ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Природні оздоровчі та рекреаційні території

Подільського регіону*

Області Потенціал рекреаційних ресурсів Резерв ресурсів
Всього, тис.га в % ** В т.ч. освоєні всього, тис.га в % **
всього, тис.га в % **
Вінницька 290,7 38,0 41,0 39,9 +112,7 36,8
Тернопільська 207,0 27,0 25,3 24,5 + 69,0 22,6
Хмельницька 268,2 35,0 36,7 35,6 +124,2 40,6
Всього по регіону 765,9 19,1 103,0 13,4 +305,9 11,9

* - за даними [11]

** - частка обласних показників розрахована до загального показника по регіону, а регіонального - до загального показника по країні

Найбільша питома вага природного рекреаційного потенціалу зосереджено в Хмільницькому (10% від регіонального значення), Вінницькому (3,1%) та Кам¢янець-Подільському районах (4,6%).

Культурно-історичні пам’ятки на території Поділля розміщені нерівномірно: найбільше їх збереглося в західній частині, трохи менше - в центрі і ще менше - на сході. За оцінкою історико-архітектурного потенціалу України, області Поділля займають високі позиції. Так, за кількістю цих пам’яток Тернопільська область посідає 3 місце, Вінницька - 11, а Хмельницька – 15. Хронологічний діапазон пам’яток охоплює 7 століть: з ХVІ по ХХ.

Найвизначнішим культурно-історичним центром регіону є Кам’янець-Подільський, який за наявністю пам’яток займає 3 місце в Україні. В місті функціонує державний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець». Однією із значних культових споруд країни є Почаївська Лавра. Особливе місце серед релігійних центрів займає селище Меджибіж, де знаходяться могили засновника хасидизму та його учнів, старовинне єврейське кладовище Меджибожа є місцем паломництва численних прочан із різних країн світу.

Багато історико-культурних пам’яток та пам’ятних місць на Поділлі пов’язано з історією національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Б. Хмельницького та У. Кармалюка, а також громадянської, Великої Вітчизняної війни і голодомору. Тут збереглися традиції народних промислів і досвід проведення народних свят (в Кам’янець-Подільському - фольклорно-етнографічні свята “Подільські візерунки”, “Козацькі забави”).

Важливе значення для формування і функціонування рекреаційного комплексу має загальний рівень соціально-економічного розвитку регіону, який в даний областях на 15% нижчий, ніж середній по Україні. Подільський регіон гірше забезпечений закладами торгівлі і громадського харчування, ніж в середньому по країні, частка яких становить відповідно 9,1% та 2,2%. Але регіон має кращу забезпеченість закладами культури. За останні 10 років забезпеченість населення регіону особистими легковими автомобілями зросла більше ніж у 2 рази. Майже 1/3 трудових ресурсів зайнята в невиробничій сфері, що є вищим показником, ніж в середньому в Україні. Для регіону значною проблемою є рівень безробіття, це особливо стосується малих міст.

Основними передумовами розвитку туризму в Подільському регіоні є:

- рекреаційні ресурси: сприятливі ландшафти, мінеральні лікувальні води, пам'ятки історії, культури, архітектури;

- зручне геополітичне і транспортне положення, оскільки через регіон проходять важливі шляхи державного і міжнародного значення;

- історичний аспект, що проявляється в своєрідній етнографічній культурі: тут відбулося своєрідне змішування народів;

- відносно сприятлива екологічна ситуація;

- соціально-економічні особливості регіону, зокрема низький рівень індустріалізації території, що може сприяти розширенню матеріально-технічної бази туризму,

- потреби ринку щодо пропозиції туристичного продукту, який має нові особливості та якості.

 

Рекреаційно-туристична інфраструктура регіону

В регіоні функціонує 70 оздоровчих закладів тривалого перебування, в т.ч. у Вінницькій області – 31, Тернопільській – 18, Хмельницькій – 21. Зайнято в даній сфері - 6,5 тис. осіб (5,3% до загальнодержавного показника) [9, с.13-16]. Позитивний вплив на розвиток туризму в регіоні є функціонування структурних підрозділів Київського університету туризму, економіки і права у містах Кам’янці-Подільському та Тернополі.

Таблиця 2.5.6

Рекреаційно-туристичні заклади в областях Подільського регіону*

Тип закладів Вінницька Терно-пільська Хмель-ницька Всього в % до показника по Україні
Санаторії, од. 8,7
Кількість місць 5,8
Пансіонати, од. - - 1,6
Кількість місць - - 0,7
Санаторії-профілакторії, од. 5,5
Кількість місць 4,1
Бази відпочинку, од. 0,3
Кількість місць в них 0,4
Заклади короткострокового перебування, од.       -     1,2
Кількість місць - 1,7

* - за даними [9]

Найбільшими курортами регіону є курорти державного значення Хмільник і Сатанів та місцевого значення - Гусятин. При розгляді структури рекреаційних закладів Поділля, виявляється, що даний регіон недостатньо ними забезпечений, всього в середньому на 15,9% (табл.2.5.7.).

Таблиця 2.5.7

Співвідношення чисельності населення та місткості рекреаційно-туристичних закладів

Області Кількість населення Місткість закладів
всього, тис. чол. в % до показника по Україні всього, тис. чол. в % до показника по Україні
Вінницька 1876,0 3,6 5,7 0,30
Тернопільська 1175,4 2,3 2,3 0,19
Хмельницька 1508,8 2,9 2,4 0,15
Всього по регіону 4560,2 8,8 10,4 0,64

У готельному господарстві Поділля нараховується 86 готелів, що становить 6,8% від показника по країні. По областях кількість готелів така: у Вінницькій області – 32, в Хмельницькій – 29, і у Тернопільській – 26 (табл.2.5.8.). Протягом останніх років спостерігається зменшення кількості готелів.

 

Таблиця 2.5.8

Готельний фонд Подільського регіону *

Області Кількість готелів, од. Одноразова місткість, місць Кількість працюючих, чол.
всього в т.ч. для іноземців
Вінницька
Тернопільська
Хмельницька
всього по регіону
В % до показника по Україні 6,8 6,3 4,5 5,5
           

* - за даними [10]

Найбільша кількість готелів та місць в них – у обласних центрах: Вінниці відповідно 6 і 1285, Хмельницькому – 7 і 1163, Тернополі – 7 і 1395. Середня забезпеченість готельними номерами в регіоні на 1000 жителів складає 1,85 місця. Одноразова місткість готельної бази - 5950 місць, для прийому іноземців в готелях є 1040 місць (4,5%). Туристськими підприємствами регіону за останній рік було обслуговано 118,6 тис. туристів (4,6% державного показника) та 65,9 тис. екскурсантів (4,0%) (табл. 2.5.9) [9, с.59-60].

 

 

Таблиця 2.5.9

Кількість туристів, обслугованих підприємствами

Подільського регіону *

  Області Кількість обслугованих туристів Кількість екскурсантів
  іноземних українських
направлено за кордон внутрішні
Всього, чол. в %** Всього, чол. в %** Всього, чол. в %** Всього, чол. в %**
Вінницька
Тернопільська
Хмельницька
Всього по регіону 1,0 5,4 7,4 4,0

* - за даними [8]

** частка обласних показників розрахована відповідно до регіонального, а частка регіональних – до загальнодержавних показників

 

У регіоні намітилась тенденція незначного зростання кількості туристів. За метою структура подорожування виглядає так: дозвілля та відпочинок (71,8%), на другому місці – ділові (7,3%), на третьому - санаторно-курортні цілі (6,0%). За останні 3 роки кількість іноземних туристів зросла на 28,8%. Найбільше туристів прибуває із країн Європи – 45,2% та Північної Америки – 35,0%, із країн СНД - 10,8%, Азії – 8,6%. На першому місці за кількістю іноземних туристів - США – 22,4%, далі ідуть Німеччина та Польща – 13,7%, Канада – 10,8%, Росія – 6,6% і Ізраїль – 5,0%. По регіону іноземні туристи розподілялися так: у Вінницькій області – 53,0%, Тернопільській – 15,0%, Хмельницькій – 32% [8, с.57-58].

 

У той же час, із Подільського регіону виїжджали за межі України 16,5 тис. чол. (4,7% до державного показника). Показник в’їзду – виїзду: – 1 до 5.

В територіальній організації туристичної діяльності регіону виділяються:

1. Урбанізовані рекреаційні центри: міста-курорти (Хмільник, Сатанів, Гусятин); міста-поліфункціональні рекреаційні центри (Вінниця, Тернопіль, Кам¢янець-Подільський, Хмельницький); міста-екскурсійні центри (Кременець, Зборів, Бучач, Чортків, Летичів, Старокостянтинів, Ізяслав, Немирів, Тульчин, Могилів-Подільський); міста-центри спеціалізованого туризму (Почаїв, Нетішин, Шепетівка); дачні селища та зони сільського туризму;

2. Неурбанізовані рекреаційні зони: територія національного природного парку НПП “Подільські Товтри”, регіональні парки, заказники; зони мисливського туризму (місцевості в межах Летичівського, Літинського, Бучацького районів); зони спелеотуризму (Придністров¢я); зона дельтапланеризму (територія в Ямпільському районі); зони водного туризму (долини річок Дністер, Південний Буг, Збруч, Случ, Горинь тощо).

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти