ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Формування ялицевих лісостанів

Ялиця - один з найцінніших лісових едифікаторів у Карпатах і Прикарпатті, одна з важливих деревних порід в Україні. Економічне значення ялиці визначається широким використанням її деревини в будівельній індустрії, авіа-, вагоно-, кораблебудуванні, хімічній, паперовій та меблевій промисловості. Екологічне її значення полягає в тому, що вона є ґрунтозахисною і грунтозбагачуючою деревною породою, а ценопопуляціі ялиці в лісостанах утворюють надзвичайно сприятливе середовище для інтенсивного росту інших головних порід, природного очищення дерев від нижніх гілляк і утворення повнодеревних високоякісних стовбурів.

( Гірські буково-ялицеві, ялицеві, ялицево-ялинові та ялиново-ялицеві ліси Карпат виконують величезну кліматотвірну, ґрунтозахисну, водорегулюючу, водоохоронну і меліоративну роль. Висока вітростійкість ялиці дає змогу використовувати цю аборигенну породу як вітростійку основу у вразливих до вітровалів ялинниках. Соціальне значення ялиці підвищується її лікувальною цінністю: ялицева олія із хвої -сировина для виготовлення медицинської камфори, а терпентин із кори ялиці - ефективний лікувальний препарат. Крім того, із хвої виробляють хвойне вітамінне борошно, а верхівки дерев -чудові пахучі новорічні і різдвяні ялинки. Можливість різноманітного використання ялиці в народному господарстві вимагає особливо бережливого ставлення до її ресурсів, охорони і відновлення ялицевих лісів. Вони унікальні за своїм різнобічним значенням, тому завдання людини, яка користується ними сьогодні -зберегти, відновити і розширити їх

ареал.

Організація і методи рубок догляду в ялицевих лісах, пояс і типи яких природно формуються в Прикарпатті, Карпатах і Закарпатті, базуються на загальних підвалинах, викладених у попередній главі.

Рубки догляду в яличниках - це масова селекція кращих форм ялиці за швидкістю росту, якістю деревини, морозостійкістю. В процесі всіх видів рубок догляду в ялицевих деревостанах вирубують, В першу чергу, найменш цінні, пошкоджені хворобами, шкідниками і людиною дерева, повільнорсотучі, з поганою формою стовбура і крони; форми, що рано розвиваються як найменш стійкі проти приморозків. Дри проведенні всіх видів рубок догляду деревця ялиці, які не заважають нормальному росту кращих дерев, не вирубують, якщо їх маса не знаходить господарського використання.

Режим рубок догляду в насадженнях ялиці визначається її основними біологічними і екологічними властивостями:


- негативними- повільним ростом в умовах затінення; нестійкістю до приморозків у перші роки життя (особливо за межами її фітоценотичного ареалу); сніголамкістю; чутливістю до механічних пошкоджень стовбура;

вкрай повільним перегниванням і відпаданням сучків в насадженнях, які зріджені змолоду;

- позитивними- тіневитривалістю, вітростійкістю, відзивністю збільшенням приросту після вирубки затінюючого намету, стійкістю підросту проти заморозків у зімкнутому стані і заввишки не менше 0.5 м, різновіковістю. Підріст ялиці під материнським наметом і під пологом порід-піонерів росте дуже повільно і в 20-25 років може досягати 0,5-2,0 м заввишки, і 2-3 см в діаметрі, тому, призначаючи той чи інший вид рубки догляду, керуються господарським віком" деревостану .

Передчасне або сильне зрідження молодняків ялиці (це стосується також сосняків і ялинників) спричиняє зменшення їх приросту у зв'язку з гальмуванням процесів прискорення росту, диференціації дерев у деревостанах, очищення стовбурів від сучків тощо. Тому освітлення і прочистки проводить за верховим методом, вирубуючи тільки м'яколистяні, які переганяють ялицю в рості по висоті, затінюють і пригнічують молодняк ялиці (ялини, бука, сосни).

Ось приклад, на фото біогрупа зімкнутого підросту ялиці на вирубці через 3 роки після поступової насіннєво-лісосічної

17 „„ „ . „

Про господарський вік дерева, лісостану мова може йти в тому випадку, коли на пеньках виявляють так зване "серце", тобто кружало дуже вузьких кілець. "Господарський вік" пов'язаний з відхиленням стану лісового середовища від норми, від вимогливості до нього даного рослинного виду, що призводить до порушення росту його особин, обумовленого пригніченням дерева в молодому віці. Як відзначив Н.В.Третьяков (1930), Мартін у 1836 р, а потім Лорей у 1882 р. вважали за необхідне відрізняти справжній вік деревостану від "господарського".

За Лорєєм, для визначення господарського віку належить на торці пенька дерева відмежувати "серце" і: 1) підрахувати число річних кілець, які ε між межею "серця" і корою (це число річних кілець відповідає числу років "нормального" росту дерева після періоду його пригнічення); 2) до цього числа необхідно додати ще деяку кількість років, яка необхідна дереву, щоб воно могло досягти діаметра "серця" в умовах нормального росту. Отже, "господарський вік" ялиці визначається як сума двох доданків: числа років нормального росту дерева після періоду пригнічення і того числа років, яке приблизно було б необхідне деревцю, щоб досягти діаметра, відповідного діаметру "серця" в умовах нормального росту. Лорей запропонував таблицю для визначення цього другого доданку для ялиці:

Діаметр                                                                      
          1 5     ? "і   ЗО                      
см                                                                      
Число         1?                 7.0     77.   77   ?3    
                                                                       

Таблиця відповідає умовам Німеччини, і, тому вимагає перевірки при користуванні нею в Україні. Користування "господарським віком необхідно і в букових лісах".


рубки. Як бачимо, осика уже "вирвались" вверх (рис.67). У такому

молодняку належить провестимП,еР^и'т°™™е °С0ВуН5чи

^^νΉ^'ά^'^^6'"""·

F 737


приріст у висоту і очищення деревець від сучків, поступове
природне зрідження молодняка. !
Звільнений від пригнічення зімкнутий у біогрупах
підріст ялиці через один-два роки починає швидко приростати і
поточний приріст дерев у висоту через 8-10 років сягає 80-100
см і більше, залежно від типу лісу. Ця особливість враховується
в процесі відбору дерев, бо навіть, особини з парасольковидною
кроною можуть виявитися згодом кращими деревами в
лісостані.

Ялиця в порівнянні з бруком, дубом, ялиною в більшості типів карпатських лісів - більш щвидкоростуча порода, а повільний приріст у молодому віці - це наслідок пригнічення її підросту наметом інших дерев. Екологічні особливості ялиці вказують на необхідність розпочинати догляд за насадженням рано і повторювати його регулярно з метою якнайшвидшого формування лісостану з економічно вигідним складом.

У складі яличників часто зустрічається домішка таких цінних дерев як дуб, явір, бук, ільм гірський, вільха чорна а також екзотів - модрини, сосни, дугласії та інших порід. При проведенні рубок догляду домішку високоякісних насіннєвих дерев цих видів необхідно

зберігати, що покращує середовище росту ялиці, якість яличника, забезпечує успішне поновлення ялиці і сприяє формуванню складних лісостанів.

Приріст деревостанів ялиці залежить від оптимального числа дерев на 1 га та їх якості, що регулюється рубками догляду залежно від віку і типу лісу і визначається відстанню між кращими деревами.

Для отримання деревини найвищої якості рубки догляду в яличниках до періоду кульмінації приросту ялиці у висоту належить проводити з інтенсивністю, яка не призводить до порушення зімкнутості намету. При проведенні прочисток і проріджень намагаються створити умови для збільшення приросту кращих дерев у висоту. Після кульмінації приросту дерев ялиці за висотою завдання полягає в формуванні другого ярусу з ялиці та інших тіньовитривалих порід, тому збільшують інтенсивність зрідження першого (верхнього) ярусу з метою забезпечення найбільшого приросту у товщину. Рубки догляду сильної інтенсивності в яличниках проводять тільки частим к повторенням, а не одноразовим Інтенсивним зрідженням доревотану.

Ступінь зрідження насаджень ялиці з несформованими складом і формою може змінюватись від слабкої до дуже сильної, в залежності від висоти дерев ялиці, типу лісу, складу, форми, бонітету, густоти і стану деревостанів. В змішаних


насадженнях рубки догляду в молодняках проводяться при будь-якій зімкнутості намету. В деревостанах з куртинним розміщенням дерев, де загальна зімкнутість ще не настала і де на галявинах і волоках та інших місцях створені часткові лісові культури, одночасно з лісокультурним доглядом за посадженими деревцями виконують і рубку догляду в природних куртинах молодого покоління. Такий підхід сприяє збереженню домішки цільових порід, покращанню росту штучного і природного компонентів майбутнього деревостану, прискоренню його зімкнення. Освітлення і прочистки в загущених деревостанах повторюють часто, виконуючи їх навесні до початку вегетації.

У всіх випадках формування молодиків ялиці намагаються зменшити період пригніченого росту дерев, бо тривалий період пригнічення ялиці зволікає з настанням максимального приросту дерев у висоту і зменшує його об'їм. Інтенсивні рубка догляду в молодняках сприяють підвищенню класу бонітету лісостану. Змінюючи рубками догляду об'єм екологічного простору кращих дерев лісостану, лісовод збільшує або зменшує просторовий коефіцієнт росту .

У всіх високоповнотних лісостанах ялиця добре очищається від сучків, завдяки чому формуються гладенькі колоновидні стовбури (рис. 68). Оскільки ялиця росте у висоту тільки в першій половині вегетації, догляд важливо завершувати до початку вегетаційного періоду.

Метод рубок догляду в яличниках, звичайно, низовий. У різновікових деревостанах з часткою крислатих дерев ялиці, під наметом яких ростуть високоякісні деревця ялиці, які в майбутньому можуть бути кращими — застосовують верховий, комбінований методи. Інтенсивність рубок догляду залежить від продуктивності лісостанів, їх складу і форми, типу лісу.

При проведенні освітлень у простих яличниках головним завданням є формування їх окладу і зменшення періоду пригніченого росту ялиці. В складних лісостанах забезпечується максимально можливе освітлення ярусу ялиці та інших цільових порід за рахунок вирубки підліску і дерев з нижньої частини верхнього намету. Освітлення проводять після останнього прийому головної поступової рубки. При цьому пошкоджені деревця ялиці при першому освітленні не вирубують, оскільки вони можуть вижити, утворити верхівкові пагони, сприяти формуванню зімкнутого молодняку. Всю


пошкоджену частку листяних дерев "садять на пеньок , щоб отримати вегетативне поновлення і підвищити густоту насадження. Повторність освітлень може змінюватися від 2 до 4 років, а інтенсивність зрідження - від 10 до 75 відсотків.

Інтенсивність зрідження у вологих едатопах завжди мінімальна, і лісостани берези, осики, вільхи, інших порід, під наметом яких утворюється ярус молодняку ялиці, або її підросту, придатні для формування окладних двоярусних насаджень, тому в процесі лісоустрою повинні виділятись в особливе комплексне складне господарство".

Вирощування лісостанів дуба

В Україні поширені лісостани дуба звичайного, зустрі­чаються насадження дуба скельного і дуба червоного. Більшість їх — штучного походження. До змикання, деревця дуба часто кущаться, а ті, що ростуть під наметом, швидко перетворюються у сторчки. Після сильного зрідження густого деревостану дуба, на стовбурах виникають "водяні пагони", або "вовчки".


Дуб світловибагливий. Протягом перших десяти років росте повільно, а після розвитку підгону і появи бокового затінення, приріст дерев прискорюється. Деревця не витримують затінення верхівкових бруньок. Цю особливість дуба лісівники підмітили у виразі: "дуб любить рости в "шубі", але з відкритою головою". Чутливий до пізніх весняних і ранніх осінніх заморозків. Помірно вибагливий до родючості грунту, але найкраще росте у вологих дібровах. З перших же років молоді насіннєві дубочки розвивають глибоку стрижневу кореневу систему. В природі формуються здебільшого змішані лісостани, до складу яких входять клени, липа, ясен, граб, черешня тощо, які конкурують з дубом за умови середовища. Всі згадані вище властивості й особливості дуба позначаються на його конкурентоздатності і впливають на режим доглядових

рубань.

Оскільки в мішаних, особливо складних лісостанах, дуб потерпає від верхівкового затінення, існує постійна загроза пригнічення його швидкоростучими супутниками. Тому, виникає необхідність раннього і регулярного догляду за дубом. Схильність дуба після раптового І сильного зрідження лісостанів суховершинити й утворювати на стовбурах водяні пагони, позначається на прирості дерев і якості деревини, вимагає вчасного формування ярусу підгону для бічного затінення його стовбурів. В Україні найкращим підгоном ("шубою") для дуба є граб, липа серцелиста, явір, клен гостролистий, бук, ялиця, а в першому десятилітті — бузина чорна, свидина, гордовина, берека. Підгінні породи з повним правом можна назвати "вихователями" дуба. "Шуба" має бути рівномірною навколо кращих дерев, оскільки дубу властиве чітко виражене явище геліотропізму, яке зовні проявляється в утворенні однобічних крон, викривлених стовбурів,

ексцентриситету.

Насіннєвим деревам дуба властива глибоко розвинута коренева система, пластичний стовбур і могутня розвинена крона, що сприяє їх нормальному росту в умовах оптимальної площі живлення, яку підтримують своєчасними рубками догляду.

Дуб вітростійкий, тому його насадженням немає загрожують вітровали. Під наметом дубняків у більшості типів лісу завжди є достатня кількість підросту дуба, що дає можливість забезпечити відновлення цінних дубових насіннєвих лісостанів. Проте в сугрудах і грудах після вирубки дерево станів на зрубах першого року з'являється густа поросль і самосів осики, граба, клена, берези, липи, горішника, які випереджають підріст дуба в рості за висотою, швидко


змикаються і нещадно пригнічують його, що спричиняє масову загибель. Таке явище особливо виражене у свіжих і вологих букових, грабових, кленово-липових і заплавних дібровах і судібровах, де дуб відстає в рості від згаданих видів уже на другий-третій рік у три-п'ять разів. На п'ятий-шостий рік підріст дуба перетворюється у сторчки, виживаючи тільки біля пеньків і в місцях, де відбулося його змикання ще під наметом материнського деревостану. Щоб зберегти підріст і забезпечити його перетворення у складі молодняків, вдаються до невідкладних Інтенсивних освітлень уже на другий-третій рік після суцільнолісосічного рубання.

Максимальна порослева здатність у дуба зберігається до 80 років, тобто до віку стиглості. Вегетативні пагони від пеньків у перші 20-25 років ростуть значно швидше насіннєвого підросту, а тому пригнічують його. Пагони від пеньків утворюють куртини порослі, в яких, якщо не проводити своєчасних доглядових рубань, формуються шаблеподібні стовбури зі стягоподібною кроною. Це різко понижує технічні якості ексцентричної деревини. Для підвищення продуктивності таких деревостанів застосовують регулярні, інтенсивні рубки догляду. Таке ж явище спостерігається в штучних насадженнях, створених посівом жолудів в площадки 1x1; 2x2 метра та інших розмірів. Без своєчасного догляду і зрідження дубчаків на таких площадках (аж до стадії, коли залишається одне дерево), високопродуктивного лісостану не виростає. Такі куртини дуба необхідно зріджувати, починаючи з віку освітлень.

Деревостани дуба значно поширені не тільки в дібровах і судібровах, де вони тяжіють до корінних, але й у бучинах і субучинах, яличинах і суяличинах а також у складних дубових суборах (С). Крім того, похідні низькопродуктивні дубняки виникають і в дубових суборах (В) не тільки на піщаних і супіщаних аренах, айв степових умовах на глинистих ґрунтах. Стан таких насаджень, інтенсивність, повторність і технологія доглядових рубань різноманітні. Щоб вибрати правильний, відповідний типу лісу напрямок доглядових рубань, ще до початку їх проведення визначають типологічні координати і бажаний склад кожного дерево стану в майбутньому, у віці стиглості.

Враховуючи сучасний стан дубових лісів, дуже важливо у сугрудах і грудах забезпечити переформування порослевих насаджень дуба у насіннєві, а у суборах віддати перевагу іншим цільовим породам (сосні, модрині), які тут досягнуть вищої продуктивності.


Освітлення і прочистки є вирішальними заходами цирощування високоякісних і високопродуктивних дубняків, без яких це здійснити неможливо. Призначення дерев і чагарників в рубку в процесі проведення освітлення і прочисток у молодняках залежить від біологічних і екологічних нластивостей дуба, типу лісу, складу деревостанів, їх походження і цільового призначення, а також ролі у біосфері. Так, у степових районах України, на засолених вапнякових і жорствових ґрунтах можливе формування лиш простих чистих насаджень дуба, часто вегетативного походження, в яких застосовують тільки низовий метод рубання.

У дубняках сухих дібров освітлення починають у 7-10 років, проводять їх зі слабкою інтенсивністю. При цьому намагаються зберегти домішку липи, кленів татарського і польового, береста тощо. Прочистки такої ж слабкої інтенсивності за низовим методом проводять через 5 років. У загальному комплексі всіх видів рубок догляду в насадженнях дуба особлива увага приділяється освітленням і прочисткам, завдяки яким дуб поступово переводиться у верхній ярус і його частка в складі деревостану починає переважати.

Таксатори відносять насадження до дубових, якщо в їх складі частка дуба займає 25-30 %, тобто 3 одиниці. Але, в природі часто можна побачити молодняки, зокрема граба, в яких дуб займає 1 -2 одиниці. Практика показала, що такі насадження, при більш-менш рівномірному розміщенні дуба по площі, можливо переформувати оглядовими рубаннями у дубові, якщо починати з перших рубок догляду, і застосовувати помірну, сильну і навіть дуже сильну інтенсивність зрідження, особливо при проведенні освітлень, а також часту повторність

рубань.

Інтенсивність доглядових рубань у молодняках дуба природного і штучного походження визначається кількістю, станом, ступенем і тривалістю його пригнічення іншими деревами. Освітлення доречно проводити у травні-червні, після періоду весняних заморозків і до гніздування птахів. Вирубують усі дерева, які затінюють ділові стовбури насіннєвого дуба зверху. Найкращі результати спостерігаються після суцільних освітлень на всій площі лісосіки. Найбільш ефективними методами прорідження і прохідних рубань у мішаних насадженнях свіжих і вологих дібров і судібров є верховий і комбінований помірної інтенсивності.


Вирощування бучинників

Букові ліси сформувались у минулому в гірській та передгірній частині Карпат із бука лісового, явора, граба, дуба звичайного та скельного а також в Криму із бука східного. Бучинники Карпатського регіону з домішкою ялиці білої, явора, дуба, ясена, клена гостролистого а також граба, черешні відзначаються високою продуктивністю і якістю. Вони формуються у вологих, рідко свіжих і сирих бучинах і субучинах, а також у яличинах і суяличинах, дібровах і судібровах, дуже рідко у смеречинах і сусмеречинах. Згадана домішка інших супутніх і підгінних видів виконує не тільки екологічну роль у згаданих лісостанах, а й підвищує їх продуктивність, особливо при формуванні складних насаджень. Тому одним із завдань доглядових рубань у бучинниках є вирощування складних мішаних насаджень.

На режим рубок догляду впливають такі біоекологічні властивості бука: тіньовитривалість, відносна вітростійкість, чутливість до заморозків і осоння. Освітлення в дубово-букових деревостанах призначають на другий-третій рік після головного рубання. Вирубують домішку берези, осики, граба, які переганяють дуб і бук в рості по висоті, всі низькоякісні і

порослеві дерева бука і дуба, підтримуючи молодняки високо-повнотними і середньоповнотни-ми. Залежно від їх стану до рубання в перегущених біогрупах видаляють також частину деревець насіннєвого бука, що відстають в рості. В насадженнях зберігають всю домішку бєреки, ділові деревця черешні, явора.

Інтенсивність освітлень приймається від слабкої до помірної, а в насадженнях, де бук та інші цільові дерева пригнічені ярусом осики, берези, вона може бути сильною і дуже сильною. Зімкнутість молодняку бука після рубання не повинна бути нижчою 0,7, а повторність рубання — 2-4 роки. В процесі про чисток починають догляд за кращими деревами бука і дуба, їх відбір. При цьому зімкнутість підтри­мують на рівні 0,7 і повторюють


догляд через 2-4 роки. Час повторення рубання визначається лісничим одночасно з його проведенням.

У загущених молодняках, де освітлення не проводились, прочистки призначають слабкої і помірної інтенсивності з повторністю через 2-3 роки. При проведенні останніх про чисток і проріджень домагаються формування підгонного ярусу { насіннєвого підросту і "шуби навколо кращих дерев майбутнього дуба і бука першого ярусу. Найбільш оптимальною є помірна інтенсивність проріджування, коли зімкнутість після рубання не понижується за 0,8.

При проведенні прохідних рубань зімкнутість підтримують на рівні 0,8 і вище (рис.69).

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти