ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Перспективи розвитку туризму в регіоні

В умовах незначних доходів населення країни, частіше віддається перевага недорогому відпочинку, не пов’язаному з виїздом на великі відстані. Це робить актуальним розвиток туристичної діяльності в Поліському регіоні. Прискореному розвитку регіону має сприяти створення на його території вільних економічних зон, інтенсифікація спільного підприємництва, розширення прикордонного співробітництва тощо. З метою удосконалення туристичної діяльності в регіоні слід більше приділяти уваги освітньо-кваліфікаційному рівню персоналу та підвищенню рівня якості обслуговування, особливо в місті Києві.

Отже, туристично-рекреаційна сфера в регіоні - одна з перспективних, розвиток якої дасть можливість отримати міжнародні інвестиції, стимулювати підприємницьку діяльність, кардинально поліпшити соціально-економічну ситуацію у регіоні та залучити до даної діяльності усі верстви населення.

Створення рекреаційно-туристичного комплексу Поліського регіону, як однієї з важливих сфер життєдіяльності людини є соціально-необхідним і економічно доцільним. Назріла необхідність організаційно-структурної переорієнтації рекреаційно-туристичного господарства регіону, яка має пристосовуватися до наявної екологічної ситуації та уніфікованих міжнародних норм за рахунок створення нових форм рекреаційних форм.

Важливим доповнюючим фактором створення таких зон є конкретні соціальні потреби, рекреаційно-туристичні ресурси та екологічна ситуація в областях Поліського регіону. Дослідження сукупності територіальних ресурсів та історико-культурного потенціалу регіону дає можливість виділити в його структурі ряд місцевостей, придатних для створення рекреаційно-туристичних зон і центрів.

Дуже перспективним може бути також створення тут рекреаційно-туристичних курортополісів як нової форми інтеграції наукових досягнень в рекреаційно-курортному лікуванні та безпосереднього рекреаційного обслуговування.

Загальний аналіз наявного стану рекреаційно-туристичних можливостей Поліського регіону дає можливість зробити такі основні висновки:

- наявність рекреаційно-туристичних ресурсів у регіоні в 4-7 рази перевищує потреби місцевого населення, що дає підстави розвивати рекреаційно-туристичну сферу на цій території для зовнішніх потреб, створюючи нові формування – національні парки, вільні економічні туристичні зони, курортополіси тощо;

- структура рекреаційно-курортних закладів розподіляється за профілями: лікувально-оздоровчі заклади (санаторії, пансіонати з лікуванням, санаторії-профілакторії) – 19,8%, заклади відпочинку (будинки відпочинку, пансіонати, дитячі оздоровчі табори) – 67,0%, заклади туризму (турбази, туристичні готелі) – 13,2;

- враховуючи негативний вплив радіаційного забруднення в межах значної частини рекреаційних територій необхідно збільшити кількість рекреаційно-курортних закладів на 40% проти базового стану (санаторії, профілакторії) для реабілітації здоров’я населення на “чистих рекреаційних територіях” всіх областей регіону;

- рекреаційно-курортні заклади, які мають капітальний фонд і розташовані на радіаційно-забруднених територіях, доцільно перепрофілювати для інших потреб, створити медичні центри – диспансери, центри протезування, гуртожитки та готелі для виробничо-навчальних закладів, управлінські структури малого бізнесу, спортивно-оздоровчі центри періодичного використання.

Однією з задач формування рекреаційно-туристичного комплексу Поліського регіону є визначення рекреаційно-туристичних центрів, а також інших рекреаційних осередків, що їх формують.


Придніпровський регіон

Рекреаційно-туристичний потенціал регіону

До складу Придніпровського регіону входять Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська та Черкаська області. Загальна його територія становить 84,8 тис. км2 (14,1% від загальної площі країни), де проживає 7015,7 тис. чол. (15,0%). Регіон характеризується високою щільністю населення (83 чол. на км2), найбільш висока щільність в Дніпропетровській області - 118 чол. на км2) і урбанізацією (питома вага міського населення становить 77,7% проти 67,9% по Україні).

Регіон має вигідне географічне положення відносно транспортних та енергетичних артерій. А також прилеглих високорозвинутих індустріальних регіонів. По його території проходить нижня течія судноплавного Дніпра, а південна частина Запорізької області прилягає до Азовського моря. Функціонує розгалужена мережа залізничних магістралей і автошляхів, загального користування, які є найбільш вантажонапружені.

Придніпровський регіон має високий природно-ресурсний потенціал і сприятливі природнокліматичні умови. Він розташований в степовій і лісостеповій природнокліматичних зонах і займає частину центральної та південно-східної території України.

Ґрунти сільськогосподарського призначення мають в регіоні один з найбільших в Україні бал природної родючості. Незбалансоване нарощування промислового потенціалу в регіоні, призвело до високого рівня розораності земель, де значну забрудненість промисловими відходами обумовило порушення ґрунтового покриву. Все вище зазначене не дозволяє достатньо реалізувати природно-ресурсний потенціал та природнокліматичні умови регіону.

 

 

Негативний вплив гірничорудної промисловості на стан землекористування проявився в створенні відвалів, териконів, ставків-накопичувачів, кар'єрів, відкачуванні значних обсягів ґрунтових вод.

Аналіз стану природно-ресурсного потенціалу Придніпровського регіону свідчить, що на його території прогресують негативні зміни в оточуючому природному середовищі, а саме: підтоплення міст, селищ, сіл, сільськогосподарських земель, зміна гідрохімічного і гідробіологічного режимів річок, водоймищ, замулення, заболочення а також пересихання малих річок.

У Придніпровському регіоні створена система наукових організацій, яка включає академічну, вузівську, галузеву, заводську науку і охоплює переважну більшість галузей господарського комплексу. Структура її відповідає особливостям спеціалізації району. Зокрема, до складу цієї системи входять 142 науково-дослідних і науково-технічних організацій та наукові колективи 122 вищих учбових закладів.

У Придніпровському регіоні склалася несприятлива водоресурсна ситуація. Водні ресурси є лімітуючим фактором для розвитку господарського комплексу і, перш за все, водоємних галузей промисловості і землеробства. А що стосовно запасів мінеральних вод Придніпровського регіону, то вони висвітлені у таблиці 2.7.1.

 

Таблиця. 2.7.1

Запаси мінеральних вод Придніпровського регіону *

 

Області Запаси мінеральних вод, м3/добу Використання експлуатаційних запасів мінеральних вод
розві-дані експлуа-таційні м3/добу % від експлуа-таційних запасів не використані запаси, м3/добу
Дніпропет-ровська 1888,0 1200,4 30,8 2,6 1169,6
Запорізька 261,0 5,1 4830,0
Кіровоградська н.в н.в
Черкаська 417,0 875,4 153,0 17,5 722,4
Всього по регіону 7599,8 444,8 25,2

 

* - за даними [11]

Ліси в районі не мають промислового значення та виконують головним чином ґрунтозахисну і водоохоронну функції. Більше половини їх - захисні ліси, інші - ліси санітарно-гігієнічного і рекреаційного призначення. Площа лісового фонду складає в районі біля 335 тис.га. Ліси рекреаційного призначення займають в регіоні 168,5 тис.га. більш детально у табл. 2.7.2

Таблиця 2.7.2

Площа основних рекреаційних лісів Придніпровського регіону, тис. га *

 

Області Всього рекреаційних лісів по області в тому числі
Ліси саніт.-гігієнічних та оздоровчих функцій Ліси ПЗФ Ліси вздовж берегів річок, озер
Дніпропетровська 26,9 25,0 1,8 0,1
Кіровоградська 18,0 14,0 - 4,0
Запорізька 9,9 9,9 - -
Черкаська 98,7 76,2 7,0 15,5
Всього по регіону 153,5 125,1 8,8 19,6

* - за даними [11]

 

У Придніпровському регіоні нараховано 90,2 тис.га курортно-рекреаційних територій. Рекреаційний потенціал їх складається з ряду важливих видів ресурсів: мінеральні бальнеологічні води - 1346,5 тис. км3/рік, морські пляжі - 6,9 км2, річкові пляжі - 64 км2. Взагалі з курортів Придніпровського регіону слід визначити: Запорізька область – курорти загальнодержавного значення (Бердянськ, Кирилівка, Скадовськ); Черкаська область – курорти місцевого значення ( Соснівка ). Велику рекреаційну цінність має акваторія Азовського моря, де є лікувальні водно-морські та грязеві ресурси. Цінні лікувальні грязі є в районі Бердянська і Маріуполя. У регіоні лікувальні грязі складають 0,8 тис.м3.

 

 

 

Значну площу в регіоні займають природоохоронні території загальною кількістю 792. До їх складу входять: заказники - 376, пам’ятки природи - 297, парки - 58, заповідні урочища - 61 (табл. 2.7.4.).

Рекреаційно–туристичний потенціал Черкащини займає одне з провідних місць у сфері туризму Придніпровського регіону. Його складовими є понад 380 територіальних і природно-заповідних об'єктів, з них 159 заказників (3 державного значення), 155 пам'яток природи (10 державного значення), 38 пам'яток садово-паркового мистецтва (6 державного значення), 26 заповідних урочищ. На території Черкаської області діють 6 історико-культурних заповідників, 40 державних і 300 громадських музеїв. Їх експозиції повертають нам сьогодні забуті імена діячів науки та культури України.

 

Таблиця 2.7.4

Природоохоронні території Придніпровського регіону *

 

 

Адміністра-тивні одиниці (області) Заказники Пам’ятки природи Парки-пам’ятки сад.–парк. мистецтва Заповідні урочища Загальна
кіль-кість од. площа, га кіль-кість од. площа, га кіль-кість од. площа, га кіль-кість од. площа га кіль-кість од. площа га
Дніпропет-ровська
Запорізька
Кіровоград-ська
Черкаська
Всього по регіону

* - за даними []

 

Спираючись на значні туристичні ресурси Придніпровського регіону, області потребують наукового обґрунтування, оцінки і раціонального використання рекреаційно-природничого та історико-культурного потенціалів міст Дніпропетровськ і Запоріжжя, Кіровоградської та Черкаської областей для розвитку як внутрішнього, так і зовнішнього туризму. Тим паче, що архітектурно – історичний потенціал регіону досить багатий (табл. 2.7.5).

Таблиця 2.7.5

Архітектурно – історичний потенціал Придніпровського регіону *

  Дніпро-петров-ська Запорізька Кірово-градська Черкаська Всього по регіону У % до кіль-кості по Україні
Всього пам’яток архітектури, од., у т.ч.             5,7
фортифікаційної 1,7
культової 3,8
житлової 3,6
громадської 11,0
виробничої 15,0
садово- паркової - - 10,3
малих форм - - - 26,17

* - за даними []

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти