ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Обмежувальні нормативи використання ресурсів і техногенного навантаження.

• Прогресивні ставки рентних платежів за використання природних ресурсів.

• Прогресивні тарифи за понаднормове споживання палива та електроенергії.

• Екологічні нормативи та санкції.

• Штрафи за порушення норм санітарної, трудової, технічної та пожежної безпеки.


 


2. Іншою причиною підвищення цін при збільшенні випуску є введення додаткових витрат у ціни. Внаслідок конкуренції, державного регулювання та інерційності цін у короткостроковому періоді далеко не всі додаткові витрати вводяться в ціни одразу. Тому більшість факторів жорсткості цін є одночасно факторами нечутливості цін сукупної пропозиції до середніх ви­трат при збільшенні випуску протягом короткострокового періоду. Жорсткість цін зменшує чутливість їх до випуску і робить короткострокову криву су­купної пропозиції SRAS похилішою.

Механізми впливу більшості факторів зростання середніх витрат при збільшенні випуску, наведені в таблиці 4.2, добре знайомі і не потребують особливих коментарів. Детальніше розглянемо лише вплив непрямих податків на підприєм­ства.

Податки та обов'язкові пла­тежі, які нараховуються на додану вартість, фонд заробітної плати або вартість реалізованої продукції, є обов'язковими додатковими витра­тами фірм, які закладаються ними в ціни і підвищують рівень цін сукупної пропозиції при кожному можливому обсягу ВВП. Оскільки непрямі податки й платежі змі-


нюються залежно від номінально­го доходу, їхнє впровадження не лише пересуває криву сукупної пропозиції ліворуч (див. "Нецінові фактори сукупної пропозиції"), але й змінює кут нахилу короткостро­кової кривої SRAS: крива SRAS^ на мал. 4.5 є кривою SRAS із нара­хованим податком на додану вар­тість TAV у ціні Р. Прогресивні та пропорційні ставки непрямих по­датків підсилюють чутливість цін до збільшення випуску і роблять криву сукупної пропозиції кру­тішою (крива SRAS2 на мал. 4.5). Чим вищі ставки непрямих по­датків, тим ближча крива сукупної пропозиції до класичної вертикаль­ної лінії.

Ставка непрямого податку за доходом відіграє роль коефіцієнта, що підсилює чутливість цін короткострокової сукупної пропозиції до випуску, обумовлену впливом інших факторів. Непрямі податки змінюють нахил ко­роткострокової кривої сукупної пропозиції тільки в тому випадку, коли ос­тання має позитивний нахил. Якщо ж ціни в короткостроковому періоді абсолютно гнучкі або, навпаки, абсолютно жорсткі, то непрямі податки не

змінюють нахил кривої сукупної пропозиції (мал. 4.6).

2.2.3. Нецінові фактори сукупної про­позиції

Неціновими факторами нази­ваються причини підвищення або зниження рівня середніх витрат виробництва, не пов'язані із змі­ною обсягів випуску. Основні не-цінові фактори наведені в таблиці 4.3.

Вплив нецінових факторів на сукупну пропозицію залежить від того, до якого типу змінних —ре­альних чи номінальних — вони належать.

Реальні змінні одночасно .впли­вають як на величину потенційно-


Таблиця 4.3- Вплив нецінових факторів на криву сукупної пропозиції.



 


 


го випуску, так і на короткострокову криву сукупної пропозиції SRAS, пе­ресуваючи її ліворуч або праворуч (мал.4.7) разом з довгостроковою кри­вою сукупної пропозиції LRAS. Нецінові фактори, що є реальними змінни­ми, представлені в таблиці 4.3 стрілками, які означають зсув відповідної кривої сукупної пропозиції ліворуч "<—" або праворуч "—>", як на мал. 4.7. Реальні змінні, які чинять на сукупну пропозицію короткочасний вплив, практично не впливають на обсяг довгострокової сукупної пропозиції.

Номінальні змінні впливають лише на короткострокову криву сукупної пропозиції SRAS, пересуваючи її догори "Т" або донизу "і", як на мал. 4.8, а обсяг потенційного випуску і довгострокова крива LRAS залишаються при цьому незмінними. При зростанні рівня середніх витрат, обумовлених впли­вом номінальних нецінових факторів (наприклад, зміною рівня цін, заробітної плати або інфляційних очікувань), рівень цін виробництва при кожному можливому обсягу випуску підвищується, і короткострокова крива сукуп­ної пропозиції SRAS0 на мал. 4.8 пересувається вгору на величину зростан­ня середніх витрат (SRAS^. Зни­ження середніх витрат під впливом нецінових факторів знижує рівень цін виробництва для кожного мож­ливого обсягу випуску. Відповідно, короткострокова крива сукупної пропозиції SRASg пересувається вниз на величину зниження рівня середніх витрат (SRAS2).

Втім, номінальні змінні не впливають на обсяг потенційного випуску лише на досконалих рин­ках, де виконуються умови класи­чної дихотомії і принаймні в довго­строковому періоді ціни та за­робітна плата є абсолютно гнуч­кими не лише в бік підвищення, але і в напрямку зниження. На-


справді ціни та заробітна плата виявляють значну негнучкість до зниження в довгостроковому періоді. Тому при відсутності цілеспрямованої політики доходів, що кориґує негнучкість номінальних змінних, зміни "витратних" номінальних величин, які відзначаються довгостроковою стабільністю (наприклад, ставки податків на підприємства), можуть вести до скорочення або до збільшення потенційного випуску: разом пересувати криві LRAS та SRAS ліворуч " <—*" або праворуч "*—> ", впливаючи як реальні змінні.

В групі інституційних чинників додаткових витрат виробництва слід звернути увагу на видатки підприємницької діяльності - типові в конкретних умовах даного суспільства трансакційні та чисті видатки здійснення підпри­ємницької діяльності. Обов'язкові амортизаційні відрахування і податки на підприємства є, власне кажучи, офіційною складовою суспільних видатків бізнесу при здійсненні угод. Спільна риса зазначених факторів така, що вони є обов'язковими загальними додатковими витратами підприємств, які здебільшого закладають у ціни. Відмінність полягає в тому, що аморти­заційні та податкові фактори додаткових витрат меншою мірою скорочують довгостроковий обсяг потенційного випуску, ніж набагато менші за розмірами інші трансакційні та чисті видатки бізнесу, особливо тіньового характеру. Значні видатки "входу і виходу" (витрати часу і коштів на одержання дозволу, реєстрацію, ліцензування діяльності, придбання документації, відкриття банківського рахунку, оренду приміщення, звільнення співробітників при ліквідації фірми тощо) зменшують масштаби приватної підприємницької діяльності, особливо в сфері дрібного бізнесу. Високі трансакційні та чисті видатки бізнесу, пов'язані з бюрократичними перешкодами, втраченими ви­годами та прямими збитками від втручання органів влади, з правовою нестабільністю, роблять бізнес важкою і дорогою справою. В умовах відкритої економіки платою за високі витрати на ведення бізнесу стає відсутність іноземних інвестицій, втеча капіталу, вивіз ресурсів, іміграція найіні-ціативнішого та кваліфікованого населення.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти