфраструктури.

Створення єдиного глобального інформаційного простору - природний результат розвитку світової науково-технічної думки і удосконалення комп'ютерних та інформаційних технологій. Обмежити або згорнути ці процеси практично неможливо, як і розроблення інформаційної зброї. Боротьба за доступ, використання та контроль над джерелами і засобами проявлення сили: економічними, фінансовими, військовими, технологічними, інформаційними - призводить до появи нових видів зброї.

За висновками фахівців, володіння ефективною інформаційною зброєю і засобами захисту від неї стає однією з головних умов забезпечення національної безпеки у XXI столітті.

У цілому ж слід очікувати, що тероризм:

- стане однією з найсерйозніших, наповнених значними небезпеками проблем;

- матиме ще більш багатосторонній, організований і хижацький характер;

- збільшить масштабність виявів за рахунок застосування досягнень науково-технічного прогресу.

Зростання кількості терористичних актів, непередбачуваність наслідків цих актів викликають велику стурбованість світової громадськості, яка все більше активізує свої зусилля в боротьбі з тероризмом. Починаючи з XXVII сесії Генеральна Асамблея ООН щорічно обговорює питання про заходи по запобіганню тероризму. У грудні 1972р. був створений Спеціальний комітет з питань міжнародного тероризму, до якого увійшли представники 34 держав. На початку 1995р. Генеральна Асамблея ООН одностайно прийняла Декларацію про заходи з ліквідації міжнародного тероризму.

На сьогодні укладено 13 основних міжнародних документів, що належать до так званих антитерористичних конвенцій:

o Міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму (2005 р.);

o Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму (1999 р);

o Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом (1997);

o Конвенція про маркування пластичних вибухових речовин з метою їхнього виявлення (1991);

o Протокол про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ. Розташованих на континентальному шельфі (1988);

o Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу (1980);

o Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників (1979);

o Конвенція про запобігання й покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом у тому числі дипломатичних агентів (1973);

o Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (1971);

o Протокол про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, що доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації

(1988);

o Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (1970);

o Конвенція про злочини й деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряних суден (1963) .

Але багатоманітність форм його проявів ускладнюють вирішення цієї проблеми[25].

 

 

Висновки за розділом

 

У першій частині даного розділу присвяченій охороні праці при роботі із персональним комп’ютером нами були досліджені вимоги до безпеки праці з персональним комп’ютером. Так як на сьогоднішній день персональні комп’ютери достатньо розповсюджені серед населення і вони є корисним джерелом для роботи і задоволення – з одного боку, також вони несуть в собі і ряд чинників, що негативно позначається на здоров'ї.

Будь-яка робота яка проводиться за персональним комп'ютером вимагає значної розумової напруги і супроводжується нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напругою зорової роботи і досить значним навантаженням на м'язи рук під час роботи з клавіатурою ПК. І судячи з цього ми визначили, що при роботі з персональним комп’ютером велике значення має раціональна конструкція і розташування та забарвлення елементів робочого місця, що є важливим для підтримки оптимальної робочої пози в процесі праці, також нами були розглянуті негативні фактори під час роботи з комп'ютером.

Друга частина присвячена дослідженню поняття та видів сучасного тероризму; чинники можливих проявів тероризму в Україні;міжнародна система протидії тероризму. Нами було визначено, що тероризм – являє собою політику яка заснована на систематичному застосуванні терору. Також ми виділили три основних види тероризму – це політичний, релігійний та кримінальний. Щодо проблеми тероризму в Україні, то він перебуває в іншій площині - це "кримінальній тероризм" всередині країни, котрого комплекс причин нами було виділено, та діяльність закордонних терористичних організацій на території України. В контексті нашого магістерського дослідження ми виділили питання кібертероризму. Однак на даний момент кібертероризм не заподіяв серйозної шкоди урядовим установам і вважається лише як загрозливий фактор, але значна кількість спеціалістів вважає, що він може досить ефективно використовуватися у майбутньому, особливо беручи до уваги недостатній рівень захисту життєво важливих інформаційних вузлів.

На даний момент зростання кількості терористичних актів, викликають велику стурбованість світової громадськості, яка все більше активізує свої зусилля в боротьбі з тероризмом. І вже починаючи з XXVII сесії Генеральна Асамблея ООН щорічно обговорює питання про заходи по запобіганню тероризму, на даний момент нараховується близько 13 основних міжнародних документів, що належать до так званих антитерористичних конвенцій.

 

 

Загальні висновки

Наша робота є однією із спроб дослідження важливої і слабовивченої на сьогодні проблеми комп'ютерної ігрової залежності. Мета роботи полягає в теоретичному обгрунтуванні та емпіричному дослідженні впливу комп'ютерної ігрової залежності на комунікативну сферу студентів, а так само розробки тренінгової програми з розвитку комунікативних компетенцій студентів була виконана; завдання стоять перед нашим дослідженням в основному вирішені.

Отже, у першому розділу ми визначили, що психологія залежності являє собою достатньо помітну область в дослідницькій і терапевтичної практиці психологів.

Також на даний момент у науковій літературі немає єдиного визнаного визначення, але в цілому адиктивна поведінка (як один з типів відхиляється) можна визначити як прагнення відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин або постійною фіксацією уваги на певних видах діяльності з метою розвитку і підтримки інтенсивних емоцій.

Ми виділили, базові компоненти механізму формування залежності: дисоціація внутрішньої реальності (розщеплення, поділ ) та ізоляція внутрішньої реальності.

Також ми відзначили, що процесу появи і розвитку адиктивної поведінки можуть сприяти біологічні, психологічні та соціальний вплив. Сукупність факторів у кожній конкретній ситуації визначає ступінь ризику формування схильності до залежного поведінки.

На даний момент у вітчизняній літературі ж немає чіткого визначення залежності від комп'ютерних ігор або кібернетичної лудоманії .

Зараз цей вид залежності не входить в Міжнародну класифікацію хвороб 10-го перегляду і в Diagnostic and Statistical Manual Mental Disorders (fourth edition) (DSM IV). Серед описаних там розладів найбільш близьке стан - «патологічний потяг до азартних ігор» (F63.0). Клінічна картина патологічної схильності до азартних ігор, її динаміка, принципи корекції та профілактики можуть слугувати моделлю для опису аналогічних параметрів при комп'ютерній залежності.

Родова приналежність і механізми формування комп'ютерної ігрової залежності дотепер є предметом дискусій

Під залежністю від комп'ютерних ігор ми розуміємо як одну з форм відходу від реальності.

Існуючі концепції формування комп'ютерної ігрової можливо розділити на чотири групи: соціокультурні, психологічні, медикобіологічні та комплексні.

Динаміка розвитку комп'ютерної залежності має наступний вигляд: з початку захоплення йде етап свого роду адаптації, людина «входить у смак», потім настає період різкого зростання, швидкого формування залежності. У результаті зростання, величина залежності досягає деякої точки максимуму, становище якої залежить від індивідуальних особливостей особистості і середовищних факторів. Далі сила залежності на якийсь час залишається стійкою , а потім йде на спад і знову ж фіксується на певному рівні і залишається стійкою протягом тривалого часу. Отже, спадання ступеня залежності може бути пов'язано з різними факторами.

Нами були виділені стадії формування ігрової залежності (стадія легкої захопленості, захопленості, залежності і прихильності) видається важливим кроком на шляху дослідження феномена залежності від комп'ютерних ігор, тому що передбачає типологизацию аддиктов, виходячи з їх фіксації на певній стадії залежності.

Виділяється два основних психологічних механізма формування залежності від рольових ігор (Іванов М.С.): потреба у відході від реальності і в прийнятті ролі іншого. Вони завжди працюють одночасно Дані механізми засновані на процесі компенсації негативних життєвих переживань, а отже є підстави припустити, що вони не будуть працювати, якщо людина повністю задоволений своїм життям, не має психологічних проблем і вважає своє життя щасливим і продуктивною.

У цілому на даний момент наслідки комп'ютерної залежності ще до кінця не вивчені, але, за даними лікарів-психологів, на сьогоднішній день ситуація стає критичною. Комп'ютерна залежність впливає на всі сфери життєдіяльності людей, зокрема студентів: робота, родина навчання, суспільство.

Для вивчення особливостей комунікативної сфери студентів з комп'ютерною ігровою залежністю нами використовувалися метод анкетування, метод психологічного тестування а так же метод статистичної обробки. Наше магістерське дослідження проводилося на базі інтернет-форумів присвячених комп'ютерним іграм.

Аналізуючи результати, отримані в ході нашого магістерського дослідження можна зробити наступні висновки: методом анкетування ми отримали дані згідно з якими студенти з комп'ютерною ігровою залежністю (КЗ) почали захоплюватися комп'ютерними іграми у віці 12 років. Середній час яке КЗ проводять за грою - 6-10 годин на тиждень, це вказує на важливу роль комп'ютерних ігор в житті студентів з комп'ютерною ігровою залежністю і в наслідок цього зневагою особистими справами і навчанням. Найбільш бажаний типами комп'ютерних ігор серед студентів виявилися рольові комп'ютерні ігри, а саме ігри з виглядом «з очей» «свого» комп'ютерного героя та ігри з виглядом ззовні на «свого» комп'ютерного героя - дані типи ігор є найбільш «затягують», однак ми не виключаємо можливості залежно від НЕ рольових комп'ютерних ігор.

У результаті емпіричного дослідження нами було встановлено що показники комунікативні схильності студентів з комп'ютерною ігровою залежністю є низькими: у студентів з низьким ступенем комп'ютерної ігрової залежності (НСтКІЗ) складає 6.6%, показник у студентів із середнім ступенем комп'ютерної ігрової залежності (СрСтКІЗ) дорівнює 28.5, даний рівень у студентів з високим ступенем комп'ютерної ігровою залежністю (ВСтКІЗ) складає 14.3, що полягає у відсутності прагнення до спілкування, обмежують свої знайомства, а так само відчувають труднощі при встановленні контактів з людьми; при вивченні здатності самоврядування в спілкуванні ми визначили, що для студентів з комп'ютерною ігровою залежністю характерна наявність середнього рівня здатності до самоврядування в спілкуванні у студентів з низьким ступенем комп'ютерної ігрової залежності (НСтКІЗ) дорівнює 46.6%, у студентів із середнім ступенем комп'ютерної ігрової залежності (СрСтКІЗ ) показник даного рівня становить 39.3% і 57.1% у студентів з високим ступенем комп'ютерної ігрової залежності (ВСтКІЗ), що полягає в наявності потреби бути в спілкуванні з самим собою, прояв залежно від ситуації спрямованість на партнера, а так само схильність до партнерства в спілкуванні ; здатність до самоуправління у спілкуванні у студентів з комп'ютерною ігровою залежністю у студентів із середнім ступенем комп'ютерної ігрової залежності (СрСтКІЗ), (НСтКІЗ) складає 60%, і даний рівень у студентів з високим ступенем комп'ютерної ігрової залежності (ВСтКІЗ) відповідно 42.8, що характеризується наявністю комунікативної агресивності виражається в спонтанності, деякій анонімності і слабкій здатності до гальмування; вивчення рівня суб'єктивного самотності студентів з комп'ютерною ігровою залежністю показує про наявність високого рівня суб'єктивного самотності у студентів з низьким ступенем комп'ютерної ігрової залежності (НСтКІЗ) рівні 66.6, у студентів із середнім ступенем комп'ютерної ігрової залежності (СрСтКІЗ) - 57.1 і 28.6 у студентів з високим ступенем комп'ютерної ігрової залежності (ВСтКІЗ) .

Так само нами було встановлено наявність кореляційного зв'язку між комп'ютерною ігровою залежністю та комунікативної сферою студентів (r = 0.28 при p = 0.05) полягає в тому, що студенти з комп'ютерною ігровою залежністю мають труднощі в здатності установленні соціальних контактів з іншими людьми,, а так же комп'ютерної ігровою залежністю і рівнем суб'єктивного самотності (r= 0.21 при p = 0.05), що вказує на появу труднощів у міжособистісному спілкуванні в слідстві комп'ютерної ігрової залежності.

В цілому ми можемо відзначити, що на даний момент питання профілактики Інтернет-залежності в даний час практично не розроблені. Однак, ряд зарубіжних досліджень автори яких пропонують використовувати для профілактики і корекції комп'ютерної ігрової залежності online-психотерапію, інші дослідники вважають неприпустимим використання комп'ютерних технологій і застосування комп'ютера в процесі корекції та лікування комп'ютерних адиктів.

Варто відзначити, що недостатня ефективність профілактичних і корекційних програм обумовлена ​​тим, що родичі користувачів комп'ютерних ігор і самі користувачі комп'ютерів не розцінюють ознаки, що характеризують ризик розвитку комп'ютерної ігрової залежності, як предболезненное стан і звертаються до фахівців тільки на етапі вже сформованої комп'ютерної залежності.

Враховуючи наявність певних труднощів у здійсненні міжособистісних взаємин та соціальної адаптації у осіб з комп'ютерною ігровою залежністю, при корекції найкраще використовувати саме групові види терапії. Так само перспективно застосування сімейної психотерапії, когнітивно-біхевіоральної терапії, еріксоновського гіпнозу, психодрами, НЛП, тренінгів особистісного зростання, тренінгів спілкування, тренінгів емоцій, екстремальних тренінгів, а так само тілесної терапії та арт-терапії.

У монографії Л.М. Юр'євої і Т.Ю. Больбот [91] була сформульована поетапна система корекції комп `ютерозалежних поведінки яка включає в себе наступні етапи: діагностичний, інформаційно-навчальний, етап модифікації поведінкових стратегій, етап корекції сімейних і соціальних відносин, етап подолання наслідків комп'ютерної залежності, підвищення самооцінки і рівня самосвідомості, посилення контролю над імпульсами, збільшення стабільності міжособистісних відносин, соціальна адаптація.

На підставі тренінгової програми Анофріковой А.В. [99], нами була доповнена, але не проводилася програма тренінгу для розвитку комунікативних умінь, знань і здібностей, які визначають можливості людини у встановленні і підтримці контактів у спілкуванні, прогнозуванні поведінки і діяльності людей. Дана програма тренінгу являє собою комплекс вправ, спрямованих на розвиток емпатії, наполегливості, навичок переконливої ​​мови, а так само на відпрацювання навичок розуміння інших людей, прийняття рішення.Тривалість тренінгу складає 7 занять по 1.5 години. Тематичний план тренінгової програми містить такі блоки: формування знань про комунікативних уміннях; підвищення емпатичних здібностей, розуміння міміки, мови рухів тіла; розвиток переконливої ​​мови, вироблення вміння говорити і вислуховувати; навчання виконанню соціальних ролей, виховання делікатності у спілкуванні; організаційні моменти і психогімнастика.

Так само були виділені рекомендації щодо подолання комп'ютерної ігрової залежності та особливості профілактики залежності від комп'ютерних ігор. Відповідно до термінології ВООЗ, виділяють первинну, вторинну і третинну профілактику. Попередження розвитку патологічного використання комп'ютерів відноситься до завдань первинної профілактики яка включає в себе наступні технології: інформаційні; зайнятості; освітні; корекція сімейних відносин; релігія. Вторинна профілактика заснована на пізнанні особистості комп'ютерних адиктів і на основі проводиться попередження розвитку комп'ютерної залежності та відновлення особистісного і соціального статусів клієнта. Третинна профілактика спрямована на попередження рецидивів у осіб з уже сформованим адиктивних поведінкою.

Слід зазначити, що в першу чергу профілактичні заходи необхідно направляти на розвиток здатності у студентів до встановлення соціальних зв'язків на рівні контактного спілкування.

У розділі охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях нами були досліджені вимоги до безпеки праці з персональним комп’ютером, а також дослідженню поняття та види сучасного тероризму; чинники можливих проявів тероризму в Україні;міжнародна система протидії тероризму.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аветисова А. А. Психологические особенности игроков в компьютерные игры [Электронный ресурс]// Психология. Журнал Высшей школы экономики, 2011. Т. 8, № 4. С. 35–58. Режим доступа: psy-journal.hse.ru

2. Аветисова А.А., Войскунский А. Е. Игровая деятельность посредством компьютерных технологий: основные направления исследования [Электронный ресурс]// Вопросы информатизации образования. Режим доступа: http://www.npstoik.ru

3. Авилов, Г.М. Психологические закономерности ролевой игровой деятельности в период поздней юности : автореф дис. . канд. психол. наук : 19.00.01 / Авилов Геннадий Михайлович : Кемерово, 2004.

4. Акопов А. Ю. Психотерапевтический метод контраддиктивной стимуляции. Лечение игровой зависимости.- СПб.: Академия информациологии.- 2004, 55с.

5. Березуцький В. В. Основи охорони праці. / В. В. Березуцький, Т. С. Бондаренко, Г. Г. Валенко; за ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 480 с

6. Буркова В.Н., Бутовская Н.Л. Насильственные компьютерные игры и проблемы агрессивного поведения детей и подростков. [Текст]//Вопросы психологии.2012.-№1.С.132-139.

7. Бурлаков И.В. Homo Gamer: Психология компьютерных игр. -М.: Независимая фирма «Класс», 2000. – 144 с.

8. Ван Ш.Л., Войскунский А.Е., Митина О.В.,Карпухина А.И. Связь опыта потока с психологической зависимостью от компьютерных игр [Электронный ресурс]//Журнал высшей школы экономики,2011.Т.8.№4. С. 73-101.Режим доступа: http://cyberleninka.ru

9. Вачков И. В. Технологии группового тренинга / И. В. Вачков. – М.: Ось-89, 1999. – 153с.

10. Войкунский А.Е. Актуальные проблемы психологии зависимости от интернета. [Текст] //Психологический журнал.2004.-Т.25.-№1.-С.90-100.

11. Войскунский А.Е. Групповая игровая деятельность в Интернете. [Электронный ресурс]//Психологический журнал.1999.-Т.20.-№1. Режим доступа: http://www.relarn.ru/human/group.html

12. Войскунский А.Е. От психологии компьютеризации к психологии Интернета[Электронный ресурс]//Вестник Московского университета. 2008.-№2. Режим доступа: www.psy.msu.ru

13. Войскунский А.Е. Психологические исследования деятельности человека в Интернете. [Электронный ресурс]//Информационное сообщество.2005.-№1. Режим доступа: www.psy.msu.ru

14. Войскунский А.Е., Аветисова А.А. Традиционные и современные исследования игрового поведения.[Электронный ресурс] //Методология и история психологии.2009.-№4.Режим доступа: http://mhp-journal.ru

15. Войскунский А.Е., Митина О.В., Аветисова А.А. Общение и «опыт потока» в групповых ролевых интернет играх. [Текст]//Психологический журнал.2012.№3.-С.47-63.

16. Войскунский, А. Е. Психологические исследования феномена интернет-аддикции // 2-ая Российская конференция по экологической психологии. Тезисы. (Москва, 12-14 апреля)

17. Гоголева, А.В. Аддиктивное поведение и его профилактика [Текст]: учеб. пособие / А.В. Гоголева [и др.]; под ред.Д.И. Фельдштейн - 2-е изд., стер. - Воронеж: НПО "МОДЭК", 2003. - 240 с.

18. Горьковая И.А. Онлайн-игра как способ преодоления кризиса в разные возрастные периоды [Электронный ресурс]// Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена.2011.-№139. Режим доступа: http://cyberleninka.ru

19. Джон Сулер Люди превращаются в Электроников: Основные психологические характеристики виртуального пространства. [Электронный ресурс].Режим доступа: http://flogiston.ru

20. Дмитриев К.Г. Психологические детерминанты интернет-зависимости в юношеском возрасте.Автореф.дис. М.2013

21. Дрепа М.И. Психологический портрет личности интернет-зависимого студента [Электронный ресурс]//Вестник Томского государственного педагогического университета. 2009.-№4. Режим доступа: http://cyberleninka.ru

22. Евдокимов В.И., Литвиненко О.В. Методические аспекты диагностики развития интеренет-зависимости. [Электронный ресурс]Режим доступа: http://www.vash-psiholog.info

23. Ениколопов С.Н., Кузнецова Ю.М. и др. Специфика агрессии в интернет-среде.[Текст] //Психологический журнал. 2005.-Т.26.-№5.-С.47-63.

24. Жилов В.С. Основные проблемы интернет-зависимого поведения [Электронныйресурс]// Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. 2008.-№54. Режим доступа: http://cyberleninka.ru

25. Запорожець О.І. Безпека життєдіяльності Підручник. - К.: ЦУЛ, 2013. - 448 с

26. Змановская, Е.В. Девиантология (психология отклоняющегося поведения) [Текст]: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е.В. Змановская. - М.: Просвещение, 2003. - 266 с.

27. Ивакина И.О-Э. Компьютерные игры – индивидуализированное средство развития творче ской активности детей 7го года жизни. Автореф.дис. [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.dissercat.com

28. Иванов Д.В. Виртуализация общества. СПб.: "Петербургское Востоковедение", 2000. - 96 с.

29. Иванов М.С Психология самореализации личности в компьютерной игровой деятельности. [Электронный ресурс] монография Режим доступа: http://window.edu.ru

30. Иванов М.С. Психологические аспекты негативного влияния игровой компьютерной зависимости на личность человека. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://flogiston.ru

31. Иванов М.С. Психология компьютерной игры как проблема интегральной психологии личности. [Электронный ресурс] Режим доступа:http://flogiston.ru

32. Иванов М.С. Формирования зависимости от ролевых компьютерных игр. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://flogiston.ru

33. Иванов, М.С. Психология зависимости [Текст]: хрестоматия / М.С. Иванов; сост.к.В. Сельченок. - Минск: Харвест, 2004. - 345 с.

34. Карвасарский Б.Д. Клиническая психология. [Электронный ресурс]. Учебник для вузов.2004. Режим доступа: http://www.koob.ru

35. Корниенко, П.А. Компьютерная игра как метод диагностики индивидуальных особенностей саморегуляции / П.А.Корниенко // Психологическая наука и образование, 2008. № 5. - С. 175-181.

36. Короленко Ц.П., Дмитриева Н.В. Социодинамическая психиатрия. – М.: Академический проект, Екатеренбург: Деловая книга, 2000.-460с.

37. Краснова С.В., Казарян Н.Р. и др. Как справиться с компьютерной зависимостью. Эксмо,2008.-224с.

38. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. — М.: ТЦ «Сфера», 2001. -464с.

39. Куликов Л.В. //Психогигиена личности: Вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики: Учебное пособие. СПб., 2004. С. 386-404.

40. Лапин В.М. Безпека життєдіяльності людини. -К.: 1999.

41. Ларионова С.О., Дегтерев А. С. Интернет-зависимость у студентов: вопросы профилактики Ж Педагогическое образование в России №2 2013

42. Лебедев И.Б., Филатова Т.П. Кибернетическая лудомания – новая область психологических исследовани криминальной агрессии подростков. [Электронный ресурс]//Психопедагогика в правоохранительных органах. 2013.-№1. Режим доступа: http://cyberleninka.ru

43. Лебедько, В. Механизмы человеческих зависимостей и стратегии освобождения от них [Текст] / В. Лебедько, О. Баранник. - М.: МГУ, 2005. - 56 с.

44. Левендян А.И. Компьютерные игровые средства – основа обучения иноязычному общению студентов технического вуза [Электронный ресурс]//Журнал Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И.Грецена. Режим доступа: http://cyberleninka.ru

45. Леонова, Л.Г. Вопросы профилактики аддиктивного поведения в подростковом возрасте [Текст]: учебно-методическое пособие / Л.Г. Леонова, Н.Л. Бочкарева; под редакцией Ц.П. Короленко. - Новосибирск: НМИ, 1998. - 148 с.

46. Личко, А.Е. Словарь современной американской психиатрической терминологии с ее отличиями от принятой в России [Текст]. - СПб.: Питер, 1992. - С.63-84.

47. Марасанов Г. И. Социально-психологический тренинг. 4-е изд., испр. и доп. — М., «Когито-Центр», 2001. — 251 с.

48. Мортук Т.О. Особливості прояву емоційних станів та їх корекція.[Текст]автореф. на здоб. наук. ступ. канд. псих.наук.(19.00.07)/Мортук Тетяна Олександрівна;Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова.-Київ,2013.-20с.

49. Моховиков А.Н Телефонное консультирование.М.-СМЫЛС,2001, 493 с

50. Мягченко О. П. Безпека життєдіяльності людини та суспільства. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 384 с.

51. Малкова Е.Е., Калин Н.И. Клинико-психологические феномены формирования компьютерной зависимости у современных подростков. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.mprj.ru

52. Мясников И.Н. Возможность применения компьютерных игр в качестве проективного метода в исследовании личности.[Электронный ресурс]. Режим доступа: http://flogiston.ru/

53. Обозов Н.Н. Социально-психологический тренинг - СПб. ЛНПП «Облик», 2002

54. Орешкін М. В. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях. Дипломне проектування : Навч. посіб. для студ. і маг. у

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти