ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Ордовицький та силурійський періоди.

 

Ордовицький і силурійський періоди тривали разом 80-90 млн. років. Це був час сильних тектонічних рухів земної кори, відбулося каледонське горотворення. Разом із тектонічними рухами посилилась вулканічна діяльність.

У силурійський період на Землі відбулась одна з найбільших у геологічній історії трансгресій моря. Більшу частину поверхні сучасних ма­териків тоді займало неглибоке море. В кінці періоду, коли піднімалися гори, море відступило.

Умови для органічного життя тоді були дуже сприятливі, і воно набу­ло дальшого розвитку. Уперше почалося заселення суші. На суходіл вийшли перші наземні рослини – псилофіти. З’явилися й перші наземні тва­рини – скорпіони. Та основні групи тварин ще продовжували населяти море. Деяких груп тварин стало так багато, що вони набули поро­дотворного значення: із їхніх скелетів відклалися потужні відклади вапня­ку. Особливо поширені вапняки коралові, брахіоподові та ортоцератитові.

У морях жили своєрідні колоніальні дрібні організми граптоліти. Тоді ж зникли археоціати, а трилобіти стали найчисленнішими. З'явилися велетенські раки – евриптеруси, що досягали в довжину 2 м. Силурійський період ознамену­вався появою панцирних риб – перших представників фауни хребетних.

Ордовицькі та силурійські відклади поширені на всіх материках, май­же в усіх країнах. На Україні вони залягають широкою смугою від Білорусі до Чорного моря, на захід від Українського кристалічного щита. У складі ордовицьких та силурійських відкладів переважають вапняки, мергелі, сланці та зверху на них червоноколірні пісковики. У верствах вапняків зустрічаються численні скам'я­нілі рештки вимерлих представників тваринного світу.

З цим періодом пов’язано утворення родовищ нафти (США), горючих сланців (Естонія), мідних руд (Норвегія), поліметалевих руд (Казахстан), золота (Забайкалля, Австралія), свинцевих, мідних, нікелевих та кобальтових руд (Австралія).

 

Девонський період.

 

Девонський період тривав близько 60 млн. років. Протягом девонського періоду на Землі переважали континентальні умо­ви. На початку цього періоду завершилося каледонське горотворення, а в кінці розпочалося герцинське. У девонський час посилилась вулканічна діяльність. Потужні вулканічні виверження відбувалися в Європі. На Україні вулкани були на Придніпровській низо­вині та на півдні Донецького кряжа. Вулканогенні продукти поширені на території від Чернігова до Сло­в'янська.

Наземна рослинність у девоні різноманітніша, ніж у силурійському періоді. Численні хвощі та папороті утворювали справжні ліси, хоч і одноманітні.

Тваринний світ девонського періоду визначався багатством форм. Моря населяли численні корали. Набагато збільшилось різноманітних голкошкі­рих, серед яких дуже поширені морські лілії. З їх решток утворилися потужні відклади вапняку. Багато було брахіопод, а також головоногих молюсків гоніатитів. Трилобіти почали вимирати. Їх хоч і багато, але вони вже не такі різноманітні, як раніше.

У девоні продовжували розвиватись і хребетні тварини. Вони утворюють ряд нових форм. Особливого поширення набули дводишні риби. Вони насе­ляли лагуни та періодично пересихаючі озера. Нащадки дводишних риб і тепер живуть у пересихаючих водоймах зон жаркого клімату Африки, Австралії та Південної Америки. Хребетні вперше почали заселяти сушу. Це представники земноводних – панцироголові амфібії стегоцефали.

Девонські відклади на Україні відслонюються по долині Дністра та на південних схилах Донецького кряжа. На Поділлі девонські верстви представлені зеленуватою глиною, піс­ковиками, мергелем і сланцями червоного та бурувато-сірого забарвлення, у яких часто зустрічаються рештки панцирних риб.

З девонськими відкладами Дніпровсько-донецької западини пов'язані родовища нафти, горючого газу, калійної солі, які видобувають на Україні та в Білорусі. Великі родовища нафти поширені в девоні Волго-Уральської області. Є родовища бокситу, залізної руди, поклади мармуру і яшми.

 

Кам'яновугільний період.

Цей період тривав близько 60 млн. років. За кам'яновугільного періоду на Землі сталися важливі події. Тектонічні рухи набули значної сили: відбувалося герцинське горотворення. Вся суша об’єдналася в один материк. Протягом періоду море кілька разів наступало на сушу й особливо значні площі вкрило всередині карбону.

На заболочених приморських низинах росли непрохідні ліси з папороті, хвощів, плаунів, серед яких уже були предки голонасінних дерев. З дере­вини лісів того часу утворилися численні родовища кам'яного вугілля, по­ширені майже в усіх країнах.

Тваринний світ кам'яновугільного періоду різноманітний і багатий. Стали ще більш численними та різноманітними корали, розвивалися молюски та брахіоподи. Дуже були поширені найпростіші тварини. З раковин нодозарій утворилися потужні верстви вапняку (Підмосков'я). Трилобіти майже зовсім вимерли. З них лише представ­ники одного роду перейшли у наступний, пермський, період.

Серед хребетних тварин були досить поширеними численні риби, особливо акули. На суші жили панцироголові амфібії. Уперше на життєву арену вийшли представники нового класу хребетних – плазуни. Це були примітивні істоти, що мали спільні риси зі своїми предками – земноводними.

У північній півкулі клімат ще був теплий і вологий, а в південній, на материку Гондвана, починалося зледеніння. З часом, у пермський період, крига вкривала значні простори Африки та Південної Америки.

Кам'яновугільні поклади поширені в Підмосков'ї, на Уралі, в Середній Азії, Західній Європі, Америці, Австралії та Антарктиді. На Україні верстви їх відслонюються на Донецькому кряжі, в Галицько-Волинській мульді (Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн). Відомо багато рудних родовищ, зокрема родо­вище ртуті на Донбасі (Микитівка).

 

Пермський період.

Цей період тривав близько 45 млн. років. У пермський період природні умови на Землі різко змінилися. Причи­ною цьому було герцинське горотворення, коли виникли нові гірські хребти – Урал, Тянь-Шань, Добруджа. Це цілком змінило вигляд Землі. В результаті горотворення море звільнило частину материків. На місці морів подекуди залишалися обширні лагуни, де утворювались поклади солей. У зв'язку з горотворенням посилились вулканічні процеси.

Клімат на Землі за пермського періоду був посушливий. У південній півкулі зледеніння досягало максимуму і під кінець періоду відійшло.

Наприкінці палеозойської ери значно оновилася рослинність. Багато представників кам'яновугільної рослинності вимерло. Замість них по­силено розвивалися голонасінні рослини, хвойні дерева та пальми, які вже характерні для наступної ери. В багатьох районах продовжувало утворю­ватися кам'яне вугілля. Пермське вугілля залягає потужними пластами в Кузнецькому та Тунгуському басейнах.

Протягом пермського періоду на Землі сталися істотні зміни і в складі тваринного світу. Вимерли останні характерні представники палеозойської фауни — трилобіти, корали табуляти, головоногі молюски ортоцерати, багато родів брахіопод. Натомість розмножились молюски амоніти. В мо­рях пермського періоду були різноманітні риби. На суші існували панцироголові амфібії, з'явилися звіроподібні рептилії. Більшість представ­ників цих тварин наприкінці палеозойської ери вимерло. Отже, на межі палеозойської та мезозойської ер відбувається цілковите оновлення форм органічного життя.

Пермські відклади поширені менше, ніж кам'яновугільні. У багатьох районах вони представлені соленосними верствами з гіпсом та піщано-глинистими породами. З ними пов’язані поклади солі, гіпсу. Пермські відклади на Україні відслонюються на північно-західних схи­лах Донецького кряжа, Кримських гір та Карпат. З пермськими відкладами в Дніпровсько-Донецькій западині пов'язані родовища нафти й газу, родовища солі, гіпсу та ангідриту на Донецькому кряжі, а також калійні солі, кам'яне вугілля (Печорський, Кузнецький ба­сейни), мідна руда (Приуралля та Техас), марганець (Мала Азія, Іспанія), олово (Малаккський півостров), залізна руда (Рурський басейн, Великобританія).

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти