ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Основні припущення та рівняння моделі

Будь-яка модель має свої обмеження і виходить з певних припущень. Модель Мандела-Флемінґа виходить з того, що:

1) ціни у короткостроковому періоді є незмінними;

2) мобільність капіталу абсолютна (жодних перепон на шляху руху капіталу в країну чи за її межі);

3) головною причиною міжнародної мобільності капіталів є різниця в доходності активів різних країн. Різниця між внутрішньою (І) та світовою (і*) процентними ставками — єдиний фактор, який визначає напрям руху капіталу. Перевищення світової процентної ставки над національною веде до відтоку капіталу за межі країни. А завищення національної процентної ставки — до припливу капіталів до країни.

4) невеликий масштаб економіки означає нездатність країни впливати на рівень світової процентної ставки, незалежно від кількості та розмірів кредитів, позик тощо. Проте вона великою мірою залежить від економічного розвитку інших країн. Це означає, що рівень внутрішньої процентної ставки


(z) встановлюється врешті-решт на рівні світової процентної ставки (г*):

z=i*.

Модель складається з трьох рівнянь, які описують рівновагу на товарному ринку (крива IS), рівновагу на грошовому ринку (LM), а також умову рівності внутрішньої та світової процентних ставок:

Перше рівняння (крива IS) стверджує, що рівновага на товарному ринку
досягається, коли сукупні доходи (виробництво) дорівнює сукупним
витратам. При цьому обсяг споживання перебуває у прямій залежності від
доходу, що є у розпорядженні; інвестиції — в оберненій залежності від
рівня процентної ставки, а чистий експорт — від обмінного курсу (е). Ос­
кільки модель розроблена для короткострокового періоду, рівень цін
вважається незмінним, p=const, тому можна говорити про рівність номі­
нального і реального обмінних курсів а також номінальної і реальної
процентних ставок

Друге рівняння (крива LM) описує взаємозв'язок між доходом і про­центною ставкою при збереженні рівноваги на грошовому ринку, тобто за умови, коли пропозиція грошей дорівнює попиту на них. Цей попит, у свою чергу, є прямо пропорційним рівневі сукупного доходу та обернено про­порційним щодо процентної ставки. Грошова маса (М) у цій моделі є екзо­генною величиною, що визначається національним банком. Рівень цін (як і в моделі IS-LM) - величина екзогенна і незмінна.

Третє рівняння показує, що рівень процентної ставки у невеликій відкритій економіці встановлюється на рівні світової процентної ставки.

Графічне зображення моделі

Наведені три рівняння складають модель Мандела—Флемінґа, і наше завдання застосувати їх у поясненні короткострокових коливань невеликої відкритої економіки.

Наочніше це зробити графічно. Але у двомірному просторі моделі неможливо показати зв'язок одразу трьох ендогенних величин (доходу, про­центної ставки та обмінного курсу), тому будують два графіки, приймаючи у кожному з них одну з величин за незмінну, і аналізують взаємозв'язок двох інших. Слід пам'ятати, що обидва графіки належать до одної моделі. Це не різні теорії, а ілюстрація однієї моделі під різним кутом зору.

Модель Мандела-Флемінґа може бути зображена в системі координат Y-r, аналогічно до моделі IS-LM для закритої економіки, але з новим елементом — горизонтальною лінією, що відображає рівень середньосвіто-вої процентної ставки. Особливим у цьому показі моделі є те, що:

1) положення та рух IS прив'язуються до відповідного рівня обмінного курсу (скажімо, $1=1,7 грн.). Якщо, наприклад, курс внутрішньої валюти країни підвищиться, це призведе до ситуації, коли відносні ціни на іноземні


товари порівняно з цінами на віт­чизняному ринку знижуються. Це стримує розвиток експорту і сти­мулює імпорт. Чистий експорт (NX) зменшується, і крива IS зсу­вається ліворуч. Тому в даному ви­падку крива IS позначається як IS(e) для нагадування, що її поло­ження залежить від обмінного кур­су;

2) всі три криві перетинаються в одній точці. Це не випадково і досягається завдяки адаптації об­мінного курсу. Щоб зрозуміти такий механізм пристосування та необхідність перетину всіх кривих в одній точці, розглянемо, для при­кладу, випадок їхнього можливого неперетину: коли національна рівноважна процентна ставка (а це точка пе­ретину кривих IS та LM) нижче середньосвітової (г<г*). Фактично це відпові­дає ситуації завищеного обмінного курсу (мал. 13.1).

За таких умов внутрішні потенційні інвестори намагатимуться вивезти капітал у інші країни, де забезпечується вища норма його прибутковості. Для цього їм необхідно перш за все конвертувати національну валюту (наприклад, гривню) в іноземну. Тобто на валютних ринках виникне ситу­ація зростання пропозиції національної валюти та попиту на іноземну. Це призведе до знецінення внутрішньої валюти, що, в свою чергу, підвищує

конкурентоспроможність експорт­них товарів країни на світових то­варних ринках, - NX зростає. Кри­ва IS зсуватиметься праворуч доти, доки обмінний курс не забезпечить відповідність національної про­центної ставки світовій. Тобто рівноваги буде досягнуто саме в точці перетину кривої LM зі світо­вою процентною ставкою та кри­вою IS, котра підходить до цієї точки внаслідок змін обмінного курсу.

Модель Мандела-Флемінга може бути також зображена в системі координат (Y-e). У цьо­му випадку рівновага товарних та


грошових ринків розглядається вже з урахуванням того факту, що у невеликій
відкритій економіці внутрішня процентна ставка встановлюється на рівні
світової і є незмінною. Тобто в рамках інвестиції будуть залежати від
світової ставки процента а в межах LM - попит на гроші трансформу­
ється у Положення кривої у новій системі координат (див.
мал.13.2) буде аналогічним попередньому випадку, але не за рахунок про­
центної ставки, яка є незмінною, а тому, що сукупний доход перебуває в
оберненій залежності від обмінного курсу (чим вищий курс, тим меншим
стає один з компонентів доходів - чистий експорт). Подібно до того, як
показана в загальному вигляді крива IS пов'язує сукупні витрати
("кейнсіанський хрест") з графіком інвестицій, крива поєднує його з
графіком чистого експорту. Зірка у позначенні кривих та LM відображає
те значення, яке вони приймають за умови

є вертикальною, оскільки обмінний курс не присутній у рівнянні і якщо світова процентна ставка задається, то рівняння . визначає сукупні доходи (випуск) незалежно від обмінного курсу.

Враховуючи описані механізми та використовуючи другий варіант моделі, перейдімо до аналізу впливу економічної політики на відкриту економіку. Розглянемо спершу "поведінку" та наслідки політики за режиму плаваючого (гнучкого) обмінного курсу, який застосовується в економіках більшості провідних країн.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти