ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Додаткові аргументи проти протекціонізму.

Загострення міждержавних протиріч. Найчастіше політика про­текціонізму, яку проводить одна країна, спричиняє вживання відповідних


заходів з боку ЇЇ торговельних партнерів. Іншими словами, наслідком скоро­чення імпорту в результаті введення країною тарифних або нетарифних обмежень зовнішньої торгівлі найімовірніше стане скорочення і її експорту, а отже, зменшення зайнятості, скорочення сукупного попиту і т.ін. Еконо­мічні протиріччя між країнами можуть загостритися настільки, що розпоч­нуться справжні торговельні війни, які матимуть дуже серйозні негативні наслідки для всіх причетних до цього сторін. Такий сценарій розвитку подій у реальній дійсності зустрічається досить часто.

Скорочення експорту і погіршення платіжного балансу. Протекціоністська торговельна політика, скорочуючи імпорт та збільшуючи чистий експорт країни, неминуче впливає на рівень обмінного курсу національної валюти, призводячи до його підвищення. У свою чергу, підвищення обмінного курсу стимулює імпорт і стримує експорт. В кінцевому наслідку погіршується стан платіжного балансу країни, що має серйозні негативні макроекономічні наслідки.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Торговельна політика Добровільне обмеження експорту

Митний податок Експортна субсидія

Адвалерне мито Компенсаційне мито

Специфічне мито Демпінг
Фактичний рівень митного захисту Ембарго

Квота Технічні бар'єри

Ліцензування Протекціонізм

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Оцініть правильність тверджень (так, ні)

і. Економічний добробут країни при запровадженні мита завжди вищий, ніж в умовах вільної міжнародної торгівлі.

2. Запровадження імпортного мита стимулює внутрішнє споживання в країні.

3. Мста запровадження імпортного мита - скоротити імпорт і таким чином захистити на­ціональні галузі та робочі місця від іноземної конкуренції.

4. Необхідність захисту молодих галузей від іноземної конкуренції - справедливий аргумент па користь встановлення торговельних бар'єрів.

5. Обмеження імпорту призводить до збереження в економіці неконкурентоспроможних галузей та неефективної структури зайнятості, що стримує зростання ефективних вироб­ництв.

6. З точки зору обмеження імпорту іноземних товарів імпортні квоти результативніші, аніж мито.

Питання множинного вибору

7. Відмінність між імпортним митом та квотою полягає в тому, що тільки квота:

а) призводить до скорочення міжнародної торгівлі;

б) призводить до зростання ціп;

в) дає доходи в бюджет;

г) призводить до зниження життєвого рівня у країні;

д) всі попередні відповіді не є вірними.


8. Прихильники протекціонізму стверджують, що мито, квоти та інші торгові бар'єри вкрай необхідні для:

а) захисту молодих галузей від іноземної конкуренції;

б) збільшення внутрішньої зайнятості;

в) заборони демпінгу;

г) забезпечення оборони країни;

д) всі попередні відповіді вірні.

9. Запровадження добровільних експортних обмежень:

а) збільшує добробут країпи-імпортсра;

б) вигідніше для країпи-імпортера, ніж використання імпортної квоти;

в) може дати виграш країпі-скспортеру;

г) дає вигоду як країш-імпортсру, так і країні-скспортсру.

Задачі

10. Невелика країна імпортує товар X. Світова ціна цього товару дорівнює 10. Крива внутріш­ньої пропозиції товару X у цій країні відображається рівнянням: S=50+5P, а рівняння кривої попиту має вигляд: D=400-10P. Припустімо, що країна ввела специфічне ввізне мито в розмірі 5 за кожну одиницю товару X. Розрахуйте вплив імпортного мита на:

а) добробут споживачів;

б) доходи виробників товару X у даній країні;

в) доходну частину бюджету;

г) добробут країни в цілому.

11. Припустімо, що Японія запроваджує добровільне обмеження експорту автомобілів до Франції. Відомо, що внаслідок таких обмежень обсяг імпорту до Франції скоротився з 60 до 40 тис. автомобілів, їхня ціна зросла на 1000 дол. На підставі цих даних розрахуйте втрати добробуту Франції від запровадження ДОЕ за умови, що на імпорт автомобілів встановлено специфічне ввізне мито у розмірі 500 дол.

12. Міністр праці невеликої держави має намір стимулювати вітчизняне виробництво го­динників. Країна має слабку годинникову промисловість, і без допомоги держави лише деякі виробники можуть вижити у боротьбі з іноземними конкурентами. Міністр ствер­джує, що допомога цій галузі створила б нові робочі місця і навчання її робітників сприяло б росту кваліфікації зайнятих в інших галузях. Він закликає до запровадження 10%-го мита для досягнення цієї мсти. На тому ж засіданні кабінету міністр промисловості пропонує замість цього падати 10%-у субсидію місцевим виробникам, стверджуючи, що того ж результату можна досягти з меншими соціальними затратами. За допомогою діаграм покажіть:

1) вплив мита на внутрішнє виробництво та споживання;

2) сприятливий побічний вплив мита, який описав міністр праці;

3) чистий виграш чи втрату для нації в цілому;

4) тс ж саме у випадку падання виробничих субсидій;

5) визначте різні наслідки цих альтернативних заходів для державного бюджету. Якій політиці віддасть перевагу заклопотаний проблемою бюджетного дефіциту міністр фінансів?

13. Яка з трьох фірм-експортерів прохолодних напоїв може бути звинувачена в демпінгу па українському ринку:

    Фірма А   Фірма Б   Фірма В  
Середні питомі затрати        
Ціна напоїв на внутрішньому ринку        
Експортна ціна напоїв        
Ціна напоїв в Україні        

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Буглай В. Б., Ливенцев Н. Н. Международные экономические отношения. — М.: Финансы и статистика, 1996. — Гл. 2.

2. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. — К.: Основи, 1996. — Част. V, VI.

3. Киреев А. П. Международная экономика: В 2-х ч. — М.: Международные отношения, 1997. — Ч. 1. —Гл. 6, 7.

4. Липдерт П. X. Экономика мирохозяйственных связей. — М.: Прогресс, 1992. — Гл. 6—9. (Пер. с англ.)

5. Маккоппелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. — М.: Дело, 1992. — Гл. 39. (Пер. с англ.)

6. Фишер С., Дорпбуш Р., Шмалепзи Р. Экономика. — М.: Дело, 1993. — Гл. 37. (Пер. с англ.)


Тема 11 ОБМІННИЙ КУРС

ОСНОВНІ ПИТАННЯ

Номінальний обмінний курс.

Валютні курси й котировки.

Режими валютного курсу і валютна політика.

Ефективний (багатосторонній) номінальний обмінний курс.

Реальний обмінний курс.

Двосторонній реальний обмінний курс: ринок одного товару.

Багатосторонній (ефективний) реальний обмінний курс.

Валютний ринок і фактори обмінного курсу.

Рівновага на валютному ринку.

Довгострокова рівновага: паритет купівельної спроможності. 3-3. Валютний курс у короткостроковому періоді.

У міжнародних торговельних та фінансових операціях використовують­ся різноманітні національні й міжнародні грошові одиниці — валюти, які купуються і продаються на валютних ринках для здійснення розрахунків по міжнародних угодах. Пропорція обміну двох валют називається двостороннім обмінним курсом. Усереднене значення індексів двосторонніх обмінних курсів називається багатостороннім, або ефективним валютним курсом. Закономірності формування і вплив валютних курсів на економіку досліджуються насамперед через аналіз двосторонніх обмінних курсів.

Номінальний обмінний курс

Валютні курси й котировки

Номінальний обмінний курс(NER, або е) — це відносна ціна двох валют, тобто пропорція їхнього обміну одна на одну. Обмінний курс показує, скільки номінальних грошових одиниць однієї країни можна купити за номінальну грошову одиницю або за певну фіксовану кількість номінальних грошових одиниць іншої країни. Коли кажуть "обмінний" або "валютний" курс, то найчастіше мають на увазі саме номінальний курс обміну валют. Підвищен­ня курсу даної валюти означає, що вона стає дорожчою по відношенню до інших валют. Якщо ж валюта якоїсь країни стає дешевшою, то її курс знижується. Але, на відміну від звичайних товарів, пропорція обміну валют вимірюється безпосередньо, а не через кількість інших платіжних засобів. Тому курс валют, що обмінюються, можна визначати двома протилежними способами.


Коли ми чуємо: "Курс гривні склав 2 гривні за 1 долар США", або: "Курс гривні склав 0,5 долара США за 1 гривню", — то розуміємо, що йдеться про одну й ту саму пропорцію обміну гривень на долари, про один і той самий валютний курс. Наведені числові визначення валютного курсу є оберненими величинами, які характеризують курс долара до гривні і гривні до долара одночасно. Спосіб визначення валютних курсів називається валютною котировкою.

Пряма котировка оцінює одиницю іноземної валюти певною кількістю національної. Обернена котировка, навпаки, оцінює одиницю національної валюти певною кількістю іноземної. Звичайно валютні курси публікуються у вигляді прямих котировок, тобто курсів іноземних валют. Це зручно, тому що дає змогу оцінити і порівняти вартості всіх іноземних валют одразу через власну національну валюту. Для зручності саме курсами іноземних валют ми користуємось найчастіше, коли визначаємо курс національної валюти для практичних потреб. Але ми в своїх аналізах будемо користуватись оберненою котировкою: ціною національної валюти (одної гривні) в одиницях іноземної (певної кількості доларів США). Чому?

У практичних ситуаціях можливість подвійної котировки не створює жодних ускладнень, оскільки поряд з числовим значенням валютного курсу завжди наводиться інформація про те, яка саме з двох валют обмінюється на іншу в зазначеній пропорції. Інша справа — теоретичні побудови, у яких валюти розглядаються взагалі і замість конкретних валютних курсів найчастіше фігурують їхні позначки. У моделях, що характеризують кількісні залежності між змінними, спосіб визначення валютного курсу набуває важливого значення. Адже зміна котировки на протилежну обертає на протилежне зміст, отримані результати і висновки. Аби точно знати, про який саме спосіб визначення валютного курсу йдеться в тому чи іншому випадку, замість терміна "валютний курс" ми скористаємось терміном "курс валюти".

Курсом певної валюти називається така оцінка пропорції її обміну, яка поводиться як ціна звичайного товару: зростає, коли відносна вартість валюти збільшується, і зменшується, коли валюта стає дешевшою відносно інших валют. Під номінальним обмінним курсом якоїсь валюти ми здвжди розумі­ємо лише таку котировку, у значенні якої курс валюти змінюється в тому ж напрямку, що і ЇЇ відносна вартість. Із двох способів визначення номінального обмінного курсу, наведених у першому прикладі, "справжнім" курсом гривні є 0,5 долара за 1 гривню. А 2 гривні за 1 долар - це курс долара до гривні.

Припустімо, протягом року вартість гривні відносно долара зменшилась на 12,5%. За нашим визначенням, курс гривні знизився з 0,50 дол./грн. до 0,44 дол./гри., а курс долара до гривні, відповідно, зріс із 2,00 грн./дол. до 2,25 грн./ дол. - на стільки ж відсотків, на скільки знизився курс гривні. Звичайно, можна сказати й так: "Курс гривні знизився з 2,00 до 2,25 грн./дол.". У цьому не буде помилки, але звернемо увагу на те, що числове значення валютного курсу в останньому випадку зростає, хоча ми кажемо про його


політики з боку держави. Відсутність курсової політики означає, що уряд не встановлює валютних обмежень, не здійснює валютних інтервенцій або інших операцій на відкритому ринку, спрямованих на формування обмінного курсу. Відсутність курсової політики означає також, що при здійсненні за­ходів грошово-кредитної, бюджетно-податкової й торговельної політики уряд не ставить за мету певним чином вплинути на обмінний курс. Регульованими вважаються курси, які складаються на валютному ринку під впливом валютної (курсової) політики.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти