ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема: Глобальні проблеми та шляхи їх роз’язання

Розпочати вивчення даної теми слід із з'ясування процесів глобалізації, що визначають розвиток людства в останній чверті XX ст., стають постійно діючим чинником і внутрішнього, і міжнародного економічного життя. Глобалізація світової економіки — складна, багатоаспектна проблема, за якою приховується безліч явищ та процесів, а також проблем, котрі зачіпають усе людство і які прийнято називати глобальними проблемами сучасності. Виникнення даних проблем свідчить про той факт, що глобалізація світового господарства відбувається в конфліктній, проблемній, суперечливій формі.

Глобальні проблеми — всезагальні проблеми, що визначають­ся загальнопланетарним за своїми масштабами і значенням характером, пов'язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішені лише спільними діями всіх країн світу.

Серед глобальних проблем найчастіше фігурують проблеми миру та роззброєння, економічна, демографічна, енергетична, си­ровинна, продовольча, подолання бідності та відсталості. Слід за­значити, що у міру розвитку людської цивілізації можуть виникати і вже виникають нові глобальні проблеми, зокрема: проблема освоєння та використання ресурсів світового океану, освоєння та використання космосу.

Глобальні проблеми за своїм походженням, характером і спо­собами вирішення поділяються на три основні групи. До першої групи належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства (сировинна, енергетична, продовольча, екологічна проблеми, проблема освоєння ресурсів світового океану, оволодіння космосом). Друга група — це проблеми соціально-економічних і воєнно-економічних відносин (подолання економічної відсталості, роззброєння і збереження миру, локальні, регіональні та міжнародні кризи та ін.). І нарешті третя група проблем охоплює проблеми, що пов'язані з розвитком людини, забезпечення її майбутнього (боротьба із зубожінням, голодом, хворобами, наркоманією тощо).

Звертаємо увагу студентів на те, що глобальні проблеми мають яскраво виражений економічний аспект. Вони впливають на структуру відтворення, динаміку економічних процесів, пошуки ефективних форм і методів управління. Так, наприклад, щорічні збитки від деградації природи оцінюються (у відсотках від ВНП):

0,4—2 для розвинутих країн (США, ФРН, Нідерланди, Японія, Великобританія); 3—5 — для держав Східної Європи; 6—15 — для країн СНД (зокрема в Україні — 10—15 %); 6—18 — у країнах «третього світу» (Нігерія, Ефіопія та ін.). Рекомендуємо студентам навести аналогічні приклади, що характеризують соціально-економічні наслідки інших глобальних проблем.

Глобальні проблеми відрізняються загальнопланетарним ха­рактером, пов'язані з життєвими інтересами народів усіх країн, незалежно від їх соціального ладу, рівня економічної зрілості, географічного положення і можуть бути вирішені шляхом їх вза­ємодії. Світова спільнота може протистояти загостренню глобальних проблем лише об'єднавши свої зусилля та ресурси, оскільки їх вирішення потребує величезних витрат. Так, за деякими оцінками, щорічні витрати на ці цілі повинні становити не менше 1 трлн. дол. Сьогодні ж людство таких коштів не має, оскільки на кінець 90-х pp. щорічно світовий валовий продукт становив близь­ко 30 трлн. дол.

Слід зауважити, що можливості розв'язання глобальних проб­лем залежать від визначення їх пріоритетності під час розподілу фінансових ресурсів. У зв'язку з цим звертаємо увагу на те. що відбувається зміна пріоритетів у глобальних проблемах. Так, якщо в 60 - 70-х pp. головною вважалась проблема запобігання світової ядерної війни, то сьогодні на перше місце висувають відповідно екологічну проблему, демографічну, проблему бідності та відсталості. Проте з певною умовністю всі ці проблеми можна назвати пріоритетними, оскільки глобальні проблеми безпосередньо пов'язані з виживанням людства, хоча і породжені різними чинниками, а отже, є об'єктами дослідження ряду наук: світової економіки, соціології, права, біології, географії, екології та ін.

Далі студентам рекомендується показати шляхи розв'язання глобальних проблем на прикладах окремих з них. Досить ілюст­ративною у цьому значенні є екологічна проблема.

Наприкінці XX ст. людство опинилося перед загрозою еколо­гічних проблем власного соціально-економічного розвитку. Кількісне та якісне нарощування темпів науково-технічного прогресу, залучення до господарського обороту дедалі більшої маси природних ресурсів, зростання масштабів природокористування і посилення антропотехногенного тиску на довкілля створюють напружену ресурсно-екологічну ситуацію — критичну з огляду на відтворювальні, асиміляційні та відновлювальні можливості біосфери. Характеризуючи загальний стан навколишнього середовища, вчені різних країн використовують такі визначення, як: «деградація глобальної екологічної системи», «руйнування природних систем життєзабезпечення» тощо, але найчастіше — «глобальна екологічна криза». Остання характеризується невідповідністю розвитку продуктивних сил, суспільних форм їх розвитку і можливостей біосфери. Результатом екологічної кризи є напруження стосунків між людиною і природою, порушення навколишнього середовища, забруднення і отруювання його відходами, загроза існування людини.

Для розуміння масштабів екологічної проблеми можна навес­и численні приклади. Так, за оцінкою Міжнародного ґрунтового центру, внаслідок антропотехногенної діяльності вже деградовано понад 15 % світового суходолу. Підраховано, що кожної години на планеті стають пустелею 1700 акрів ґрунтів, зникають 5—6 видів тваринного та рослинного світу, знищується понад 3000 акрів тропічних лісів. Близько 250 млн. осіб у різних країнах світу споживають неякісну питну воду. Забруднення атмосферного повітря промисловими викидами призводить до появи кислотних до­щів, «озонових дір» і розвитку «тепличного ефекту» на планеті. Деякі регіони світу, де екологічні проблеми набули надзвичайної гостроти, отримали статус зон екологічного лиха. До них нале­жать Урал, Перська та Мексиканська затоки, Кузбас, Азовське, Чорне, Балтійське моря та ін. Зоною екологічного лиха визнана й Україна.

Ще раз підкреслимо, що однобічне вирішення екологічних проблем соціально-економічного розвитку будь-якою державою не може істотно вплинути на підвищення рівня екологічної безпеки господарювання. Завдання полягає в тому, щоб сформувати на планеті єдиний екологічно безпечний господарсько-економічний простір, який буде основою розвитку всіх країн світу. Це у першу чергу передбачає узгоджене міжнародне науково-технічне та економічне співробітництво, що спирається на інтеграцію ре­сурсів, коштів, зусиль усіх країн світу.

Серед решти найгостріших глобальних проблем, що стоять сьогодні перед людством і вимагають невідкладного розв'язання, варто звернути увагу на проблеми збереження миру, подолання зубожіння, голоду, хвороб, неграмотності, енергосировинної проблеми, проблеми освоєння Світового океану і космосу. Студентам пропонується самостійно дослідити причини та характер зазначених проблем, їх наслідки та можливі шляхи розв'язання [1,с. 489-496].

Розкриваючи питання щодо міжнародного співробітництва в розв'язанні глобальних проблем, слід ще раз звернути увагу на той факт, що ці проблеми неможливо вирішити швидко на рівні окремих країн. Потрібен єдиний міжнародний механізм їх розв'язання і регулювання, визначення міжнародних правових та економічних норм. Головна роль тут відводиться міжнародним організаціям: ООН, МВФ, ВТО, міжурядовим регіональним та субрегіональним організаціям, багатостороннім угодам і програмам співробітництва.

Можна навести численні приклади успішних спроб щодо роз­в'язання, хоча б часткового, низки глобальних проблем.

Зокрема, на міжнародному рівні приділяється велика увага екологічним проблемам. Міжнародна комісія з питань навколишнього середовища і розвитку розробляє проблеми покращання якості природного середовища та загальної екологічної обстановки. Ця комісія та інші міжнародні організації визначають критерії екологічної безпеки, розробляють короткострокові та довгострокові програми.

Слід зазначити, що Україна є учасницею майже 30 міжнародних багатосторонніх угод у сфері охорони довкілля, хоча їх існує значно більше. Протягом 90-х pp. Україна уклала з державами-сусідами кілька десятків угод з регіонального співробітництва про спільні заходи щодо охорони довкілля (наприклад, у межах Карпатського регіону, басейнів річок Дунаю, Дніпра, Чорного моря тощо).

Значну роль у розв'язанні продовольчої проблеми відіграють різноманітні міжнародні організації, передусім спеціалізовані уста­нови ООН — Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), яка об'єднує близько 190 держав світу, та Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку. Саме з ініціативи ФАО в 1996 р. було прийнято Римську декларацію про всесвітню продовольчу безпеку і план дій всесвітньої зустрічі на найвищому рівні з проблем продовольства. Ці документи є базою для різноманітних шляхів досягнення загальної мети — продовольчої безпеки на індивідуальному рівні, на рівні домашніх господарств, національному, регіональному і глобальному рівнях.

У вирішенні демографічної проблеми помітну роль відіграла п'ята Всесвітня конференція ООН з проблем народонаселення, що відбулася у Каїрі в 1994 р., на якій була прийнята програма дій щодо визначення політики народонаселення в усьому світі на період до 2015 р. Вона містить положення, що стосуються чисельності населення, його приросту та структури, міжнародної міграції, освіти, шляхів співробітництва у розв'язанні демографічної проблеми.

Завершуючи вивчення теми, потрібно звернути увагу на те, що прогрес у вирішенні глобальних проблем, пов'язаних із загально­людською діяльністю у тій чи іншій конкретній галузі, упирається головним чином в ресурсне забезпечення програм, що розробляються міжнародними організаціями. За масштабністю і комплексністю завдань, які передбачається вирішити, на перше місце висуваються, з одного боку, питання щодо джерел таких ресурсів, можливості їх одержання та використання, а з іншого — питання організації екологічно безпечного розширення відтворення суспільного виробництва в усіх країнах світу.

Вивчення даної теми дасть студенту можливість усвідомити актуальні проблеми сучасності, що визначені далі.

1. Глобальні проблеми відрізняються загальнопланетарним характером, пов'язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішені спільними діями всіх країн світу.

2. Виникнення глобальних проблем — очевидний прояв гло­балізації світового господарства, що протікає в конфліктній, проб­лемній, суперечливій формі.

3. За походженням, характером і способами вирішення глобаль­ні проблеми поділяють на три групи: 1) проблеми у сфері взаємодії природи і суспільства; 2) проблеми соціально-економічних і воєнно-політичних відносин; 3) проблеми, пов'язані з розвитком людини.

4. Глобальні проблеми мають яскраво виражений економічний аспект. Вони впливають на структуру відтворення, динаміку еконо­мічних процесів, пошуки ефективних форм і методів управління.

5. Для вирішення глобальних проблем потрібен єдиний міжнародний механізм їх розв'язання і регулювання, визначення міжнародних правових та економічних норм. Великі надії у вирішенні глобальних проблем покладаються на ООН, МВФ, ВГО, регіональні і галузеві організації, які мають великий досвід координації міжнародних зусиль, використання ресурсів, регулювання міжнародних економічних зусиль.

 

ЗАВДАННЯ

Скласти конспект за планом( 5 балів):

1.Сутність глобальних проблем.

2.Причини виникнення.

3.Причини загострення

4.Шляхи розв’язання.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти