ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Ефективність поступових рубок в рівнинних районах України

Дещо по-іншому рангуються аспекти оцінки народногоспо­дарської ефективності поступових рубань у рівнинних лісах .

Поступові рубання в соснових лісах були ефективними не в усіх типах місцезростання. Тут вони застосовувались на противагу суцільним рубанням, після яких на зрубах серйозну конкуренцію природному поновленню сосни створювали костриця й інші трави, а також відбувалось заселення відкритих місць лялечками травневого хруща. Це стосується й рівнинних соснових лісів України, де раніше теж неодноразово робились спроби застосування поступових рубань, які мали забезпечити природне лісовідновлення.

Застосування 2-3-прийомних поступових рубань дало позитивні результати в суборах Дуоечанського лісництва Київської області, де вони проводились на початку XX ст. лісничим Б. Нарбековим (рис.42). Впроваджували поступові


рубання й у сосняках Черкаського бору. Тут їх ефективність підтвердив проф. Д.І. Товстоліс. У відповідності з правилами рубань, затвердженими Головлісохороною у 1939р., у заборонених смугах рік рекомендувались 2-3-прийомні рубання з вибіркою в перший прийом до 50 % запасу перестійних сосняків (якщо під наметом материнського деревостану

нараховувалось не менше 6 тис. штук підросту на 1 га) і триприиомні з вибіркою в перший прийом ЗО % запасу (за відсутності такої кількості підросту). За правилами рубок 1952 р. поступові рубання запроваджувались у лісах І групи й неексплуатаціиних лісах II групи. Вивчення процесів природного поновлення дало можливість обґрунтувати лісівничу ефективність поступових рубань у відповідних умовах місцезростання.

Проте, починаючи з 50-х років минулого століття, у рівнинних лісах широке впровадження на лісозаготівлях засобів і знарядь механізації - електричних і бензиномоторних пилок та трелювальних тракторів, а надалі - важких агрегатних лісозаготівельних машин - практично звело нанівець ефективність поступових й інших способів рубань. Застосування механізмів на лісозаготівлях істотно підвищило продуктивність праці на лісосічних роботах, але значно


збільшило негативну дію лісозаготівель на лісовідновні процеси й навколишнє середовище. Підріст головних порід на лісосіках знищувався майже повністю. Пошкодженість верхніх шарів ґрунту при використанні звалювально-трелювальної машини часто перевищувала 90%, звалювально-пакетувальної -80 %. Найбільш поширеною була площинна ерозія , яка веде до змивання і струменевого розмивання верхніх шарів ґрунту. Питома вага лінійних пошкоджень, через які концентрується поверхневий стік і розвивається лінійна ерозія, у 2-4 рази вища на зрубах після застосування лісозаготівельних машин. Збільшується площа схилів зі змитим ґрунтом, який легко руйнується опадами й виноситься за межі ділянки. Ущільненість верхніх шарів грунту на волоках збільшується в 1,4-1,6 рази, скважність зменшується на 11-16 %. Механізована підготовка ґрунту під лісові культури часто руйнує поверхню зрубу сильніше, ніж лісозаготівлі. Період відновлення середовищетвірних, захисних й інших корисних властивостей покритих лісом земель після створення лісових культур значно подовжується.

Ще одним небезпечним наслідком суцільних механізованих
рубань і наступного штучного лісовідновлення є небажані
зміни складу деревно-чагарникових порід, збіднення їх
генетичного фонду, внутрішньовидової, фермової
різноманітності. Рівнинні ліси України наполовину - штучного
походження, причому площі природних молодняків незначні.
Якщо небажані зміни різноманіття деревно-чагарникових порід
на рівні роду, виду в значній мірі регулюються шляхом
усунення монокультур, та раціонального підбору порід для
заліснення зрубів, то збіднення генетичного фонду усунути
значно складніше. Під час суцільних рубань знищуються
мільйони дерев, найбільше пристосованих до місцевих умов
росту, лісової і ґрунтової фауни. Та посадковий матеріал не
завжди районований. Найбільш дієвим способом
попередження збіднення генофонду деревних порід
залишається збереження в процесі рубань самосіву й підросту
від попереднього й супутнього поновлення з наступним
формуванням складу деревостану за зразком корінного.
Це
підтверджує необхідність удосконалення способів і особливо
технології рубань з огляду на їх лісівничу й екологічну
ефективність.

Вивчення особливостей природного поновлення сосни -головної лісотвірної породи в Поліссі України показало, що під наметом материнського деревостану в найбільш розповсюджених тут умовах місцезростання - свіжих і вологих борах і суборах - може з'явитись достатня кількість самосіву


для успішного лісовідновлення. Проте, сходи майже завжди з'являються групами. Значна частина їх гине вже протягом першого року життя. Під наметом зімкнутих насаджень підріст уже на 3-4 рік починає відчувати нестачу світла. Після зрід­жування деревостану прохідними чи санітарними рубаннями спостерігається загальне збільшення кількості життєздатного підросту, але потім, з відновленням зімкнутості намету, стан підросту знову погіршується. Куртини підросту сосни зберігаються переважно у вікнах і на прогалинах. До моменту рубання материнського деревостану така циклічність динаміки соснового підросту веде до його диференціації за розмірами і якістю та до нерівномірного розташування на площі. Всього ж, за даними обстежень, до початку відводу стиглих соснових насаджень у головну рубку, . достатня для природного лісовідновлення зрубів кількість благонадійного підросту є, залежно від умов місцезростання, лише на 15-25 % площі. Характерно, що в насадженнях штучного походження цей показник значно гірший (3-5 %).

Перевірка доцільності використання агрегатних лісозаго­тівельних машин в соснових насадженнях з наявністю підросту дозволила зробити висновок про те, що при поступових рубаннях високу (70-80 %) збереженість наявного підросту головних порід можна забезпечити застосуванням методу вузьких смуг (пасік), використовуючи звалювально-пакетуючі машини з повноповоротним маніпулятором і вильотом стріли до 8 м. Комплект техніки при цьому складають лісозаготівельні машини: ЗПМ ЛП-19А, трелювальний трактор ЛТ-171, гілкорізальна машина ЛП-33 і навантажувач ЛП-18. Лісосіки розплановуються на паралельні пасіки 15-метрової ширини, посеред яких влаштовуються пасічні волоки. Навантажувальні майданчики краще розташовувати за межами ділянки з підростом. Звалювання дерев за допомогою ЛП-19А починають з віддаленого кінця лісосіки, після чого машина рухається волоком у напрямку до навантажувального майданчика. У ході рубання дерева переносяться маніпулятором і формуються у паки по сліду машин у тому ж напрямку. Трелювальний трактор трелює паки дерев волоками на майданчик, де вони обробляються гілкорізальною машиною, після чого хлисти навантажуються на автотранспорт щелепними навантажу­вачами і вивозяться. Така технологія дозволяє значно зменшити ушкодженість підросту, підвищити його виживання на зрубі.

Одним із напрямків подальшого вдосконалення технології лісозаготівель при поступових рубаннях є перехід до одно-фазової безперервної технології, яка базується на використанні маневрових лісових комбайнів - харвестерів полегшеного типу.


їх застосування в більшій мірі дозволяє попередити погіршення захисних властивостей відповідних ділянок лісу.

Тривалі дослідження свідчать, що, кваліфіковано застосо­вуючи поступові рубання, природоохоронну техніку й техно­логію у соснових лісах Полісся, можна зберегти наявний підріст у кількості, достатній для природного лісовідновлення зрубів. Але збереження підросту в процесі рубань ще не гарантує формування високопродуктивного деревостану бажа­ного складу. У зв'язку зі зміною мікрокліматичних, ґрунтових і гідрологічних чинників, протягом першого року після рубань продовжується відпад підросту, який прискорюється внаслідок механічних пошкоджень під час лісосічних робіт. У наступні роки, крім зазначених причин, часто вирішальним стає ураження послабленого підросту шкідниками и хворобами лісу. Надалі найбільш несприятливий вплив справляє пригнічення підросту головних порід трав'яним покривом, підліском, другорядними породами, а при залишенні частини деревостану на корені - кронами материнських дерев. Залежно від умов місцезростання, породного складу, вікової й просторової структури збереженого підросту згадані чинники діють у різному поєднанні та з різною швидкістю. Несвоєчасне і недостатнє врахування всієї складності процесу відновлення насадження часто зводить нанівець зусилля по збереженню підросту. Тому лише творчий нестандартний підхід до формування нового покоління лісу зі збереженого підросту, починаючи з першого року після головної рубання, поєднаний із диференційованим застосуванням лісогосподарських заходів, дозволяє досягти бажаного результату - виростити високо­продуктивні стійкі насадження цільових порід. Природно, що сказане стосується зрубів не лише соснових, але и насаджень інших порід Із збереженим підростом.

Проведення відповідних лісогосподарських заходів, зви­чайно, потребує додаткових витрат, які надалі будуть компен­суватись підвищеною стійкістю І продуктивністю нового поко­ління лісу. Розрахунки дозволяють визначити розмір додат­кових витрат на проведення екологічно прийнятних лісо­заготівель І ускладнених лісогосподарських заходів по форму­ванню чергового покоління лісу, а також економію за рахунок збереження підросту, попередження збитків від порушення середовищезахисних властивостей лісових ділянок, скорочення терміну вирощування нового покоління лісу. Розрахунки по циклу рубання - лісовідновлення - лісовирощування - рубання нового покоління", як правило, свідчать про вищу економічну ефективність поєднання поступових рубань і природного поновлення у порівнянні з прийнятим на виробництві поєднан-


ням суцільних рубань і лісових культур, навіть без урахування попередження втрат від порушення лісового середовища.

Ялинові рівнинні ліси України повністю, за винятком окремих невеликих ділянок, представлені штучними одновіко-вими насадженнями. Тому для них є неприйнятними розроблені в Росії технології поступових рубань, метою яких є перешко­дити небажаній зміні ялини листяними породами чи вивільнити наявний ялиновий підріст від пригнічення верхнім ярусом скла­дного різновікового ялинового, змішаного ялиново-листяного чи листяного насадження. Як і в гірських умовах Карпат, зрідження чистих штучних ялинників на рівнині призводить до вітровалів і руйнування деревостанів, не сприяє природному поновленню. Позитивного ефекту від запровадження поступових рубань за таких обставин очікувати не доводиться.

Поступові рубання в дубових лісах подекуди мали успіх в Україні, Білорусі, Литві, Центрі Європейської частини Росії. Аналіз тенденцій попиту й пропозицій на світовому ринку деревної сировини показує останнім часом постійне стійке зростання потреб у діловій деревині дуба. Оскільки в Україні стиглі насадження цієї породи займають відносно невелику площу, стан їх не завжди задовільний, а запаси стиглої деревини виснажені. Особливої уваги заслуговує використання всіх можливостей для розширення масивів і підвищення продуктивності і стійкості деревостанів дуба. Завдання вирішу­ється не тільки шляхом створення штучних дубових насаджень, але й за рахунок використання процесу природного понов­лення. Другий шлях можливий в тих умовах місцезростання, де під наметом лісу, як і в сосняках, накопичується достатня кіль­кість благонадійного підросту дуба, і тільки за умови впро­вадження складних способів рубань і технології лісозаготівель, яка дозволяє зберегти значну частину наявного підросту, можливо збільшувати частину лісостанів дуба (рис.43).

У Поліссі України хід лісовідновлення під наметом стиглих деревостанів у мало розповсюджених тут судібровах і дібровах тісно пов'язаний з насіннєвими роками дуба і носить циклічний характер. Після насіннєвого року число сходів дуба на окремих ділянках може становити сотні тисяч штук на 1 га, але вже на 3-4-й роки з цієї кількості зберігаються поодинокі особини. Тому перший прийом рубання потрібно починати в насіннєвий рік, знижуючи зімкнутість крон до 0,5, хоч і в цьому випадку успішність збереження підросту дуба залишається


проблематичною .

Результати дослідних рубань в умовах вологих судібров Полісся, де під наметом соснових деревостанів створюються умови, які значно кращі для підросту дуба, ніж під наметом материнського насадження, показали, що поставлене завдання щодо збереження підросту дуба найбільш ефективно вирішується шляхом двоприйомних поступових і вузько-лісосічних суцільних рубань, у тому числі й з використанням багатоопераційних лісозаготівельних машин, але з обов'язковим трелюванням зрубаної деревини по завчасно підготовленим волокам.

Специфіка молодняків дуба, що формуються зі збереженого підросту, особливо у фазі його адаптації до нових умов навколишнього середовища перші три роки після закінчення лісосічних робіт, визначає необхідність ретельного догляду для оптимізації просторового розміщення дерев головної породи, захисту їх від шкідників лісу і захворювань, пригнічення


трав'яною рослинністю. В умовах судібров, де бажано сформувати змішане сосново-дубове насадження, потрібне ще й штучне доповнення сосни, підросту якої тут недостатньо.

Застосування поступових рубань на дослідних ділянках у дібровах Поділля показало, що після першого прийому кількість підросту дуба тут становила 12,7 тис. штук на 1 га, а після очисного - 6,4 тис. штук (або 46,4 % початкової кількості), чого достатньо для формування змішаних і складних насаджень з дубом як головною породою10.

Після конструювання та впровадження у виробництво нових легких мобільних лісозаготівельних машин раціональне поєднання лісозаготівель на базі поступових рубань і лісовідновлення буде ефективним в умовах, де можливо отримати достатню кількість підросту головних порід у ході попереднього й супутнього природного поновлення (рис.44).


Українські лісоводи вважають за необхідне відтворювати лісостани на типологічній основі. Але деякі при цьому починають "блукати в трьох соснах"11.

Організувати ведення лісового господарства на типологічній основі не означає, що необхідно завжди вирощувати корінні лісостани з аборигенних видів. Якщо будь-який екзот виявився більш продуктивним, його домішка екологічно необхідна, а вирощування найбільш економічно доцільне, то варто створювати насадження з його участю, хоч вони будуть не корінними, а похідними.

Вести господарство на типологічній основі означає спрямовувати лісівничі заходи з урахуванням потенційної родючості типу лісу та продуктивності вибраної для лісорозведення деревної породи.

Контрольні запитання та завдання

1. Розкрийте лісівничу, екологічну та економічну ефективність поступових рубок.

2. Якими методами користуються при визначенні економічної ефективності?

3. Порівняйте витрати на відновлення лісостанів , зрубаних в процесі поступових і суцільнрлісосічних рубок.

4. Дайте поняття про світловий приріст та його вартісну оцінку.

5. Як забезпечується поступовими рубками скорочення періоду вирощування стиглого лісу?

6. Який ефект від збереження екологічних функцій лісу, завдяки впровадженню поступових рубок.

7. Порівняйте екологічну ефективність поступових і суцільних рубок.

8. Проаналізуйте лісівничу ефективність поступових рубок.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти