ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ЛОГІКА ЯК НАУКА. ПОНЯТТЯ ПРО МИСЛЕННЯ

Визначення логіки як науки. Співвідношення мови і мислення. Принципи мислення. Форми і закони мислення як об'єкт логіки. Істинність і правильність мислення.

Мова логіки. Загальна характеристика штучної мови логіки, її семантична структура. Алфавіт штучної мови. Правильно побудовані вирази штучної мови. Особливості мови логіки висловлювань, предикатів та модальностей. Правила перекладу виразів природної мови штучною мовою логіки.

Історичні етапи розвитку логічного знання. Логіка Давньої Індії. Традиційна логіка Давньої Греції. Схоластична логіка Середньовіччя. Логіка епохи Відродження. Індуктивна логіка Нового часу. Сучасна логіка. Історія розвитку логіки в Україні.

Значення логіки, її соціальні функції. Роль логіки у формуванні логічної культури людини. Місце логіки в професійній діяльності юриста.

ПОНЯТТЯ

Загальна характеристика поняття як форми мислення. Поняття та уявлення. Поняття і слово (ім'я). Теорія імен. Денотат та концепт імені. Принципи іменування. Логічна структура поняття. Зміст та обсяг понять. Об'єктивний закон зворотного відношення змісту і обсягу понять.

Види понять. Поділ понять на види за обсягом: пусті і непусті, загальні та одиничні поняття. Класифікація понять за змістом: конкретні та абстрактні, позитивні та негативні, безвідносні та відносні поняття.

Логічні відношення між поняттями. Відношення між поняттями за їх змістом. Порівнянні і непорівнянні поняття. Відношення між поняттями за їх обсягом. Сумісні та несумісні поняття. Відношення сумісності понять: тотожності, підпорядкування, перетину. Відношення несумісності: співпорядкування, протилежності, суперечності. Кола Л.Ейлера як наочна система демонстрації відношень між поняттями.

Логічні операції з поняттями. Узагальнення та обмеження понять. Логічні дії з класами (множинами): додавання, множення та заперечення понять.

Визначення понять. Суть операції визначення. Види визначень. Прийоми, що заміняють визначення. Правила визначення понять. Помилки, що допускаються у визначенні.

Поділ понять. Суть операції поділу понять. Правила поділу. Помилки, що допускаються під час поділу. Види поділу. Класифікація.

Застосування понять в юриспруденції. Поняття, імена і терміни в загальній частині кодексів та законів. Зміст поняття і склад злочину. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину. Логічні операції з поняттями на етапі попереднього слідства та в судовому пізнанні.

Семінарське заняття

ВИСЛОВЛЮВАННЯ

Загальна характеристика висловлювань. Структура висловлювань: кванторне слово, суб'єкт, логічний сполучник і предикат. Логічний зміст висловлювань. Значення висловлювання як форми мислення.

Класифікація висловлювань. Прості висловлювання, їх види і структура. Види категоричних висловлювань за якістю та кількістю. Об'єднана класифікація категоричних висловлювань за якістю і кількістю. Логічний квадрат.

Розподіленість термінів у висловлюваннях. Логічні перемінні та логічні постійні. Висловлювання і пропозиційна функція. Поняття про квантори.

Складні висловлювання, їх види і структура. Умовне висловлювання, його види і структура. Виділяючі і невиділяючі умовні висловлювання. Істинність та хибність умовних висловлювань.

Єднальні (кон'юнктивні) висловлювання, їх структура, істинність та хибність.

Розподільні (диз'юнктивні) висловлювання, їх структура, види, істинність та хибність.

Поняття про модальність висловлювань. Загальна характеристика та види модальностей. Алетична модальність висловлювань. Визначення алетичної модальності. Модальності необхідності, можливості, випадковості. Алетична логіка і теорія можливих світів. Основні закони алетичної логіки.

Епістемічна модальність висловлювань. Визначення епістемічної логіки. Епістемічні модальності. Епістемічна логіка і теорія можливих світів.

Деонтична модальність висловлювань. Визначення деонтичної логіки. Природа деонтичних висловлювань. Деонтичні модальності. Деонтична логіка й теорія можливих світів.

Темпоральна модальність висловлювань. Визначення темпоральної логіки. Темпоральні модальності. Темпоральна логіка і теорія можливих світів.

Логічні відношення висловлювань. Відношення простих висловлювань. Відношення між атрибутивними висловлюваннями. Порівнянні та непорівнянні висловлювання. Логічні відношення сумісності: еквівалентності, підпорядкування і часткової сумісності. Логічні відношення несумісності: протилежності, суперечності.

Логічні відношення між реляційними висловлюваннями: симетричність, несиметричність, транзитивність, рефлексивність.

Відношення складних висловлювань: порівнянні і непорівнянні складні висловлювання. Відношення сумісних складних висловлювань: еквівалентність, підпорядкування і часткова сумісність. Відношення несумісних складних висловлювань: протилежності і суперечності.

Логічні операції, з висловлюваннями: перетворення, обернення (просте та з обмеженням), контрпозиція та конверсія, протиставлення предикату, протиставлення суб'єкту, заперечення висловлювань.

Застосування висловлювань в юридичній практиці. Логічна структура висловлювань і тлумачення норм права. Використання висловлювань на етапі попереднього слідства. Висловлювання та операції з ними в судовому пізнанні.

Семінарське заняття

ОСНОВНІ ЗАКОНИ МИСЛЕННЯ

Поняття формально-логічного закону.

Основні формально-логічні закони: тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави.

Співвідношення законів формальної та діалектичної логіки. Сфера дії діалектичних законів. Дія формально-логічних законів в узагальненій формі.

Значення законів логіки для судового дослідження.

Семінарське заняття

МІРКУВАННЯ

Загальна характеристика міркувань. Міркування та взаємовідносини предметів. Міркування та зв'язок речень. Типологія міркувань. Безпосередні та опосередковані міркування.

Дедуктивні міркування. Опосередковані міркування з простих суджень.

Простий категоричний силогізм, його визначення і склад. Аксіома та загальні правила категоричного силогізму. Фігури, їх правила і модуси категоричного силогізму.

Категоричні силогізми з виділяючими засновками. Категоричні силогізми, у яких більшим засновком є судження-визначення. Категоричні силогізми, побудовані із судження можливості. Категоричні силогізми зімовірними засновками.

Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах.

Роль дедуктивних висловлювань у судовому пізнанні.

Умовно-категоричні силогізми, їх логічна основа та модуси. Висновки з еквівалентних і одиничних умовних суджень.

Суто умовний силогізм.

Роль умовних висловлювань в аналізі та оцінці судових доказів.

Розподільно-категоричний силогізм. Умовно-розподільний сило­гізм. Скорочені силогізми.

Складні і складноскорочені силогізми.

Висновки із суджень про відношення.

Індуктивні міркування. Поняття про індукцію. Види індукції: повна, неповна (через простий перелік, через відбір фактів, наукова індукція).

Методи встановлення причинних зв'язків між явищами: єдиної схожості і різниці, супутніх змін, метод остач.

Індукція в суповому пізнанні. Спостереження та експеримент. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні. Зв'язок індукції і дедукції.

Традуктивні міркування (аналогія). Поняття та структура міркувань за аналогією. Умови підвищення ступеня ймовірності висновку за аналогією. Види аналогії. Аналогія предметів та аналогія відносин. Точна і проста аналогія.

Аналогія в судовому пізнанні. Аналогія права та аналогія закону.

Семінарське заняття 6.

ЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ

Теоретичні та практичні міркування. Дія і практичне міркування. Поняття про логіку дії. Зовнішні і внутрішні аспекти дії. Структура дії. Логіка дії Г.Х.Фон Врігта.

Взаємодія і практичне міркування. Типи взаємодії. Поняття про логіку взаємодії. Логіка норм, заснована на теорії взаємодії. Поняття про соціальну дію.

Загальна характеристика соціальних норм. Логіка санкцій.

Мовленнєва комунікація як різновид соціальної дії. Поняття про імператив. Логічний аналіз запитань і відповідей. Суть і логічна структура запитань. Види запитань. Правила постановки запитань. Роль запитань у судовому пізнанні. Суть і види відповідей.

Семінарське заняття

ГІПОТЕЗА

Поняття гіпотези і її структура. Етапи розвитку гіпотези. Види гіпотез.

Версія в судовому дослідженні. Висування версій. Перевірка версій.

Семінарські заняття

ОСНОВИ ТЕОИЇ АРГУМЕНТАЦІЇ

Поняття про аргументацію, її структура. Аргументація та суперечка.

Види аргументації: доказова та недоказова, пряма та непряма аргументація.

Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики.

Види критики. Правила і помилки в аргументації й критиці щодо тези, аргументів та демонстрації.

Логічні основи судового доказу.

Семінарське заняття

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти