ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Структура платіжного балансу.

Відображення операцій на рахунках платіжного балансу.

Рахунок поточних операцій.

Рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок.

Взаємозв'язок рахунків платіжного балансу.

Нерівновага платіжного балансу.

Вплив економічної політики на платіжний баланс.

Між національними господарствами відбувається постійний обмін цін­ностями. Тому вони називаються відкритими економіками. Ознакою відкритої економіки е зовнішні економічні потоки, які відіграють надзвичайно важли­ву роль і наділяють національні господарства особливими рисами. Економічні аґенти різних країн продають один одному товари, надають послуги, пере­казують доходи, дарують, позичають і повертають кошти, інвестують капітали в господарства інших країн. Результатом зазначених операцій є міжнарод­ний рух товарів, послуг, доходів і капіталу, який відбивається у платіжному балансі країни.

Структура платіжного балансу

 

Відображення операцій на рахунках платіжного балансу

Платіжний баланс — систематизований запис операцій між резидентами й нерезидентами даної країни протягом певного періоду (квартал або рік) (див. част. II, тема 2). Платіжний баланс складається за стандартною схемою, яка містить наведені нижче основні рахунки й статті (табл. 12.1), що визна­чають позицію резидентів країни стосовно нерезидентів.

Рух товарів, послуг, матеріальних або інших нефінансових активів нази­вають реальними потоками, а рух вимог та зобов'язань, що виникають у зв'язку з рухом реальних цінностей, — фінансовими потоками. Вартісні обсяги реальних потоків відображаються на рахунку поточних операцій. Обсяги фінансових потоків — на рахунку операцій з капіталом та фінанса­ми. Платіжний баланс складається або в національній, або в іноземній валюті міжнародних розрахунків, наприклад, у доларах США.

Більшість операцій між економічними агентами пов'язані з еквівалентним обміном цінностями, тобто зустрічними економічними потоками, що



 


врівноважують один одного. В рахунках платіжного балансу повинні відображатися обидва потоки. Тому кожна операція фіксується в рахунках платіжного балансу подвійним записом. Наприклад, якщо українське підпри­ємство експортувало за кордон товари вартістю 200 млн. доларів США, ця операція буде відображена таким чином, як показано у табл. 12.2.

Операції належать до кредиту або дебету за такими критеріями:

Кредит — відтік за межі країни цінностей, які мають бути компенсовані надходженням цінностей (платежів) до країни.

Дебет — надходження цінностей у країну від нерезидентів, яке має бути компенсоване відтоком цінностей за межі країни.

Сальдо — різниця між кредитом і дебетом.

Крім зустрічних потоків цінностей існують також односторонні потоки (безкоштовна передача товарів, надання неоплатних послуг, списання боргів і т. ін.). У такому випадку другий запис, що збалансовує одностороннє надходження або відтік цінностей, робиться у спеціальній статті "трансферти". Наприклад, українські дитячі лікарні одержали гуманітарну допомогу від Міжнародного червоного хреста на 27 млн. дол. США. У платіжному балансі України буде зроблено відповідний запис (табл. 12.3).

Обсяги зустрічних потоків по кредиту й дебету мають збігатися, а саль­до завжди дорівнювати нулеві. Але дані про зустрічні потоки однієї й тієї ж операції надходять з різних джерел. Так, дані про експортні й імпортні поставки товарів надає митна статистика, а дані про надходження іноземної валюти на рахунки резидентів та здійснені ними платежі акумулює ста­тистика банківська. Дані, що надходять із різних джерел, неповні й мають розбіжності. Тому баланс потоків за подвійним записом практично ніколи не дорівнює нулеві. Розбіжність, яка виникає між сумами по кредиту й дебету, називається чистими помилками та недоглядами. У платіжному балансі їхній підсумок відображається у статті "Помилки та недогляди", з допомогою якої баланс зводиться до нуля. Значна частина потоків'Хконтра-банда, незаконні послуги, роздріблені грошові й товарні потоки, відомості про які не збираються) не потрапляє до жодного із джерел статистичної інформації. Недогляди такого порядку можуть бути дуже значними, але статистичні помилки платіжного балансу їх не враховують.

За міжнародними стандартами, операції мають реєструватись у платіжно­му балансі методом нарахувань, тобто в момент виникнення зобов'язань однієї із сторін, а саме — передання прав власності на товари або активи, завершення надання послуги. Але нерідко застосовується альтернативний, касовий метод, відповідно з яким операція відбивається на рахунках платіжного балансу у момент надходження коштів на рахунок резидента або здійснення ним платежу.

Рахунок поточних операцій

Рахунок поточних операцій узагальнює статистичні дані про рух товарів, послуг, доходів та поточних трансфертів. Баланс поточних операцій (сальдо рахунку) є підсумком торговельного балансу, балансу послуг, чистих доходів


та чистих поточних трансфертів. Статті поточного рахунку характеризують джерела й напрямки використання національного доходу країни. Додатне сальдо поточного рахунку свідчить про перевищення національного доходу країни у звітному періоді над її витратами. Від'ємне сальдо поточного рахунку засвідчує протилежне.

Товари. Рахунок "Товари" охоплює більшу частину поточних операцій, пов'язану з експортом та імпортом т. з. "видимих" товарів (на відміну від послуг, які вважаються "невидимими товарами"). До експорту (кредиту) й імпорту (дебету) належать операції, внаслідок яких право власності або розпорядження товаром у звітному періоді переходить від резидента до не­резидента (експорт) або навпаки (імпорт). Експорт та імпорт мають визначатися за однаковими цінами, а саме — цінами на умовах поставки F.O.B. ("вільний на борту судна"), коли відповідальність за вантаж і право власності на товар переходить до покупця на кордоні країни-постачальни-ка. На практиці ціни імпорту визначаються звичайно на умовах C.I.F. ("вартість-страхування-фрахт"), коли товар приймається імпортером не на кордоні, а за місцем його перебування, і доставляється до місця призначен­ня за свій рахунок.

Торговельний баланс є різницею між вартістю експортованих та імпор­тованих товарів. Торговельний баланс активний, якщо експорт товарів пе­ревищує імпорт, і пасивний, якщо імпорт перевищує експорт. Пасивний торговельний баланс називається також дефіцитним.

Послуги. Міжнародна торгівля послугами охоплює подорожі, послуги тран­спорту, зв'язку, банківських та небанківських фінансових установ, платежі за використання вироблених (будинки, споруди, технічні засоби) і невироблених матеріальних (земля, надра, природні угіддя) та нематеріаль­них активів (плата за використання авторських прав, патентів, ліцензій). Вартість послуг, наданих резидентами нерезидентам, називається експортом послуг і відбивається в кредиті. Вартість послуг, отриманих резидентами від нерезидентів, називаєтья імпортом послуг і відбивається в дебеті.

Баланс товарів та послуг є загальною характеристикою платіжного балансу за найважливішими для країни поточними операціями — зовнішньою торгівлею товарами й послугами.

Доходи. Надходження, які розподіляють або перерозподіляють ВВП, ство­рений на території інших країн з допомогою праці й капіталу резидентів, належать до статті "доходи". Заробітна плата, одержана за кордоном, та доходи він іноземних фінансових активів (відсотки по кредитах, дивіденди по акціях тощо) повертають резидентам—власникам праці й капіталу на­лежну їм частку доходу інших країн. Національний доход країни, яка надає іншим країнам послуги праці або позичає капітал, збільшується, а на­ціональний доход країн, що користуються ними, — зменшується на величи­ну доходів, виплачених власникам факторів виробництва.

Доходи, одержані резидентами від нерезидентів, відбиваються в кредиті, доходи, сплачені нерезидентам, — у дебеті рахунку "доходи". Сальдо доходів називається чистим зовнішнім доходом.


Доходи на капітал розділяються на одержані та реінвестовані. Реінвес-товані доходи кореспондуються з аналогічною статтею фінансового рахунку.

За статтею "доходи" враховуються також доходи від фінансового лізинґу — оренди з викупом орендованого об'єкта через орендні платежі. Фінансовий лізинг є прикладом складного потоку, який супроводжується змінами відра­зу на обох рахунках платіжного балансу. При здійсненні фінансового лізінґу права власності фактично переходять до орендаря. Тому операція фінансового лізінґу відображається одночасно як експорт (імпорт) товару на поточному рахунку й вимога (зобов'язання) резидента до нерезидента на рахунку фінансових операцій. Орендні платежі розкладаються на інвестиційний доход і погашення основної суми боргу, які відображаються відповідно на поточному й фінансовому рахунках.

Поточні трансферти — це односторонні перекази, які збільшують мож­ливий використовуваний доход, обсяг споживання товарів та послуг отри­мувача, але зменшують відповідні можливості донора. За змістом трансферт є операцією, яка перерозподіляє первинний доход й створює потік вторин­ного доходу. Трансферти, одержані резидентами від нерезидентів, відо­бражаються в кредиті. Трансферти, надані нерезидентам, — у дебеті платіж­ного балансу. Поточні трансферти утворюються: сплатою податків на доход та власність, штрафів та санкцій, наданням гуманітарної і технічної допомоги товарами, приватними подарунками тощо. В структурі трансфертів виріз­няються міжурядові й приватні трансферти.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти