ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Ефективність доглядових рубань

Вирощування високопродуктивних лісостанів
оптимального складу можливе лише на типологічній основі з
урахуванням біоекологічних властивостей деревних видів.
Часто у складі молодняків природного походження у першому
десятиріччі переважають другорядні деревні породи і
чагарники, які затінюють підріст головних цільових видів і він
деформується або відмирає. Запізнення з проведенням
доглядових рубань на 2-3 роки викликає зникнення цільових
порід зі складу лісостанів і втрату часу, необхідність штучного
відновлення деревостанів і витрати бюджетних коштів, а
загалом негативно позначається на продуктивності лісу. Щоб
уникнути таких наслідків, на вирубках (де передбачається
природне відновлення деревостанів) на другий рік після
головного рубання виконують перше інтенсивне освітлення,
вирубують підлісок, небажані породи і визволяють дерева
цільових деревних видів переведенням їх у верхній ярус. Такий
захід сприяє прискоренню їх приросту, забезпечує формування
належного складу молодняків І скорочує строки вирощування
стиглого лісу. Саме тому перші своєчасні освітлення - це
найважливіший лісівничий захід, від якого залежить майбутня
продуктивність лісостанів.

Скорочення строку вирощування технічно стиглої деревини - одне із головних завдань лісівництва. Вік головного рубання приймається сьогодні формально, незалежно від стану пристигаючих і стиглих лісостанів, наявності в перших ярусу сформованого підросту цільових порід, чи відсутності в других


Інтенсивність рубання   Вирубано, mj   Приріст за об'ємом в період між прийомами рубання, м3   Приріст, %  
До догляду   Після догляду  
Контроль     J.,6   1,54   96,2  
Помірна   22,0   1,9   2,33   122,6  
Сильна   34,6   2,5   3,26   130,4  
Дуже сильна   53,3   1,54   2,11   137,0  

його взагалі. Але мета прохідних рубань полягає не тільки в тому, щоб досягти найвищого приросту дерев за діаметром, а й у забезпеченні появи і змикання підросту під наметом лісостанів. Якщо лісівник у процесі прохідних рубань сформував його у пристигаючи насадженнях, забезпечив змикання, то нерозумно нехтувати результатами такої праці. Практика показала, що при систематичному проведенні доглядових рубань можна не тільки забезпечити завершення формування ярусу підросту, а й досягти більш раннього настання віку технічної стиглості, а отже прийняття для такої категорії пристигаючих лісостанів зниженого віку рубання. І, навпаки, ті стиглі за віком деревостани, в яких незабезпечено природного відновлення, виключити з фонду стиглих насаджень^ Вік технічної стиглості настає тим раніше, чим триваліший період проведення доглядових рубань, чим ефективніші їх методи й оптимальніша Інтенсивність зрідження.

Залежно від типу лісу доглядові рубання наближають вік технічної стиглості на 20-30 і більше років за рахунок збільшення приросту за діаметром деревами майбутнього і їх об'ємів. За дослідженнями видатного російського вченого-лісовода К.Б.Лосицькогог об'ємний приріст 60 річного дубового деревостану після прохідних рубань збільшився на секції з помірною інтенсивністю зріджування на 22,6%, з сильною - на 37%, а на контрольній секції (без догляду) - зменшився на 3,8% (табл. 16).

Систематичним зрідженням деревостанів забезпечується підвищене надходження до кожного дерева сонячної енергії (фотосинтетично активної радіації - ФАР), води і елементів живлення. Це сприяє збільшенню кількості і розмірів крон, гілок і листя (асиміляційного апарату), поліпшує розвиток кореневих систем і врешті-решт підви щує приріст дерев за

Таблиця 16

Вплив інтенсивності прохідної рубки на приріст шістдесятирічного дубняка


об'ємом. Крім того, зрідження насаджень позитивно впливає на тривалість камбіальної активності.

На схилах південної експозиції діяльність камбію починається і закінчується раніше, ніж на північних, незалежно від висоти місцевості над рівнем моря і повноти дереврстану; у проріджених насадженнях вона настає раніше і закінчується пізніше. Збільшення тривалості інтенсивності діяльності камбію під впливом доглядових рубань підвищує радіальний приріст деревини на 10-15% на північних схилах І на 30-40% на південних.

Лісовод доглядовими рубаннями домагається кращого очищення стовбурів від сучків і забезпечує їм оптимальні умови живлення, росту і розвитку, що сприяє підвищенню виходу ділової деревини, отриманню високоякісних сортиментів. Під впливом дрглядових рубань збільшується середній діаметр деревостану і частка найбільш міцної пізньої деревини, що підвищує технічні якості стовбурів (табл. 17.) Рубками надмірної інтенсивності можна погіршити якість деревини. Ефективність доглядових рубань проявляється і в тому, що там, де вони проводяться систематично, покращується санітарний стан лісів і зменшується пожежна небезпека.

Збереження і підвищення водоохоронних, захисних та інших корисних екологічних функцій лісу застосуванням доглядових рубань забезпечується регулюванням складу, форми і зімкнутості намету деревостану. Для попередження й ослаблення повеней необхідно створювати і зберігати на схилах мішані високоповнотні лісостани з хвойних і листяних порід.

Таблиця 17

Поліпшення якості деревини дуба через 6 років після прорідження 27-річного деревостану (за А.В.Савиною, 1956)

Час дослідження   Середня ширина річного кільця   Процент пізньої деревини  
За класами росту, %  
І   III   IV-V   І   III   IV-V  
Ділянка без догляду (конті   роль)  
До рубання              
Після рубання   94,1   90,1   60,0        
Ділянка після догляду  
До рубання              
Після рубання   111,4   122,6   111,0        

Правильно проведені доглядові рубання сприятимуть вирощуванню екологічно стійких проти різних несприятливих


явищ насаджень. Екологічна і біологічна стійкість деревостанів залежить від густоти їх формування замолоду. У перегущених деревостанах кожне дерево потерпає від пригнічення, росте переважно у висоту, має тонкий витягнутий стовбур, погано розвинену кореневу систему і крону. Якщо ж у лісостані систематично проводити доглядові рубання, то кращі дерева мають нормально розвинену кореневу систему і крону, міцний стовбур, що забезпечує підвищену стійкість І накопичення на кращих деревах цінної деревини.

На кінцевій стадії прохідних рубань у пристигаючих насадженнях досягається краще освітлення поверхні крон, що сприяє не тільки активному приросту деревини у дерев, виділених як кращі, внаслідок їх природного і штучного добору. Одночасно такі насадження рясно плодоносять, забезпечуючи появу й утвердження на ділянці зімкнутого підросту, що сприяє природному відновленню стійких лісостанів.

Моніторинг рубок догляду

Постійне стеження за наслідками рубок догляду здійснюється на основі організованого в кожному лісництві моніторингу рубок догляду. Для цього ведуть спостереження на стаціонарних пробних ділянках (СПД), які закладають в типових лісостанах всіх вікових груп у кожному типі лісу згідно з розробленою методикою. Аналіз матеріалів СПД, інтенсивності рубок догляду, їх методів та способів дає змогу нагромадити великий досвід для удосконалення технологічних прийомів вирощування лісостанів. Моніторинг рубок догляду організується обласними органами лісового господарства з таким розрахунком, щоб в кожному типу лісу, в лісостанах кожної лісоформуючої породи і кожної вікової групи було закладено не менше трьох 4-6-ти секційних СПД. СПД утримують на балансі підприємств як матеріальні цінності вартістю в залежності від витрат праці та матеріалів на їх закладку та періодичне стеження.

З проблеми ефективності доглядових рубань в Україні немає єдиної думки, бо відсутні ґрунтовні узагальнюючі дослідження, немає тривалих спостережень хоч би в лісостанах одного типу лісу. Наша лісівнича наука в сучасних умовах, не має достатніх сил і коштів для вивчення багатьох лісівничих проблем. Тому закладка стаціонарних пробних ділянок і виконання на них спостережень за єдиною методикою вкрай необхідні.

СПД - це постійне дослідне поле лісничого і головного 220


лісничрго держлісгоспу, це - взірець якості рубань і кваліфікації лісоводів, їх навчальний і повчальний об'єкт. Якщо українські лісівники хочуть вивести нашу лісову науку і практику в авангард світової науки про ліс, вони повинні це зробити для розв 'язання багатьох лісівничих проблем, а в першу чергу проблеми підвищення продуктивності лісів.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти