ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Исследование цветового зрения

Загрузка...

ЦВЕТОВОЕ ЗРЕНИЕ, ИССЛЕДОВАНИЕ. Определение цветового зрения включает исследование уровня цветочувствителыюй функции, выявление цветовых расстройств и дифференцирование их по формам и степеням. Эти исследования могут быть произведены при помощи испытательных таблиц или спектральных приборов типа аномалоскопа. Наибольшим распространением пользуются полихроматические таблицы Рабкина. Основная группа таблиц предназначена для дифференциальной диагностики форм и степеней врожденных расстройств цветового зрения в исследовательской и клинической практике и для отличия их -от приобретенных; контрольная группа таблиц — для уточнения диагноза в сложных случаях. В таблицах среди фоновых кружочков одного цвета имеются кружочки одинаковой яркости, но другого цвета, составляющие для нормально видящего какую-либо цифру или фигуру. Лица с расстройством цветового зрения не отличают цвет этих кружочков от цвета кружочков фона и поэтому не могут различить предъявляемых им фигурных или цифровых изображений.

Исследование цветового зрения с помощью полихроматических таблиц необходимо производить при хорошем естественном освещении рассеянным светом или при искусственном освещении лампами дневного света. Рекомендуемая величина освещенности 300—500 лк. Каждую таблицу поочередно показывают в течение 5 с с расстояния 0,5—1 м, располагая их в строго вертикальной плоскости.

Для более точного исследования цветового зрения используют спектральные приборы, из которых наибольшее распространение получил аномалоскоп Нагеля. Обследуемый видит в приборе круг, состоящий из двух половин: одна из них освещается монохроматическими желтыми лучами (589 ммк), другая — смесью красного (671 ммк) и зеленого (536 ммк) лучей. Испытуемый должен подравнять цвет смеси красного с зеленым к цвету желтого поля. Для людей с нормальным цветовым зрением требующееся для такого подравнивания отношение красных лучей к зеленым бывает почти одинаковым (это равенство называется уравнением Релея). Люди с расстройством цветового зрения подбирают при исследовании иную пропорцию красного и зеленого цветов для подравнивания этой смеси к желтому цвету. На основании полученных данных устанавливают типы дефектов цветового зрения.

Спектральный аномалоскоп Рабкина (АСР), выпускаемый в СССР, позволяет выявлять как врожденные, так.и приобретенные расстройства цветоощущения. Выпускается также фильтровый аномалоскоп Раутиана (АН-59). Это простой и удобный в употреблении прибор, широко применяемый при профессиональном отборе летчиков, водителей автомашин и других специалистов.

 

Периметрия

ПЕРИМЕТРИЯ — метод исследования поля зрения на сферической поверхности в целях определения его границ и выявления в нем дефектов (скотом). Исследование проводят при помощи специальных при-боров — периметров, имеющих вид дуги или полусферы. Широко распространен периметр типа Ферстера. Это дуга 180°, покрытая изнутри черной матовой краской и имеющая на наружной поверхности деления на градусы — от 0 в центре до 90 на периферии. Диск с делениями позади дуги позволяет ставить ее в положение любого из меридианов поля зрения. Освещенность 75 лк. Применяют белые объекты в виде кружков из бумаги, наклеенных на конце черных матовых палочек. Белыми объектами диаметром 3 мм пользуются для определения наружных границ поля зрения, диаметром 1 мм — для выявления изменения внутри этих границ; для цветной периметрии пользуются цветными (красный, зеленый и синий) объектами диаметром 5 мм, укрепленными на концах палочек серого цвета (коэффициент отражения 0,2). Освещенность дуги не менее 160 лк.

Обследуемый помещает голову на подбородник и фиксирует одним глазом (другой прикрыт заслонкой) белую точку в центре дуги. Объект ведут по дуге от периферии к центру со скоростью примерно 2 см/с. Исследуемый сообщает о появлении объекта, а исследователь замечает, какому делению дуги соответствует в это время положение объекта. Это и будет наружная граница поля зрения для данного меридиана.

Определение границ поля зрения проводят по 8 (через каждые 45°) или лучше по 12 (через 30°) меридианам. Аналогичным образом проводят и цветовую периметрию. Для выявления скотом пользуются объектом диаметром 1 мм и медленно перемещают его по дуге в различных меридианах, особенно тщательно в центральных и парацентральных участках поля зрения, где чаще всего наблюдаются скотомы. Результаты исследования переносят на специальную схему полей зрения.

Нормальные границы поля зрения на белый цвет в среднем составляют: кверху 55°, кверху кнаружи 65°, кнаружи 90°, книзу кнаружи 90°, книзу 70°, книзу кнутри 45°, кнутри 55°, кверху кнутри 50°. Средние границы полей зрения на цвета следующие: кнаружи — на синий 70°, на красный 50°, на зеленый 30°; кнутри — 50°, 40° и 30°, кверху — 50°, 40° и 30°, книзу — 50°, 40° и 30° соответственно.

В проекционных периметрах применяют объекты в виде светового пятна, проецируемого на поверхность дуги с помощью специального устройства. Имеющиеся в приборах такого типа диафрагмы и нейтральные фильтры позволяют легко изменять величину и яркость объектов. Это дает возможность проводить так называемую квантитативную (количественную) периметрию.

Широкое распространение получают сферические периметры, в которых дуга заменена полусферой и имеются объекты с переменной площадью и яркостью. Два разновеликих объекта так подравниваются светофильтрами, что количество отраженного ими света становится одинаковым. В норме изоптеры, полученные при исследовании этими двумя объектами, совпадают. Если они расходятся больше чем на 5°, то это указывает на расстройство пространственной суммации в поле зрения.

Применяют также статическую периметрию — исследование поля зрения при помощи неподвижных объектов, яркость и величина которых могут меняться. Это позволяет судить об абсолютной и различительной световой чувствительности различных участков сетчатки.

 

Рефрактометрия

РЕФРАКТОМЕТРИЯ. Объективное определение рефракции глаза при помощи специальных приборов — глазных рефрактометров. Наиболее совершенным и распространенным является рефрактометр Хартингера. Его основные части: осветительная система, оптическая система и измерительная шкала. В оптическую систему введен тестовой знак в виде трех вертикальных и двух горизонтальных полосок. Лучи света от прибора направляются в исследуемый глаз и дают на его сетчатке изображение тестового знака. Оптическая система глаза относит это изображение в фокальную плоскость рефрактометра, которая при исходном положении оптики прибора (указатель измерительной шкалы на нуле) сопряжена с дальнейшей точкой ясного зрения эмметропического глаза. Тестовый знак виден исследователю через окуляр рефрактометра. При эмметропии оба полуизображения вертикальных и горизонтальных полосок совмещаются, при гиперметропии и миопии расходятся. Вращением кольца, расположенного возле окуляра прибора, добиваются совмещения полосок и по шкале прибора определяют вид и величину рефракции глаза. При астигматизме горизонтальные полоски смещаются также по вертикали. Поворотом прибора вокруг горизонтальной оси устраняют расхождение полосок по вертикали и этим устанавливают прибор в одном из главных меридианов. Описанным выше способом определяют рефракцию'данного меридиана, а затем, повернув прибор на 90°,— другого меридиана. Пределы измерений рефрактометра Хартингера от —20,0 до +20,0 дптр, точность измерения до 0,25 дптр.

Для определения задней вершинной рефракции корригирующей аметропию очковой линзы (от —16,0 до +19,0 дптр с точностью до 0,25 дптр) можно использовать рефрактометрическую насадку большого безрефлексного офтальмоскопа. При аметропии исследуемого глаза в окошках испытательной пластинки прибора появляются черные тени. Их устраняют перемещением пластинки вдоль оптической оси прибора, а при астигматизме еще и поворотом пластинки вокруг оси. После этого по шкалам прибора определяют знак и силу стекла, требуемого для коррекции данной аметропии.

 

 

Орієнтовно рівень тактильного сприйняття рогівки можна визначити за допомогою тонкого і злегка зволоженого ватного гнотика, торкаючись ним до різних її ділянках. Відповіді пацієнта про характер одержуваних відчуттів дозволяють лікарю зробити висновок, знижена чи тактильна чутливість рогівки або збережена на нормальному рівні. Можливо і метрірованное визначення тактильної чутливості рогівки. У цьому випадку дослідження виконують за допомогою спеціальних інструментів - кератоестезіометров різної конструкції - механічних або оптико-електронних.

Гіпостезія шкіри і рогівки характерні для ряду очних захворювань, особливо герпетичної природи.

­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

У зв'язку з різними захворюваннями може відбутися виворіт століття, тобто це явище не є основним захворюванням, а стає наслідком якого або з них. Виворіт повік може відбутися з різних причин, серед яких основний вважається формування рубців на повіках. Це відбувається у зв'язку із запальними процесами, наприклад, ячмінь, абсцес століття.

Крім того, алергічне захворювання системний червоний вовчак також може стати причиною утворення рубців, які в свою чергу призводять до виворіт повік (але не обов'язково). У зв'язку з тим, що це захворювання вкрай неприємно з причин зовнішньої непривабливості, воно ще може бути і досить небезпечним для здоров'я очей, тому виворіт повік причини лікування захворювання для багатьох є темою дуже серйозною.

До інших причин вивороту століття можна віднести опіки вік - це досить часте підставу для розвитку даного явища. Рубець стягує край століття, при цьому воно загинається: якщо уражено нижню повіку, воно загинається вниз, якщо верхнє, то, відповідно, - вгору.При цьому оголюється слизова оболонка, як правило, це викликає підвищений сльозотеча, може привести до мацерації шкіри. У зв'язку з тим, що очна щілина не змикається повністю, так, як це необхідно, можливий розвиток кератиту і помутніння рогівки ока.

Виворіт століття можуть викликати і інші причини, що важливо з'ясувати перед тим, як робити лікування. Приміром, старечий виворіт - це наслідок слабкості лівих м'язів. При їх спазмі також здатний розвинутися виворіт століття, причому старечий виворіт зачіпає тільки нижню повіку.

Виворіт століття, які причини, що призвели до цього явища, обов'язково повинен мати своє лікування. Хворобою можуть бути порушені одне або обидва ока, при цьому очей сохне, оскільки повіку втрачає здатність змочувати поверхню очного яблука сльозою равномерно.Це дуже помітно на кон'юнктиві - вивернутою слизовій оболонці, причому це може привести до її розростання, появі тріщин, що супроводжується неприємними, часом хворобливими відчуттями. Коли висихання зачіпає рогівку (оболонку очного яблука), вона каламутніє з досить великою швидкістю і незабаром це приводить до значного погіршення зору.

У зв'язку зі зміною розташування слізної точки при вивороті сторіччя, в очній щілини скупчується сльоза, яка застоюється, переповнюючи очей рідиною.Дуже неприємним проявом стає постійне стікання сліз по обличчю, після того, як їхні накопичується в глазничной щілини надмірну кількість. Це сприяє, у свою чергу, розмноженню різних мікроорганізмів, для яких вологе середовище, а також потрапляння бруду, пилу, стає сприятливою. У зв'язку з цим виділяють три основних симптому вивороту століття - це деформація самого століття, сухість кон'юнктиви з утворенням на ній тріщин, а також постійна сльозотеча.

Виворіт століття можна і потрібно виправити, причому залежно від його причини буде призначатися і саме лікування. У більшості випадків при вивороті століття показано хірургічне втручання, виняток, як правило, становлять випадки, коли виворіт повік викликаний спазмами, тоді лікування може бути медикаментозним. В інших випадках застосовується розсічення рубця, відновлення нерва та ін Як правило, при успішно проведеної операції, хірургічне втручання дозволяє людині позбутися вивороту століття в повній мірі, не залишаючи при цьому практично ніяких зовнішніх дефектів. При своєчасному лікуванні, і виходячи зі ступеня розвитку захворювання, можна давати сприятливі прогнози щодо збереження зорових функцій.

Всі ми розуміємо, що очі слід берегти, тим не менш, трапляються травми, опіки, запалення, які можуть призвести до виворіт повік. Найчастіше цей явище виникає при зниженні тонусу м'язів століття, як правило, трапляється з віком, після 60 років. Досить рідко, але іноді виворіт повік буває вродженою патологією, однак незалежно від того, симптоми його одні й ті ж. Зовнішніми ознаками вивороту століття є постійне роздратування, відчуття печіння, багато хто відзначає відчуття, схожі з перебуванням піску, стороннього тіла в очах, повіку стає червоним. У всіх випадках діагностика проводиться лікарем на підставі звичайного огляду пацієнта. Незважаючи на те, що яскраво виражені симптоми цілком можна частково зняти за допомогою очних крапель заспокійливих, хірургічного втручання уникнути навряд чи вдасться.

Не слід боятися того, що виворіт століття доведеться виліковувати за допомогою оперативного втручання. Як правило, подібна операція не представляє для хірурга особливої ​​складності і все проходить досить швидко і без подальших наслідків і ускладнень. Набагато більш небезпечними можуть стати спроби позбутися від патології самостійними засобами і методами. По-перше, навряд чи буде досягнутий необхідний результат, по-друге, подібні дії можуть привести до різних ускладнень, травм очей, погіршення і часткової втрати зору.

виворіт століття - це явище досить поширене, крім таких запальних процесів, як ячмінь або абсцес, його може викликати така хронічна інфекційна хвороба кон'юнктиви та рогівки ока, як трахома. Трахома виражається в свербінні, почервонінні століття, пацієнт відчуває відчуття перебування за століттям чужорідного тіла. При відсутності лікування трахома також може перейти у важку форму і викликати виворіт повік і травму очей.

Таким чином, можна зробити висновок, що будь-які запальні процеси, інфекції, які зачіпають наші зорові органи, а також різноманітні травми, опіки, попадання сторонніх предметів в них, повинні своєчасно лікуватися, для чого неодмінно слід звернутися за допомогою до лікаря. Іноді виворіт повік не найстрашніше ускладнення при хворобах очей.

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти