ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Механізми скорочення зовнішньої заборгованості в умовах боргової кризи

Боргова криза — це криза зовнішньої заборгованості, яка проявляється в неспроможності країни-боржника обслуговувати зовнішню заборгованість у повному обсязі, зокрема здійснювати виплати з обслуговування накопиченої суми боргу відповідно до початкових угод. Неплатоспроможність країн-боржників спричиняє падіння платоспроможності фінансових інститутів країн-кредиторів. Вихід з боргової кризи передбачає стабілізацію розмірів та зміну структури заборгованості, відстрочку сплати боргу або перегляд інших умов його повернення.

Традиційним методом зменшення боргу є його реструктуризація. При реструктуризації боргу умови його обслуговування (процент, сума, строки сплати) переглядаються.

Найпоширенішою є реструктуризація офіційного боргу, яка відбувається в рамках "Паризького клубу". Найбіднішим країнам-боржникам з метою полегшення боргового тягаря пропонується вибір одного з варіантів допомоги з боку урядів-кредиторів, які є членами "Паризького клубу". Офіційні кредитори надають такі види допомоги: часткове анулювання боргу; по­дальше продовження термінів дії боргових зобов'язань; зниження відсотків за обслуговування боргу.

Зараз загальноприйнятим методом скорочення зовнішнього боргу є конверсія боргу (борговий своп), яка може набирати таких форм:


Викуп боргу — надання країні-боржникові можливості викупити власні боргові зобов'язання на вторинному ринку боргів. Викуп боргів здійсню­ється за грошові кошти зі знижкою з їх номінальної ціни.

Капіталізація боргу, тобто обмін зовнішнього боргу на власність (акціонерний капітал) зі знижкою. Капіталізація боргу передбачає на­дання іноземним банкам можливості обмінювати боргові зобов'язання даної країни на акції її промислових, торговельних та ін. корпорацій. Іноземні небанківські організації отримують можливість купувати ці бор­гові зобов'язання на вторинному ринку цінних паперів зі знижкою для фінансування прямих інвестицій чи купівлі вітчизняних фінансових ак­тивів.

Конверсія "борг-борг", тобто заміна існуючих боргових зобов'язань новими борговими зобов'язаннями. У даному випадку змінюються умови боргових зобов'язань: відсоток доходу за новими цінними паперами може бути нижчим, ніж за старими, при збереженні номінальної вартості об­лігацій; номінальна вартість нових зобов'язань може бути встановлена з дисконтом до номіналу старих боргових зобов'язань; може змінитися валюта боргу і т.ін.

Капіталізація боргу і заміна існуючих боргових зобов'язань новими є інструментами оптимізації структури зовнішньої заборгованості держави. Викуп боргу країною-боржником означає остаточне погашення її зобов'язань перед кредиторами. Втім, зазначені методи зменшення боргового тягара мають певні недоліки, що пов'язані насамперед зі скороченням валютних резервів країни-боржника та з інфляційним тиском конверсійних операцій.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Бюджетно-податкова політика Інфляційний податок

Державний сектор Дискреційна фіскальна політика

Бюджетний дефіцит Збалансований річний бюджет
Бюджетний надлишок (позитивне сальдо) Структурний дефіцит

Автоматичний ("вбудований") стабілі- Фактичний дефіцит

Затор Циклічний дефіцит

Ефект витіснення Державний борг

Державні видатки Зовнішній борг

Державні закупки Боргова криза

Державні заощадження Монетизація дефіциту

Трансфертні платежі Сеньйораж

Субсидія Квазіфіскальний дефіцит

Внутрішній лаг Борговий своп
Податок

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Питання для обговорення

і. Опишіть категорії державних видатків і способи їх фінансування. Як збільшення держав­них видатків, що фінансується за рахунок підвищення податків, буде впливати па інве­стиції приватного сектора?


2. Державний бюджет об'єднує державні закупки товарів та послуг і трансфертні платежі в загальну категорію державних видатків. Чому при виборі інструментів фіскальної політики необхідно розрізняти державні закупки і трансферти?

3. Поясніть, чому курс па постійну збалансованість державного бюджету є надто жорсткою вимогою щодо фіскальної політики? Які проблеми виникають при спрямованості фіскальної політики на щорічну збалансованість бюджету?

4. Назвіть основні концепції бюджетного дефіциту.

5. Яким чином може зростати державний борг? Чому державний борг є тягарем для еко­номіки? Які основні напрями впливу державного боргу па економіку Вам відомі?

6. Поясніть, чому уряд намагається фінансувати державні видатки повністю за рахунок податків, хоча існує можливість з цією метою позичати кошти у населення? Які існують методи фінансування бюджетного дефіциту? Що таке монетизація дефіциту?

7. Чому виникає такс явище, як квазіфіскальпі витрати і квазіфіскальиий дефіцит? Яким чином квазіфіскальна діяльність держави впливає на оцінку бюджстно-податкової по­літики?

8. Розкажіть про методи скорочення зовнішньої заборгованості. Якому з методів Ви віддали б прсвагу і чому саме?

Питання множинного вибору

9. Все вказане може розглядатися як автоматичний стабілізатор, за винятком:

а) подоходного податку;

б) інвестиційного податкового кредиту;

в) корпоративного податку;

г) податку па продаж. Поясніть свою відповідь.

10. Припустімо, що державний борг на початку поточного року становив 1000 гри., а
номінальний бюджетний дефіцит, створений протягом цього року, — 200 гри. Рівень
інфляції в країні складає 5%. Тоді операційний дефіцит становитиме:
а) 50; б) 100; в) 150; г) 200.

11. Проведення стимулювальної фіскальної політики потребує:

а) збільшення державних видатків, збільшення податків або одночасного застосування цих заходів;

б) зниження державних видатків та скорочення податків;

в) скорочення державних видатків і підвищення податкових ставок;

г) збільшення державних видатків, скорочення податків або одночасного застосування цих заходів.

12. Уряд може погіршити ситуацію з інфляцією в тому випадку, коли буде:

а) підвищувати податки;

б) збільшувати державні витрати і фінансувати бюджетний дефіцит за рахунок позик на внутрішньому відкритому ринку;

в) продавати центральному банкові державні цінні папери з мстою фінансування влас­них витрат;

г) використовувати зовнішні позики для фінансування бюджетного дефіциту.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Аллеи М. Управление государственной задолженностью // Налогово-бюджетная политика в странах с экономикой переходного периода / Под ред. В. Танзи. — Вашингтон: МВФ, 1993.

2. Долан Э.Дж. Макроэкономика. — СПб.: СПб-оркестр: Литера плюс, 1994. — Гл. 7. (Пер. с

англ.) Ъ. Допет Э., Кемпбелл К., Кемпбелл Р. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика.

— Гл. 18.


4. Инструменты и вопросы экономической политики. — Вашингтон: МВФ. — Институт МВФ, 1992. - Гл. VI.

5. Макконнелп К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. — М.: Дело, 1992. — Т. 1. — Гл. 8, 14, 20. (Пер. с англ.)

6. Мепкыо Н.Г. Макроэкономика. — М.: Изд-во МГУ, 1994. — Гл.9, 16. (Пер с англ.)

7. Фишер С., Дорпбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. — М.: Дело, 1993. — Гл. 28, 39. (Пер. с англ.)

8. Операции Всемирного банка в области структурной и секторальной перестройки: Второй общий обзор OED. —Департамент по оценке операций. — Макроэкономическая политика.

— Вашингтон, 1992.

9. Dornbusch R., Fischer S. Macroeconomics / 4th ed. — McGraw-Hill, 1989. — Chap. 19.

10. Analytical Issues in Debt. / Edited by Jacob A.Frenkel, Michael P.Dooley, and Peter Wickham.

— Washington: IMF, 1989.


Тема 7

ГРОШІ, БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ТА ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА

ОСНОВНІ ПИТАННЯ

Гроші.

Види та функції грошей.

Грошові агрегати.

Пропозиція грошей.

Мультиплікативне розширення депозитів.

Модель пропозиції грошей.

Попит на гроші: ефекти доходів, цін та процентних ставок.

Трансакційний попит на гроші.

Попит на гроші як на актив.

Сукупний попит на гроші.

Рівновага на грошовому ринку.

Грошово-кредитна політика.

Цілі та види грошово-кредитної політики.

Інструменти грошово-кредитної політики.

Передатний механізм грошово-кредитної політики.

Гроші

Види та функції грошей

Сучасна економіка є грошовою економікою, оскільки майже всі еко­номічні операції проводяться з участю грошей як засобу обміну. Викори­стання грошей відокремлює акт купівлі товару від акту продажу і таким чином спрощує обмін, знижує витрати обігу товарів.

У сучасній теорії гроші визначаються з функціональної точки зору.

Грошима називається:

загальновизнаний засіб платежу, який без будь-яких обмежень прий­мається в обмін на товари та послуги, а також при сплаті боргових зобов'язань;

• сукупність фінансових активів, які використовуються для проведення

розрахунків при здійсненні різноманітних операцій.

Сучасні платіжні засоби випускаються центральним (емісійним) та ко­мерційними (депозитними) банками і представлені двома видами грошей: символічними та кредитними.

Символічні, або декретні гроші засоби обміну, що являють собою певні форми боргових зобов'язань держави і не мають власної невід'ємної


цінності (готівкові гроші). Вартість таких грошей перевищує витрати на їхнє виробництво та цінність при альтернативному використанні (наприклад, як товару) і визначається їхньою здатністю обмінюватися на товари та по­слуги як зараз, так і в майбутньому. Монопольне право емісії готівкових грошей законодавче закріплене за державою (центральним банком), тому символічні гроші є державними грошима. Використання символічних грошей підпорядковане певним вимогам: необхідне суспільне визнання таких грошей; державна правова Гарантія обігу символічних грошей; здатність держави підтримувати відносну стабільність купівельної спроможності символічних грошей. Купівельна спроможність грошей це кількість товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

Кредитні, або депозитні грошізасоби обміну, які являють собою боргові зобов'язання депозитних інститутів (безготівкові гроші). Як і символічні гроші, вони не мають внутрішньої вартості. Вартість депозитних грошей визначається їхньою купівельною спроможністю. Кредитні гроші є приватними грошима — їхню основу складають трансакційні депозити ко­мерційних банків. Депозити це грошові кошти, вкладені в комерційні банки у готівковій чи безготівковій формі для зберігання на визначених умовах. Будь-який депозит є борговим зобов'язанням банку, яке він має сплатити за вимогою вкладника. Трансакційні (чекові) депозити є засобами обміну, оскільки кошти з цих депозитів вкладники мають право без попе­редження банку переказати іншим особам у вигляді платежів за придбані товари і послуги. Такі платежі здійснюються за допомогою чеків або ана­логічних розрахункових інструментів.

В економіці гроші виконують певні функції, а саме:

засобу обігу як засіб обігу гроші є посередником при обміні товарів та послуг;

рахункової одиниці засобу кількісного виміру та порівняння відносних вартостей товарів на ринку;

засобу збереження вартості засобу накопичення купівельної спро­можності, яка може бути використана на купівлю товарів у майбутньо­му;

засобу платежу засобу відкладених платежів, які повинні здійснити­ся у майбутньому, при сплаті боргових зобов'язань, і величина яких встановлюється в грошовій формі.

Грошові агрегати

Сукупність загальноприйнятих засобів платежу, що випущені банківською системою і обертаються в економіці, має назву грошової маси. Для кількісного виміру грошової маси використовується показник рівня ліквідності активів.

Під ліквідністю розуміють здатність фінансового активу бути безумовним і нічим не обмеженим засобом платежу без зміни його номінальної вартості. Ступінь ліквідності активів визначається трансакційними витратами — тим, наскільки швидко і з якими мінімальними збитками, порівняно з величиною їхньої грошової оцінки, одні фінансові активи можна обміняти на інші. Чим


більшими є трансакційні витрати обміну активу на гроші, тим нижчим буде рівень ліквідності даного активу. У відповідності з рівнем їхньої ліквідності, фінансові активи групуються в грошові агрегати (за принципом від абсолютно ліквідних до найменш ліквідних).

Грошові аґреґати це особливе поєднання ліквідних фінансових ак­тивів, які є альтернативними вимірниками обсягу та структури грошової маси. Склад і кількість застосовуваних аґреґатів визначається насамперед особливостями фінансової системи і різниться залежно від країни.

Найпоширеніша класифікація грошових аґреґатів використовується у США.

АҐРЕҐАТ М1 містить: готівкові гроші в обігу; трансакційні (чекові) депо­зити, у тому числі — вклади до запитання та нау-рахунки; дорожні чеки. Готівкові гроші в обігу охоплюють суму монет і банкнот, яку небанківські економічні аґенти тримають поза банками. Готівкові гроші і чекові вклади, які є власністю держави (уряду), центрального банку або депозитних інститутів, в аґреґат М1 не входять. Аґреґат М1 акцентує увагу на функції грошей як засобу обігу — це гроші, які безпосередньо використовуються для обслуговування угод в економіці. М1 відповідає базовому визначенню грошей і являє собою пропозицію грошей у вузькому визначенні.

Інші високоліквідні фінансові активи утворюють квазігроші. Вони не функціонують безпосередньо як засоби платежу і є предметом певних обме­жень з боку банків на їх обмін за вимогою вкладників і на строк платежу. Але квазігроші можуть швидко і без ризику значних фінансових втрат пере­творюватися в готівкові гроші або трансакційні депозити. Вони є складо­вою частиною грошових аґреґатів М2 і МЗ.

АҐРЕҐАТ М2 — це гроші М1 "плюс" заощаджувальні депозити; невеликі строкові депозити; одноденні угоди про зворотний викуп; одноденні позич­ки в євродоларах; акціонерні рахунки домогосподарств у взаємних фондах грошового ринку; депозитні рахунки грошового ринку. Аґреґат М2 охоплює активи, які є ліквідними засобами накопичення купівельної спроможності, і являє собою пропозицію грошей в широкому визначенні. Гроші М2 є найближчими субститутами грошей у вузькому визначенні. При перетво­ренні грошей М2 в гроші М1 виникають збитки, пов'язані з втратою доходу (процента) на ці фінансові активи.

АҐРЕҐАТ МЗ — це гроші М2, а також депозитні сертифікати, строкові угоди про зворотний викуп, строкові позички у євродоларах, акціонерні рахунки інституціональних інвесторів у взаємних фондах грошового ринку.

АҐРЕҐАТ L містить гроші МЗ "плюс" банківські акцепти; комерційні папери; казначейські векселі; заощаджувальні облігації Казначейства США.

Аґреґати МЗ та L складають фінансові активи, які можуть використо­вуватись як інвестиції, і тому вони найдалі перебувають від коштів тран-сакційного характеру — грошей М1. Особливістю цих фінансових активів є те, що збитки, які виникають при їхньому перетворенні у гроші М1, можуть приймати дві форми: по-перше, втрата доходу на ці фінансові активи; по-Друге, зміна (зменшення) ринкової ціни цих активів.


Структура і розміщення грошової маси залежить від таких факторів, як розвинутість фінансової системи країни, схильність населення до поточно­го споживання і заощадження доходів в інститутах фінансової системи, структура депозитів і ліквідних активів (інструментів) фінансового ринку, рівень прибутковості та оподаткування ліквідних фінансових інструментів, рівень життя та ступінь багатства населення тощо. Тому в перехідних еко­номіках структура грошової маси значно відрізняється від її структури в розвинутих країнах.

Згідно класифікації, що використовується в Україні, грошові аґреґати визначаються таким чином: АҐРЕҐАТ М1:

1) гроші поза банками (С);

2) кошти на розрахункових і поточних рахунках (D). АҐРЕҐАТ М2=М1 +...:

1) строкові депозити;

2) кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств та організацій;

3) кошти Держстраху;

4) валютні заощадження. АҐРЕҐАТ МЗ=М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Незалежно від їхньої структури, грошові аґреґати різняться між собою ступенем ліквідності, швидкістю обігу, функціональною роллю в економіці, участю в інфляції.

Пропозиція грошей

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти