ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Дослідження складу гірських порід та мінералів Піщанського кар’єру

Дослідження складу гірських порід та мінералів Піщанського кар’єру

Міста Кременчука

 

Автори:

Пошуковий загін «Геолог»

Керівник: підоріна Людмила Іванівна,

Вчитель географії Кременчуцької

загальноосвітньої школи I-III ступенів №31

Кременчук

 

Пошуковий загін «ДОСЛІДНИКИ» ЗОШ №31 м. Кременчука

Керівник: Підоріна Людмила Іванівна, вчитель географії ЗОШ №31

м. Кременчука, роб. тел. 4-15-11, моб. тел. 0934204807

Члени загону:

Кукса Тетяна, учениця 11 класу ЗОШ№31, збір та обробка матеріалів

Бенедик Тетяна, учениця 11 класу ЗОШ №31, збір та обробка матеріалів

Пироженко Олександр, учень 11 класу ЗОШ №31, збір та обробка матеріалів

Маненко Наталія, учениця 11 класу, збір та обробка матеріалів

Левочко Богдан, учень 10 класу, збір та обробка матеріалів

Полуденко Владислав, учень 11 класу, фотограф, художник-оформлювач

Стадніченко Вікторія, учениця 11 класу, збір та обробка матеріалів

Чудакова Тетяна , учениця 11 класу, збір та обробка матеріалів

Члени шкільного гуртка «Геолог»

Дослідження складу гірських порід та мінералів Піщанского кар’єру міста Кременчука

Мета експедиції: збір, опис та систематизація гірських порід та мінералів м. Кременчука, прищеплення інтересу до наукових досліджень з геології та ознайомлення з професією геолога.

 

I. Геологічна будова Кременчуцького району

 

У межах Кременчуцького району структура фундаменту платформи представлена північно-східним схилом Українського кристалічного щита (УКЩ), структура чохла – Дніпровсько-Донецькою западиною (ДДЗ) – північною частиною Дніпровсько-Донецького авлакогена
Зона зчленування північно-східного схилу УКЩ з південно-західним бортом ДДЗ є особливістю геологічної будови Кременчуцького району.

Перехід ДДЗ у відкриту частину УКЩ фіксується численними виходами кристалічних порід на денну поверхню по обох берегах Дніпра.

УКЩ складений різними за віком осадово-метаморфічними та магматичними гірськими породами: амфіболітами, кварц - біотитовими сланцями, залізистими кварцитами, гнейсами, плагіогранітами, мігматитами, мікрокліновими гранітами. Кременчуцькі плагіограніти і мігматити поширені на обох берегах Дніпра. Вони складаються м. Кременчука і його околиць . Це сірі, переважно середньозернисті породи, як правило, смугастої текстури. Зі збільшенням темно кольорових мінералів граніти поступово переходять у мігматити. Головні мінерали: плагіоклаз (50-55%), кварц (20-30%), біотит (10-15%). Акцесорні: апатит, циркон, сфен. Вторинні: епідот, хлорит .

 

 

 

На території міста розташоване Піщанське родовище з вивченими запасами.

II. Польові дослідження

Експедиція учнів ЗОШ № 31 до Піщанського кар’єру ТОВ «Кварц» .

Експозиція зразків гірських порід та мінералів з двох кар’єрів на географічному майданчику ЗОШ № 31 м.Кременчука (Додаток 1) – 150 екземплярів.

 

III.Камеральні дослідження

Визначення магнітних властивостей мінералів за допомогою компасу

Визначення твердості мінералів за допомогою леза ножа

Визначення твердості мінералів за допомогою голки

Визначення твердості мінералів за допомогою скла

Визначення кольору мінералів за допомогою шкали твердості

Визначення кольору мінералів за кольором риски на бісквіті

Визначення спайності та зламу

Визначення реакції з 10 % розчином HCL(Додаток 2)

 

Опис мінералів з кар’єру

(Додаток 3)

Кварц(SіО2) — найпоширеніший на Землі міне­рал, який утворюється магматично і гідротермально, трапляється в зернистих агрегатах, у вигляді піску, утворює друзи і кристали стовпчастої, призматичної форми.

Кварц риски не дає, має скляний блиск, на зламі - жирний. Твердість кварцу, за шкалою Мооса, ста­новить 7. Спайність у нього недосконала, злам - раковистий, густина - 2,65 г/см3. Цей мінерал ви­користовується в радіотехніці, оптиці, в скляній та керамічній промисловості. Прозорі різновиди засто­совують і в ювелірній справі.

Райони поширення кварцу: Донбас (Нагольний Кряж), Волинь, Закарпаття, а також Південний та Полярний Урал, Якутія, Далекий Схід.

 

Польовий шпат

Ортоклаз(К[АlSі3О8] ), або польовий шпат, - дуже поширений мінерал, входить до складу гранітів, сієнітів, гнейсів, пісковиків і багатьох інших порід. Трапляється у вигляді щільних зернистих агрегатів, вкраплень, кристалів. Ортоклаз має біле, рожеве, чер­воне, коричневе забарвлення, безбарвну риску, твердість, за шкалою Мооса, становить 6, скляний блиск, спайність досконала в двох напрямках, густи­на — 2,6. Близький до нього мінерал — це мікроклін, відрізняється від ортоклазу лише під мікроскопом.

Використовується в фарфоровій, керамічній, скляній промисловості. Місячний і сонячний камені - цінна декоративна сировина.

Ортоклаз дуже поширений, зокрема на Волині, в Поліссі, Приазов'ї, в Карелії тощо.

 

Кремінь (халцедон)

Халцедон(SіО2) — прихованокристалічний різно­вид кварцу, що утворюється гідротермально та екзогенно, має ниркоподібні, сферолітові, волокнисті форми, натічні агрегати, драглевидні маси, кремінь — халцедон з домішками глини, кальци­ту, бурий, сірий, чорний, непрозорий.

Халцедон має восковий або матовий блиск. Твер­дість його становить, за шкалою Мооса, 6...7, спай­ності немає. Злам цього мінералу раковистий, часто з гострими, навіть різальними краями. Використовують халцедон як полірувальний матеріал, різновиди його (агат, сердолік) є сировиною для виробництва сувенірів, прикрас. Також цей мінерал застосовують у точному приладобудуванні.

Родовища халцедону: Карадаг (Крим), Амурська область (Росія), Ахалцинське (Грузія), Вірменія, Урал.

 

Гематит (червоний залізняк)

Гематит(Fе2O3), або червоний залізняк, — міне­рал метаморфогенного, гідротермального та екзоген­ного походження. Колір гематиту змінюється від чорного до черво­ного, риска — вшпнево-червона. Блиск цей мінерал має напівметалічний або матовий. Твердість, за шка­лою Мооса, становить 5...6. Спайності в гематиту не­має, кристали крихкі. Густина гематиту становить 5,2 г/см3. Використовується цей мінерал як цінна за­лізна руда, для виготовлення фарб, олівців.

Великі родовища гематиту: в Україні - Криворізьке, Кременчуцьке, Керченське, в Росії — Курсь­ка магнітна аномалія, Урал.

 

V.Опис гірських порід

Магматичні гірські породи

Під будовою магматичних порід розуміють їхню структуру та текстуру.

Структура породивизначається її внутрішніми особливостями, тобто розмірами зерен мінералів, їхньою формою та співвідношеннями між ними.

Текстура породи – це зовнішні ознаки породи, зумовлені взаємним розміщенням її складових частин та способом заповнення простору.

Структури інтрузивних порід визначаються умовами їх утворення (повільне застигання й кристалізація магми при підвищеннях температури і тисках) і найчастіше бувають рівномірнозернистими та нерівномірнозернистими. Серед останніх виділяють породи крупнозернисті (розмір зерен мінералів від 1 до 0,3 см), середньозернисті (0,3…0,1 см), дрібнозернисті (0,1…0,05), тонкозернисті (до 0,05 см). Найпоширенішими текстурами інтрузивних порід є масивні і щільні, в яких мінерали щільно прилягають один до одного та немає будь-якої орієнтації в їх розміщенні.

У кожної інтрузивної породи є її ефузивний аналог, тобто порода, тотожна хімічним складом і відмінна від неї лише за структурою та текстурою, які визначилися швидким застиганням магми на поверхні Землі чи на невеликій глибині.

Для ефузивних порід характерні такі структури, як:

· порфірова – на тлі однорідної нерозкристалізованої основної маси виділяються окремі зерна мінералів;

· афанітова – порода, складена дрібними зернами мінералів, які не розрізняються неозброєним оком;

· склувата – виникає внаслідок швидкого застигання лави, подібна до скла.

Типовими текстурами ефузивних порід є:

· пориста – характеризується наявністю пор і виникає внаслідок швидкого застигання лави, з якої виділяються газоподібні продукти;

· мигдалекам’яна – утворюється в тих випадках, коли пори чи порожнини в породі заповнюються вторинними мінералами;

· флюїдальна – виділяються чітко виражені сліди течії лавового потоку тощо.

Виверження вулканів часто супроводжується потужними вибухами, що призводить до утворення уламкового матеріалу. В разі його подальшого ущільнення та цементації формуються породи із уламково-пористою структурою.

До складу магматичних порід входять породотвірні мінерали, тобто ті, що становлять основну масу даної породи, та акцесорні – ті, що містяться в ній у незначних кількостях. Основними породотворними мінералами є польові шпати (ортоклаз, мікролін тощо), кварц, рогова обманка, олівін, піроксени, амфіболи, слюди. Акцесорні мінерали – це найчастіше апатит, хроміт, магнетит, циркон, ільменіт тощо.

Всі магматичні породи за вмістом кремнезему поділяються на кислі, середні, основні та ультра основні.

Граніт– інтрузивна порода із зернистою структурою та щільною, масивною текстурою. Основні мінерали – польовий шпат і кварц, у невеликій кількості – мусковіт. Біотит та рогова обманка становлять до 10%. Акцесорні мінерали граніту – гранат, апатит, циркон, магнетит тощо. Колір граніту світло-сірий, жовтуватий, рожевий, червоний. Засягає він у земній корі у вигляді батолітів, штоків, лаколітів, рідше – дайок. Граніт широко використовують як будівельний та облицювальний матеріал. Великі поклади його відомі на Українському щиті (Житомирщина, Придніпров’я, Приазов’я).

Ліпарит– щільна або пориста порода з порфіровою структурою, часто також з флюїдальною текстурою. За складом він не відрізняється від граніту. Порфіроподібні вкраплення представлені польовим шпатом, кварцом. Ліпарит має колір білий, світло-сірий, жовтуватий, червонуватий. Залягає він у вигляді потоків. Використовують ліпарит як будівельний камінь, у скляній промисловості. Райони залягання ліпариту – Карпати, Придніпров’я, острови у Середземному морі, Кавказ, Алтай.

 

Сієніт – інтрузивна порода з порфіроподібною структурою. У складі сієніту в невеликій кількості міститься рогова обманка, піроксен, біотит. Зовні сієніт нагадує граніт, від якого відрізняється вмістом кварцу – нульовим, інколи – до 5 % . Колір мінералу рожевий, червоний, світло-сірий.

 

Габро – інтрузивна порода. Габро складене лабрадором, піроксеном, олівіном, нечасто – роговою обманкою і біотитом. Колір габро змінюється від темно-зеленого до чорного.

 

Перидотит – інтрузивна порода. Складений олівіном та піроксеном, можуть міститися біотит, гранат. Колір перидотиту чорний, темно-зелений, жовто-зелений.

Метаморфічні породи

Метаморфічні гірські породи не мають єдиної загальноприйнятої класифікації. В основу їх класифікації покладено хімічний і мінеральний склад, структуру й текстуру, а також види метаморфозу. Мінеральний склад дає змогу встановити тиск і температуру метаморфізму; структурні й текстурні особливості – глибину і способи метаморфізму, хімічний склад – характер первинних порід. Однак це і не завжди вдається. Розглянемо класифікацію метаморфічних порід за типами метаморфізму. Породи регіонального метаморфізму представлені трьома групами:

· породи прогресивного метаморфізму: гнейси, амфіболіти, еклогіти;

· породи регресивного метаморфізму: слюдяні сланці, кварцити, мармури;

· породи ультраметаморфізму: мігматити, гранітогнейси.

Кварцит

Кварцити – щільні зернисті породи, складені переважно з кварцу. Утворюються за метаморфізму кварцових пісків і пісковиків. Колір сірий, рожевий, жовтуватий. Структура гранобластова, текстура смугаста й масивна. Використовуються у будівництві. В Україні родовища кварцитів давно відомі в районі м. Овруча (на півночі Житомирської області). Вони використовувалися в будівництві ще за часів Київської Русі. Велике значення мають залізисті кварцити (джеспіліти), з якими пов’язані великі поклади залізних руд у Кривому Розі. (Додаток 5).

Мігматити – крупно-смугасті породи, які утворилися внаслідок проникнення в між пластовий простір первинних порід значної кількості розплавленого матеріалу під час ультраметаморфізму. До їхнього складу входять: кварц, польові шпати, слюди та інші мінерали; структура – кристалобластова ; текстура – смугаста; забарвлення – сіре, різних відтінків.

 

Додаток 1

 

 

Вигляд Піщанського

Карьєру

 

 

 

 

Мігматиту

 

\

 

Додаток 2

Члени гуртка «Геолог»

 

 

Урок у 6 –А класі

Кварц Польовий шпат

Кремінь(халцедон) Гематит (червоний залізняк)

 

 

Червоний гранітМусковітовий граніт

 

 

Мусковітовий граніт Червоний граніт

 

 

Сірий граніт Габро

 

Трахіт Мігматит

 

 

 

Мігматит

 

Мігматит Габро

Сієніт

Кварцит

Сієніт Сірий граніт

 

 

 

 

 

Дослідження складу гірських порід та мінералів Піщанського кар’єру

Міста Кременчука

 

Автори:

Пошуковий загін «Геолог»

Керівник: підоріна Людмила Іванівна,

Вчитель географії Кременчуцької

загальноосвітньої школи I-III ступенів №31

Кременчук

 

Пошуковий загін «ДОСЛІДНИКИ» ЗОШ №31 м. Кременчука

Керівник: Підоріна Людмила Іванівна, вчитель географії ЗОШ №31

м. Кременчука, роб. тел. 4-15-11, моб. тел. 0934204807

Члени загону:

Кукса Тетяна, учениця 11 класу ЗОШ№31, збір та обробка матеріалів

Бенедик Тетяна, учениця 11 класу ЗОШ №31, збір та обробка матеріалів

Пироженко Олександр, учень 11 класу ЗОШ №31, збір та обробка матеріалів

Маненко Наталія, учениця 11 класу, збір та обробка матеріалів

Левочко Богдан, учень 10 класу, збір та обробка матеріалів

Полуденко Владислав, учень 11 класу, фотограф, художник-оформлювач

Стадніченко Вікторія, учениця 11 класу, збір та обробка матеріалів

Чудакова Тетяна , учениця 11 класу, збір та обробка матеріалів

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти