ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Абсолютна перевага Умови торгівлі

Порівняльна перевага Руйнівне зростання

Теорія Хекшера-Оліна Теорема Столпера-Семюелсона

Парадокс Леонтьева Показник експортної спеціалізації

Виграш від торгівлі Теорема Рибчинського

Надлишок споживача "Голландська хвороба"

Надлишок виробника

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Питання для обговорення

і. Чи правильне таке твердження: "Внаслідок запровадження зовнішньоторговельних відно­син країна може споживати більше, ніж здатна виробляти"?

2. Чому країна не може мати порівняльну перевагу у виробництві всіх товарів, якщо вона має багатші природні ресурси, більший запас капіталу, кваліфіковапішу робочу силу в порівнянні з іншими країнами?

3. "Невеликі бідні країни не мають жодного надлишкового фактора виробництва: не виста­чає родючих земель, вкрай обмежений запас капіталу і навіть робочої сили недостатньо. Таким країнам немає чого експортувати". Обміркуйте цс твердження.

4. Які країни отримують більше вигод від міжнародної торгівлі: великі чи малі? Ті, які щойно виходять па світовий ринок, чи ті, які вже торгують між собою давно?

5. "Розвиток вільної торгівлі завдає шкоди зайнятим у конкуруючих з імпортом галузях лише в короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді, коли ресурси вільно перетікають із галузі в галузь, від лібералізації зовнішньої торгівлі зрештою виграють усі". Чи погоджуєтесь Ви з таким твердженням?

Питання множинного вибору

6. Якщо Італія експортує до Німеччини вино, а Німеччина експортує до Італії м'ясо, то підвищення світової ціни на вино відносно м'яса означає:

а) збільшення вигод від зовнішньої торгівлі для Італії;

б) зміну нахилу лінії торговельних можливостей Італії;

в) зміну нахилу лінії торговельних можливостей Німеччини;

г) всі попередні відповіді невірні;

д) вірними є лише відповіді а) та б).

7. Термін "умови торгівлі" означає:

а) відмінність експорту від імпорту;

б) співвідношення між експортом та імпортом;

в) співвідношення між величинами перетікання капіталу в короткостроковому та довго­строковому періодах;

г) співвідношення експортних та імпортних цін.

8. Запровадження вільних торговельних відносин призводить до того, що Аргентина стає експортером, а Бразилія - імпортером. Торгівля дає змогу підвищити загальний добробут


в обох країнах. Яке із наведених тверджень найточніше характеризує групи населення в обох країнах, що виступатимуть "за" і "проти" вільної торгівлі?

а) Споживачі в обох країнах виступають за вільну торгівлю; виробники в Аргентині вис­тупають за вільну торгівлю, а виробники в Бразилії - проти.

б) Споживачі в обох країнах виступають за вільну торгівлю; виробники в Бразилії ви­ступають за вільну торгівлю, а виробники в Аргентині - проти.

в) Виробники в обох країнах виступають за вільну торгівлю; споживачі в Аргентині ви­ступають за вільну торгівлю, а споживачі в Бразилії - проти.

г) Виробники в Аргентині та споживачі в Бразилії виступають за вільну торгівлю; спожи­вачі в Аргентині та виробники в Бразилії - проти.

д) Виробники в Бразилії та споживачі в Аргентині виступають за вільну торгівлю; спожи­вачі в Бразилії та виробники в Аргентині - проти.

Задачі

9. Ви маєте таку інформацію стосовно параметрів виробництва у Бірмі та у навколишньому світі:

    Випуск тканин на одиницю витрат   Виробництво рису на одиницю витрат  
Бірма      
Світ      

Пропонується виходити із припущення теорії Рікардо: ці два товари є єдиними, співвід­ношення витрати/випуск залишається постійним за будь-якого обсягу виробництва рису та тканин, усі ринки є конкурентними.

а) Чи має Бірма абсолютну перевагу у виробництві рису? А тканин?

б) Чи має Бірма порівняльну перевагу у виробництві рису? А тканин?

в) Яке мінове співвідношення між рисом і тканинами склалося б у Бірмі за відсутності міжнародної торгівлі?

г) У яких межах встановляться "умови торгівлі" (співвідношення світових ціп на рис і тканини) за умов вільної торгівлі між Бірмою та навколишнім світом?

10.Припустімо, що функція попиту на пшеницю в країні X має вигляд: D=100-20-P, a функція пропозиції 5=20+20-Р.

а) Визначте вигляд функції попиту на імпорт у країні X та намалюйте криву попиту на імпорт. Якою буде ціна на пшеницю за умов відсутності зовнішньої торгівлі? Розглянемо тепер країну Y, у якій функція попиту на пшеницю має вигляд: D*=8Q-2Q-P, а функція пропозиції 5*=40+20-Р.

б) Визначте вигляд функції експортної пропозиції у країні Y та намалюйте криву експорт­ної пропозиції. Якою буде ціна на пшеницю в країні Y за відсутності зовнішньої торгівлі?

в) Припустімо тепер, що країни Хта Уторгують між собою, причому транспортні витрати дорівнюють нулеві. На якому рівні встановиться світова ціпа на пшеницю? Якими будуть обсяги торгівлі?

11. У таблиці наведено дані про частку доходу різних факторів у доданій вартості при виробництві зерна та цукру, а також в національному доході країни А.

Фактори виробництва   Зерно   Цукор   Нац. доход  
Праця   0,35   0,20   0,30  
Земля   0,45   0,20   0,35  
Капітал   0,20   0,60   0,35  

Припустімо, що країна А має порівняльну перевагу у виробництві зерна і внаслідок запровадження вільних зовнішньоторговельних відносин з іншими країнами починає експортувати зерно та імпортувати цукор.

а) Розрахуйте показники експортної спеціалізації для кожного з трьох факторів (праця, капітал, земля).

б) Якби фактори абсолютно не могли пересуватися між секторами, то хто виграв би внаслідок зовнішньої торгівлі? Хто програв би?

в) Якби фактори мали абсолютну мобільність у межах країни, то хто програв, а хто виграв би в цьому випадку?


Тема 10 ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА

ОСНОВНІ ПИТАННЯ

/. Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі.

Імпортне (ввізне) мито.

Експортне (вивізне) мито.

Нетарифнг методи регулювання зовнішньої торгівлі.

Кількісні обмеження зовнішньої торгівлі: квотування та ліцензування.

Добровільне обмеження експорту (ДОЕ).

Експортні субсидії. Компенсаційне імпортне мито.

Демпінґ. Антидемпінгові заходи.

Економічні санкції і торговельне ембарго.

Аргументи на користь та проти політики протекціонізму.

Під торговельною політикою розуміють державну політику, яка впли­ває на обсяги зовнішньої торгівлі через податки, субсидії та прямі обмеження на експорт або імпорт.

Незважаючи на те, що зовнішня торгівля призводить до зростання еконо­мічного добробуту всіх країн — як експортерів, так і імпортерів, - на практиці вона ніде не розвивалась дійсно вільно, без втручання держави.

Інструменти, які використовує держава для регулювання міжнародної торгівлі, можна поділити на тарифні (що ґрунтуються на застосуванні митних податків) та нетарифні (квоти, ліцензії, субсидії, демпінг тощо).

Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі

Імпортне (ввізне) мито

Найпоширенішим способом обмеження торгівлі є імпортне мито — податок, який накладається на кожну одиницю товару, що завозиться до країни. При запровадженні митного податку вітчизняна ціна імпортного товару піднімається вище світової ціни.

Існує три основних види митних податків:

адвалерне мито запроваджується у вигляді відсотка від митної

вартості товару. При застосуванні адвалерного мита внутрішня ціна

імпортного товару (Pd) складатиме:

де — ставка адвалерного мита;

- ціна, за якою товар імпортується (митна вартість товару);


специфічне мито визначається у вигляді фіксованої суми з одиниці виміру (ваги, площі, обсягу і т.ін.). Наприклад, 0,2 ЕКЮ за 1 куб. см двигуна; 5 ЕКЮ за 100 штук. Внутрішня ціна імпортного товару (Pd) після застосування специфічного митного податку дорівнюватиме:

де Ts - ставка специфічного митного податку;

комбіноване мито визначається як поєднання ставок адвалерного

та специфічного мита. Наприклад, 30%, але не менше ніж 6 ЕКЮ за 1

штуку; 20%, але не менше ніж 8 ЕКЮ за 1 кг.

Для того щоб зрозуміти економічний вплив імпортного мита на споживача, вітчизняного виробника, на добробут нації в цілому, застосуємо апарат кривих попиту і пропозиції.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти