ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Поняття і ознаки громадянського суспільства та правової держави

Суспільство, яке звільнилось від диктату держави, а його від­носини з державою визначені правовими законами, в теорії дер­жави дістало назву громадянського суспільства. В такому суспіль­стві, за визначенням німецького мислителя І. Канта (1724— 1804 рр.), кожна особа визнається абсолютною цінністю, має гідність, не може бути засобом здійснення ніяких планів. У гро­мадянському суспільстві людина повинна творити своє життя самостійно, власними силами і відповідати за свої дії. Задо­волення інтересів кожного та їх захист повинні стимулювати лю­дину до самовдосконалення, а громадянська свобода — забез­печуватись правом, яке є умовою і гарантією людської гідності

Громадянське суспільство— це суспільство вільних інди­відів і рівних можливостей. Кожен є власником і володіє необ­хідними матеріальними засобами і благами, які б забезпечували його нормальне існування.Це соціальне неоднорідне су­спільство, що досягло високого рівня розвитку, який дозволяє йому регулювати основні економічні, культурні та інші відносини самостійно, без втручання держави.

Громадянське суспільство характеризується такими основ­ними ознаками:

— головною його цінністю є людина, її права та свободи;

— пріоритет суспільства над державою, що є механізмом, в рам­ках якого регулюються суспільні відносини та забезпечуються права і свободи людини;

— різноманітність і недоторканність всіх форм власності і, в пер­шу чергу, приватної;

— економічна свобода громадян та їх об'єднань у виборі форм здійснення підприємницької діяльності;

— свобода і добровільність праці на основі вільного вибору форм і видів трудової діяльності;

— надійна і ефективна система соціального захисту кожної лю­дини;

— висока свідомість членів суспільства, в тому числі політична та правова;

— ідеологічна і політична свобода, наявність демократичних інсти­тутів і механізмів, які забезпечують кожній людині можливість впливати на формування і здійснення державної влади.

Тобто у такому суспільстві кожен має повну економічну сво­боду і може існувати автономно. Крім цього, характерною озна­кою громадянського суспільства є наявність політичної свободи індивіда. Він є незалежним від держави, може бути повноправ­ним учасником політичних організацій, об'єднань громадян, які

здійснюють функції контролю за державою, діяльністю її влад­них інститутів. Громадянське суспільство як об'єднання вільних індивідів та їх утворень (асоціацій, спілок, партій тощо) базуєть­ся на рівноправних відносинах усіх з усіма, стабільність яких за­безпечується державою за допомогою юридичних приписів (до­зволів і заборон).Суспільні відносини в громадянському суспільстві формують­ся у кілька рівнів, відповідно до чого змінюються і функції дер­жави.

На першому рівні суспільних відносин, які охоплюють сферу сім'ї, ЇЇ побуту, освіти, освоєння культурних цінностей, функції держави полягають лише у створенні для цього належних умов.

Другий рівень суспільних відносин, які охоплюють сфери вла­сності й економіки, матеріального і духовного виробництва, об­міну предметами, продуктами і діяльністю, вимагає інтенсивнішої участі з боку держави. її завданнями тут стають створення рівних умов для розвитку й функціонування всіх форм власності, підприємництва і вільної конкуренції, забезпечення самоврядно­сті, діяльності політичних і громадських організацій, здатності суспільства самостійно розвиватись і визначати свій подальший розвиток. У той же час вимоги суспільства щодо обмеження втручання держави у діяльність окремих індивідів, соціальних груп і об'єднань громадян, яка не заборонена законом, спричиняють: реформування законодавства, підвищення ефективності його ре­гулюючого впливу, запровадження принципу верховенства пра­ва; чітке визначення юридичного статусу органів держави; за­провадження порядку виключного регулювання законами відносин економічної, соціальної та політичної сфер (підприєм­ництва і конкуренції, зовнішньоекономічної діяльності, антимонопольного регулювання, цивільно-правової відповідальності, трудових відносин і соціального захисту, прав і свобод людини і громадянина, засад місцевого самоврядування, засад утворення і діяльності політичних партій та інших об'єднань громадян тощо).

Для третього рівня суспільних відносин характерним є стабі­лізація політичного життя, завершення формування демократич­ної політичної системи. На цьому рівні розвитку суспільства Держава не може претендувати на зверхність, повинна розгляда­тись нарівні з іншими суб'єктами суспільних відносин і забезпе­чувати стабільність громадянського суспільства, захист суверені­тету, національну безпеку; охорону всіх форм власності, правопорядку, прав та інтересів громадян; економічну стратегію і створення ринку якісних товарів; виконання соціальних функцій.

Крім цього, в державі повинні бути створені дійові механізми забезпечення економічних, політичних та соціальних прав люди­ни і громадянина та контролю за виконанням обов'язків.

Принципи громадянського суспільство:

- економічна свобода, багатоманітність форм власності, ринкові відносини

- безумовне визнання і захист природних прав людини і громадянина

- легітимність і демократичний характер влади

- рівність всіх перед законом і правосуддям

- правова держава, заснована на принципі поділу влади

- політичний та ідеологічний плюралізм

- свобода слова і незалежність засобів масової інформації

- невтручання держави у приватне життя громадян

- класовий мир і національна згода

- ефективна соціальна політика ,яка забезпечує гідний рівень життя людей.

Громадянське суспільство реалізує себе в рамках правової дер­жави, ці два поняття нерозривно пов'язані між собою.

Більшість сучасних держав, себе правовими державами.Тобто такимпри яких організація влади, при якій відноси­ни державних органів з об'єднаннями громадян та окремими людь­ми здійснюються тільки на основі норм права. Правова держава є формою організації громадянського суспільства. Правова держава — це політична організація суспільства, влада якої будується за принципом розподілу на законодавчу, виконавчу і судову, що впорядковує життя суспільс­тва на принципах верховенства права, справедливості І гуманізму; визнає, гарантує І забезпечує права і свободи лю­дини і громадянина; забезпечує умови для досягнення певного рівня добробуту всіма його членами, усунення соціальних загроз, здійснення комплексу захисних функцій для громадян, що цього потребують.

Сучасні правові держави характеризуються такими основни­ми ознаками:

- верховенство права у всіх сферах суспільного життя;

- народ є єдиним джерелом влади, яку здійснює безпосеред­ньо або через виборні органи;

- влада у правовій державі здійснюється шляхом її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, які співпрацюють і врівнова­жують одна одну;

- наявність реально діючих механізмів захисту прав і свобод людини;

- взаємна відповідальність особи та суспільства;

- зв'язаність особи та держави єдиною системою права, обо­в'язковість норм права як для людини, так і для державних органів

- демокра­тична організація державної влади й обмеження держави правом;

- чітке визначення юридичного статусу ЇЇ органів;

- будова влади за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову;

- вер­ховенство права;

- визнання, гарантування і забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

- взаємна відповідальність держави та особи, держави й об'єднань громадян;

- законодавчо забезпече­на можливість функціонування інститутів громадянського

суспільства (всіх форм власності, ринкових відносин, громадських ор­ганізацій, політичних партій, асоціацій, інститутів соціального контролю, незалежних засобів масової інформації тощо);

- високий економічний потенціал держави,

- соціально орієнтована економіч­на політика, наявність надійної системи соціальної безпеки (реа­льної можливості заробляти собі на життя працею, яку громадя­нин обирає або на яку погоджується; можливість громадян роз­раховувати на мінімум соціальних благ, гарантування державою мінімального (достатнього) життєвого рівня;

- наявність і матеріа­льне забезпечення соціальних програм з надання допомоги незахищеним верствам населення і громадянам, що цього потребу­ють;

- наявність ефективного соціального законодавства.

- верховенство і пряма дія конституції

- висока роль суду як зразка, моделі і засобу забезпечення правової державності.

Правова держава – це така держава, яка має всі ознаки звичайної типової держави ( державну владу, територію, суверенітет, фінансово грошову систему, державну мову, національну культуру), а також соціально-демократичну форму правління і демократичний державний режим, які засновані на верховенстві права, забезпечують додержання основних прав і свобод людини і громадянина, і виконання їх обов’язків, забезпечують законність і правопорядок згідно з основними вимогами права.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти