ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Деревні господарства, склад і вікова структура українських лісів

Поняття про деревні господарства.Всі ліси з
урахуванням їхньої фактичної продуктивності відносять до 3-х
видів деревних господарств: високостовбурного,
низькостовбурного з відповідними секціями й архаїчного в
Україні середнього господарства. Високостовбурне
господарство організується у насіннєвих високопродуктивних
лісостанах цільових лісотвірних порід. Його доцільно ділити на
три секції: хвойне, твердолистяне високостовбурне з насаджень
дуба, бука, ясена, явора і м'яколистяне з насаджень тополі,
чорної вільхи. Завдання - вирощування крупномірних ділових
сортиментів. Для хвойної і твердолистяної секції прийняті 20-
річні класи віку і обгрунтований вік головного рубання; для
м'яколистяної секції 10-річні класи віку і відповідний (в
залежності від вирощуваних сортиментів) вік рубання.

До низькостовбурного господарства, яке в Україні є наслідком нераціонального ведення лісового господарства у минулому, ' відносять лісостани переважно вегетативного походження, а також невдалі штучні насадження, створені без відповідного обґрунтування. В ньому виділяються дві секції: твердолистяне низькостовбурне із дуба порослевого, граба, ясена, явора тощо та м'яколистяне низькостовбурне - із осики, берези, вільхи сірої, вільхи чорної. Такий розподіл лісів на


господарства дає змогу об'єктивно аналізувати сучасну продуктивність лісів лісництва, держлісгоспу, області, а динаміка змін у господарствах є показником творчої праці лісничого, рівня ведення лісового господарства, кваліфікації працівників.

Середнє господарство властиве тим випадкам, коли в одному і тому ж таксаційному виділі організується одночасне високостовбурне і низькостовбурне господарства. В першому ярусі вирощують, наприклад, крупномірні сортименти дуба з високим віком головного рубання, а в другому - граб для забезпечення якості деревини дуба й отримання внаслідок 3-4-х головних рубань другого ярусу інших цінних сортиментів. Оскільки розподіл лісів лісництв, держлісгоспів на господарства - показник їхньої продуктивності (особливо стан і динаміка твердолистяного низькостовбурного і м'яколистяного госпо-дарств), то наведений нами поділ лісів на господарства та їх секції дає змогу об'єктивно аналізувати стан продуктивності лісів у лісництвах і лісових підприємствах.

Склад і вікова структура лісів.У кінці минулого століття площа вкритих лісовою рослинністю земель в Україні перевищувала 9,3 млн га (табл.4).

Основними деревними породами, з яких формуються природні ліси, є сосна звичайна, ялина звичайна, ялиця біла і модрина європейська - серед хвойних; дуб звичайний, дуб


скельний, бук лісовий, ясен звичайний, явір, клен гостролистий, І раб звичайний - серед твердолистяних; береза бородавчаста, осика, вільха чорна та сіра - серед м'яколистяних. У степах формуються штучні ліси з гледичії, софори, в'яза, акації білої та сосни звичайної. Штучні ліси в Україні створюються не тільки з аборигенних деревних видів, а й з екзотів.

Площа насаджень у підприємствах Держкомлісу складає 6086 тисяч гектарів, серед яких молодняків - 1800,3 тис. га, середньовікових лісостанів 2628,1 достигаючих 876,4 та стиглих і перестійних 781,2 тисяч га (Рис. 7).

Стеженням за динамікою деяких показників земель лісового фонду Держкомлісу виявлено, що підприємства лісової галузі за останні 45 років минулого століття успішно працювали над їх поліпшенням (табл. 5). Зменшились площі незімкнутих лісових культур, вирубок, нелісових земель тощо.

У лісовому фонді нараховується більше 80 лісотвірних порід. Загалом у лісах України переважають лісостани твердолистяних (43.6%). Майже таку частку займають хвойні (42.6%), арепгга-м'яколистяні (13.8%) (Рис. 8).

Аналіз розподілу вкритих лісовою рослинністю земель за деревними породами у лісах Держкомлісу показує переважання хвойних (46%) лісостанів, площа яких має тенденцію до зростання і можна прогнозувати значне збільшення їх частки в лісовому фонді у майбутньому; дещо менше твердолистяних дерев (43%) і найменше м"яколистяних (11%).


π . Таблиця 5
Динаміка показників земель лісового фонду Держкомлісу
за 1961-1996 роки (тис га)

    І Ї96Ї   1 1966                          
1 .Вкриті                   _. 1983   1988          
ЛІСОВОЮ                                  
рослинністю                                  
землі 3 них: хвойні Твердолистяні М'яколистяні Лісові культури   5039 2264 2159 598 1361   5387 2484 2239 635 1788   5810 2750 2402 621 2431   5962 2847 2450 623 2673   6122 2904 2554 627 2821   2917 2578 624 2953   2807 2596 647 3028   + + + + +  
2.НезшкнутІ                                  
лісові культури                    
З.Невкриті землі                 -  
з них вирубки               с/:      
4. Мелісові землі                 -  

Рис. 8. Розподіл вкритих лісом земель за групами порід

Лісівники України нарощують темпи інтродукції високопродуктивних видів деревних рослин у лісові насадження. Створена значна площа насаджень дугласії горіха чорного, сосни Веймутової, інших порід. Було б доцільно випробувати в плавнях Дунаю, Дністра І Дніпра кипарис болотний, а в Криму - деякі види кедра.

Розширення робіт по створенню насаджень з штродукованих видів заслуговує уваги і всілякої підтримки.


1.7. Сучасна продуктивність лісостанів

Фактична продуктивність лісостанів визначається запасом деревини на одному гектарі вкритих лісовою рослинністю земель у віці їх стиглості. Цей середній показник у лісах України для достигаючих насаджень складає дещо більше 250 м /га, а для стиглих, навіть менше 250 м /га (табл. 6). Така понижена продуктивність лісів держави пояснюється не природними умовами, а зрідженням їх за останні 50-60 років минулого століття. Найвищої продуктивності досягають хвойні, а серед них ялинові лісостани. Середні запаси деревини достигаючих і стиглих насаджень порівняно низькі. Ще в 50-х роках минулого століття була значна площа стиглих лісостанів ялиці, ялини з запасами більше 1000 м /га, бука - 600-700 м /га, дуба — 400 м /га. Отже, потенційно лісівники мають змогу підвищити продуктивність лісів у два рази.

Таблиця б Запаси деревостанів основних порід України

Групи порід, породи   Площа насад­жень, тисяч га   Запас деревостанів, млн. куб. метрів   Середній запас деревостанів на 1 га, куб. метрів  
Усього   Дости­гаючих   Стиглих і перестійних   Дости­гаючих   стиглих і перес­тійних  
Хвойні              
- сосна              
- ялина, ялиця              
Твердолистяні              
-дуб              
- бук              
М'яколистяні              
- береза              
- осика              
Разом              
%                    

Аналіз середніх запасів стиглих і перестійних деревостанів показує, що у лісовому фонді Держкомлісу вони значно .вищі і досягають, загалом, 305 м , а в лісах 1-ї групи - 258 mj. При цьому найвищою продуктивністю виділяються ялинники (512 м ), насадження бука - 355, а дуба лише 270 м /га. Такий стан, зважаючи на значну різноманітність кліматичних умов на терені нашої держави, можна було б визнати задовільним, якби це підтверджувалось і іншими посередніми ознаками продуктивності. На добротність лісорослинних умов,


продуктивність лісостанів конкретного лісництва вказують і такі показники, як їх бонітети і повноти, частка в лісовому фонді низькостовбурного твердолистяного і м'яколистяного господарств та її динаміка. Збільшення площі низькостовбурного господарства в лісництві - показник незадовільної роботи лісничого.

Бонітет відображає не тільки фактичну, а й можливу потенційну продуктивність насаджень тої чи іншої деревної породи в конкретних типах умов місцевиростання і типах лісу.

Сучасна повнота українських лісів спонукає переглянути наше розуміння градації повноти, оскільки від цього в значній мірі залежить продуктивна діяльність лісівників кожного держлісгоспу, і продуктивність, якість лісів, про підвищення яких так давно і багато точиться дискусій.

У "Лісознавстві" (2001) ми навели поділ лісів за повнотами на групи: високоповнотні - 1,0-0,8, середньоповнотні - 0,7-0,6, низькоповнотні - 0,5-0,4 та рідколісся - 0,3 і менше. Але, очевидно, в такій градації ховається давня помилка, коли в лісовому фонді переважали лісостани з високими повнотами. Тоді таку вільність можна було і не помітити, хоч вона і неправильно орієнтувала лісівників. Хіба ж може бути повнота 0,6 середньою? Тому класифікацію лісів за повнотами доцільно змінити і відтепер прийняти більш об'єктивною, а саме: 1,0-0,9 - зімкнуті насадження, або високоповнотні, 0,8-0,7 -середньоповнотні, 0,6-0,5 - низькоповнотні, 0,4-0,3 -рідколісся, а 0,2-0,1 - ділянки нелісу з поодинокими деревами.

Фактичний розподіл українських лісів за бонітетами і повнотами розкриває не тільки їх незадовільний стан, а й вимагає негайного переходу до конкретних дій, спрямованих на підвищення продуктивності (табл. 7).

Адже половина стиглих і перестійних деревостанів - це низькоповнотні ліси і рідколісся, напівпустуючі землі. Високоповнотні займають лише 2,9 % від площі стиглих і перестійних. Чи можна вважати такий стан лісового фонду нормальним, задовільним? Якої повноти повинні бути стиглі деревостани як продукт лісогосподарського виробництва ми, лісівники, до цього часу не визначились.

Якщо хлібозавод випікає хліб, то кожна хлібина має форму, в якій міститься певна маса "від і до". Отож і продукція лісогосподарської галузі - стиглі ліси - повинна мати державні стандарти за повнотою залежно від типу лісу, типу лісостану, способів майбутнього головного рубання. Таким державним стандартом повинні бути високоповнотні або зімкнуті ЗО


деревостани (1.0-0.9), а для насаджень, де передбачені поступові і вибіркові рубки, не менше 0.8-0.7. Низькоповнотні деревостани з повнотою 0.6-0.5 і нижче - це брак, якщо таке явище не спричинене природними чинниками. Настав час хоч па початку XXI століття прийняти державні стандарти на продукцію лісогосподарського виробництва. А для оцінки її та обліку установити порядок передачі достиглих насаджень у фонд стиглих, товарних вирощених лісів, як це ми робимо з зімкнутими культурами, коли передаємо їх до покритих лісом земель.

Таблиця 7

Розподіл вкритих лісом земель держлісфонду Держкомлісу за повнотами і бонітетами (тис. га)

    Бонітети   Разом  
Повноти   II і вище   III   IV   V   Тис. га   %  
А. Загальна площа лісостанів  
0,3-0,4   62,8   23,5   11,6   14,3   112,2   1,9  
0,5-0,6   1063,4   210,4   86,7   63,9   1424,4   23,6  
0,7-0,8   3506,1   389,4   135,7   80,0   4111,5   67,9  
0,9-1,0   324,8   46,6   21,1   10,4   402,9   6,6  
Разом   4957,2   669,9   255,2   168,7   6051,0    
%   82,0   11,3   4,3   2,4        
Б. Стиглих і перестійних  
0,3-0,4   24,8   10,1   5,4   7,2   47,5   6,2  
0,5-0,6   217,1   58,9   29,2   28,2   333,4   43,6  
0,7-0,8   219,2   61.6   42,3   38,8   361,9   47,3  
0,9-1,0   8,1   4,1   5,8   4,6   22,6   2,9  
Разом   469,2   134,7   82,7   78,8   765,4    
%   61,3   17,6   10,8   10,3        

Аналіз розподілу покритих лісом земель за повнотами й бонітетами дає лісівникам ключ до розв'язання найважливішої лісівничої проблеми - підвищення продуктивності та якості лісів. Для розв'язання її необхідно, насамперед, проаналізувати причини такого розподілу лісів за повнотами та бонітетами по


кожному лісництву і держлісгоспу, скласти форму 2 обліку лі­сового фонду окремо за кожною категорією повноти; відповісти на питання: чому склалася така структура лісового фонду? Чому погіршився стан лісів? А потім розробити заходи, здійснення яких дало б змогу докорінно змінити становище.

В умовах України є всі можливості використати аборигенні деревні породи і екзоти для створення високопродуктивних лісостанів у тих едатопах, де сьогодні ростуть низькобонітетні зарослі. Життя вимагає від лісівників держлісгоспів і підприємств усіх користувачів лісовим фондом держави по­вернутись лицем до лісу, побачити його таким, яким він є, і зробити все можливе для його корінного поліпшення. Підвищення продуктивності та якості лісів - найважливіша лісівнича проблема XXI століття!

Контрольні запитання та завдання

1. Назвіть і поясніть зональні та функціонально-цільові аспекти лісівництва.

2. Які є основні групи продуктів і корисностей лісів (лісових ресурсів)?

3. У чому суть головної лісової концепції XXI століття в Україні?

4. Яка організаційна структура лісогосподарської галузі в Україні?

5. Проаналізуйте основні показники земель лісового фонду.

6. Охарактеризуйте ліси особливого призначення: їх категорії, ефективність.

7. Охарактеризуйте природні та штучні ліси України.

8. Розкажіть про деревні господарства в Україні: їх частка, продуктивність та значення.

9. Проаналізуйте склад українських лісів.

10. Яка вікова структура лісів України?

11. Назвіть про запаси деревини в лісах України.

12. Які показники характеризують продуктивність лісів України?

13. Яка найважливіша продукція лісогосподарської галузі?


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти