ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Догляд за підростом і сприяння природному поновленню в насадженнях віку рубок догляду

Сприяння природному поновленню цільових деревних порід (бука, ялиці, ялини, дуба, явора, інших) способом догляд за підростом під наметом лісостанів" - активний метод поновлення лісів, формування другого ярусу і підвищення продуктивності та стійкості лісів.

Лісничий зобов'язаний систематично і своєчасно виявляти ділянки простих насаджень з наявним підростом цільових порід під їх наметом та шляхом сприяння природному поновленню забезпечувати якнайшвидше формування другого ярусу складних лісостанів.

Для раціонального господарювання в лісах необхідно чітко розрізняти поняття "підріст" і "природний ярус деревостану". Підріст - молоде покоління деревних рослин під наметом лісу або на зрубах і непокритих лісом ділянках заввишки до 1,5 м, яке не зімкнулося, але здатне сформувати ярус деревостану. Природний ярус деревостану - це молоде покоління деревних рослин, яке зімкнулося або знаходиться в стадії змикання на всій ділянці чи на більший площі біогруп і за своїм станом може бути переведене в покриту лісом площу або визначене як сформований другий ярус насадження (А.И.Швиденко, 1993).

Догляд за підростом під наметом лісостанів як захід сприяння природному поновленню з метою формування другого ярусу полягає у здійсненні:

1) вирубки влітку підліску і другорядних дерев завтовшки до 8 см., які заважають нормальному росту і формуванню підросту цільових дерев (чагарники і дерева вирубують нижче кореневої шийки);

2) оптимального зрідження лісостанів при проведенні рубок
догляду і збереженні підросту з метою поліпшення
лісового середовища для успішного росту і формування
підросту;

3) першочергових поступових і вибіркових рубок головного користування в деревостинах з наявним підростом;

4) інших видів робіт.


У складних лісостанах зі сформованим другим ярусом цільових дерев у останньому планують і проводять відповідні рубки догляду в поточному ревізійному періоді.

7.17. Вибіркові санітарні рубки

Вибіркові санітарні рубання як рубки проміжного користування назначаються у лісостанах з метою упередження розмноження шкідників і хвороб і раціонального використання пошкодженої деревини. Вони спрямовуються на вирубку сухостою, пригнічених і хворих дерев, які є середовищем для розмноження ентомологічних шкідників і грибкових захворювань, які після розмноження переселяються на здорові дерева.

У лісостанах віку рубок догляду вирубка дерев за санітарним станом здійснюється одночасно з доглядом за насадженнями. Як окремий захід вибіркові санітарні рубки призначають тільки в насадженнях, які не потребують рубок догляду. Тобто у випадках появи в них сніголомних, сніговальних, буреломних, вітровальних, усихаючих і сухостійних дерев внаслідок дії стихійних екологічних явищ незабаром після проведення догляду. Вибіркові санітарні рубки в таких випадках можуть призначатись і в стиглих деревостанах, якщо в них не планується головне користування на наступний рік.

Великі об'єми санітарних рубок у насадженнях віку рубок догляду з інших причин - показник незадовільного і несвоєчасного, а також недостатнього за обсягами догляду за насадженнями.

Якщо внаслідок проведення вибіркових санітарних рубок у простих насадженнях є реальна небезпека їх руйнування, призначаються суцільні санітарні рубки у відповідності з існуючими інструктивними вказівками.

Вибіркові санітарні рубки здійснюються згідно з діючими "Санітарними правилами в лісах України".

Заходи догляду за лісом

До заходів догляду за лісом відносяться: вирощування безсучкової деревини; створення ярусу підліску або другого деревного ярусу в чистих хвойних деревостанах суборів і сугрудів; омолоджування або зріджування підліску та Інші, які спрямовані на поліпшення якості і продуктивності насаджень, підвищення їх стійкості, якості стовбурів та дерев.

Вирощування безсучкової деревини можна забезпечити


обрізанням або відпилюванням сучків, а також видаленням або общипуванням бічних бруньок на стовбурах.

Сучки - провідний сортовизначальний чинник більшості сортиментів. Вони негативно позначаються на механічних властивостях деревини. Природне очищення стовбурів дерев від сучків - тривалий процес, який можна прискорити вирощуванням густих зімкнутих деревостанів і введенням до складу насаджень підгонних тіньовитривалих дерев. Але це не завжди гарантує повне опадання мертвих сучків. Тому штучне звільнення стовбурів дерев від сучків - важливий захід догляду за стовбуром, який підвищує цінність і технічні якості деревини. Це сприяє не тільки збільшенню цінних сортиментів, а и приросту, знижує пожежну небезпеку, дає змогу отримати

т-г*-*/-* ТТ\7ТУТТ1 Ю

побічних користувань. Завдяки обрізуванню сучків збіль­шується запас деревини, середній діаметр стовбура; отримують в 2-3 рази довшу безсучкову прикореневу колоду (табл. 18).

Дерева з великими кронами більш збіжисті у порівнянні з помірними. Обрізування живих гілок зменшує фотосинтетичну і дихальну поверхню. Але оскільки нижні гілки не мають значення для росту стовбура, обрізування їх впливає позитивно на приріст дерева. У хвойних обрізують до третини крони. Вилучення у дугласі'ї до 25% крони не впливало на приріст дерев за діаметром і висотою, а до 50% - зменшувало тільки

приріст за діаметром.

Застосовують "сухе обрізування", коли обрізують тільки усохлі гілки, і "зелене обрізування", якщо відпилюють нижні живі гілки з непродуктивним або слабо- продуктивним листям (хвоєю). "Зелене обрізування" найбільш ефективне в лісостанах високих бонітетів.


Найшвидше заростають рани гілок, обрізаних біля самої поверхні стовбура (врівні з поверхнею стовбура). Недбале виконання обрізування живих гілок, після якого залишаються навіть невеличкі "пеньки", або пошкоджується стовбур, різко сповільнює процес заживання ран і може спричинити навіть загнивання дерева

Найліпше заростання зрізів спостерігається після сильного обрізування гілок. Цьому сприяє збільшення доступу світла, тепла, покращення циркуляції повітря і видалення живих нижніх гілок зі слабо продуктивною хвоєю. Обрізування сосни на 1/2 і 2/3 висоти дерева позитивно впливає на його приріст у висоту і за діаметром.

Обрізування проводять, по­чинаючи з моменту відмирання сучків, поєднуючи його з про-

' --—Jj.~ ·" '—~ ~ ҐГ чистками І прорідженнями. Інтенсивне обрізування сучків

викликає появу на стовбурах дерев дуба водяних погонів, тому в чистих дубняках доцільно обрізувати тільки кращі дерева.

Отже, для підвищення якості деревини, що вирощується, в насадженнях (особливо сухих типів лісу) проводять обрізку нижніх усихаючих гілок та суків. Обрізання виконують на кращих деревах майбутнього в рік проведення рубки догляду взимку до початку соковиділення; відбирають рівномірно в межах ділянки 700-1000 деревець (на 1 га) і позначають їх фарбою.

Операцію здійснюють спеціальними інструментами до висоти 5-7 метрів. Зрізи роблять на рівні кори, не допускаючи її пошкодження. Спочатку підрізують гілку знизу на чверть товщини, а потім зрізують зверху. Цей захід догляду за стовбуром періодично (через 5-7 років) повторюють. Зрізують сухі сучки, а також дві-три нижні відмираючі мутовки. Ялиця і ялина відзначаються низькою стійкістю проти грибкових захворювань, тому у них обрізують лише сухі сучки. Для вирощування високоякісних деревостанів ефективним в умовах України є метод П.Г.Кроткевича. Він застосовуэться в соснових


насадженнях. На п'ятому році росту культур у де­рев сосни общипують бокові бруньки і стов­бурці ростуть терміналь­ними бруньками до висо­ти 5-6 метрів (рис.60). Після цього, общипу­вання бокових бруньок припиняють і формують крону. Закінчивши фор­мування крони обрізують прикореневі лутовки. Цей спосіб отримав назву -вирощування безсучкової деревини за методом Кроткевича. Він викори-

м__________________ стовується і в тополевих Рис. 61. Догляд за стовбурами дерев за насадженнях (рис. 61). методом Кроткевича

Догляд за узліссям

Зовнішнє узлісся складає межова 10-метрова периферійна смуга лісового масиву. Зовнішні і внутрішні лісові узлісся мають захисне значення, тому повинні формуватись у процесі рубок догляду закритими, тобто багатоярусними, густими, щільними. Отже, дерева і чагарники, крони яких формують узлісся, вирубувати не дозволяється, за винятком нежиттєздатних, сухих і дуже пошкоджених дерев.

Першими освітленнями та прочистками узлісся зріджують до зімкнутості 0,5 - 0,6, щоб створити деревам умови для розвитку крон і кореневих систем і тим самим -вітростійке, захисне узлісся. Прорідження і прохідні рубки в узліссях виконують слабої інтенсивності, не порушуючи вертикальної зімкнутості намету.

Особливе значення мають вітростійкі узлісся в ялинових лісах, де їх ширина може збільшуватись до 20-30 метрів. Насадження на узліссях формують складної форми, 2-3-х ярусні.

Контрольні запитання та завдання

1. В чому полягають економічні і біологічні основи рубок догляду?

2. Розкрийте екологічні основи рубок догляду.


3. Змалюйте взаємодію компонентів лісостану.

4. В чому полягає завдання і мета рубок догляду?

5. Якою класифікацією рубок догляду користуються в Україні.

6. Як класифікують дерева в лісостані в процесі догляду?

7. Порівняйте методи рубок догляду і особливості їх застосування.

8. Назвіть час початку, проведення і завершення рубок догляду.

9. В чому полягають відмінності понять "інтенсивність зріджування деревостанів та інтенсивність рубки догляду".

10. В яких випадках застосовується інтенсивне зріджування деревостану?

11. Як застосовують способи зріджування насаджень.

12. Які існують технологічні прийоми прочисток і проріджень.

13. Якої черговості дотримуються при призначенні рубок догляду в насадженнях.

14. Які насадження потребують першочергових рубок догляду і чому?

15. Які польові і камеральні роботи необхідно виконати для відведення лісосіки під рубку догляду?

16. В чому полягає технологія рубок догляду і як проводиться облік лісопродукції.

17. Як здійснюється контроль за якістю відведення лісосіки під рубку догляду?

18. Розкрийте методику контролю за якістю проведення рубки догляду.

19. Яка ефективність рубок догляду в Україні?

20. Як організовується і здійснюється моніторинг рубок догляду?

21. Чому необхідно проводити санітарні рубки?

22. Які застосовуються заходи догляду за лісом і деревними стовбурами?

23. В чому заключається метод П.Г.Кроткевича.

24. Яка мета догляду за узліссями та його метод.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти