ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Відношення протилежності (супротивності)

Відношення протилежності (супротивності) існує між двома поняттями, із котрих одне заперечує друге при допо­мозі утвердження нових ознак, несумісних із ознаками заперечуваного поняття.

Протилежні, наприклад, поняття "грубість" і "ніжність", "білий" і "чорний", "високий" і "низький", "революція" і "контр­революція" тощо.

Зміст одного супротивного поняття не тільки включає зміст другого, а й протилежний йому. Тому супротивні поняття не можуть застосовуватися до одного й того ж предмета одночасно. Не можна, наприклад, сказати, що даний предмет є і білим, і чорним, що дія звинувачуваного і навмисна, і ненав­мисна водночас.

Обсяги двох протилежних понять не вичерпують обсяг родового поняття, між ними може бути третє поняття. Так, між білим і чорним знаходиться зелений, червоний та інші кольори; окрім навмисної і ненавмисної дії, існує ще само­впевненість тощо.

Тому, якщо предмет не входить до обсягу одного про­тилежного поняття, то це ще не означає, що він входить до обсягу другого. Він може відноситися до якогось іншого класу предметів даного роду. Так, якщо смерть потерпілого не є нещасним випадком, то звідси ще не випливає, що має місце вбивство. Смерть потерпілого могла бути наслідком само­губства.

Протилежні поняття графічно зображуються так (див. рис. 6).

Рис. 6

За допомогою цих базисних відношень можна встановлювати відношення між декількома поняттями. Так, наприклад, установимо відношення між такими поняттями: "юрист" (А), "Депутат Верховної Ради" (В), "письменник" (С), "адвокат" (Д).

 

Логічна характеристика юридичних понять.

Професійний юрист, окрім логічного аналізу структури юридичних понять, повинен також уміти давати логічну характеристику юридичним поняттям.

Логічна характеристика юридичних понять полягає у вирішенні питання, до якого виду належить те чи інше поняття. Наприклад, дамо логічну характеристику поняття "несудимість": загальне; абстрактне; незбірне; негативне; безвідносне.

Знання відношень між поняттями теж має велике значення для юристів. Термінологія правової науки є досить складною, тому для досконалого оволодіння нею слід проводити логічний аналіз структури юридичних понять, давати їм логічну характеристику, а також грамотно встановлювати відношення між цими поняттями.

Наприклад. Розглянемо поняття "протиправна поведінка", "пра­вопорушення", "злочин", "проступок", "адміністративний проступок".

Протиправною поведінкою вважають поведінку, що характе­ризується порушенням норм права.

Одним із видів такої поведінки є правопорушення. Отже, поняття "протиправна поведінка" і "правопорушення" є сумісними і знаходять­ся у відношенні підпорядкування. Залежно від ступеня суспільної небезпечності розглядають два види правопорушень: злочини і проступки. Отже, поняття "злочин" і "проступок" є несумісними і знаходяться у відношенні співпорядкування.

Проступки класифікуються як адміністративні, дисциплінарні та цивільно-правові. Отже, поняття "проступок" та "адміністративний проступок" є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування.

Зобразимо відношення між наведеними поняттями за допомогою колових схем.

А - "протиправна поведінка"

В - "правопорушення"

С - "злочин"

О - "проступок"

Е - "адміністративний проступок"

 

Операції над поняттями

Поняття — це своєрідні «комори знань», які наповнило людство впродовж тисячоліть (і продовжує наповнювати). Слово (ім'я) лише називає відповідний предмет, позначає поняття про нього, проте безпосередньо нічого не гово­рить про цей предмет, не виражає ні змісту, ні обсягу відпо­відного поняття. Той, хто знає слова «держава», «харак­тер людини», «атом», не обов'язково має поняття про відповідні феномени. Щоб з'ясувати зміст і обсяг тих чи інших понять, необхідно вдатися до відповідних логічних операцій над ними.

Операції над поняттями — це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять роз­глядається як клас, із яким проводяться ці операції, то ос­танні й називаються операціями з класами. Унаслідок цих операцій (операцій над поняттями) здобувають нові класи. Розгляньмо такі операції над поняттями: а) складання, б) множення, в) заперечення, г) узагальнення і обмеження по­нять.

А. Операція складання понять полягає в об'єднанні двох чи кількох класів у один клас.

Так, операція складання понять "обвинувальний присуд" і "виправдувальний присуд" полягає в об'єднанні класу обви­нувальних присудів з класом виправдувальних присудів у один клас, або в одне поняття "обвинувальний присуд" літерою А, а поняття "виправдувальний присуд" — літерою В, то результат цієї операції можна відобразити графічно так (див. рис. 7). Заштрихована поверхня є клас присудів.

За допомогою операції складання можна об'єднати кла­си (поняття), що перебувають між собою у найрізноманітні­ших відношеннях: тотожності, підпорядкування, перехрещен­ня, супідрядності, суперечності, протилежності. Наприклад, при об'єднанні понять "свідки" (А) і "родичі" (В), які перебува­ють у відношенні перехрещення, ми здобудемо новий клас (рис. 8), до якого увійдуть не тільки свідки, що не є родичами, і родичі, котрі не є свідками, а й родичі-свідки. При складанні понять "договір" (А) та "угода" (В), між котрими існують відно­шення підпорядкування, здобудуть новий клас (заштрихова­на поверхня рис. 9), до якого увійдуть не тільки угоди, що не є договорами, а й угоди, які є договорами.

Рис. 7 Рис. 8

Під час операції складання понять часто користуються сполучником "або". Він уживається не в розділювальному, а в єднально-розділювальному значенні. Це слід мати на увазі при тлумаченні правових норм. Так, за ст. 248 КК України, де йдеться про те, що "Полювання в заборонений час, або в недозволених місцях, або забороненими знаряддями і спосо­бами, чи то на звірів і птахів, полювання на котрих повністю заборонене...— карається...", відповідальність будуть нести не тільки особи, що займаються полюванням у заборонений час, а й особи, які займаються полюванням у недозволених місцях, або на звірів і птахів, полювання на котрих повністю заборонене.

Обсяг понять або В", здобутий унаслідок операції скла­дання, є об'єднання класів, що відповідають поняттям А і В. Тому вираз або В", наприклад "студенти або спортсмени", означає, що до цього нового класу входять не тільки студенти, котрі не є спортсменами, і спортсмени, які не є студентами, а й студенти, котрі одночасно є і спортсменами.

Б. Операція множення понять полягає в пошуку таких предметів (елементів), котрі входять одночасно до класу обох помножуваних понять. Наприклад, операція множення по­нять "свідок" (А) і "родич" (В) полягає в пошуку таких еле­ментів серед класу свідків і таких елементів серед класу ро­дичів, котрі одночасно входять до обох класів, тобто таких людей, які є одночасно і свідками і родичами.

Рис. 9 Рис. 10

Графічно результат цієї операції можна відобразити так (див. рис. 10). Заштрихована частина поверхні і означає шу­кане класу предметів, тобто тих людей, котрі є одночасно і свідками, і родичами.

Операцію множення можна проводити з поняттями, що перебувають між собою у різних відношеннях. Наприклад, якщо нам треба провести операцію множення понять "зло­чин" (А) і "посадовий злочин" (В), що перебувають у відно­шенні підпорядкування, то ми виділяємо такі елементи підпо­рядкування, котрі одночасно входять до обох цих класів, тоб­то відшукуємо такі злочини взагалі, які одночасно є і посадо­вими.

Графічно результат операції множення цих понять мати­ме таке відображення (див. рис. 11). Заштрихована поверх­ня позначає клас тих елементів (злочинів), котрі одночасно входять до поняття А ("злочин") і до поняття В ("посадовий злочин").

Під час множення понять, обсяг яких не збігається, ми здобуваємо нульове поняття. Наприклад, нам необхідно про­вести операцію множення над поняттями "навмисно" і "не­обережно". Оскільки обсяг цих понять не має загальних еле­ментів, то здобута внаслідок операції множення множинність дій є одночасно навмисною і необережною і буде нульовим класом.

Операція множення позначається здебільшого за допо­могою сполучника "і" ("студент і спортсмен", "право і дер­жавне право", "хабар і халатність"), котрий вживається у поєднувальному значенні.

В. Операція заперечення поняття А полягає в утворенні нового поняття — не-А, обсяг якого, складений з обсягом по­няття А, становить логічний клас сфери предметів, про яку ми розмірковуємо.

Наприклад, сферою нашого міркування є юридичні уго­ди. Заперечуючи поняття "купівля-продаж" (А), ми здобуде­мо поняття "не купівля-продаж" (не-А). Склавши поняття "купівля-продаж" і "не купівля-продаж", ми здобудемо клас юридичних угод.

Рис. 11 Рис. 12

Графічно результат цієї операції можна уявити так (див. рис. 12). Тут квадрат — це сфера предметів, про яку ми міркує­мо (у даному випадку юридичні угоди). Коло поняття (А) "купівля-продаж". Заштрихована частина квадрата — понят­тя (не-А) "не купівля-продаж". Поняття не-А, що заперечує поняття А, має певний обсяг. Так, до обсягу поняття "не купівля-продаж" (не-А) увійде не все, що завгодно, не будь-який предмет дійсності, наприклад дерево, дім, людина і т. д., а тільки ті елементи класу юридичних угод, котрі не є купівлею-продажем, не входять до обсягу поняття А. Та оскільки кожен предмет або явище матеріального світу може розгля­датися нами у складі різних класів предметів, то обсяг конк­ретного поняття не-А перебуватиме у залежності від обсягу тієї сфери предметів, про яку ми міркуємо.

Наприклад, якщо сферою предметів, про яку ми міркуємо, є клас злочинів взагалі, то до обсягу поняття "не крадіжка" (не-А), здобутого завдяки запереченню поняття "крадіжка" (А), увійдуть усі злочини, що не є крадіжкою, а саме: всі дер­жавні злочини, усі злочини проти власності, за винятком крадіжки, злочини проти життя, здоров'я, свободи і гідності особи і т. д. Якщо ж сферою предметів, про яку ми міркуємо, є злочини проти особистої власності громадян, то до обсягу поняття "не крадіжка" (не-А), утвореного за допомогою запе­речення поняття "крадіжка" (А), увійдуть уже не всі злочини, передбачені Кримінальним кодексом, окрім крадіжки, а тільки злочини проти особистої власності громадян, що не є крадіжкою, тобто грабіж, розбій, шахрайство, шантаж і т. д. Поняття (А і не-А), здобуті завдяки операції заперечення, перебувають між собою у відношенні суперечності.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти