ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ НА Іономірі

Визначення рН

Залити у стакан досліджувану воду, встановити його на штативі так, щоб електроди були занурені у воду. Підключити датчик до приладу, штекер скляного електроду включити в перше гніздо (чорний провід) на задній панелі приладу. Підключити прилад в сітку мережі електричного струму за допомогою шнура і включити тумблер “СЕТЬ”, на передній панелі приладу загоряється контрольна лампочка.

Натискаємо клавіші лівого ряду: біла верхня, біла нижня; у правому ряді – білу верхню.

Проводимо відлік по нижній шкалі приладу результатів заміру рН. Для уточнення результатів заміру рН в правому ряді клавіш приладу, де вказані “ПРЕДЕЛЫ ИЗМЕРЕНИЯ” натискаємо клавішу відповідного діапазону вимірювань (4-9).

Проводимо відлік по верхній шкалі приладу. Одержаний результат вимірювання додаємо до нижнього показника заданого інтервалу вимірювань.

 

Визначення Еh

Для проведення заміру натискуємо чорну клавішу – компенсатор температур.

На задній панелі приладу в гніздо “ИЗМЕРЕНИЯ” включаємо штекер платинового електроду. Прилад включаємо у мережу з електричним струмом.

На передній панелі приладу натискуємо клавіші: другу білу знизу у лівому ряді і верхню у правому ряді.

По нижній шкалі приладу беремо відлік результатів вимірювання Eh і перемножуємо одержаний результат на 100.

Для уточнення результатів заміру Еh в правому ряді клавіш приладу, де вказані “ПРЕДЕЛЫ ИЗМЕРЕНИЯ” натискаємо клавішу відповідного діапазону вимірювання. Проводимо відлік по верхній шкалі приладу. Одержані результати заміру додаємо до нижнього показника заданого інтервалу вимірювань.

 

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

 

Результати досліджень записують у формі таблиці:

Таблиця 1.1.

Місце відбору проби води Густина r, кг/м3 РН   Еh, mv Величина сухого залишку М, г/л Приміт- ка
           

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

 

1. Що таке густина води і від чого вона залежить?

2. Що приймають за одиницю густини?

3. Як впливає температура на густину?

4. Що таке відносна густина води?

5. Що називають мінералізацією води?

6. Що таке реакція середовища?

7. Як виражається концентрація іонів водню?

8. Що визначається величиною Еh?

9. Що визначається величиною рh?

10. Який прилад використовується для визначення величин рH і Еh?

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Карцев А.А. Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. М., Недра, 1972. Раздел “Основы гидрохимии”.

2. Шугрин В.П. Нефтегазопромысловая гидрогеология. М., Недра, 1973. Раздел “Основы гидрохимии”.

 


Лабораторна робота №2

 

ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ХЛОР-ІОНІВ В ПІДЗЕМНИХ ВОДАХ

 

Мета і завдання роботи

 

Визначити вміст хлор-іонів в підземних водах аналітичним шляхом.

 

Основні теоретичні положення

Визначення хлор-іонів проводиться титруванням – іона 0,1н розчином азотнокислого срібла в присутності індикатора хромовокислого калію. Перша крапля надлишкового розчину срібла утворює з індикатором осад хромовокислого срібла, що забарвлює розчин у кров’яно-бурий колір. Зміна кольору титрованого розчину від зеленувато-жовтого до кров’яно-бурого вказує на кінець титрування.

Обладнання, прилади, реактиви:

Титрувальний стіл, бюретка об’ємом 10 мл, колба об’ємом 250 мл. Реактиви: розчин хромовокислого калію
10 %, розчин азотнокислого срібла 0,1н.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

Проводять два визначення хлор-іонів: орієнтовне і точне. Якщо за даними орієнтовного визначення вода має багато хлоридів, воду для точного визначення відбирають з таким розрахунком, щоб на одне визначення пішло 3-20 мл 0,1н розчину азотнокислого срібла.

 

ОРІЄНТОВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ: в пробірку наливають 5 мл досліджуваної води, додають одну краплю 10% розчину хромовокислого калію. Потім, постійно перемішуючи, добавляють по краплях 0,1н розчин азотнокислого срібла до незникаючого бурого кольору. При множенні числа використаних крапель на 0,02 одержують приблизно склад хлор-іону в розчині, виражений в г/л.

ТОЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ: якщо при орієнтовному визначенні вміст хлор-іону не перевищує 0,400 г/л, точне визначення проводиться в 100 мл води. При більш високому вмісті хлоридів для визначення відбирають відповідно менший об’єм, або користуються точно розведеним вихідним розчином.

До відміряного об’єму (100 мл) досліджуваної води додають 5 крапель хромату калію і повільно титрують при неперервному перемішуванні 0,1н розчином азотнокислого срібла до переходу жовтуватого кольору у розовато-бурий, що не зникає при перемішуванні. При титруванні рекомендується порівнювати колір досліджуваної води з кольором стандарту, який готується додаванням повареної солі до відтитрованої проби. Від добавки повареної солі бурий колір розчину переходить в світлий, в зеленувато-жовтий.

Визначення хлоридів за цим методом правильно тільки в тому випадку, коли рН розчину, в якому визначають хлор-іон, не менше 7 і не більше 10,5.

Якщо рН розчину більше 10,5, тоді до проби розчину, відібраної для визначення іону хлору, додають 2-3 краплі 0,1 % розчину фенолфталеїну і по краплях розведену (не менше 1:5) азотну кислоту для прозорості розчину.

Якщо досліджувана вода має кислу реакцію, то таку пробу нейтралізують 0,1н розчином їдкого натрію, застосовуючи в якості індикатора той же розчин фенолфталеїну і обезбарвлюють потім воду однією краплею азотної кислоти.

Якщо вода має у собі сірководень, від нього звільняються кип’ятінням її в азотнокислому середовищі.

Кількість хлор-іонів розраховують так:

мг-екв/л (2.1)

мг/л (2.2)

де а – кількість розчину азотнокислого срібла у мл, витрачене на титрування,

н – нормальність розчину азотнокислого срібла,

V – об’єм проби взятої для титрування (з врахуванням розведення),

35,5 – еквівалентна вага хлору.

 

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

результати досліджень записують у формі таблиці:

Таблиця 2.1.

Місце відбору проби води Склад хлор-іонів, мг-екв/л Склад хлор-іонів, мг/л
     

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Яким методом визначаються хлор-іони у природній воді ?

2. Що вказує на кінець титрування?

3. Для чого проводять орієнтовне визначення вмісту хлор-іону у досліджуваній воді?

4. Як проводять точне визначення вмісту хлор-іону у досліджуваній воді?

5. За яких умов визначення хлоридів методом титрування може бути правильним?

6. За яких умов до проби води, відібраної для визначення іону хлору додають 2 – 3 краплі 0,1 % розчину фенолфталеїну?

7. За яких умов до досліджуваної води додають розчин їдкого натрію?

8. Як звільнити досліджувану воду від розчиненого в ній сірководню?

9. За якою формулою розраховується кількість хлор-іонів у воді?

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Карцев А.А. Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. М., Недра, 1972. Раздел “Основы гидрохимии”.

2. Шугрин В.П. Нефтегазопромысловая гидрогеология. М., Недра, 1973. Раздел “Основы гидрохимии”.

 


Лабораторна робота №3

 

ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ МАГНІЮ І КАЛЬЦІЮ

У ПІДЗЕМИХ ВОДАХ

 

Мета і завдання роботи

 

Визначення кальцію і магнію у підземних водах проводиться трилонометричним методом. Даний метод є найбільш простим і точним. Однак варто пам’ятати, що точність визначення кальцію у два рази перевищує точність визначення магнію і похибки у визначенні кальцію автоматично посилюють похибки у визначенні магнію (у випадку завищення складу кальцію склад магнію занижується і навпаки).

 

Основні теоретичні положення

 

Від вмісту у воді кальцію і магнію залежить її твердість. Загальна твердість відповідає сумарному вмісту іонів Са2+ і Mg2+. Твердість підземних вод має велике значення при їх оцінці для практичного використання. Для питної води загальна твердість повинна складати 3-7 мг-екв/л.

Трилонометричне визначення засновано на реакції взаємодії іонів кальцію і магнію з трилоном Б з утворенням стійких з’єднань, добре розчинених у воді. В якості індикатора для титрування при визначенні суми кальцію і магнію застосовують хромоген чорний ЕТ-00. У присутності іонів кальцію і магнію у досліджуваному розчині індикатор утворює у лужному середовищі при рН=10-12 комплексне з’єднання, яке забарвлює розчин у винно-червоний колір.

При титруванні досліджуваного розчину трилон Б спочатку вступає в реакцію з іонами кальцію, а потім з іонами магнію.

У точці еквівалентності червоне забарвлення індикатора переходить в синє.

В іншому рівному об’ємі досліджуваного розчину титрують трилоном Б кальцій також в лужному середовищі з індикатором мурексидом, який являє собою амонійну сіль пурпурної кислоти. У точці еквівалентності рожево-червоний колір переходить у фіолетовий.

 

Обладнання, прилади, реактиви:

 

Титрувальний стіл, бюретки об’ємом 100 мл, конічні колби об’ємом 250 мл, мірний циліндр об’ємом 100 мл. Реактиви: аміачно-буферний розчин, розчин хромогена чорного, розчин мурексиду, розчин трилона Б (0,1н), розчин їдкого натрію (10%).

 

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти