ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Фігури і модуси категоричного силогізму

А. Поняття про фігури силогізму

Категоричний силогізм має різні види, котрі набули на­зви фігур силогізму.

Фігурами силогізму називаються форми силогізму, що відрізняються одна від одної розташуванням середнього терміна в засновках. Існує чотири фігури силогізму.

У першій фігурі середній термін займає місце суб'єкта у більшому засновку і предиката — в меншому. Схема першої фігури:

У другій фігурі середній термін займає місце предикатавобох засновках. Схема другої фігури:

У третій фігурі середній термін займає місце суб'єкта в обох засновках.Схематретьої фігури:

М—Р

М—S

S—Р.

У четвертій фігурі середній термін займає місце предиката у більшому засновку і суб'єкта в меншому засновку. Схема четвертої фігури:

Р—М

М—S

S—Р.

Графічно фігури силогізму відображаються так (див. рис. 1О).

 


 

Рис 10.

Б. Поняття про модуси силогізму

Кожна фігура силогізму має свої певні модуси (від ла­тинського mоdus, що означає "спосіб", "вид").

Модусами силогізму називаються різновиди фігур, які відрізняються одна від одної кількістю і якістю суджень, котрі складають їх засновки й висновок.

Модуси категоричного силогізму позначаються трьома заголовними літерами тих суджень, із яких побудовано си­логізм. Якщо більший і менший засновки і висновок є су­дженнями загальноствердними, то цей модус позначається так: ААА. Літери означають більший засновок, менший засновок і висновок.

Оскільки кожен засновок теоретично може бути загальноствердним (А), загальнозаперечним (Е), частковоствердіїим (І) та частковозаперечним (О), то природно припустити, що кожна фігура силогізму має по 16 модусів. Проте не кожне сполучення засновків

АА ЕА ІА ОА
АЕ ЕЕ ІЕ ОЕ
АІ ЕІ II ОІ
АО ЕО 10 ОО

дає істинний висновок. Дійсних, правильних модусів силогі­зму значно менше. Щоб установити, які модуси має кожна фігура, необхідно керуватися загальними правилами катего­ричного силогізму і особливими правилами фігур.

В. Перша фігура, її особливі правила і модуси

Перша фігура силогізму має такі особливі правила: 1. Біль­ший засновок має бути судженням загальним; 2. Менший засновок судженням ствердним.

Ці правила випливають із структури першої фігури. Доводяться вони так. Якщо менший засновок взяти запе­речним, то й висновок буде заперечним. У заперечному ви­сновку предикат (Р) розподілений, отже, він має бути розпо­діленим і в засновку. Щоб Р було розподілене, більший засновок має бути заперечним, але, як відомо, із двох запе­речних засновків висновок неможливий. При меншому за­перечному засновку більший має бути ствердним. Але тоді висновок стає неможливим через нерозподіленість Р, оскіль­ки в ствердному судженні Р не розподілене. Отже, менший засновок не можна брати заперечним, він має бути тільки ствердним.

Більший засновок має бути загальним. Якщо більший засновок частковий, то середній термін, що займає у ньому місце суб'єкта, буде нерозподіленим. У меншому засновку, котрий має бути судженням ствердним, середній термін, зай­маючи місце предиката, також нерозподілений. Отже, якщо більший засновок частковий, то середній термін не буде роз­поділеним у жодному з засновків. Але якщо середній термін в обох засновках не розподілений, то висновок здобути не можна. Отже, більший засновок має бути загальним.

Знаючи особливі правила першої фігури, не важко вивес­ти її модуси. Більший засновок, згідно з цим правилом, може бути судженням загальноствердним (А), або загальнозапе­речним (Е); менший засновок — загальноствердним (А) або частковоствердіїим (І). Отже, у першій фігурі можливі такі сполучення засновків:

АА АІ

ЕА ЕІ

Керуючись загальними правилами категоричного сило­гізму, вкажемо, який висновок випливає із кожного сполу­чення засновків. Якщо обидва засновки є загальностверд-

ними (АА), то висновок буде загальноствердним (А). Якщо більший засновок загальноствердний, а менший частково-ствердний (АІ), то висновок — частково-ствердний (/). Якщо більший засновок загальнозаперечний, а менший загаль­ноствердний {ЕА), то висновок буде загальнозаперечним (Е). Якщо більший засновок загально-заперечний, а мен­ший частковоствердний (ЕІ), то висновок буде частково-заперечним (О).

Отже, перша фігура силогізму має такі модуси ААА, АІІ, ЕАЕ, ЕІО.

Перша фігура силогізму — це найтиповіша, класична форма дедуктивного умовиводу, її модуси ААА та ЕАЕ, котрі виражають у чистому вигляді аксіому силогізму, є типовими формами підведення часткового випадку під загальне поло­ження. Тому у практиці мислення ми користуємося першою фігурою частіше, ніж другою і особливо третьою фігурою. До першої фігури ми вдаємося щоразу, коли сказане про клас предметів поширюємо на окремий, одиничний предмет цього класу, коли висновок про окреме робимо на підставі знання загального положення чи правила.

Досить велике значення першої фігури силогізму в су­довій практиці. За першою фігурою відбувається юридична оцінка (кваліфікація) правових явищ і фактів. Більшим за­сновком, що має загальне положення, служить норма права, стаття кодексу. Меншим засновком — судження про конк­ретний випадок. Висновок є вивід про це конкретне на основі загального положення. Наприклад:

Скуповування і перепродаж із метою наживи товарів або інших предметів є спекуляція.

М. скуповував і перепродував товари з метою наживи.

Отже, дії М. є спекуляція.

За першою фігурою категоричного силогізму відбуваєть­ся застосування норми права до окремого випадку і призна­чення покарання за скоєний конкретний злочин. У більшо­му засновку вказується санкція, визначена статтею кодексу. У меншому засновку йдеться про те, що цей конкретний зло­чин є елементом класу злочинів, передбачених статтею ко­дексу, про яку говориться в більшому засновку. Висновок є судженням про покарання, застосовуваним до цього конк­ретного випадку. Наприклад:

За ч. І ст. 296 КК України хуліганство карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.

У діях Петренка установлено склад хуліганства,

передбачений ч. І ст. 296 КК України.

Отже, Петренко може бути покараний строком до одного року або виправними роботами на той же строк.

По суті, будь-який обвинувальний вирок, як і будь-яка інша ствердна судова ухвала, як застосування норми права до конкретного випадку, за логічною структурою є умовиво­дом першої фігури силогізму.

Але застосування юридичного закону до конкретного яви­ща — це не механічне підведення часткового випадку під загальне правило, а складний процес, що вимагає від юриста ґрунтовної спеціальної підготовки, високої культури, здоро­вого глузду, життєвого досвіду і високорозвинутого почуття справедливості. Судова діяльність не може розумітися так, що суддя, маючи перед собою заздалегідь запропоновану йому правову норму і готовий, установлений факт, має тільки "при­ладнати" їх один до одного, "підігнати" факт під правову норму. Щоб підвести частковий випадок під загальне пра­вило (норму права), необхідно глибоко і всебічно дослідити цей випадок, виявити індивідуальні його особливості, дати правильну оцінку тощо. Тільки після цього судження про окремий факт, яке становить менший умовивід, буде відпові­дати цьому факту, правильно відображати його і до нього можна буде правильно застосувати загальне положення.

Г. Друга фігура, її правила і модуси

Друга фігура силогізму має такі правила: 1. Більший засно­вок має бути судженням загальним; 2. Один із засновків судження заперечне.

Доведемо спочатку, що один із засновків має бути запе­речним. Якщо у другій фігурі обидва засновки ствердні, то середній термін, займаючи місце предиката в обох засновках, буде нерозподіленим. Як відомо, зробити висновок із таких засновків неможливо.

Щоб середній термін був розподіленим, один із засновків має бути заперечним. Але якщо один із засновків заперечний, то й висновок буде заперечним. У заперечному виснов­ку предикат Р завжди розподілений, отже, він має бути розпо­діленим і в засновку. Оскільки Р у другій фігурі посідас місце суб'єкта у більшому засновку, то він буде розподіленим тільки тоді, коли більший засновок загальний. Отже, у другій фігурі обидва засновки можуть бути ствердними, а більший засно­вок — частковим.

Друга фігура силогізму має такі модуси: ЕАЕ, АЕЕ, ЕІО, АОО.

Сутність другої фігури силогізму полягає в запереченні належності якого-небудь предмета або явища до того чи іншо­го класу предметів. До умовиводів другої фігури ми вдаємо­ся щоразу, коли необхідно довести, що конкретний предмет, який нас цікавить, не може бути віднесений до класу предме­том, про котрий ідеться в більшому засновку. Висновок ро­биться на підставі відсутності у предмета тих ознак, які на­лежать класу в цілому. Наприклад:

Спроба вбивства можлива тільки з прямим умислом.

У діях обвинувачуваного прямого умислу не установлено.

Отже, дія обвинувачуваного не може бути кваліфікована як спроба вбивства.

У судовій практиці друга фігура є логічного формою об­ґрунтування складу злочину в тому чи іншому конкретному випадку, доказом неправильності кваліфікації скоєного, за­собом спростування різноманітних положень, які не узго­джуються із загальним правилом, і т. д.

Д. Третя фігура, її правила і модуси

Третя фігура має таке правило: менший засновок мас бути ствердним. Висновок у третій фігурі завжди частковий.

Доводиться це правило так: якщо менший засновок взя­ти заперечним, тоді й висновок буде заперечним. У запереч­ному судженні предикат Р завжди розподілений, отже, він має бути розподіленим і в засновку. У засновку Р буде розпо­діленим лише тоді, коли більший засновок, в якому він по­сідає місце предиката, буде заперечним. Але з двох запереч­них засновків здобути висновок не можна. Тому менший засновок має бути ствердним.

Висновок має бути частковим тому, що менший термін S займає в засновку місце предиката. Предикат у ствердному судженні нерозподілений, тому й у висновку ми можемо го­ворити тільки про деякі S, а не про всі S.

Третя фігура має такі шість модусів: AAІ, ЕАО, ІАІ, ОАО, АІІ, ЕIO. Третя фігура силогізму у практиці мислення трап­ляється рідше, ніж перша й друга. Вона приймається для спростування загальних положень.

Е. Четверта фігура, її правила і модуси

У четвертій фігурі діють такі правила: 1. Якщо більший за­сновок ствердний, то менший має бути загальним. 2. Якщо один із засновків заперечний, то більший засновок буде загальним.

Дійсно, якщо більший засновок є ствердним (судження А або I), то середній термін (М) у ній не буде розподіленим, оскільки посідає місце предиката. Тоді середній термін має бути розподіленим у меншому засновку. Менший засновок, в якому М займає місце суб'єкта, має бути загальним.

Якщо один із засновків заперечний, то й висновок буде заперечним. У заперечному висновку предикат розподілений, отже, він має бути розподіленим і в засновку. І оскільки більший термін посідає в засновку місце суб'єкта, то він буде розподіленим лише в тому випадку, коли більший засновок є загальним судженням.

Застосовуючи загальні правила категоричного силогізму і правила четвертої фігури, ми здобудемо такі п'ять її мо­дусів: ААІ, АЕЕ, ІАІ, ЕАО.ЕІО.

Перші три фігури були відкриті й описані Аристотелем. Четверта фігура виділена через 500 років Кл. Галеном. За всіма зовнішніми ознаками четверта фігура є правомірною формою категоричного силогізму. Проте унаслідок того, що рух думки у четвертій фігурі незвичайний, у практиці мис­лення нею користуються досить рідко. Прикладом умовиво­ду за четвертою фігурою може бути таке:

Деякі угоди (Р) — договори (М).

Усі договори (М) є цивільні правовідносини (S)._____

Отже, деякі цивільні правовідносини (S) є угодами (Р).

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти