ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Догляд за лісом, його методи та екологічні, біологічні й економічні основи

Рубки догляду за лісом - один з найбільш трудомістких, складних і відповідальних лісівничих заходів.

Методи доглядуза лісом полягають у формуванні і вирощуванні лісостанів рубками догляду, доглядом за стовбуром, підростом, узліссями. Рубки догляду виникли самобутньо у процесі лісогосподарської діяльності людини і удосконалювались протягом п'яти минулих століть лісівничою практикою і наукою.

Українська лісівнича наука пріоритетна в усіх гранях лісівництва і, зокрема, у методах вирощування і формування лісу. Г.Ф. Морозов відзначав, що природною основою на якій виникли рубки догляду є природний добір дерев та процес природного закономірного зрідження лісостанів. Цей процес, як нам уже відомо з курсу "Лісознавства", полягає у відмиранні внаслідок природного добору до 95% від кількості дерев молодняку у момент його зімкнення. Природний добір на деяких етапах життя лісу не завжди відповідав інтересам людини. Тому виникла необхідність втручання з метою зміни його ходу. Крім того, в малолісних районах людина була зацікавлена в прискоренні росту лісових насаджень, у використанні природного відпаду лісових дерев на господарські потреби задовго до того як вони втратять свої ділові якості. Так виникли рубки догляду.

Екологічні основиїх проведення:

1) необхідність регулювання природного добору і заміни його активним штучним добором, масовою селекцією (систематична вирубка в насадженнях другорядних дерев, а також особин головної породи поганої якості, чи зайвих);

2) регулювання міжвидової боротьби в мішаних насадженнях з метою створення найкращих умов росту деревам тих видів, які найбільше відповідають типу умов місцевиростання, типу лісу, найбільш бажане;

3) спрямоване покращення лісового середовища (збільшення доступу світла, тепла і вологи, створення кращих умов для життєдіяльності ґрунтової фауни і мікроорганізмів), що сприяє підвищенню інтенсивності


мінералізації грубої лісової підстилки і прискоренню малого біологічного кругообігу;

4) систематичне збільшення площі ґрунтового азотного і мінерального живлення для залишених після рубки дерев у зв'язку із збільшенням їх розмірів з віком (відомо, що дуже перегущені деревостани можуть мати від'ємний приріст);

5) ефективне використання ФАР за рахунок спрямованого формування крон і лісового намету, що забезпечується збільшенням кількості продуктивного світлового листя (як відомо, світлове листя за годину використовує у процесі фотосинтезу 1,7 г вуглекислоти, нашвтіньове -0,7 г , а тіньове функціонує з від'ємним балансом);

6) створення східчастої, зубчастої замкнутості лісового намету, коли освітлюються сонцем не тільки верхівки дерев, а й більша частина крони і збільшується маса продуктивної світлової хвої і листя.

Економічними основами рубок доглядубули:

1) додаткова заготівля деревини за рахунок проміжного користування без збільшення головних рубок та недопущення шкоди якості і високоповнотності лісостану;

2) скорочення періоду вирощування технічно стиглої крупномірної деревини, вартість якої у віці головних рубань на 15-25% вище;

3) підвищення продуктивності праці на деревообробних підприємствах за рахунок більш ефективного використання машин та обладнання при розкряжуванні крупномірних лісових хлистів на сортименти;

4) розвиток нових виробництв на базі деревної і іншої сировини, яку отримують у процесі рубок догляду для виробництва продуктів для тваринництва (хвойно-вітамінне борошно, каротинова паста), медичної промисловості (сік, вітаміни), будівельної індустрії (деревно-стружкові плити);

5) збільшення лісового прибутку з гектара вкритих лісом земель.

Кожний лісостан формується із ценопопуляцій дерев, чагарничків, чагарників, трав'яних рослин, грибної флори тощо. Всі ценопопуляції взаємодіють між собою і в певний спосіб впливають на ріст, розвиток і стійкість цільових деревних порід: біофізично, біохімічне, біотрофно, механічно тощо. Цей вплив проявляється завдяки тому, що всі види в сукупності утворюють лісове середовище , яке може бути


сприятливим і несприятливим для кожної ценопопуляції

зокрема.

Лісівник у процесі доглядових рубань повинен чітко уявляти усі взаємодії, щоб забезпечити формування найкращого лісового середовища і найвищий приріст деревини.

Провідними основами рубок догляду є екологічні, оскільки доглядові рубання в молодняках є обов'язковими, хоч вони у більшості прибутків не дають, але забезпечують формування складу насаджень і в такий спосіб значно підвищують продуктивність українських лісів.

Своєчасні високоякісні рубки догляду підвищують вихід ділової деревини у віці стиглості - у дубових деревостанах на 20-25%, у соснових - на 15%, а крупних сортиментів відповідно на 16-25%. Це значною підвищує цінність насаджень, про що можна судити і за так званою таксовою вартістю деревини (вартість на корені), яка в насадженнях пройдених рубкам^ догляду збільшується на 40% (В.Є.Свириденко, А.Й. Швиденко, 1995).

7.2. Завдання та мета рубок догляду

Рубки догляду за лісом - найважливіший селекційний спосіб формування і вирощування високопродуктивних лісостанів. Він полягає в періодичній вирубці частини дерев, яку з лісівничої і екологічної точки зору залишати в деревостані недоцільно. Рубки догляду - показник культури лісового господарства, майстерності лісівників.

Рубки догляду проводяться, як правило, в насадженнях І та II групи лісів, починаючи з часу зімкнення деревостанів і закінчуючи за 5-10 років до настання віку їх природної

стиглості.

У монодомінантних деревостанах рубками догляду регулюють їх густоту і поліпшують якість; у змішаних -упереджують небажану лісозміну і формують насадження найбільш економічно вигідного складу; в складних, крім того, -забезпечують оптимальні умови для формування і росту другого ярусу.

Головні завдання рубок догляду:

> Забезпечення раціонального використання сонячної енергії та поживних речовин ґрунту залишеними на корені кращими деревами майбутнього. Це відбувається завдяки: збільшенню надходження світла, тепла і вологи до ґрунту; прискоренню біологічних процесів в ґрунті, а також процесів обміну речовин і енергії між ґрунтом і деревами.


>· Підвищення технічної якості, стійкості та продуктивності насаджень.

> Регулювання та поліпшення їх породного складу, забезпечення домінування цільових деревних порід.

> Збереження і посилення захисних, водоохоронних, санітарно-гігієнічних, естетичних та інших екологічних властивостей і корисностей лісів.

> Прискорення росту дерев і скорочення терміну вирощування технічно-стиглої деревини.

^ Формування найбільш продуктивних складних насаджень з головними породами в першому і другому ярусах.

> Запобігання відпаду і своєчасне використання деревини.

> Підвищення посухостійкості степових штучних насаджень, особливо полезахисних лісових смуг.

> Сприяння природному поновленню при проведенні останніх прохідних рубок покращенням плодоношення пристигаючих лісостанів

> Забезпечення попиту на деревні сортименти місцевого значення.

> Підвищення прибутковості лісогосподарської галузі. 7.3. Класифікація рубок догляду

У залежності від віку лісостанів для сприяння прискоренню росту в них призначають рубки догляду: освітлення, прочистки, прорідження, прохідні (табл. 15)

Вид рубок догляду в змішаних і складних насадженнях визначають за віком тої деревної породи певного ярусу, яка потребує і є метою догляду.

Таблиця 15 Види рубок догляду і вік, у якому їх призначають

Види рубок догляду   Вік насаджень, в якому призначаються рубки догляду в залежності від складу лісостанів  
Насіннєві хвойні та листяні з дуба, бука, явора (віком головної рубки 6 1 і вище років}^   Твердолистяні порослеві, мяколистяні та специфічні господарства з віком (років) головної рубки  
41-50   31-40   26-30  
Освітлення   до 10   до 10   до 5   до 5  
Прочистка   11-20   11-20   6-Ю   6-Ю  
Прорідження   21-40   21-30   11-20   11-15  
Прохідна   41 і вище   3 1 і вище   21-35   16-20  

Мета різних видів рубок догляду в простих деревостанах:

освітлення - догляд за їх складом з метою забезпечення переваги цільових порід;

прочистка - догляд за складом і густотою деревостану;

прорідження - догляд за густотою і формою деревостану, формою стовбура та крони для забезпечення найвищої якості стовбурів дерев і найкращої структури насадження;

прохідна рубка - це догляд за приростом і формою лісостану з метою скорочення строків вирощування найбільш економічно цінних сортиментів деревини, формування складного насадження.

Мета рубок догляду в складних насадженнях:

освітлення - догляд за складом природно сформованого нижнього ярусу лісостану для одночасного створення найкращих умов росту і забезпечення виживаємості дерев;

прочистка - догляд за густотою нижнього ярусу лісостану з тією ж метою і завданням;

прорідження - догляд за формою ствола і крони, густотою нижнього ярусу та формою лісостану;

прохідна рубка - догляд за приростом і формою стовбура з одночасним забезпеченням формування складних лісостанів і скорочення строків вирощування найгрубших сортиментів деревини.

У складних насадженнях протягом одного року може призначатись одночасно два види рубок догляду. Наприклад, лісостан І8Б20с/П7Яц2Ял1Бк, вік першого ярусу 40 років, другого - 18; зімкнутість в обох - 1.0. Лісостан за складом першого ярусу називається березняк вологої ялиново-букової яличини. Береза без захворювань, стовбури високоякісні; осика частково пошкоджена гнилями. Отже, ми маємо справу з похідним складним лісостаном, під наметом якого сформувався цінний ярус змішаного яличника з ялиною та буком, який згодом у процесі динамічних змін стане корінним для даного типу лісу. В першому ярусі за віком берези призначаємо прохідну рубку середньої інтенсивності з дотриманням комбінованого методу: вирубуємо крислаті дерева осики, частково берези, відсталі в рості III-V класів (за Крафтом) та всі міжярусні дерева. Рубку проводимо у вересні-жовтні з таким розрахунком, щоб досягти максимального приросту кращих дерев берези й одночасно сприяти оптимальному росту другого ярусу. Після завершення прохідної рубки в першому ярусі переходимо до прочистки в другому: вирубуємо всі другорядні породи і чагарники, частково порослевий бук, пошкоджені парасолькоподібні деревця ялиці та ялини; інтенсивність


зрідження середня. З метою використання хмизу, хворосту для виготовлення новорічних ялинок, прочистку проводимо в листопаді - грудні. Через 5 років у першому ярусі призначаємо останню прохідну рубку великої інтенсивності, а в другому, можливо, перше прорідження.

У різновікових куртинних лісостанах, що сформувались після добровільно-вибіркових рубок або ведення господарства за методом неперервно-продуктивного лісу (дауервальду), площу яких недоцільно ділити на дрібні ділянки або важко виділити ділянки окремих видів рубок догляду, призначають комплекс рубок догляду, їх проводять на ділянці всі одночасно.

7.4. Класифікація дерев у процесі рубання в лісостані

Дерева кожного ярусу лісостану за їх економічними та
лісівничими ознаками при проведенні догляду умовно,
візуально поділяються на кращі- дерева майбутнього,
допоміжні(корисні), зайві,які потребують вирубки та
індиферентні.

Кращідерева відбираються серед здорових, плюсових, рівних, прямих, повнодеревних, безсучкових з симетричною кроною І високим поточним приростом у висоту. Вони визначаються рівномірно в межах лісової ділянки переважно із насіннєвих екземплярів головних порід (серед них особливо явора) вищих класів росту. З часом їх кількість поступово зменшується і після кінцевого прийому прохідної рубки залишається тільки оптимальна кількість найкращих. У складних лісостанах кращі дерева відбираються в кожному ярусі. Якщо в окремих біогрупах деревостану (ярусу) дерев з необхідними високими селекційними ознаками немає, то залишають відносно найкращі екземпляри.

У міських лісах та зелених зонах, у курортних насадженнях, які мають санітарно-гігієнічне, оздоровче та рекреаційне значення, кращі дерева можуть частково вибиратись і за рахунок декоративно-цінних, які не відповідають визначеним вище селекційним якісним ознакам, але мають естетичне значення.

Не вирубують також дерева з житловими гніздами та дуплами птахів і звірів. На лавинонебезпечних ділянках і ділянках зсуву до категорії кращих відносять дерева з могутньою кореневою системою, низькою розлогою кроною і товстими суками.

До категорії допоміжнихдерев належать ті, які сприяють очищенню кращих дерев майбутнього від суків, формуванню циліндричних стовбурів і оптимально розвинутих крон,


збагаченню ґрунту поживними речовинами, ті що заповнюють вікна намету, захищають ґрунт від задерніння. У наметі деревостану вони займають життєву нішу від основи оптимальної крони до поверхні ґрунту. В складних лісостанах функції допоміжної категорії дерев може виконувати їх другий

ЯРУС' І ж

Індиферентнідерева не перешкоджають росту кращих, їх можна побачити у всіх лісостанах в кількості залежно від їх віку, форми, повноти, типу лісу. Це можуть бути: а) дерева майбутнього другого ярусу, який тільки починає зароджуватися; 6) дерева хвойних, які придатні для виготовлення новорічних ялинок в майбутньому; в) придатні для гніздування птахів, або як їх їстівний ресурс; г) покращуючі лісове середовище; д) естетично корисні та інші, які вирубувати

недоцільно.

До зайвих,шкідливих відносять дерева, які мають негативний вплив на кращі дерева майбутнього, перешкоджають їх нормальному росту і розвитку, а тому непотрібні в деревосташ. До них належать:

-сухостійні, буреломні, сніголомні, вітровальні, сніговальні

і відмираючі дерева;

- ті, що перешкоджають росту і формуванню крон кращих дерев - затінюють і пригнічують їх, схльостують крону;

- пошкоджені хворобами і шкідниками, а також домішка небажаних порід, якщо вони перешкоджають росту кращих та допоміжних і вирубка їх не призведе до знецінення лісостану;

- скривлені, окоренкові, з грубими пасинками, розлогою низькою кроною, якщо такі дерева не відіграють корисної ролі в лісостані і їх вирубка не призведе до утворення в наметі анормальних вікон.

Цим застереженням нехтують в складних лісостанах і якщо під наметом таких дерев є підріст цільових дерев;

- Окремі якісні дерева головних порід з метою зрідження густих біогруп із відносно однорідних за висотою і якістю

екземплярів;

- Порослеві при наявності достатньої кількості кращих

насіннєвих.

Зайві дерева можуть належати до всіх класів росту. В процесі проведення рубки догляду вирубуються всі небажані дерева, якщо це не завдасть шкоди лісовому середовищу, лісостану, коли кількість дерев пошкоджених хворобами, небажаних видів, скривлених, окоренкових тощо значна, і

Анормальне вікно намету — це галявина, яка в поперечнику перевищує середній діаметр горизонтальної проекції крони домінуючих у лісостані дерев головної породи або більше

половини їх висоти


вирубка їх при прорідженнях та прохідних рубках може призвести до порушення лісового середовища, частина їх з найменшими неякісними ознаками залишається як допоміжна категорія.

7.5. Методи рубок догляду та способи зріджування

У залежності від того, з якої частини лісостану вирубується переважна маса деревини, визначається метод рубки догляду: верховий, низовий, комбінований.

Методика відбору дерев у рубку полягає в тому, що спочатку візуально в межах кожної біогрупи визначають краще дерево, а по відношенню до нього допоміжні та зайві. Останні клеймують або помічають різаком.

При верховому методіпереважну частину маси дерев вирубують з домінуючої частини намету. До зайвих дерев відносять низькоякісні екземпляри головної породи, які переросли і заважають оптимальному розвитку і росту кращих.


У нижній частині намету вирубують сухі, усихаючі, пошкоджені хворобами та інші, якщо їх деревна маса має споживну вартість (рис. 57).

Верховим методом найчастіше користуються в дубових, буково-дубових, ялицевих лісостанах та в усіх інших з домішкою м 'яколистяних дерев.

При проведенні догляду за низовим методомосновна кількість дерев вирубується з підлеглої частини намету, але можуть вилучатись і окремі крупномірні домінуючі дерева: фаутні, другорядні та Інші. Метод найчастіше використовується в сосняках, ялинниках тощо (рис. 58).


Комбінований методрубок догляду поєднує в собі принципи низового та верхового. Вирубують дерева панівної і підлеглої частини намету за рахунок усіх класів росту і ступенів товщини

Рис. 59.Схема комбінованого методу доглядових рубань. 1 - кращі дерева, 2 - допоміжні, 3 - дерева, які вирубують, 4 -індиферентні

(рис. 59). При цьому забезпечується вертикальна та східчаста зімкнутість намету лісостану, яка сприяє найкращому використанню деревами фотосинтетичноактивної радіації (ФАР). Метод застосовується у мішаних лісостанах з участю тіневитривалих порід, особливо в насадженнях, які сформувались після вибіркових та поступових рубань, а також


для формування складних лісостанів.

В процесі проведення рубання дерева лісостану ділять на

4 категорії: 1) кращі, 2) докомінні, 3) ті, що вирубаються, 4)

Індиферентні. Останні залишаються як дерева особливого

призначення: майбутні новорічні ялинки, дерева, з яких згодом

формується другий ярус, призначені для гніздування птахів, як

'їстівний ресурс для фауни, як резерв допоміжних тощо.

Якісно проведена рубка догляду забезпечує:

По-перше, освітлення прямим сонячним промінням

верхньої частини крон кращих дерев; по-друге, затінювання

(захист) їх стовбурів кронами допоміжних дерев від сонячного

опромінювання.

Найкращим з біологічного, екологічного та санітарно-гігієнічного погляду є спосіб рівномірного зрідження деревостанів, завдяки якому вирощують найбільш високопродуктивні та високоякісні лісостани. До нерівномірних способів часткового зрідження належать: коридорний, смужний, лінійний, куртинний, біогруповий, коли вирубка дерев в насадженнях проводиться коридорами, смугами, рядами, куртинами, і в окремих цінних біогрупах. Такі способи зрідження найменш придатні і небажані в умовах

України.

Методи рубок догляду в складних насадженнях визначаються поярусно, тобто в кожному ярусі окремо, залежно

від їх стану.

Методи і способи доглядових рубань в Україні виникли і удосконалились в умовах значного різноманіття типів лісу, ведення інтенсивного лісового господарства, на основі проведення широких наукових досліджень, узагальнення передового лісівничого досвіду, особливостей економіки регіонів, біологічних та екологічних властивостей деревних порід.

Час початку і завершення

Формування лісостанів

Час початку і завершення формування лісостанів рубками догляду визначається біологічними властивостями деревних лісотвірних порід, станом насаджень, умовами місцевиростання, віком головної рубки, часткою стиглих лісостанів у лісовому фонді лісництва.

У змішаних лісостанах, де є цільові породи, догляд починають, як тільки виявиться тенденція несприятливого впливу другорядних дерев на головну породу хоча б на частині ділянки. У складних насадженнях догляд за другим ярусом починають з моменту пригнічення його наметом чагарників,


другорядних порід, порослевим ярусом супутників.

У чистих молодниках догляд починають при наявності їх перегущеності, витянутості стовбурів, або й раніше в зв'язку з різноманітністю деревець, переважанням розгалужених, крислатих, порослевих, пошкоджених.

У чистих, зміїпаних і складних лісостанах внаслідок вирубки чагарників і порослевих крислатих, пошкоджених дерев, які несприятливо впливають на насіннєві кращі дерева, усувається шкідливий вплив, формуються високоякісні стовбури дерев і насіннєві деревостани.

У простих шпилькових і твердолистяних насіннєвих лісостанах рубки догляду закінчують за 5-10 років, а в твердолистяних порослевих і м'яколистяних - за 5 років до віку стиглості; в складних насадженнях рубки догляду проводять неперервно. Якщо стиглий високоповнотний деревостан не планується вирубати протягом ревізійного періоду, в ньому призначають чергову прохідну рубку.

7.7. Час проведення рубок догляду

Освітлення, прочистки і перші прорідження в листяних насадженнях проводяться впродовж вегетаційного періоду, а в хвойних - протягом усього року. Прорідження та прохідні рубки практикують упродовж року, але найкращим періодом їх проведення є вересень-квітень.

Винятки:

- в перегущених молодняках, в яких догляд призначено із запізненням, тому стовбури витянуті і недостатньо стійкі, рубки догляду проводяться весною в квітні-травні;

- з метою сприяння розмноженню фауни, в період гніздування птахів, у місцях токування тетеревів і глухарів, шлюбної гри оленів і диких кіз рубки догляду на певний період припиняються наказом по лісовому підприємству;

- на ділянках хвойних насаджень, де можливо виготовити з вирубаних деревець і верхівок новорічні ялинки, рубки догляду призначають на листопад-грудень;

- на дуже стрімких і стрімких схилах , а також на нестійких грунтах всі види рубок догляду проводять при наявності під наметом снігового покриву;


- в ялинниках та яличниках, пошкоджених кореневою губкою та опеньком, всі види рубок догляду необхідно розпочинати носёни з настанням стійкого переходу середньої температури фунту нижче ОСІ закінчувати після зворотного переходу до додатніх температур;

- на ділянках, де здійснюються побічні користування, рубки догляду проводять після закінчення сезону заготівлі продукції. 7.8. Інтенсивність зріджування деревостанів

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти