ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тектонічна структура рельєфу України.

 

Більша частина території України розташована на південно-західній окраїні давньої Східноєвропейської (Руської) платформи, в зв'язку з чим саме платформенні структури (щити, антеклізи, синеклізи тощо) визначають загальний план сучасної поверхні Украї­ни. Основними платформеними структурами докембрійської Руської платформи в межах України виступають Український щит (разом із схилами), схили Воронезького масиву й Дніпровсько-Донецька запа­дина. Інша (значно менша за розмірами) частина території України знаходиться в межах Альпійської геосинкліналі.

Центральне місце серед цих структур посідає Український щит, що являє собою перем'яте у склад­ки і пронизане численними інтрузіями кристалічне "ко­ріння" архейських та протерозойських гірських систем. Поверхня щита перекривається лише тонким шаром четвертинних відкладів, а часто кристалічні утворення виходять безпосередньо на денну поверхню, форму­ючи своєрідний денудаційний рельєф центральної частини України. Український кристалічний щит – найдревніша структура, що простягається через усю територію України з північного заходу на південний схід майже до Азовського моря, його площа – 180 тис. км2. Він складається з найдревніших порід докембрію: гранітів, гнейсів, кварцитів і мармуру.

Західний схил щита (Волино-Подільська пли­та) розбитий розломами на велетенські "східці", яки­ми кристалічні породи падають до Карпатської геосин­кліналі, занурюючись під осадові комплекси фанеро­зою у Передкарпатті на глибину 4-5 км, а у межах Галицько-Волинської западини – понад 6-7 км.

Східний схил щита порівняно короткий (ширина його не перевищує 25-100 км) і досить монолітний, хоч кристалічні породи тут занурюються на глибину до 2-3 км.

На півдні кристалічні утворення щита майже од­разу переходять у Причорноморську западину, що відділяє докембрійські комплекси Руської платформи від залишків епігерцинської Скіфської плити.

Важливим структурним елементом на терито­рії України є Воронезький кристалічний масив, точ­ніше – його південно-західний схил, оскільки докембрійські утворення масиву безпосередньо до поверхні підходять за межами України (виняток становить ли­ше північна окраїна Сумської області). Тут кристалічний фундамент круто падає у південно-західному напрям­ку, занурюючись на глибину до 3-5 км.

Особливе місце серед тектонічних структур Русь­кої платформи займає витягнута з північного заходу на південний схід Дніпровсько-Донецька западина, яка відділена від схилів Українського щита і Воро­незького масиву системами глибинних розломів, яв­ляє собою велетенський грабен, у центральних час­тинах якого кристалічний фундамент занурюється на глибину 8-13 км. За всіма ознаками цей коритопо­дібний прогин був закладений наприкінці палеозою і являє собою "недорозвинену" геосинкліналь герцинського часу – відгалуження Донецької геосинкліналі.

З герцинським орогенезом пов'язується й утворення складчастого фундаменту пів­денно-західної окраїни Одещини (Добруджа). Докембрійські структури наприкінці палеозою були ускладнені епігерцинськими платформами, що утворили на півдні України так звану Скіфську плиту. Залишки її представлені Причорноморською запа­диною на південному заході Одещини (Переддобруджинська западина, Добруджинська складчаста зона) та у Криму (Сімферопольське-Євпаторійське піднят­тя, Альминська западина).

В герцинський час була сформована і складчаста зона Донецького кряжу, яка з південного сходу замикає згадану вище Дніпровсько-Донецьку западину.

З герцинським горотворенням часто пов'язується і формування окремих серединних масивів у Карпат­ській геосинкліналі, що збереглися і в сучасному ре­льєфі (Рахівський масив та інші).

Наймолодші елементи тектонічної структури Ук­раїни утворилися в альпійський час. Саме з альпій­ським горотворенням пов'язане формування склад­частої зони Карпат та Закарпатської западини. В альпійський час були утворені і наймолодші структу­ри Криму – Кубано-Індольський прогин, мегаантиклінорій Кримських гір та ін.

Українські Карпати мають складну геологічну будову, виділяються три тектонічні зони: Передкарпатський прогин, Карпатська покривно-складчаста споруда і Закарпатський прогин.

Складчасто-брилова система Гірського Криму, що розміщена на крайньому півдні України, складена осадовими породами: глинистими сланцями, мергелями, вапняками, пісковиками, глинами. Загальна потужність відкладів 8-10 км.

 

Загальна характеристика рельєфу.

 

Україна розміщена у межах Східноєвропейської рівнини та середньовисотних гірських пасм Карпат і Криму. Рівнинна територія займає 95% площі країни, гори – 5%.

На півночі знаходиться Поліська низовина, рельєф поверхні якої несе на собі більш-менш добре збережені сліди впливу четвертинного зледеніння. Низовина переривається Словечансько-Овруцьким та Озерянським кряжами.

Поверхня Придніпровської низовини перекрита в основному лесоподібними порода­ми і порізана широкими річковими долинами. Причорноморська низови­на з рівнинним Кримом в недалекому геологічному минулому була морським дном. Поверхня розчленована неглибокими річковими долина­ми, ярами, балками, подами.

Волинська височина – це плато, розчленоване звивистими річковими долинами, балками і ярами, її середня висота 200-300 м.

В рельєфі Подільської височини виділяються кілька окремих масивів: Гологори з найвищою вершиною Поділля – г.Камулою (471 м), Вороняки, Кременецькі гори, Опілля, смуга Товтр (Медоборів) – залишків вапнякових рифів неогенових морів. Височина розчленована глибокими каньйоноподібними річковими долинами.

Придніпровська височина найбільша за площею, знаходиться в межиріччі Південного Бугу і Дніпра. У південно-східній частині в рельєфі виділяються окремі пасма (гори): Канівські, Трахтемирівські, Бучацькі.

На південному сході України лежить Приазовська височина (найвища точка – г.Могила-Бельмак, 324 м), що на північному сході сполучається з Донецькою височиною, в межах якої виділяють найвищу її частину – Донецький кряж (г.Могила-Мечетна, 367 м).

Карпати (площа 30 тис.км2) – молоді складчасті середньовисотні гори, скла­даються з паралельно розташованих хребтів і міжгірських улоговин північно-західного спрямування. Середня висота 1000 м. Найвищі вершини: Говерла (2061 м), Піп-Іван (2022 м), Петрос (2020 м), Чорна Гора (2020 м), Близниця (1882 м).

Кримські гори (7,9 тис.км2) складаються із трьох паралельних гряд (куест): Головної, Внутрішньої та Зовнішньої. Висота гряд зростає у напрямку до Чорного моря. Середня висота Кримських гір 440 м. Найвищі вершини Роман-Кош (1545 м), Демір-Капу (1540 м), Зейтін-Кош (1534 м).

 

Корисні копалини.

 

Україна належить до держав із середньою забезпеченістю корисними копалинами. З горючих корисних копалин розвідані значні запаси кам'яного і бурого вугілля, горючих сланців, торфу. Видобування нафти і природного газу тільки частково забезпечує державні потреби. Зокрема, по нафті на 3%, а по газу на 8%. Основний кам'яновугільний басейн – Донбас, де зосереджено 98% запасів вугілля, займає площу 50 тис.км2. Запаси вугілля переважно високої якості сягають понад 45 млрд.т. Тут нараховується 330 кам'яновугільних пластів потужністю 0,3-2м при глибині залягання 600-1000 м. Львівсько-Волинський басейн має площу 10 тис.км2, промислові запаси вугілля невеликі (970 млн.т). Нараховується 70 кам'яновугільних пластів із робочою потужністю 0,5-1 м. Серед буро-вугільних басейнів особливе місце посідає Дніпровський (запаси 2,4 млрд. т). Потужність буро-вугільних пластів від 2-6 м до 18 м при глибині залягання 10-120 м.

Серед корисних копалин держава найбагатша на руди чорних металів. У родовищах України сконцентровано до 20% світових запасів марганцю і 5% залізних руд. Одним із найбагатших у світі є Криворізький залізорудний басейн із запасами 18,7 млрд.т руди. Менше значення мають: Кременчуцький (4,5 млрд.т), Білозерський (1,5 млрд.т) і Кер­ченський (1,4 млрд.т) залізорудні басейни. Серед родовищ марганцевих руд особливе значення мають Великотокмацьке (1,3 млрд.т) і Нікопольське (0,9 млрд.т). Відоме Іршанське родовище титанових руд на Житомирщині. Експлуатуються родовища нікелевих руд в Кіровоградській об­ласті. Виявлено родовище поліметалів (свинець, цинк) у Закарпатті. Здане в експлуатацію родовище золота в Закарпатті. Для видобутку магнію та інших лужних металів використовуються поклади калійних солей Прикарпаття.

Серед нерудних корисних копалин особливе місце посідає сірка, великі запаси якої зосереджені в Прикарпатті. Графіт добувається у Кіровоградській області. Багаті родовища каолінових глин пов’язані з корами вивітрювання кристалічного щита. Кам’яна сіль добувається в Донбасі, на Сиваші, Закарпатті. Значні родовища вогнетривких глин, флюсових вапняків і доломітів знаходяться, а Криворізько-Донбаському регіоні. Цементна сировина поширена на всій території України. Відомо більше 20 великих родовищ піску для виробництва скла. Великі запаси будівельного каменю високої якості: гранітів, лабрадоритів, мармуру.

В цілому геологічна будова та рельєф України є сприятливими для життя людини, а запаси корисних копалин досить перспективні для розвитку народного господарства. Але все ж слід відмітити що серед корисних копалин дуже обмеженими ресурсами характеризуються саме стратегічні корисні копалини (нафта, природний газ, руди кольорових металів). В той же ж час на території України проявляється цілий ряд сучасних несприятливих для людини та господарства геологічних процесів (як ендогенних, так і екзогенних), які будуть детальніше розглянуті при виконанні подальших практичних робіт.


ЕКОЛОГІЧНА ГЕОЛОГІЯ

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти