ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Суть інфляції, її причини та види. Вимірювання інфляції.

Інфляція– прояв порушення макрорівноваги, яка характеризується стійкою тенденцією до зростання рівня цін і зменшення рівня доходів, до знецінення курсу національної валюти, до підвищення грошової вартості життя. ПрискоренаІ – рівень І зростає, дезінфляція– сповільнення темпів І. Вимірювання І: індекс цін темпи інфляції Індекси цін показують у скільки разів змінюються ціни у поточному році порівняно з попереднім.

Індекс Лайспейреса Індекс Пааше індекс Фішера Темпи Інфляції вимірюються на основі індексів цін і показують на скільки % змінилися ціни в одному році порівняно з попереднім. темпи І на основі індексів цін попереднього року П = Ір – 100% Delt П = Ір *100% - 100%

темпи інфляції за індивідуальними цінами попереднього періодуП = I1 –I0 / Y0 *100%

Види інфляції:за темпами походження

помірна(від 0 до 10%)є нормальним явищем для економіки, не руйнує її, виступає стимулом економічного зростання, притаманна країнам із стабільною економікою, не потребує особливих антиінфляційних заходів д.В її складі іноді виділяють повзучу інфляцію, темпи зростання якої не перевищують 5%

галопуюча(від 10 до 100%)позначає економічну нестабільність, має руйнівні наслідки для економіки, до неї не можливо пристосуватися , д. контроль за цінами є неефективним, гроші втрачають свою купівельну спроможність, банки підвищують і за кредит, що означає кризу банківської системи, домогосподарства починають активно скуповувати нерухомість, побутову техніку тощо.

гіперінфляція (100 до 1000%) виникає в наслідок якихось надзвичайних подій: війн, д. переворотів тощо. масове банкрутство підприємств, д починає контроль за фінансовими процесами в країні, крах банківської системи. потребує екстраординарні заходи держави щодо регулювання І. superгіперінфляція( 1000 до безкінечності)

за причинами виникнення інфляція попитуІнфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Основними причинами тут можуть бути збільшення державних замовлень (наприклад, військових), збільшення попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості і майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання покупної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) внаслідок, наприклад, узгоджених дій профспілок. Внаслідок цього виникає надлишок грошей по відношенню до кількості товарів, підвищуються ціни. Таким чином надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту.

Традиційно зміни в рівні цін пояснюються зайвим сукупним попитом. Економіка може спробувати витрачати більше, ніж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей зайвий попит збільшенням реального обсягу продукції, бо всі існуючі ресурси уже повністю використані. Тому цей зайвий попит призводить до завищених цін на постійний реальний обсяг продукції і викликаю інфляцію попиту. Суть інфляції попиту інколи пояснюють однією фразою: "Надто багато грошей полює за надто малою кількістю товарів"

інфляція витрат (шок пропозиції)Інфляція пропозиції - зростання цін внаслідок збільшення витрат виробництва чи зменшення сукупної пропозиції. Причинами збільшення витрат можуть бути огополiстична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави, зростання цін на сировину, дії профспілок, що вимагають підвищення заробітної плати і т. і. Вона може також з’явитися в результаті зміни структури пропозиції на ринку.

· інфляція грошей

· інфляція періоду спаду

- залежно від можливості суб’єктів економіки передбачити майбутню зміну цін

· очікувана

· неочікувана

- залежно від інтенсивності втручання д. у сферу грошового обігу

· відкрита

прихована

Соціально-економічні наслідки інфляції та антиінфляційна політика держави

Наслідки інфляції

Внаслідок інфляції у соціальному та економічному житті країни відбуваються значні зміни:

· У соціальній сфері відбувається перерозподіл доходів та багатства між різними верствами суспільства:між тими, хто має фіксовані доходи (працівники, які одержують заробітну плату з бюджету, пенсіонери, студенти тощо) та фіксований відсоток від доходів, і тими, хто має товари та нерухомість на користь останніх;від кредиторів до боржників;

· зменшення зацікавленості у продуктивні діяльності

· зменшення реальних податкових надходжень - суб’єкти розуміють вигідність слати податків знеціненими грошима, отже зацікавлені у розкручуванні інфляції – Ефект Олівера – Танзі

Стягнення інфляційного податку – збільшення грошей, як готівки у період передбачає зменшення їх реальної вартості ( купівельної спроможності) .І податок сплачується тими, хто тримає гроші на рахунку у формі готівки, а отримувачем є д.

Tinfl = П*M/P P – рівень реальних грошових залишків на рахунках у населення.

Ефект Фішера i = iN - П
Усе це призводить до зростання безробіття, зниження життєвого рівня всіх верств населення, посилення соціальної напруженості в суспільстві.
Антиінфляційна політика

Учені-економісти, узагальнивши інформацію щодо інфляційних процесів, нагромаджену впродовж тривалого часу в усіх країнах світу, дійшли таких висновків:
Повністю позбутися інфляції в сучасних умовах неможливо, оскільки не можна ліквідувати чинники, які її спричинюють. Протидіяти інфляції можна лише через реалізацію державної політики, яка б поєднувала цілі та методи довго - й короткотривалого характеру. Антиінфляційна політика є складовою соціально-економічної політики держави і тому має узгоджуватися з останньою.Методи антиінфляційної політики мають бути змішаними, тобто такими, що передбачають заходи монетарного та немонетарного характеру залежно від виду і типу інфляції, особливостей ЇЇ вияву в різних країнах.
Найважливішою складовою антиінфляційної стратегії уряду є запобігання інфляційним очікуванням. Пересічні громадяни, всі суб'єкти господарської діяльності мають позбутися страху знецінення збережень і довіряти урядові та його політиці.
У світовій практиці з середини 70-х років XX ст. широко застосовується політика таргетування (від англ. target — мета) інфляції. Метою такої політики є вибір цінового орієнтира, зазвичай це індекс зростання цін. Досягнення подібної мети передбачає здійснення таких державних заходів: законодавче встановлення і публічне проголошення розрахованих планових показників інфляції на зазначений термін. Це виявляється у введенні твердих лімітів на щорічний приріст грошової маси; скорочення бюджетного дефіциту і його ліквідацію; підвищення курсу національної валюти, що сприятиме падінню цін на імпортну продукцію, а отже, і рівню цін у країні; відповідальність центрального банку за неперевищення запланованих

Методи антиінфляційної стратегії держави:

· державне стимулювання науково - технічного прогресу і структурна перебудова економіки

· сприяння інвестиційному забезпеченню економіки, які задовольняють потреби населення у товарах широкого вжитку і послугах

· вирівнювання внутрішніх та світових цін на паливні та сировинні ресурси

· антимонопольна політика має контролювати підприємства монополістів і перерозподіляти монопольні прибутки на користь держави, в окремих випадках запроваджувати державне регулювання цін.

Доки український ринок не досить розвинений, він не в змозі впливати на зміни світових, а також внутрішніх цін в окремих базових галузях економіки. Держава має втрутитися в ці процеси, в іншому випадку відбудеться зростання інфляції.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти