ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Особливості формування, росту і розвитку підросту сосни

Соснові лісостани формуються і змінюються протягом всього життєвого циклу, тому останній розподіляють на окремі фази росту і розвитку: 1 )попереднього поновлення; 2)рубання материнського деревостану; 3)адаптації підросту 4)його групового та індивідуального росту; 5)повного змикання ^формування (хащі, жердняка, стовбурів, пристигаючого, стиглого насадження); 7)розпаду (деградації).

Межі між фазами росту і розвитку насаджень, а також тривалість фаз динамічні і залежать від різних біотичних і абіотичних факторів, які можна розбити на три групи: а) біологічні; б) природно-кліматичні; в) антропогенні (техногенні).

Фаза попереднього поновлення триває від віку рясного плодоношення насаджень і закінчується до рубки головного користування. Самосів сосни у найбільшій кількості з'являється після досягнення сосняком віку 50-60 років. Передумовою лісовідновлення є наявність насіння та стан підстилки і верхнього шару ґрунту. Хоч рясні врожаї насіння сосни повторюються через 1-3 роки, повного неврожаю не буває. У порівнянні з відкритою вирубкою під наметом лісу створюються сприятливі умови для проростання насіння: вирівнюються температурні та гідрологічні коливання, немає сильної конкуренції трав'яного покриву. Критерієм відновної стиглості ґрунту є, в першу чергу, ступінь деструкції, наявність м'якої лісової підстилки. Поява масових сходів і підросту гарантує успіх природного поновлення при умові розрегулювання повноти деревостану.

Подальший хід відновного під наметом лісу пов'язаний переважно з типом умов місцезростання і типом лісу, хоч цей зв язок ймовірний, а не безумовно достовірний. Повнота і зімкнутість крон деревостану визначають світловий режим і


ступінь конкуренції підросту, деревостану і трав'яного покриву за елементи живлення і вологу. Під зімкненим наметом протягом двох-трьох років настає масова загибель соснового підросту. Найкращі його збереженість і ріст, найбільш інтенсивний фотосинтез спостерігаються на ділянках, де О9вітленість досягає 30-50% відкритого місця. Склад і кількість підросту, просторова його структура широко варіюють залежно від інтенсивності і повторності прохідних рубань. Цілеспрямований процес формування природних соснових насаджень може бути ефективним лише за рахунок використання попереднього, супутнього і наступного поновлення головних порід, наявність і хід якого часто визначає кількісні та якісні показники нового покоління лісу протягом всього його життя. Склад, чисельність, стан підросту визначаються головним чином умовами місцезростання і динамікою параметрів материнського деревостану. Найбільше насаджень з наявністю соснового підросту спостерігається в найбільш розповсюджених умовах Аь В2 менше - в аз, В3, аі, ВІ, Сг. Недостатньо його в сухих борах і суборах, мало - у вологих сугрудах.

В сухих борах у складі підросту панує сосна, у свіжих-сосна з домішкою берези, рідко осики, у вологих - з участю берези і дуба, причому частка листяних порід зростає із підвищенням вологості борів і повноти материнського деревостану. Така ж тенденція спостерігається в суборах, де процент сосни повсюдно падає із збільшенням вологи ґрунтів і повноти насаджень. В умовах Вз за повноти 0.6-0.7 і вище виникає загроза зміни сосни дубом. У судібровах навіть у чистих соснових насадженнях у підрості переважають дуб та інші листяні породи. Кількість підросту сосни в складних сосняках повсюди недостатня, зміна сосни листяними породами без застосування активних лісівничих заходів -незворотна. В той же час найбільш продуктивними в цих умовах є деревостани з перевагою сосни, яка досягає 1-16 бонітету, тоді як клас бонітету дуба рідко перевищує тут третій. Чисельність підросту під наметом деревостанів залежить від типу трав'яного та мохового покриву. В соснових борах і суборах спостерігається зменшення числа сходів і підросту сосни при переході до покриву із перевагою куничника, тонконогу, костриці, пирію, а збільшення - в у групованнях з покривом з вереса, брусниці, зелених мохів. У судібровах хід поновлення може бути задовільним при перевазі яглицевого покриву, недостатнім - веснянкового, осокового, злакового.


Виділяються чотири категорії потенційної лісівничої ефективності використання в сосняках природного поновлення:

І категорія (висока ефективність) - лісостани з якісним рівномірно розміщеним підростом переважно головних порід (більше 13 тис. шт./га) під наметом деревостанів з повнотою Ь,5 - 0,6 в свіжих соснових борах та свіжих дубово-соснових суборах, підлісок - рідкий, покрив - із перевагою вересу, брусниці або зелених мохів;

2 категорія (задовільна ефективність) - лісостани з підростом (8,1 - 13,0 тис. шт./га) зустрічаємістю 40 - 65 % і переважанням головних порід під наметом чистого чи змішаного соснового деревостану з повнотою 0,5 - 0,7 в сирому соснового бору, сухому чи вологому дубово-сосновому субору; підлісок - рідкий, покрив - із зелених мохів, лишайників (біломошники);

3 категорія (недостатня ефективність) - лісостани насадження з достатньою кількістю (2,1 - 8 тислітТга) нерівно­мірно розміщеного підросту зі значною часткою другорядних порід під наметом змішаного соснового деревостану з повнотою 0.5 - 0.7 в сирому сосновому бору, сирому дубово-сосновому субору (в тому числі з ялиною чи азалією); підлісок - середньої густоти; покрив - із чорниці, орляка, різнотрав'я;

4 категорія (незадовільна ефективність) - лісостани з малою кількістю (2 і менше тис. шт./га) куртинного підросту переважно другорядних порід під наметом деревостанів різного складу і повноти у згаданих та інших типах лісу; покрив -густий, головним чином довго моховий, багновий, сфагновий, осоковий, костричний, куничниковий.

На ділянках 1 категорії нове покоління соснового лісу може бути створене без додаткових витрат на лісокультурні роботи. Лісові площі 2 категорії потребують додаткових заходів сприяння природному лісопоновленню; 3 категорії, - крім того, закладки часткових лісових культур для введення шпилькових порід. На виділах 4 категорії ліс можна ефективно відтворити тільки штучним способом. Соснові насадження зі збереженого підросту можна сформувати на площах 1,2 і, частково, З категорії, сосново-дубові - в умовах 2 і 3 категорії.

Отже, найкращі можливсті формування зімкнутого підросту є у соснових насадженнях 1 категорії. У лісостанах 2 категорії перепоною укорінення сходів сосни часто буває слабка ступінь мінералізації лісової підстилки, а також моховий і лишайниковий покрив, при товщині якого понад 5-6 см сходи сосни гинуть. Ще складніше проходить природне


лісовідновлення в соснових насадженнях 3 категорії, де самосів з'являється нерівномірно. Тут підросту сосни не завжди достатньо, а в більш багатих умовах він повністю відсутній. В умовах Вз, СІ, Сз під наметом соснових деревостанів переважає дубовий підріст зі значною домішкою осики, берези, вільхи чорної, більш швидкий ріст яких спричиняє зміну порід.

Фаза рубання материнського оеревостану продовжується від декількох місяців (при суцільних) до декількох десятків років -(при поступових І вибіркових рубаннях). Це найбільш відповідальний період формування нового покоління лісу, протягом якого підріст, що з'явився під наметом материнського деревостану, зазнає найсильніших навантажень. Спочатку вплив рубки позначається через пряму механічну дію, внаслідок якої підріст та інші компоненти лісостану значно пошкоджуються, а потім - під впливом сонячної радіації, яка позначається на екологічних умовах вирубки.

Фаза адаптації соснового підросту найбільш виражена в перші три роки після лісосічних робіт, коли всі компоненти лісостану, які збереглися на зрубі, зазнають післярубочного шоку, а потім поступово переборюють його. В цій фазі дуже змінюються температура і вологість повітря та поверхні фунту, освітленість, погіршується родючість лісових ґрунтів. Гине пошкоджений підріст, решта пристосовується до умов зрубу. Із неушкодженого або слабопошкодженого підросту найбільше потерпає наймолодший і сходи, які опинилися під дією прямої сонячної радіації, температури поверхні грунту, яка може перевищити +50°С. Навіть благонадійний підріст втрачає частину асиміляційного апарату, а його енергія росту витрачається на перебудову кореневої системи. Це дуже послаблює сосонки і вони не можуть в достатній мірі протидіяти шкідникам, зокрема великому сосновому довгоносику, розповсюдження якого може призвести до загибелі понад 50% підросту сосни. Шоку зазнає і трав'янистий покрив. Характерні підпологові представники (наприклад, веснянка, квасениця, чорниця) поступово відмирають. Починається розповсюдження світлолюбних рослин, з'являється самосів берези, осики. В кінці фази підріст, що зберігся, повністю заміняє стару хвою новою, перебудовує співвідношення підземних і надземних органів, збільшує приріст за висотою.

Фаза групового та індивідуального росту характеризується прогресивним збільшенням приросту І активною диференціацією соснового підросту. У зв'язку із великою різноманітністю просторового розташування і структури підросту збільшення приросту відбувається нерівномірно і


неодночасно. У густих куртинах крупномірного підросту дається взнаки конкуренція деревної рослинності, з'являються деревця - лідери, а між куртинами - підріст дрібний і середній росте поодинці і зазнає пригнічення трав'яною рослинністю (в першу чергу куничником), розвиток якої в цій фазі досягає кульмінації. У більш багатих умовах 3 категорії починає відчуватись конкуренція швидкоростучих деревних порід. Фаза продовжується 2-6 років. У кінці фази зруб переводиться у вкриту лісом площу. Кількість життєздатних дерев на 1 га повинна бути такою, як це передбачено стандартом "Культури лісові. Оцінка якості".

Фаза повного зімкнення насадження веде до остаточного відтворення лісового середовища. Тривалість її залежить від густоти молодняка, збільшуючись від вирубок 1 категорії до вирубок 3 категорії. В цій фазі поступово витісняється світлолюбива трав'яна рослинність, починає руйнуватись щільна дернина. Основним конкурентом сосни стає швидкоростуча деревна рослинність.

Після закінчення фази змикання і відновлення лісового середовища лід наметом деревостану молодняк переходить у фазу формування (хаща, жердняк і т.д.). Хоч насадження і надалі зберігає особливості, пов'язані з його походженням, процес формування соснового деревостану регулюється положеннями Настанов по рубках догляду в лісах України.

Сосново-дубові насадження формуються в едатопах Вз, Съ Сз на ділянках, де під наметом соснового чи сосново-дубового деревостану переважає дубовий підріст, а підросту сосни недостатньо. Фази життєвого циклу сосново-дубових насаджень ті ж, що й чистих соснових, але хід їх має певну специфіку, пов'язану із біологічними особливостями розвитку підросту дуба, взаємовідносинами дуба і сосни, більш багатими лісорослинними умовами.

Фаза попереднього відновлення дуба може початись раніш ніж сосни при наявності у деревостані більш старих дерев дуба чи прилеглих насаджень цієї породи, які вступили в пору рясного плодоношення? і звідти жолуді переносяться птахами та гризунами. У насінні роки дуба, які повторюються через 4-6 років, та за умови відновної стиглості ґрунту, самосів дуба з'являється інколи в дуже великій кількості. Надалі його виживання залежить від світлового режиму під наметом деревостану. Найкращі його збереженість і ріст спостерігаються в насадженнях, де освітленість досягає 20-40% відкритого місця. Під повністю зімкненим наметом підріст дуба гине, а при недостатньому освітленні - перетворюється у "сторчки", які в наступні роки за сприятливих умов, залежно


від своєчасності господарських заходів, можуть відновити свою життєздатність. Найкращі перспективи формування підросту дуба до рубки є в сосново-дубових насадженнях 3-ї, рідше - 2-ї

категорій.

До настання фази видалення материнського деревостану зберігається, у переважній більшості випадків, крупномірнии підріст дуба, рівномірніше розміщений по площі, ніж сосна. Тому частка пошкодженого підросту дуба під час рубки значно

вища.

Фазу адаптації крупномірнии дубовий підріст проходить значно успішніше, ніж сосновий. Відмирає лише невелика частина підросту, пошкодженого під час рубки, а непошкоджений - зберігається повністю. Негативно вплинути на його ріст можуть пізні весняні заморозки. Дрібний підріст після рубки виходить послаблений і часто пошкоджується грибковими захворюваннями. В кінці фази крупномірнии підріст між волоками має задовільний вигляд, а дрібний, який зберігся у смузі волоку, зазнає сильного пригнічення трав'яною

рослинністю.

Фаза групового та індивідуального росту підросту дуба характеризується меншою різноманітністю просторового розташування і структури, більш повільною диференціацією за розмірами, ніж сосни. Але конкуренція деревної рослинності стає вже помітною у смугах крупномірного дуба, а між ними -середній і дрібний підріст зазнає сильної конкуренції самосіву швидкоростучої берези і кореневих паростків осики, а також трав'яної рослинності.

Сприяння поновленню сосни. Основи майбутнього лісостану закладаються ще в процесі останніх рубок догляду в материнському деревостані. Прохідні рубки в пристигаючи насадженнях, стають початком попереднього лісовідновлення. Вони відіграють, за умови додержання відповідних лісівничих вимог, роль першогр прийому класичної поступової рубки. При його проведенні зріджуються густі біогрупи сосни і вирубується з верхнього ярусу домішка листяних порід. У роки перед рубкою головного користування (для поступової рубки останнього при її прийому) передбачаються всі можливі заходи запобігання негативному впливу на підріст сосни господарської діяльності (санітарні рубки, підсочування, випасання худоби, збір грибів, ягід, лікарської сировини тощо) аж до заборони окремих її видів. Через два-три роки після прохідної рубки проводиться видалення підстилки до оголення мінерального горизонту. У сухих борах лишайниковий покрив видаляють переривистими вузькими смугами довжиною 0,7 і шириною -не більше'0,2 м, віддаленими одна від одної не менше ніж на


1 м. У вологих борах і суборах мінералізацію ґрунту проводять широкими смугами через всю ділянку, захоплюючи вогневища, які залишились після спалювання порубочних залишків. У сухих борах застосовуються граблі, в інших лісорослинних умовах - плуги і грунтоздирачі всяких типів. Мінералізацію проводять в рік урожаю насіння сосни не нижче слабкого; кращий сезон - осінь, перед масовим вильотом насіння.

У насадженнях, де існує загроза зміни порід, прохідна рубка проводиться із максимально можливою вибіркою листяних порід. Для збереження сосни в складі підросту частково вирубується підлісок і поросль листяних порід, інколи два-три рази. При недостатній кількості сосни може застосовуватись підсів насіння цієї породи в мінералізовані смуги. Якщо в складі підросту переважає дуб, розглядається можливість і доцільність форму-вання сосново-дубового насадженя з частковими культурами сосни.

Вирубка материнських деревостанів, в яких відбулось успішне попереднє природне поновлення, сприяє освітленню підросту. У деревостанах із відносно низькою повнотою (0,5 і нижче) можна призначати суцільну рубку із збереженням підросту. При повноті 0,6 І вище доцільна двоприйомна рівномірно-поступова рубка із зрідженням деревостану в перший прийом до повноти 0,4-0,5.

У насадженнях 2 категоріє крім підготовки підросту до різких змін мікроклімату на вирубці, необхідно перешкодити збільшенню куртинності підросту, а якщо це можливо покращити його зустрічаємість. Тому тут слід пристосовувати рубання до чергового насіннєвого року сосни. Якщо поверхня грунту частково задерніла, її мінералізують, смугами в місцях відсутності підросту. За рахунок самосіву на волоках і мінералізованих смугах покращується розподіл підросту на ділянці, збільшується загальна його кількість на одиницю площі.

У сосняках 3 категорії до попередніх завдань долучається необхідність регулювання породного складу підросту. При повноті деревостану 0.8 і вище проводиться триприйомна поступова рубка. Першим заходом р_убки деревостан зріджується до повноти не нижче 0,6 з вирубкою не більше 25-30% загального запасу деревини, в другий - до повноти не нижче 0,4 з вирубкою 35-50% залишеного запасу. При повноті деревостану 0,6 - 0,7 проводиться двоприйомна рубка із зниженням повноти в перший захід до 0,4-0,5. У змішаних насадженнях в перший захід рубки вибираються дерева м'яколистяних порід. Якщо підріст сосни пригнічується підліском чи порослю другорядних порід, після закінчення


чергового заходу рубки, одночасно з очищенням лісосіки від порубочних залишків, проводиться вирубка, а при недостатній кількості соснового підросту -зріджування підліску та порослі і розглядається можливість створення сосново-дуоового

насадження.

Незалежно від способу рубки, повсюдно застосовується вузькосмугова технологія лісосічних робіт, яка виключає безсистемне звалювання дерев і трелювання деревини. Рух лісозаготівельних машин дозволяється лише по завчасно визначених волоках. До початку лісосічних робіт виконується розмежування лісосік на пасіки, визначення пасічних і магістральних волоків, навантажувальних майданчиків з урахуванням фактичного розміщення підросту і молодняку. Ширина пасік (з волоками) при звалюванні дерев бензопилами і трелюванні деревини тракторами повинна дорівнювати 1,5 висоти деревостану, а при використанні лісозаготівельних подвійному максимальному вильоту стріли маніпулятора, але не менше 15м. Лісосіки в сосняках 1 і 2 категорії з перевагою дрібного (до 0,5м) підросту слід розробляти взимку за наявності снігового покриву. Якщо ж переважає великий (понад 1,5 м) підріст, лісосічні роботи не можна проводити в зимовий морозний пе_ріодг тому що під впливом низьких температур соснові стовбурці стають крихкими і дуже пошкоджуються під час звалювання дерев і трелювання деревини. У сосняках З категорії на надмірно перезволожених землях лісосіки слід призначати в рубку в зимовий період, що дозволяє застосовувати лісозаготівельну техніку.

Після закінчення розробки лісосіки проводиться очищення її від порубочних залишків способами, які передбачаються діючими Правилами рубок головного користування в лісах України і забезпечують максимальне збереження підросту. Потрібно звільнити підріст від порубочних jpeiirroK і поправити його. Дуже сильно пошкоджений і сухий підріст необхідно вирубати, а пошкоджений підріст листяних порід - посадити на

пеньок.

Після закінчення всіх лісосічних робіт, включаючи очищення місць рубок і вивезення деревини, площа із збереженим підростом і молодняком повинна дорівнювати при звалюванні дерев бензопилками і трелюванні тракторами не менше 75%, при застосуванні лісозаготівельних машин - не менше 60% від загальної площі ділянки. У соснових лісах збереженість підросту і молодняку повинна складати взимку 70-89, а в безсніжний період - 60-70% від кількості до рубки.

На всіх етапах вирощування соснових насаджень належну увагу приділяють проведенню профілактичних протипожежних


заходів. У 25-30-метрових смугах насаджень, що прилягають до сільгоспугідь, населених пунктів, доріг, рубками догляду забезпечується переважання , листяних порід. Створення мінералізованих смуг, інших протипожежних бар'єрів здійснюється відповідно до вимог "Правил пожежної безпеки в лісах України".

Головний напрямок заходів догляду за підростом у фазі адаптації найбільш повне збереження підросту та доповнення його за рахунок наступного лісопоновлення. На зрубах сосняків

2 категорії, а при необхідності і першої,, в місцях відсутності підросту проводять мінералізацію поверхні ґрунту смугами. В сухих гігротопах лишайниковий покрив І підстилка розпушуються до мінерального шару смугами шириною до 0,2 м і з відстанню між їхніми центрами не менше 1 м, в свіжих гігротопах - широкими безперервними смугами. Такий захід доцільний лише за наявності джерела насіння - засівачів, стіни плодоносного соснового лісу або при поєднанні мінералізації фунту з підсівом, насіння сосни. У сухих борах сходи сосни необхідно оберігати від екстремальних температур, для чого поверхня мінералізованих смуг розпушується і мульчується . У свіжих і вологих гігротопах у місцях інтенсивного розростання трав'яної рослинності наприкінці фази бажаний

1-2-кратний агротехнічний догляд за сходами та дрібним підростом. Особливу увагу в фазі адаптації потрібно приділити захисту соснового підросту від ушкоджень шкідниками лісу, в першу чергу великим сосновим довгоносиком. Застосовуються лісогосподарські заходи боротьби - окорення пеньків, розпушення навколо них підстилки тощо.

Головним завданням лісогосподарської діяльності у фазі групового та індивідуального росту є оптимізація складу молодняку, просторового розміщення головної породи, догляд за підростом, спрямований на запобігання негативного впливу задерніння чи, в меншій мірі, конкуренції другорядних порід. На зрубах сосняків 1 категорії ця фаза короткочасна і, за умови проведення в фазі видалення материнського деревостану рубки

3 додержанням всіх заходів по збереженню підросту, а в фазі адаптації - по охороні його від несприятливих наслідків зміни умов навколишнього середовища і пошкоджень шкідниками, якихось додаткових заходів не потребує. На зрубах сосняків 2 категорії, тривалість цієї фази продовжується, оскільки самосів сосни, який поселився на мінералізованих ділянках лісосіки, потребує тих же заходів по захисту від впливу трав'янистої рослинності та шкідників лісу, що й у фазі адаптації. Деяку позитивну роль тут тимчасово може відіграти збереження підліску, порослі чи молодняку другорядних швидкоростучих


порід, які з'явились у фазі адаптації і затіняють трав'яну рослинність. На зрубах 3 категорії в кінці фази стає необхідним лісівничий догляд, що поєднує принципи освітлення і прочистки, з невисокою інтенсивністю, який передбачає розріджування груп підросту сосни із сприянням деревам-лідерам, а також вирубку другорядних порід, які починають пригнічувати підріст сосни супутнього і наступного поновлення. В необхідних випадках застосовуються також заходи по боротьбі з шкідниками і захворюваннями лісу.

Найбільш відповідальним завданням заходів у фазі повного зімкнення соснових молодників із збереженого підросту залишається формування оптимального породного складу деревостану в зв'язку з сильною конкуренцією швидкоростучої деревної рослинності. Одночасно продовжується оптимізація просторового розташування дерев у насадженні, відбір дерев майбутнього, сприяння їх росту і

розвитку.

Регулювання процесу формування сосново-дубових
насаджень із збереженого підросту має на меті, по-перше,
попередити загрозу повної зміни сосни в суборах на дуб та Інші
листяні породи, і, по-друге, використати всі переваги
збереження наявного підросту дуба і сосни, особливо в умовах
радіаційного забруднення лісів. Оскільки, з огляду на
продуктивність майбутніх деревостанів, у складі змішаних
насаджень суборів і сугрудів (крім умов Сз, де перевагу
необхідно віддавати дубу І формувати дубові деревостани з
домішкою сосни) головною породою повинна бути сосна,
протягом усього процесу основну увагу необхідно приділяти
оптимізації породного складу насаджень, віддаючи пріоритет
цій породі. Залишаються в силі всі наведені вище рекомендації
щодо заходів по формуванню соснового підросту. Залежно ж
від того, в якій мірі зберігся він після рубкиг застосовуються
заходи по введенню недостатньої кількості шляхом
часткового закультивування площі.

Основним заходом по догляду за підростом дуба у фазі адаптації є вилучення сильно пошкоджених стовбурців -посадка їх на пень. При наявності значної кількості дрібного дубового підросту і ознак захворювання його, викликаного борошнистою росою, проводиться обробка препаратами сірки. В перший же рік після рубки на волоках створюються часткові лісові культури сосни (у сугрудах - може вводитись також ялина). Підготовка грунту: на кожному волоці подвійні полови, о на відстані 1.5-2 м одна від другої; посадка сіянцями або крупноміром через 0,5-0,7м; агротехнічний 2-3-кратний догляд.


У фазі групового та індивідуального росту в смугах та куртинах дуба основні зусилля спрямовуються на збереження окремих екземплярів та груп сосни, які знаходяться посеред густого і високорослого підросту дуба. Лісівничий догляд за дубом передбачає зниження повноти куртин, сприяння кращим екземплярам, вирубку другорядних порід, а за сосною штучного походження - шляхом вирубки швидкоростучих порід, самосів яких на волоках стає основною загрозою формуванню насадження бажаного складу. Ці ж заходи залишаються головними і у фазі повного зімкнення сосново-дубових молодняків. Інтенсивність зріджування вибирається з тим, щоб була забезпечена густота деревостану, передбачена для відповідного віку програмою вирощування цільових сортиментів.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти