ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Рекреаційно-туристичний потенціал регіону

Донецький регіон

Рекреаційно-туристичний потенціал регіону

Донецький регіон України є індустріальним з переважною спеціалізацією на видобувних галузях промисловості. Він виділяється потужним виробничим і природним потенціалом та густою мережею транспортних шляхів. До його складу входять Донецька і Луганська області, площа становить 53,2 тис. км2 (8,8 % території України), чисельність населення – 7596,0 тис. чол. (15,2% населення країни), переважна частина населення - 89,1 %, проживає у містах [16, с.206].

Даний регіон розташований на південному сході України, межує з областями Російської Федерації - Бєлгородською, Воронезькою та Ростовською. На півдні омивається водами Азовського моря, внаслідок чого має вихід до морів Середземноморського басейну. На заході та північному заході межує із Запорізькою, Дніпропетровською і Харківською областями.

Регіон має густу мережу магістральних залізниць - 53,2 км на 1000 км2, що є вище середнього значення по країні, довжиною 2847 км [12, с.259]. Через нього проходять автошляхи, що з’єднують Україну із містами Росії. На Азовському морі є великий морський порт — Маріуполь. Функціонують аеропорти: Донецьк, Луганськ, Маріуполь, Сєверодонецьк.

Поверхня регіону являє собою хвилясту рівнину із глибоко розчленованими річковими долинами, балками та ярами. Клімат помірно-континентальний з вираженими посушливо-суховійними явищами. Найхолодніший місяць - січень (середні температури - 7,5 - 6 °С), найтепліший - липень (21 - 23 °С). Максимальна кількість опадів випадає на північному сході, мінімальна - у Приазов'ї. Річний максимум опадів - у червні, мінімум - у вересні. Головними річками регіону є Сіверський Донець, Айдар та Кальміус.

У регіоні переважає степова рослинність, особливо сухолюбні вузьколисті злаки, внаслідок господарської діяльності природна рослинність зазнала великих змін. Регіон погано забезпечений лісами, лісовкрита площа становить 250 тис. га (9,4% території регіону), в основному це байрачні переліски та полезахисна смуга вздовж Сіверського Донця. Площа рекреаційних лісів - 226,4 тис.га, що становить 10,1% від загальної площі таких лісів України, в т.ч. у Донецькій області – 89,9 тис.га., у Луганській – 136,5 тис.га. (табл.2.2.1).

Таблиця 2.2.1

Площа рекреаційних лісів Донецького регіону, тис.га *

Області Всього в тому числі
  ліси оздо-ровчих функцій ліси ПЗФ** ліси вздовж берегів річок
Донецька 89,9 88,5 0,3 1,1
Луганська 136,5 135,0 1,5 -
Всього по регіону 226,4 223,5 1,8 1,1
В % до показника відповідного типу лісів по Україні 10,1 13,6 0,8 0,4

* - за даними [11, с. ]

** - ліси природно-заповідного фонду

 

В регіоні на території 147,4 тис.га (5,9% загальної площі об’єктів ПЗФ країни) розміщено 200 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в т.ч. у Донецькій області – 70, у Луганській – 130. До них належать Український степовий та Луганський заповідники, Національний природний парк “Святі гори”, а також 20 об’єктів державного значення: 7 заказників, 12 пам'яток природи; 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва. Рівень заповідності регіону становить всього 2,8% (Донецької – 2,9%, Луганської – 2,7%).

В Донецькому регіоні є значні запаси мінеральних вод, так, питома вага розвіданих становить 36,7% від відповідного показника по країні, а експлуатаційних – 6,9%. Регіон має перспективи щодо видобутку мінеральних вод, оскільки їх використовується всього 4,6% від експлуатаційних запасів [5, с.59] (табл.2.2.2.).

Таблиця 2.2.2

Запаси та використання мінеральних вод Донецького регіону *

Області Запаси мінеральних вод, м3/ добу Використання експлуатаційних запасів мінеральних вод
розвідані   експлуа- таційні м3 /добу   % від експлуа-таційних запасів не вико-ристані запаси, м3 /добу
Донецька 23905,0 2065,3 64,1 3,1 2001,2
Луганська 2354,2 2425,2 145,2 6,0 2280,0
Всього по регіону 26259,2 4490,5 209,3 4,6 4281,2
В % до показника по Україні 36,7 6,9 4,2 7,6** 7,2

* - за даними [11, с.]

** - середнє значення по країні

 

Крім того, в регіоні існують родовища лікувальних грязей, із них експлуатуються Маріупольське та озера Ріпне. Перспективними є родовища Ялтинської, Новоазовської, Самсонівської заток і оз. Сліпне

За даними табл. 2.2.3 можна стверджувати, що регіон недостатньо забезпечений рекреаційними ресурсами. Площа рекреаційних територій становить - 489,5 м2 (у Донецькій – 94,5%, Луганській – 5,5%), або 3,7% від загальної рекреаційної площі країни.

 

 

Таблиця 2.2.3.

Питома вага окремих показників Донецького регіону у відповідних показниках по країни

Області   Частка площі регіону, % Частка кількості населення регіону, % Частка площ рекреацій-них територій, % Рекреаційна площа регіону
з розрахунку м2 / 100 км території з розрахунку м2 /1000 чол. населення
Донецька 4,4 9,9 3,4 1,74 0,09
Луганська 4,4 5,3 0,2 0,1 0,01
Всього по регіону 8,8 15,2 3,6 0,92 0,06

 

Питома рекреаційна площа по території і населенню (0,92 кв.км рекреаційних територій на 100 км2 площі регіону і 0,06 км2. на 1000 чоловік) [1, с.241], є значно менше середніх показників по країні, які складають відповідно 3,5 і 0,35.

В регіоні налічується понад 16 тисяч пам’ятників історії і культури, в т.ч. у Донецькій області 9,5 тис. (7 тис. пам’ятників археології, 2,5 тис. - історії, культури та монументального мистецтва) та 6,8 тис. у Луганській області. Визначені на державному рівні історичними такі населені пункти даних областей: Артемівськ, Горлівка, Донецьк, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Луганськ, Слов’яногірськ, Слов’янськ [18].

За наявністю пам'яток архітектури Донецька область займає 22 місце в Україні, а Луганська – 13. Частка цих пам’яток регіону у загальній кількості по Україні становить 3,1%, найбільше серед них - це пам'ятки житлової архітектури – 35,0%, далі ідуть - громадської архітектури – 27,4%, культової – 17,7% та архітектури малих форм – 11,6% (табл.2.2.4.).

Таблиця 2.2.4.

Архітектурно-історичні пам'ятки Донецького регіону*

  Донецька область Луганська область Всього у % до загальної кількості у % до загаль-ної кількості по країні
Всього пам'яток архітектури, у т.ч.: 3,1
фортифікаційної - 0,2 0,1
культової 17,7 2,2
житлової 35,0 2,4
громадської 27,4 7,6
виробничої, 7,9 5,3
садово-паркової - 0,2 1,0
малих форм 11,6 7,7

* - за даними []

У регіоні проводяться міжнародні фестивалі професійного мистецтва “Зірки світового балету”, “Прокоф'євська весна”, “Золоті голоси України”, сучасної ліричної пісні “Отчий дім” ім. Є. Мартинова та ін.

 

Карпатський регіон

 

Рис. 2.2.1. Основні країни-постачальники туристів в

Карпатський регіон(за даними 2002 року) поновити

 

Існує помітна тенденція до переважання поїздок з метою оздоровлення, відпочинку та з діловою метою. Важливим є збільшення поїздок з метою лікування, адже цей тип туризму вважається більш прибутковим. Позитивним є те, що зменшується кількість туристів, що від’їжджають за кордон (в більшості з метою заробітку) та збільшується кількість внутрішніх туристів. Слід відмітити тенденцію скорочення частки організованого туризму у міжнародних туристичних потоках. Все більше людей подорожують, але збільшення їх кількості відбувається за рахунок тих, хто самостійно організовує свої поїздки, уникаючи послуг туристичних агентств. Це пов’язано, перш за все із розширенням доступності інформації через Інтернет, спрощенню порядку перетину кордонів між країнами.

В Карпатському регіоні можна виділити ряд оздоровчих зон, які мають загальнодержавне значення. В першу чергу, - це приміські зони навколо обласних центрів та деяких великих міст. В основному, приміські зони використовуються для організації відпочинку вихідного дня. З інших оздоровчих зон виділяються Сколівська, Верхньодністровська, Розтоцька в межах Львівської області; Косівська, Верховинська, Яремчансько-Ворохтинська Івано-Франківської; Рахівсько-Ясінська, Великоберезнянська – Закарпатської. Крім цього, можна виділити Дністровську зону в межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Основною спеціалізацією зони є оздоровлення та водні види спорту.

Найпопулярнішим курортом є Трускавець (курорт державного і міжнародного значення), що спеціалізується на лікуванні захворювань нирок, сечовивідних шляхів, а також органів травлення й обміну речовин. Основний природний фактор курорту – мінеральні води різного хімічного складу і мінералізації. У Трускавці понад 25 мінеральних джерел, воду використовують для питного лікування, ванн, зрошень, інгаляцій та інших бальнеологічних процедур. Саме тут родовище найбільш відомої мінеральної води „Нафтуся”, унікальної за своїм складом і фізіологічною дією. Крім бальнеотерапії на курорті застосовують озокеритолікування, лікувальну фізкультуру, штучні вуглекислі мінеральні води та інші процедури. У Трускавці функціонує 19 санаторіїв, 17 пансіонатів з лікуванням загальною місткістю близько 13 тис. осіб одноразово. Із загально курортних установ діють 2 курортні поліклініки, 2 бальнеозокеритні лікарні. Тут щорічно обслуговується понад 300 тис. чоловік. Працюють також підприємства, які надають туристичні та інші послуги.

Другим за потужністю і популярністю є курорт Моршин. У Моршині лікують захворювання нирок, жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту і порушення обміну речовин. За рік на курорті обслуговується понад 75 тис. чоловік. На кліматолікуванні спеціалізуються курорти в Яремчі, Ворохті, Косові. Основні курорти Карпатського регіону представлені в таблиці 2.3.5.

 

Таблиця 2.3.5

Основна мета розвитку рекреаційно-турисчтичної діяльності в Карпатському регіоні полягає в створенні конкурентоспроможної на світовому ринку сфери рекреаційно-туристичних послуг, спрямованої на максимальне задоволення рекреаційно-туристичних потреб населення України, забезпечення на цій основі комплексного розвитку території і її соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги.

Значні можливості в Карпатському регіоні має спортивний вид рекреаційно-туристичної діяльності. В першу чергу це стосується гірськолижного, туристичного, мисливського, спелеологічних підвидів. У регіоні виділяють декілька зон гірськолижного спорту. Значення даних зон зростатиме, оскільки Карпати – єдиний регіон України, який має всі можливості для його розвитку. Основними зонами гірськолижного спорту є Славська і Розлуцька у Львівській, Воловецька, Рахівська, Ясінянська у Закарпатській, Ворохтянська в Івано-Франківській областях. До оздоровчих видів рекреаційної діяльності належать купально-пляжний та прогулянковий. Основними природними ресурсами, які забезпечують їх функціонування, є мальовничі ландшафти, наявність водних акваторій, придатних для купання, сприятливі кліматичні умови. Західний регіон має найбагатші мисливські угіддя на Україні. Спортивне полювання можливе практично на всій території Карпат. Середня щільність мисливських видів тварин в 2-5 разів перевищує відповідні показники сусідніх територій. Із створенням відповідних умов дані території можуть стати популярними на міжнародному рівні. В Чернівецькій області відомо ряд великих карстових печер, серед них одна з найбільших у світі "Попелюшка" біля с. Подвірне. Тому тут можна виділити окрему Подвірнянську зону для організації спелеотуризму. Карпатські ріки (Черемош, Прут, Тиса, Латориця, Ріка, Теребля, Уж, Стрий, Дністер) мають сприятливі умови для організації водних видів спорту, в першу чергу сплав на каяках і каное. Для організації альпінізму придатні деякі вершини Чорногори (Шпиці, Ребра, південні схили Говерли та Петроса), окремі скелі в Івано-Франківській, Закарпатській областях, Мармароський кристалічний масив на Закарпатті. Дані території можуть використовуватись для тренувань спортсменів. Для організації спортивного туризму найбільші можливості мають хребти Чорногори та Свидівця. Для розвитку культурно-пізнавального виду рекреаційної діяльності Карпатський регіон має одні з найкращих можливостей. Тут розташовані старовинні міста, в яких зосереджена культурна спадщина європейського рівня (Львів, Жовква, Чернівці, Ужгород, Галич), збереглися численні замки, палаци, монастирі різних епох. Тут народилися і жили представники науки, культури і політики багатьох народів. Все це дає можливість розвивати пізнавальні види рекреації на європейському рівні.

В цілому, формування регіональної політики розвитку туризму зумовлює необхідність оцінки туристського потенціалу Карпатського регіону, визначення туристських цінностей, параметрів та перспектив їх використання. Це в свою чергу вимагає вивчення просторової організації природно-ресурсного та історико-культурного потенціалу і його використання в туристичних цілях. Освоєння природних ресурсів території зумовлюється специфікою їх функціонального призначення. Саме вона і визначає переважаючий профіль рекреаційного використання окремих областей.


Кримський регіон

Таблиця 2.4.8

Подільський регіон

Поліський регіон

Придніпровський регіон

Таблиця. 2.7.1

Запаси мінеральних вод Придніпровського регіону *

 

Області Запаси мінеральних вод, м3/добу Використання експлуатаційних запасів мінеральних вод
розві-дані експлуа-таційні м3/добу % від експлуа-таційних запасів не використані запаси, м3/добу
Дніпропет-ровська 1888,0 1200,4 30,8 2,6 1169,6
Запорізька 261,0 5,1 4830,0
Кіровоградська н.в н.в
Черкаська 417,0 875,4 153,0 17,5 722,4
Всього по регіону 7599,8 444,8 25,2

 

* - за даними [11]

Ліси в районі не мають промислового значення та виконують головним чином ґрунтозахисну і водоохоронну функції. Більше половини їх - захисні ліси, інші - ліси санітарно-гігієнічного і рекреаційного призначення. Площа лісового фонду складає в районі біля 335 тис.га. Ліси рекреаційного призначення займають в регіоні 168,5 тис.га. більш детально у табл. 2.7.2

Таблиця 2.7.2

Площа основних рекреаційних лісів Придніпровського регіону, тис. га *

 

Області Всього рекреаційних лісів по області в тому числі
Ліси саніт.-гігієнічних та оздоровчих функцій Ліси ПЗФ Ліси вздовж берегів річок, озер
Дніпропетровська 26,9 25,0 1,8 0,1
Кіровоградська 18,0 14,0 - 4,0
Запорізька 9,9 9,9 - -
Черкаська 98,7 76,2 7,0 15,5
Всього по регіону 153,5 125,1 8,8 19,6

* - за даними [11]

 

У Придніпровському регіоні нараховано 90,2 тис.га курортно-рекреаційних територій. Рекреаційний потенціал їх складається з ряду важливих видів ресурсів: мінеральні бальнеологічні води - 1346,5 тис. км3/рік, морські пляжі - 6,9 км2, річкові пляжі - 64 км2. Взагалі з курортів Придніпровського регіону слід визначити: Запорізька область – курорти загальнодержавного значення (Бердянськ, Кирилівка, Скадовськ); Черкаська область – курорти місцевого значення ( Соснівка ). Велику рекреаційну цінність має акваторія Азовського моря, де є лікувальні водно-морські та грязеві ресурси. Цінні лікувальні грязі є в районі Бердянська і Маріуполя. У регіоні лікувальні грязі складають 0,8 тис.м3.

 

 

 

Значну площу в регіоні займають природоохоронні території загальною кількістю 792. До їх складу входять: заказники - 376, пам’ятки природи - 297, парки - 58, заповідні урочища - 61 (табл. 2.7.4.).

Рекреаційно–туристичний потенціал Черкащини займає одне з провідних місць у сфері туризму Придніпровського регіону. Його складовими є понад 380 територіальних і природно-заповідних об'єктів, з них 159 заказників (3 державного значення), 155 пам'яток природи (10 державного значення), 38 пам'яток садово-паркового мистецтва (6 державного значення), 26 заповідних урочищ. На території Черкаської області діють 6 історико-культурних заповідників, 40 державних і 300 громадських музеїв. Їх експозиції повертають нам сьогодні забуті імена діячів науки та культури України.

 

Таблиця 2.7.4

Природоохоронні території Придніпровського регіону *

 

 

Адміністра-тивні одиниці (області) Заказники Пам’ятки природи Парки-пам’ятки сад.–парк. мистецтва Заповідні урочища Загальна
кіль-кість од. площа, га кіль-кість од. площа, га кіль-кість од. площа, га кіль-кість од. площа га кіль-кість од. площа га
Дніпропет-ровська
Запорізька
Кіровоград-ська
Черкаська
Всього по регіону

* - за даними []

 

Спираючись на значні туристичні ресурси Придніпровського регіону, області потребують наукового обґрунтування, оцінки і раціонального використання рекреаційно-природничого та історико-культурного потенціалів міст Дніпропетровськ і Запоріжжя, Кіровоградської та Черкаської областей для розвитку як внутрішнього, так і зовнішнього туризму. Тим паче, що архітектурно – історичний потенціал регіону досить багатий (табл. 2.7.5).

Таблиця 2.7.5

Архітектурно – історичний потенціал Придніпровського регіону *

  Дніпро-петров-ська Запорізька Кірово-градська Черкаська Всього по регіону У % до кіль-кості по Україні
Всього пам’яток архітектури, од., у т.ч.             5,7
фортифікаційної 1,7
культової 3,8
житлової 3,6
громадської 11,0
виробничої 15,0
садово- паркової - - 10,3
малих форм - - - 26,17

* - за даними []

 

 

Таблиця 2.7.3

Розміщення закладів рекреації у Придніпровському регіоні *

 

Області Кількість туристських готелів, од. Кількість закладів оздоровлення та відпочинку, од. Загальна кількість туристських готелів, закладів оздоровлення та відпочинку, од.
Дніпропетровська
Запорізька
Кіровоградська
Черкаська
Всього по регіону

* - за даними [8], [9], [10]

 

Причорноморський регіон

Таблиця 2.8.2

Запаси мінеральних вод Причорноморського регіону *

 

Області Запаси мінеральних вод м3/добу Використання експлуатаційних запасів мінеральних вод    
розвідані експлуатаційні м3/добу % від експлуатаційних запасів не викорис-тані запаси, м3/добу  
Одеська 4422,0 951,0 14,5 5620,0
Миколаївська 2734,4 н.е - 1430,0
Херсонська 5244,0 н.е. - 388,0
Всього по регіону 12400,4 14,5
             

* - за даними [11]

 

У Причорноморському регіоні курортно-рекреаційні території займають 206,2 тис. га. Тут розміщена значна кількість об’єктів природно–заповідного фонду. Основними серед них є: природні заповідники (Дунайські плавні та Єланецький степ), біосферні заповідники (Чорноморський), Національний природний парк (Азово-Сивашський). Для збереження цінних видів рослин і тварин в степовій частині Херсонської області створено заповідник Асканія-Нова, в якому науково досліджуються акліматизація та гібридизація цінних тварин.

В Причорноморському регіоні знаходиться багато пам'яток історії, культури та природних об'єктів, що приваблюють відпочиваючих.

Рекреаційно-туристичні ресурси Причорноморського регіону включають потужний архітектурно-історичний потенціал (табл. 2.8.5.).

 

Таблиця 2.8.5

Архітектурно – історичний потенціал Причорноморського регіону *

  Одеська Херсонська Миколаївська Всього по регіону У % до показника по Україні
Всього пам’яток архітектури, од., у т.ч.
фортифікаційної - 4,2
культової 4,3
житлової 17,2
громадської 15,9
виробничої 11,7
садово- паркової - 11,3
малих форм 5,4

* - за даними []

 

 

Слобожанський регіон

Донецький регіон

Рекреаційно-туристичний потенціал регіону

Донецький регіон України є індустріальним з переважною спеціалізацією на видобувних галузях промисловості. Він виділяється потужним виробничим і природним потенціалом та густою мережею транспортних шляхів. До його складу входять Донецька і Луганська області, площа становить 53,2 тис. км2 (8,8 % території України), чисельність населення – 7596,0 тис. чол. (15,2% населення країни), переважна частина населення - 89,1 %, проживає у містах [16, с.206].

Даний регіон розташований на південному сході України, межує з областями Російської Федерації - Бєлгородською, Воронезькою та Ростовською. На півдні омивається водами Азовського моря, внаслідок чого має вихід до морів Середземноморського басейну. На заході та північному заході межує із Запорізькою, Дніпропетровською і Харківською областями.

Регіон має густу мережу магістральних залізниць - 53,2 км на 1000 км2, що є вище середнього значення по країні, довжиною 2847 км [12, с.259]. Через нього проходять автошляхи, що з’єднують Україну із містами Росії. На Азовському морі є великий морський порт — Маріуполь. Функціонують аеропорти: Донецьк, Луганськ, Маріуполь, Сєверодонецьк.

Поверхня регіону являє собою хвилясту рівнину із глибоко розчленованими річковими долинами, балками та ярами. Клімат помірно-континентальний з вираженими посушливо-суховійними явищами. Найхолодніший місяць - січень (середні температури - 7,5 - 6 °С), найтепліший - липень (21 - 23 °С). Максимальна кількість опадів випадає на північному сході, мінімальна - у Приазов'ї. Річний максимум опадів - у червні, мінімум - у вересні. Головними річками регіону є Сіверський Донець, Айдар та Кальміус.

У регіоні переважає степова рослинність, особливо сухолюбні вузьколисті злаки, внаслідок господарської діяльності природна рослинність зазнала великих змін. Регіон погано забезпечений лісами, лісовкрита площа становить 250 тис. га (9,4% території регіону), в основному це байрачні переліски та полезахисна смуга вздовж Сіверського Донця. Площа рекреаційних лісів - 226,4 тис.га, що становить 10,1% від загальної площі таких лісів України, в т.ч. у Донецькій області – 89,9 тис.га., у Луганській – 136,5 тис.га. (табл.2.2.1).

Таблиця 2.2.1

Площа рекреаційних лісів Донецького регіону, тис.га *

Області Всього в тому числі
  ліси оздо-ровчих функцій ліси ПЗФ** ліси вздовж берегів річок
Донецька 89,9 88,5 0,3 1,1
Луганська 136,5 135,0 1,5 -
Всього по регіону 226,4 223,5 1,8 1,1
В % до показника відповідного типу лісів по Україні 10,1 13,6 0,8 0,4

* - за даними [11, с. ]

** - ліси природно-заповідного фонду

 

В регіоні на території 147,4 тис.га (5,9% загальної площі об’єктів ПЗФ країни) розміщено 200 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в т.ч. у Донецькій області – 70, у Луганській – 130. До них належать Український степовий та Луганський заповідники, Національний природний парк “Святі гори”, а також 20 об’єктів державного значення: 7 заказників, 12 пам'яток природи; 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва. Рівень заповідності регіону становить всього 2,8% (Донецької – 2,9%, Луганської – 2,7%).

В Донецькому регіоні є значні запаси мінеральних вод, так, питома вага розвіданих становить 36,7% від відповідного показника по країні, а експлуатаційних – 6,9%. Регіон має перспективи щодо видобутку мінеральних вод, оскільки їх використовується всього 4,6% від експлуатаційних запасів [5, с.59] (табл.2.2.2.).

Таблиця 2.2.2

Запаси та використання мінеральних вод Донецького регіону *

Області Запаси мінеральних вод, м3/ добу Використання експлуатаційних запасів мінеральних вод
розвідані   експлуа- таційні м3 /добу   % від експлуа-таційних запасів не вико-ристані запаси, м3 /добу
Донецька 23905,0 2065,3 64,1 3,1 2001,2
Луганська 2354,2 2425,2 145,2 6,0 2280,0
Всього по регіону 26259,2 4490,5 209,3 4,6 4281,2
В % до показника по Україні 36,7 6,9 4,2 7,6** 7,2

* - за даними [11, с.]

** - середнє значення по країні

 

Крім того, в регіоні існують родовища лікувальних грязей, із них експлуатуються Маріупольське та озера Ріпне. Перспективними є родовища Ялтинської, Новоазовської, Самсонівської заток і оз. Сліпне

За даними табл. 2.2.3 можна стверджувати, що регіон недостатньо забезпечений рекреаційними ресурсами. Площа рекреаційних територій становить - 489,5 м2 (у Донецькій – 94,5%, Луганській – 5,5%), або 3,7% від загальної рекреаційної площі країни.

 

 

Таблиця 2.2.3.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти