ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Права і обов'язки природокористувачів.

Правомочності природокористувачів по використанню і володінню природними об’єктами втілюються в конкретних правах і обов’язках, які надто різноманітні і, як правило, взаємопов’язані. Основні з них визначені в Конституції України, Законі «Про охорону НПС», кодексах і законах України про природні ресурси, в інших нормативно – правових актах, а також документах на право користування (власності) відповідними природними об’єктами.

Права і обов’язки природо користувачів можна поділити на загальні та спеціальні. Загальними є такі, що притаманні всім без винятку суб’єктам природокористування. Спеціальні ж визначаються залежно від природного об’єкта, який використовується, його природних якостей, специфіки, виду природокористування і властиві лише певним суб’єктам природокористування.

 

Права та обов’язки природо користувачів:

 
 


 


В галузі ефективного використання природних ресурсів

 

В галузі відтворення і комплексної охорони природних ресурсів

 

В галузі реалізації інших майнових і немайнових прав

 


1. - використовувати ПР відповідно до їх цільового використання;

- використовувати корисні властивості природних ресурсів;

- передавати ПР у відповідному порядку у вторинне користування;

- здійснювати в установленому порядку загальне і спеціальне природокористування.

Обов’язки:

- забезпечувати використання ПР відповідно до їх цільового призначення;

- раціонально й економно використовувати ПР;

- впроваджувати новітні технології;

- додержуватись строків природокористування;

- своєчасно вносити плату.

 

2. – отримувати компенсацію за поліпшення якості природних ресурсів у разі їх вилучення;

- користуватися пільгами при опадоткуванні у разі виконання заходів щодо відтворення й охорони природних ресурсів;

- отримувати пільгове оподаткування на здійснення заходів щодо відтворення й охорони ПР.

Обов’язки:

- не допускати зниження якості;

- дійснювати заходи щодо попередження, псування, забруднення і виснаження ПР;

- суворо дотримуватись вимог екологічної безпеки у процесі використання природних ресурсів;

Здійснювати комплекс заходів щодо відновлення якості ПР.

 

3. – отримувати доходи від використння природних ресурсів;

- реалізовувати на свій розсуд продукцію, отриману від використання ПР;

- оскаржувати в установленому порядку рішення державних органів і посадових осіб, що порушують права продокористувачів;

- вимагати через судові органи компенсації шкоди, заподіяної природним ресурсам, що знаходяться у їх користуванні.

Обов’язки:

- не порушувати права інших власників і користувачів ПР;

- своєчасно компенсувати шкоду, заподіяну іншим особам у прцесі використання ПР;

- приводити порушені ПР у стан, придатний для подальшого цільового використання.

 

Серед нових правових заходів економічного характеру окреме самостійне місце займає екологічне страхування. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 49) розрізняє добровільне і обов'язкове державне страхування, а також інші види страхування громадян та їх майна і доходів підприємств, установ і організацій на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення на­вколишнього природного середовища та погіршення якості природ­них ресурсів. Згідно з цим законом порядок екологічного страхування встановлюється законодавством України. Інститут екологічного стра­хування поки що в Україні не отримав достатнього розвитку.

 

3. Підстави виникнення та припинення права природокористування.

Право природокористування певного суб'єкта виникає і понов­люється на підставі юридичних фактів чи їх сукупності (юридичного складу), які пов'язують норму права, суб'єктивні права і обов'язки конкретного суб'єкта. З ними відповідно пов'язана вся суть правовідносин.

Головними підставами виникнення права природокористування ( його видами) є юридичні дії. Вони залежать від об'єкта природи, суб'єкта, виду природокористування та ін. В усіх випадках дії по­винні відповідати вимогам і нормам екологічного права.

Юридичний факт є підставою здійснення права загальнодоступ­ного природокористування. Так, закон пов'язує виникнення цього права із самим актом вольової дії громадянина по вільному перебу­ванню в лісі, збиранню дикорослих плодів, ягід, грибів тощо, по за­гальному водокористуванню, загальному використанню дикого тва­ринного світу (ст. 11 Закону України «Про тваринний світ») тощо. Суттєвим тут є сам факт перебування в лісі, користування водою із водних об'єктів загального користування і т. ін.

Юридичні склади як підстава виникнення права природокористування становлять собою складну сукупність юридичних фактів: волевияв­лення (клопотання, заява) особи про надання їй у користування або у власність природного об'єкта, його частини, компонента для вилу­чення з нього корисних властивостей або якостей; видачу рішення (постанови) компетентних державних органів або організацій, підприємств, установ, незалежно від форм власності; відведення у натурі (на місцевості) природного об'єкта (або його частини, компо­нента); видачу відповідного дозволу (ліцензії або іншого документа), який засвідчує право користування даним природним об'єктом.

Право природокористування може бути припинено (повністю або частково), зупинено на деякий час або змінено тільки на підставах, передбачених законом. Для різних видів права природокористуван­ня, а також залежно від об'єктів цього права визначені різні підстави їх припинення, зупинення, зміни. Деякі із підстав є загальними для всіх або багатьох видів природокористування. Інші ж мають спеціаль­ний характер і поширюються лише на окремі види права природоко­ристування.

Повне припинення права природокристування настає, коли природокористувач позбавляється права користування на весь наданий йому природний об'єкт. Частковим припиненням називається вилу­чення у природокористувача тільки частини природного об'єкта із збереженням за ним права користування іншою частиною.

Підстави припинення (повністю або частково) права користування природними об'єктами передбачені у спеціальних статтях відповідних кодексів і законів про природні ресурси. Однак наведені в них підстави (перелік) припинення права користування природними об'єктами не є вичерпними. Так, наприклад, у вказаних кодексах і законах відсутня така підстава припинення будь-якого права природокористування, як смерть громадянина -природокористувача.

Існують також підстави, при наявності яких припинення права природокористування завжди обов'язкове, і підстави, які залежно від розсуду компетентних органів можуть спричинити, а можуть і не спричинити припинення даного права. Такі підстави можна розмежу­вати на обов'язкові (безумовні) і умовні. До обов'язкових належать підстави, передбачені, наприклад, у пунктах 1-9 ст. 27 Земельного кодексу, бо вони є фактами, що безумовно припиняють повністю або частково право землекористування. Інші підстави, вказані в ч. З цієї статті, спричиняють припинення права землекористування лише за наявності певних умов, бо в законі сказано, що «право користуван­ня землею може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу». Таким чином, ці випадки не є фактами, які безумовно припиняють право землекористування.

Для всіх видів права природокористування загальною підставою його припинення є добровільна відмова від права користування при­родним об'єктом або його частиною, коли відпала потреба у ньому.

Право користування природним об'єктом завжди припиняється із закінченням строку, на який він надавався. Підставою припинення права природокористування є необхідність вилучення природного об'єкта у природокористувача для державних, громадських та інших потреб, а також з метою їх надання громадя­нам. У всіх названих випадках це обов'язкова безумовна підстава припинення права користування.

Підставою припинення права природокористування є необхідність вилучення природного об'єкта у природокористувача для державних, громадських та інших потреб, а також з метою їх надання громадя­нам. У всіх названих випадках це обов'язкова безумовна підстава припинення права користування.

Загальнообов'язковою безумовною підставою припинення права природокористування є припинення діяльності підприємства, органі­зації, установи, селянського (фермерського) господарства, а також смерть громадянина. Обов'язково припиняється повністю або частково природокористу­вання громадян, яке здійсняється не відповідно до цілей і вимог, передбачених відповідними документами на той або інший вид приро­докористування. Нецільове ж природокористування, яке здійснюєть­ся підприємствами, організаціями і установами, є умовною підставою припинення права природокористування.

Обов'язково припиняється повністю або частково природокористу­вання громадян, яке здійсняється не відповідно до цілей і вимог, передбачених відповідними документами на той або інший вид приро­докористування. Нецільове ж природокористування, яке здійснюєть­ся підприємствами, організаціями і установами, є умовною підставою припинення права природокористування.

 

Контрольні питання:

1. Розкрийте поняття природокористування.

2. Наведіть існуючи класифікації природокористування природними ресурсами.

3. Які особливості загального та спеціального використання природних ресурсів.

4. Хто може бути суб’єктом природокористування?

5. Які основні права та обовязкі природо користувачів?

6. Що є підставою виникнення права природокористування?

7. Що є підставою припинення природокористування?

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти