ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Грошово-кредитна політика за режиму вільного плавання валют

Тепер подивимось, як "спрацьовує" монетарна політика за аналогічних
умов. Візьмемо знову ж таки стимулювальні заходи — монетарну експансію.
Припустімо, національний банк хоче активізувати виробництво за рахунок
зменшення нормативу резервних відрахувань (див. тему 7 щодо інструментів
монетарної політики), тобто збільшує грошову масу. Оскільки ціни ми
вважаємо незмінними у короткостроковому періоді, це відповідає збільшен­
ню кількості реальних грошей в економіці зсувається праворуч.
Зростання грошової маси призводить до збільшення доходу і зниження об­
мінного курсу (мал. 13.4). Хоча наслідки такої експансії подібні до наслідків
монетарного стимулювання закритої економіки, механізм дії цієї політики
відрізняється у відкритій економіці. Так, у закритій економіці збільшення
пропозиції грошей знижує процентну ставку і стимулює таким чином

внутрішні Інвестиції, це й призво­
дить до зростання доходу. У країні
з відкритою економікою, за умови
абсолютної мобільності капіталу,
ставка процента дорівнює світовій,
і як тільки збільшення грошової
маси призведе до її падіння, це
викличе не стільки зростання інве­
стицій, скільки відтік капіталу за
кордон та знецінення внутрішньої
валюти. Разом з тим, таке "зде­
шевлення" внутрішньої валюти
сприяє розширенню експорту і об­
межує можливості імпорту, що
врешті-решт покращує стан торго­
вого балансу і збільшує су­
купний попит та доход.


Отже, вплив грошової політики на розвиток невеликої відкритої економіки здійснюється перш за все шляхом змін у курсі обміну валют і платіжному балансі.

Знаючи механізми дії фіскальної та грошової політик у відкритій еко­
номіці з цілком гнучкими курсами валют та наслідки використання сти-
мулювальних або стримувальних інструментів, за допомогою моделі Ман-
дела—Флемінґа можна передбачити результати певної комбінації політик.
Згадаємо, наприклад, внутрішню економічну політику у США на початку
80-х років. Поєднання жорсткої (обмежувальної) грошової політики (оскільки
голова Федеральної резервної системи намагався приборкати інфляцію кінця
70-х років) з фіскальною експансією що була викликана намагання­
ми Рейґана виконати свої передвиборні обіцянки, за розрахунками моделі
Мандела—Флемінґа, мало призвести до зростання обмінного курсу долара і
погіршити платіжний баланс. І хоч дана модель розрахована на аналіз неве­
ликої економіки, результати розрахунків виправдались: за три роки (1979-
1982) долар подорожчав у 1,5 раза по відношенню до німецької марки і
приблизно в 1,2 раза по відношенню до єни. Конкурентоспроможність дея­
ких галузей американської економіки була підірвана, відносне здешевлення
імпортних товарів та послуг призвело до значного дефіциту торговельного
балансу, і врешті-решт платіжного також. Країна вперше опинилась у ситу­
ації подвійного дефіциту
(одночасного дефіциту державного бюджету і
платіжного балансу), з якого вона досить довгий час не могла вийти. Відго­
лоски цієї проблеми ще й досі обговорюються економістами та політиками
США.

Торговельна політика

Найпопулярнішими заходами зовнішньоторговельної політики у багать­ох країнах, особливо в тих, що роз­виваються або перебувають у стадії трансформації суспільства, є про­текціоністські — тобто такі, що ма­ють на меті захист внутрішнього ви­робника від вільної конкуренції і покращення стану поточного ра­хунку платіжного балансу. Ця полі­тика спрямована на скорочення по­питу на імпортні товари шляхом встановлення імпортних квот і ми­та. Подивімось, до яких це призво­дить наслідків у країні з гнучкими курсами обміну валют.

Механізм дії імпортних обме­жень буде таким: вони призведуть до абсолютного скорочення імпорту


і збільшення за цей рахунок чистого експорту, тобто графік NX зміститься зовні вгору, що відповідатиме у моделі Мандела-Флемінґа зсуву кривої IS* праворуч (мал. 13.5), але це, в свою чергу, викличе підвищення курсу внутрішньої валюти (попит на іноземну валюту у зв'язку зі скороченням імпорту падає). Останнє негативно впливає на експортні можливості країни. Не слід забувати, що основні торговельні партнери країни також можуть вжити відповідних обмежувальних заходів на імпорт наших товарів у їхні країни. Внаслідок цього ми не матимемо росту доходу, споживання чи інвестицій, оскільки попередні позитивні наслідки скорочення імпорту ней­тралізуються тенденцією зниження чистого експорту, що пов'язано із зро­станням обмінного курсу.

Таким чином, протекціоністська зовнішньоторговельна політика за ре­жиму вільного плавання валют виявляється неефективною.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти