Природні оздоровчі та рекреаційні території

Подільського регіону*

* - за даними [11]

** - частка обласних показників розрахована до загального показника по регіону, а регіонального - до загального показника по країні

Найбільша питома вага природного рекреаційного потенціалу зосереджено в Хмільницькому (10% від регіонального значення), Вінницькому (3,1%) та Кам¢янець-Подільському районах (4,6%).

Культурно-історичні пам’ятки на території Поділля розміщені нерівномірно: найбільше їх збереглося в західній частині, трохи менше - в центрі і ще менше - на сході. За оцінкою історико-архітектурного потенціалу України, області Поділля займають високі позиції. Так, за кількістю цих пам’яток Тернопільська область посідає 3 місце, Вінницька - 11, а Хмельницька – 15. Хронологічний діапазон пам’яток охоплює 7 століть: з ХVІ по ХХ.

Найвизначнішим культурно-історичним центром регіону є Кам’янець-Подільський, який за наявністю пам’яток займає 3 місце в Україні. В місті функціонує державний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець». Однією із значних культових споруд країни є Почаївська Лавра. Особливе місце серед релігійних центрів займає селище Меджибіж, де знаходяться могили засновника хасидизму та його учнів, старовинне єврейське кладовище Меджибожа є місцем паломництва численних прочан із різних країн світу.

Багато історико-культурних пам’яток та пам’ятних місць на Поділлі пов’язано з історією національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Б. Хмельницького та У. Кармалюка, а також громадянської, Великої Вітчизняної війни і голодомору. Тут збереглися традиції народних промислів і досвід проведення народних свят (в Кам’янець-Подільському - фольклорно-етнографічні свята “Подільські візерунки”, “Козацькі забави”).

Важливе значення для формування і функціонування рекреаційного комплексу має загальний рівень соціально-економічного розвитку регіону, який в даний областях на 15% нижчий, ніж середній по Україні. Подільський регіон гірше забезпечений закладами торгівлі і громадського харчування, ніж в середньому по країні, частка яких становить відповідно 9,1% та 2,2%. Але регіон має кращу забезпеченість закладами культури. За останні 10 років забезпеченість населення регіону особистими легковими автомобілями зросла більше ніж у 2 рази. Майже 1/3 трудових ресурсів зайнята в невиробничій сфері, що є вищим показником, ніж в середньому в Україні. Для регіону значною проблемою є рівень безробіття, це особливо стосується малих міст.

Основними передумовами розвитку туризму в Подільському регіоні є:

- рекреаційні ресурси: сприятливі ландшафти, мінеральні лікувальні води, пам'ятки історії, культури, архітектури;

- зручне геополітичне і транспортне положення, оскільки через регіон проходять важливі шляхи державного і міжнародного значення;

- історичний аспект, що проявляється в своєрідній етнографічній культурі: тут відбулося своєрідне змішування народів;

- відносно сприятлива екологічна ситуація;

- соціально-економічні особливості регіону, зокрема низький рівень індустріалізації території, що може сприяти розширенню матеріально-технічної бази туризму,

- потреби ринку щодо пропозиції туристичного продукту, який має нові особливості та якості.

Рекреаційно-туристична інфраструктура регіону

В регіоні функціонує 70 оздоровчих закладів тривалого перебування, в т.ч. у Вінницькій області – 31, Тернопільській – 18, Хмельницькій – 21. Зайнято в даній сфері - 6,5 тис. осіб (5,3% до загальнодержавного показника) [9, с.13-16]. Позитивний вплив на розвиток туризму в регіоні є функціонування структурних підрозділів Київського університету туризму, економіки і права у містах Кам’янці-Подільському та Тернополі.

Таблиця 2.5.6

Рекреаційно-туристичні заклади в областях Подільського регіону*

* - за даними [9]

Найбільшими курортами регіону є курорти державного значення Хмільник і Сатанів та місцевого значення - Гусятин. При розгляді структури рекреаційних закладів Поділля, виявляється, що даний регіон недостатньо ними забезпечений, всього в середньому на 15,9% (табл.2.5.7.).

Таблиця 2.5.7

Співвідношення чисельності населення та місткості рекреаційно-туристичних закладів

У готельному господарстві Поділля нараховується 86 готелів, що становить 6,8% від показника по країні. По областях кількість готелів така: у Вінницькій області – 32, в Хмельницькій – 29, і у Тернопільській – 26 (табл.2.5.8.). Протягом останніх років спостерігається зменшення кількості готелів.

Таблиця 2.5.8

Готельний фонд Подільського регіону *

* - за даними [10]

Найбільша кількість готелів та місць в них – у обласних центрах: Вінниці відповідно 6 і 1285, Хмельницькому – 7 і 1163, Тернополі – 7 і 1395. Середня забезпеченість готельними номерами в регіоні на 1000 жителів складає 1,85 місця. Одноразова місткість готельної бази - 5950 місць, для прийому іноземців в готелях є 1040 місць (4,5%). Туристськими підприємствами регіону за останній рік було обслуговано 118,6 тис. туристів (4,6% державного показника) та 65,9 тис. екскурсантів (4,0%) (табл. 2.5.9) [9, с.59-60].

Таблиця 2.5.9

Кількість туристів, обслугованих підприємствами

Подільського регіону *

* - за даними [8]

** частка обласних показників розрахована відповідно до регіонального, а частка регіональних – до загальнодержавних показників

У регіоні намітилась тенденція незначного зростання кількості туристів. За метою структура подорожування виглядає так: дозвілля та відпочинок (71,8%), на другому місці – ділові (7,3%), на третьому - санаторно-курортні цілі (6,0%). За останні 3 роки кількість іноземних туристів зросла на 28,8%. Найбільше туристів прибуває із країн Європи – 45,2% та Північної Америки – 35,0%, із країн СНД - 10,8%, Азії – 8,6%. На першому місці за кількістю іноземних туристів - США – 22,4%, далі ідуть Німеччина та Польща – 13,7%, Канада – 10,8%, Росія – 6,6% і Ізраїль – 5,0%. По регіону іноземні туристи розподілялися так: у Вінницькій області – 53,0%, Тернопільській – 15,0%, Хмельницькій – 32% [8, с.57-58].

У той же час, із Подільського регіону виїжджали за межі України 16,5 тис. чол. (4,7% до державного показника). Показник в’їзду – виїзду: – 1 до 5.

В територіальній організації туристичної діяльності регіону виділяються:

1. Урбанізовані рекреаційні центри: міста-курорти (Хмільник, Сатанів, Гусятин); міста-поліфункціональні рекреаційні центри (Вінниця, Тернопіль, Кам¢янець-Подільський, Хмельницький); міста-екскурсійні центри (Кременець, Зборів, Бучач, Чортків, Летичів, Старокостянтинів, Ізяслав, Немирів, Тульчин, Могилів-Подільський); міста-центри спеціалізованого туризму (Почаїв, Нетішин, Шепетівка); дачні селища та зони сільського туризму;

2. Неурбанізовані рекреаційні зони: територія національного природного парку НПП “Подільські Товтри”, регіональні парки, заказники; зони мисливського туризму (місцевості в межах Летичівського, Літинського, Бучацького районів); зони спелеотуризму (Придністров¢я); зона дельтапланеризму (територія в Ямпільському районі); зони водного туризму (долини річок Дністер, Південний Буг, Збруч, Случ, Горинь тощо).