ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Основні фізичні і морфологічні властивості мінералів та їх визначення

ЗМІСТ

Вступ
Лабораторна робота №1  
Основні фізичні і морфологічні властивості мінералів та їх визначення  
Лабораторна робота №2  
Основні породо- і рудотворні мінерали та їх визначення  
Лабораторна робота №3  
Магматичні гірські породи та їх визначення
Лабораторна робота №4  
Метаморфічні гірські породи та їх визначення
Лабораторна робота №5  
Основні осадові гірські породи та їх визначення
Лабораторна робота №6  
Відносний та абсолютний вік гірських порід. Геохронологічна шкала  
Лабораторна робота №7  
Геологічні карти, розрізи і стратиграфічні колонки та методи їх складання  
Лабораторна робота №8  
Геоморфологічні карти, розрізи та методи їх складання. Зображення ерозійно-акумулятивних форм рельєфу на топографічних картах    
Перелік використаних джерел. . . . . . . . . . . . . . . . . .

ВСТУП

Геологія – це наука про Землю (від грецького “гео” – Земля, “логос” – вчення), про її склад, будову та закономірності розвитку.

В питаннях пізнання Землі як планети, її будови, складу геологія тісно пов’язана з багатьма науками: геодезією, географією, геофізикою та ін. Особливо тісним є зв’язок геології з географією, в результаті чого і виникла наука про рельєф земної поверхні – геоморфологія.

Серед природних процесів та явищ, що так чи інше впливають на екологічний стан території, приймаючи безпосередньо чи опосередковано участь у його формуванні, чільне місце належить і геологічній будові, геологічним процесам та явищам.

Таким чином, можна вважати, що вивчення та засвоєння студентами "Геології і геоморфології" є базою для формування геоекологічного мислення майбутнього інженера. Крім того, “Геологія і геоморфологія” є базовою дисципліною для подальшого вивчення та успішного засвоєння студентами таких дисциплін як “Грунтознавство”, "Природні ресурси" та ін.

Метою дисципліни є отримання фундаментальних знань із геологічної будови, тектонічної структури та рельєфу Землі для розуміння причин впливу їх на формування екологічного стану навколишнього природного середовища.

Відповідно до сучасних кваліфікаційних вимог до гірничих інженерів студент після опанування дисципліни повинен знати:

- мінеральний і хімічний склад Землі;

- внутрішню будову, морфологію і фізичні властивості мінералів;

- основні породо- і рудотворні мінерали;

- магматичні, метаморфічні та осадові гірські породи;

- форми залягання гірських порід

- методи графічного моделювання окремих ділянок земної кори.

Закінчивши вивчення курсу, студент повинен вміти:

- визначати агрегатний стан мінералів, їх прості форми і комбінації;

- розрізняти основні породо- і рудотворні мінерали;

- виділяти основні типи магматичних, метаморфічних і осадових гірських порід;

- визначати форми залягання гірських порід в земній корі;

- проводити стратиграфічне розчленування геологічних утворень та визначати їх вік;

- будувати геологічні карти, стратиграфічні колонки і геологічні розрізи;

- користуватися гірничим компасом для визначення елементів залягання гірських порід;

- самостійно приймати рішення з оцінки перспектив окремих регіонів щодо відкриття родовищ корисних копалин.

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Основні фізичні і морфологічні властивості мінералів та їх визначення

 

Мета і завдання роботи

Метою роботи є вивчення студентами основних фізичних і морфологічних властивостей мінералів.

 

З Н А Т И основні кристалографічні і морфологічні особливості та основні фізичні властивості мінералів.

В М І Т И визначати агрегатний стан мінералів, елементи симетрії кристалів, морфологію мінеральних індивідів та агрегатів; визначати фізичні властивості мінералів.

 

Таблиця 1.5 - Шкала основних кольорів мінералів

№ п/п Колір Типовий мінерал
Водянопрозорий Гірський кришталь
Білий Каолін
Свинцево-сірий Галеніт
Бурий Гематит
Червоний Кіновар
Мідно-червоний Самородна мідь
Фіолетовий Флюорит
Зелений Малахіт
Жовтий Сірка
Латунно-жовтий Піротин
Залізисто-чорний Магнетит

 

За характером забарвлення мінеральних індивідів чи агрегатів виділяють: однорідне забарвлення (пірит), зональне (малахіт), плямисте (галіт) та ін.

При визначенні природи забарвлення мінералів у штуфах, кристалах або в зернах необхідно відрізняти первинне забарвлення, яке виникає в процесі їх формування і вторинне, яке виникає в процесі вторинної зміни мінералу. Так, первинним є темно-зелене забарвлення рогової обманки, що обумовлене входженням в її структуру хромофору Fe2+ в Fe3+. Визначення забарвлення мінералів проводиться візуально.

Колір риси – являє собою колір мінералу в порошку. Багато мінералів в розтертому стані мають інший колір, ніж у монолітних зразках. Порошок можна одержати, проводячи куском мінералу по білій шорсткій поверхні фарфорової пластинки при умові, що твердість його менша від твердості фарфору. Якщо твердість мінералу вища твердості фарфору, то мінерал утворює на фарфорі подряпину.

Колір риси – важлива діагностична ознака цілого ряду мінералів. Так гематит, лімоніт і магнетит в зразках мають майже однаковий колір і їх можна розрізнити тільки по різному кольору риси – відповідно червоному, жовтому або чорному.

Блиск також є важливою діагностичною ознакою мінералів. Він залежить від показника заломлення мінералу і його здатності відбивати від своєї поверхні світло. Показник відбиття світла (блиск) в мінералах визначається в процентах і змінюється від 1% в озокериті до 95% в полірованому самородному сріблі. Для визначення типу блиску рекомендується користуватись нижче наведеною шкалою (таблиця 1.6).

Таблиця 1.6 - Основні типи блисків і їх характеристика

Тип Назва блиску Показник відбиття світла, % Типові мінерали
Скляний 1-10 Кварц, флюорит, гранати
Алмазний 10-19 Алмаз, сфалерит
Напівметалевий 20-25 Кіновар, гематит
Металевий >25 Галеніт, золото

 

Для визначення блиску необхідно враховувати характер поверхні мінералу, величину і форму його зерен, так як ці фактори приводять до появи специфічних блисків: жирного – для тонкозернистих світлозабарвлених і білих мінералів; смолистого – для темнозабарвлених мінералів; матового – для тонкодисперсних мінералів; шовковистого – для волокнистих мінералів; перламутрового – для лускуватих мінералів та ін. Визначення типу блиску проводиться візуально. Характер поверхні мінералу рекомендується продивитися під бінокулярним мікроскопом.

Магнітність – властивість мінералів взаємодіяти з магнітним полем. Магнітність визначається магнітними властивостями атомів, іонів і молекул, які складають мінерал, і його структурою. По суті всі мінерали можуть намагнічуватися в магнітному полі. Однак , найбільш здатними до намагнічування є мінерали, в склад яких входять атоми, що мають власний магнітний момент, обумовлений наявністю в них неспарених електронів. Це Fe3+, Fe2+, Mn4+, Mn3+, Cr3+, Co2+, Ni2+,Cu2+ та ін.

Визначення магнітності проводиться за допомогою магнітної стрілки. Якщо ж необхідно визначити величину магнітної сприйнятливості, то користуються магнітними вагами – вагою Калашникова та ін.

Радіоактивність – властивість мінералів випромінювати a-, b- і g- частинки при радіоактивному розпаді деяких елементів U,To,K,Cs та їх ізотопів. За величиною радіоактивного випромінювання всі мінерали діляться на три класи: 1 – сильнорадіоактивні; 2 – слаборадіоактивні; 3 – нерадіоактивні. В склад сильнорадіоактивних мінералів входять в основному уран і торій. В склад слаборадіоактивних мінералів входять калій, цезій та ін.

Горючість – властивість мінералів вільно горіти в атмосфері. Переважно випробування на горючість проводяться у полум’ї спиртівки. Для цього невеликий шматочок зразка мінералу закріплюється у пінцеті і поміщається в найбільш гарячу частину полум’я. Якщо мінерал загориться, то випробування закінчують, вдаючи мінерал горючим. У випадку, якщо мінерал не загориться після перебування у полум’ї 5-6 хвилин, його вважають негорючим. При визначенні мінералів на горючість рекомендується провести випробування із самородною сіркою (горить синім полум’ям із виділенням сірчистого газу) і озокеритом (горить жовтим полум’ям із виділенням копоті).

Розчинність – здатність мінералів розчинятися у воді або в інших рідинах. За ступенем і швидкістю розчинення мінерали діляться на 4 класи: легкорозчинні, розчинні, слабо розчинні і нерозчинні (таблиця 1.7).

Швидкість і величина розчинності залежить від ряду факторів, головним з яких є температура. Таким чином, при визначенні розчинності мінералів, рекомендується проводити її як при кімнатній температурі розчинника, так і при його підігріві в скляній пробірці на спиртівці або газовому пальнику.

Розкладання – здатність деяких мінералів розкладатися у кислотах або інших хімічно активних речовинах із виділенням в атмосферу деяких компонентів (таблиця 1.8).

Для визначення розкладання мінерал необхідно розтовкти в порошок, висипати в пробірку і залити відповідною кислотою. При такій методиці ступінь розкладання мінералу можна визначити як при кімнатній температурі, так і підігріві. Підігрів проводиться на газовому пальнику або полум’ї спиртівки. Одночасно із визначенням ступеню розкладання проводиться визначення виділень газів. Так, виділення H2S супроводжується запахом “затхлих яєць”, розкладання миш’якових мінералів – запахом часнику та ін.

Таблиця 1.7 - Ступінь розчинності деяких мінералів

Ступінь розчинності Розчинник Температура Типові мінерали
Легко розчинні Вода   Хлороформ Без підігріву   Без підігріву Галіт, силь-він, карналіт Парафін, озокерит  
Розчинні Бензол Вода Соляна кислота   Без підігріву З підігрівом   Янтар, гіпс Ангідрит
Слаборозчинні Вода Соляна кислота Без підігріву З підігрівом Ангідрит Магнезит
Нерозчинні Вода З і без підігріву Кварц

 

Таблиця 1.8 - Найбільш характерні реакції розкладання деяких мінералів у різних кислотах

Назва кислоти, в якій розкладається мінерал Назва мінералу Виділяє Без підігріву або з підігрівом
    HCl     Кальцит Анортит Малахіт Магнезит Сфалерит CO2 CO2 CO2 CO2 H2S Без підігріву З підігрівом Без підігріву З підігрівом З підігрівом
  HNO3   Сфалерит Галеніт S S З підігрівом З підігрівом

 

Смак – це здатність впливу мінералу на смаковий органолептичний апарат людини. Більшість мінералів не мають смаку, але для деяких характерним є специфічний смак. Особливо це відноситься до розчинних мінералів. За смаком виділяють солені (галіт), гірко-солені (карналіт) і пекучо-солені (сильвін) мінерали. Визначення смаку проводиться доторканням до мінералів кінчиком язика.

 

Оформлення звіту

Звіт про виконану роботу виконується на стандартних аркушах паперу. В звіті необхідно коротко викласти мету роботи та основні теоретичні відомості. Навести необхідні схематичні зарисовки та опис зразків.

 

Запитання для самоконтролю

1 Що таке мінерал?

2 Що таке кристалічний та аморфний стан мінералів та чим вони відрізняться один від одного?

3 За якими морфологічними ознаками можна відрізнити кристалічний стан мінералів від аморфних?

4 Назвіть основні елементи симетрії кристалів.

5 Назвіть основні габітусні типи мінеральних індивідів.

6 Що таке мінеральний агрегат і які основні їх типи виділяються за мінеральним складом?

7 Що таке густина мінералів і якими методами вона вимірюється?

8 Від чого залежить твердість мінералів?

9 Що таке спайність мінералів і від чого вона залежить?

10 Охарактеризуйте теплопровідність і радіоактивність мінералів?

11 Які головні радіоактивні елементи входять до складу мінералів?

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

Мета і завдання роботи

Метою роботи є вивчення студентами основних породо- і рудотворних мінералів та їх класифікацій.

 

З Н А Т И класифікації мінералів та їх основні діагностичні ознаки.

В М І Т И визначати основні породо- і рудотворні мінералів, які входять до складу різних гірських порід і особливо осадових, які є основними колекторами переважної більшості нафтових і газових родовищ.

 

Типи сульфідів

До типу сульфідів належать похідні H2S, H2Se, H2Te. Серед них виділяють два класи.

Клас моносульфідів – галеніт, сфалерит, кіновар, піротин, пірит, марказит, молібденіт.

Клас полісульфідів – халькопірит, арсенопірит.

Галеніт – PbS.Кристалізується в кубічній сингонії. Індивіди представлені гексаедричними і октаедричними кристалами; агрегати – зернисті, друзи. Густина 7,4 – 7,6, твердість 2 – 3, спайність досконала по кубу, колір свинцево-сірий, риса свинцево-сіра, блиск металічний. Родовища: Україна (Закарпаття, Донбас), Росія (Урал, Забайкалля), США (Місурі), Канада (Суліван), Німеччина (Фрейберг) та ін. Використовується як руда на свинець.

Сфалерит – ZnS. Кристалізується в кубічній сингонії. Індивіди представлені тетраедричними кристалами, агрегати - зернисті, друзи. Густина 3,5-4,2, твердість 3-4, спайність досконала по тетраедру, колір жовтий, темно бурий, чорний, риса бура, блиск алмазний. Родовища: Україна (Закарпаття, Донбас), Росія (Урал), Чехія (Пшебрам), Румунія (Капнік), США (Кінгем) та ін. Використовується як руда на цинк.

Кіновар – HgS. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивіди представлені ромбоедричними кристалами; агрегати - зернисті, вкрапленики в породі. Густина 8,09-9,20, твердість 2-3, спайність досконала по ромбоедру, колір червоний, риса червона, блиск алмазний. Родовища: Україна (Донбас, Закарпаття), Іспанія (Альмаден), Італія (Аміата), Китай (Юньнань) та ін.

Пірит – FeS2. Кристалізується в кубічній сингонії. Мінеральні індивіди представлені гексаедричними кристалами з характерною взаємоперпендикулярною на гранях куба штрихуватістю; агрегати - зернисті масивні, часто друзи. Густина 4,9-5,2, твердість 3-7, спайність відсутня, крихкий. Забарвлення золотисто-жовте, риса зеленувато-чорна, блиск металічний. Родовища: Росія (Урал), Іспанія (Гуєльва) та ін. Використовується для виготовлення сірчаної кислоти, іноді як руда на золото.

Молібденіт – MoS2. Кристалізується в гексагональній сингонії. Індивіди представлені таблитчастими кристалами, лусками; агрегати лускувато-зернисті. Густина 4,7-5,0, твердість 1, має досконалу спайність по пінакоїду, крихкий, колір свинцево-сірий, риса свинцево-сіра, блиск металічний. Родовища: Росія (Східний Сибір), Австралія (Новий Південний Уельс), США (Огден) та ін.

Халькопірит – CuFeS2. Кристалізується в тетрагональній сингонії. Індивіди рідкісні і представлені пластинчастими кристалами, агрегати масивні дрібнозернисті. Густина 4,1-4,3, твердість 3-4, спайність відсутня, крихкий, колір латунно-жовтий, риса зеленувато-чорна, блиск металічний. Родовища: Україна (Закарпаття, Донбас), Росія (Урал), Казахстан (Коунрад), Узбекистан (Алмалик), Англія (Корнуел), Канада (Седбері), США (Бінгем) та ін. Використовується як руда на мідь.

Арсенопірит – FeAsS. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди призматичні, списовидні, голчасті, агрегати - зернисті, масивні. Густина 5,9-6,2, твердість 5-6, спайність досконала по ромбічній призмі, крихкий, забарвлення олов’яно-біле, колір риси сірувато-чорний, блиск металічний. Родовища: Росія (Качказьке, Джетигоринське), Швеція (Боліден), США (Трео Германес) та ін.

Тип оксидів і гідрооксидів

До типу оксидів і гідрооксидів належать сполуки металів і металоїдів з киснем і гідроксилом. Всі мінерали цього типу відповідно до їх хімічного складу поділяються на два класи:

Клас оксидів – вода, лід, уранініт, хроміт, магнетит, рутил, піролюзит, каситерит, корунд, гематит, кварц, опал.

Клас гідрооксидів – гетит, псиломелан, гідраргіліт.

Вода – H2O. Найбільш поширений мінерал на Землі, створює її водну оболонку - гідросферу, яка включає океани, моря, озера, ріки, водосховища, підземні і ґрунтові води. Кількість води в гідросфері складає 1,4-1;5 млрд. км3; в глибинах Землі і її мантії 13-15 млрд. км3 , в атмосфері - 13-15 тис. км3. Вода аморфна, знаходиться в рідинному, твердому і газоподібному станах. Густина дистильованої води 1,0 при Т = 4°С. Безбарвна у великих масах набуває блакитного відтінку, прозора, без смаку і запаху, блиск скляний. При температурі нижче 1°С переходить у тверду кристалічну фазу - лід. Серед усіх природних речовин має найбільше значення. Використовується майже у всіх технологічних процесах, є головною складовою частиною всіх організмів і їх життєзабезпечення.

Лід – H2O. Це тверда кристалічна модифікація води. Кристалізується в гексагональній сингонії. Індивіди представлені шестикутними сніжинками, рідко гексагональними стовпчастими кристалами, агрегати зернисті, масивні, в більшості пухкі. Густина 0,917, твердість 1,5, спайність відсутня, крихкий, колір безбарвний, водяно-прозорий, білий, блиск скляний. Родовища льоду численні (Арктика, Антарктида, льодовики високогірних областей та ін.). Використовується в холодильній справі.

Уранініт – UO2. Кристалізується в кубічній сингонії. Індивіди - гексаедричні і кубооктаедричні, агрегати – зернисті, іноді натічні (настуран). Густина 10,3-10,6, твердість 5-6, спайність відсутня, крихкий, колір смоляно-чорний, риса чорна, блиск напівметалічний, дуже радіоактивний. Родовища: Україна (Придніпров’я), Росія (Урал), Німеччина (Рудні гори), Канада (Гуннар), Заїр (Шинколобве).

Хроміт – (MgFe) Cr2O4. Кристалізується в кубічній сингонії. Індивіди представлені октаедричними кристалами; агрегати – масивні зернисті. Густина 4,0 - 4,8, твердість 5-7, спайність відсутня, блиск металовидний, колір залізо-чорний, риса чорна, магнітний. Родовища: Казахстан (Актюбінська обл.), Африка (Замбія). Основна руда на хром.

Магнетит – Fe2+Fe23+O4. Кристалізується в кубічній сингонії. Індивіди представлені октаедричними кристалами; агрегати - масивні, зернисті. Густина 4,9-5,2, твердість 5-6, спайність відсутня, крихкий, колір залізо-чорний, риса чорна, блиск напівметалевий, сильно магнітний. Родовища: Україна (Кривий Ріг), Росія (Белгородська обл., Урал), Швеція (Кірунавара, Люосавара), США (Верхне Озерське). Є важливою рудою на залізо.

Рутил – TiO2. Кристалізується в тетрагональній сингонії. Індивіди представлені стовпчастими, голчатими та списовидними кристалами, агрегати - зернисті, вкрапленики в породі. Густина 4,2-4,3, твердість 6, спайність досконала по тетрагональній призмі, колір темно-бурий, риса від білої до буроватої, прозорий, блиск алмазний. Родовища: Україна (Волинь, Приазов’я), Росія (Атлянське, Кутимське), Швейцарія (Біненталь), США (Хорфорд, Нельсон).

Корунд – Al2O3. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивіди представлені діжкоподібними стовпчастими, пірамідальними і таблитчастими кристалами; агрегати зернисті (наждак). Густина 3,95-4,10, твердість 9, спайність відсутня, забарвлення – червоне (рубін), синє (сапфір), чорне, риса біла, блиск скляний, прозорий. Родовища: Україна (Запоріжжя), Росія (Борзовське), Казахстан (Семіз-Богу), Греція (Наксос), Бірма, Тайланд, Індія, США (Корундум-Хіл). Використовується в обробній промисловості як абразивний матеріал, дорогоцінні різновидності – в ювелірній промисловості.

Гематит – Fe2O3. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивіди представлені пластинчатими і таблитчастими кристалами; агрегати - зернисті лускаті, натічні. Густина 5,0-5,2, твердість 5-6, спайність відсутня, крихкий, забарвлення вишнево-червоне, риса вишнева, блиск металовидний. Родовища: Україна (Кривий Ріг), Росія (Белгородська обл.), Румунія (Догнашка, Коку-гора), США (Верхнє озеро). Використовується як руда на залізо.

Кварц – SiO2. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивіди представлені призматичними, видовжено-призматичними, біпарамідальними кристалами; агрегати - друзи, щільні зернисті. Густина 2,65, твердість 7, спайність відсутня, забарвлення водяно-прозоре (гірський кришталь), фіолетове (аметист), чорне (моріон), димчасте (раухтопаз), лимонно-жовте (цитрин), золотисте-жовте (авантюрин) та ін. Має п’єзоелектричні властивості. Серед приховано кристалічних різновидностей виділяють халцедон, сердолік (блідо рожевий), хризопраз (яблучно-зелений), онікс (грубосмугастий), яшма (смугаста різнозабарвлена), роговик (окремніла порода) та ін. Всі різновидності кварцу прозорі і напівпрозорі, блиск скляний, риса біла. Родовища: Україна (Володимир-Волинський), Росія (Мурзинське), Бразілія (Мінас, Жераіск).

Опал – SiO2nH2O. Єаморфізованою сумішшю кварцу і води, вміст якої коливається від 0,4 до 28,0 %. Часто утворює натічні агрегати. Густина 1,9-2,3, твердість 5-6, забарвлення біле, сіре різних відтінків, риса біла, блиск скляний. Опали органічного походження входять до складу трепелів і діатомітів. Родовища: Україна (Придніпров’я, Закарпаття), Росія (Саратовська, Курська обл.), Ісландія. Використовується в ювелірній (благородний опал), скляній, керамічній та будівельній промисловостях.

Гетит – FeO(OH). Кристалізується в ромбічній сингонії: Індивіди представлені кристалами видовжено-призматичного і голчастого габітусів; агрегати зернисті, натічні ниркоподібні, пористі, порошкуваті та ін. Гетит з великим вмістом води носить назву лімоніту. Густина 3,3-4,4, твердість 3-4, спайність досконала, забарвлення жовтувато-буре, риса ясно-бура, напівпрозорий. Родовища: Україна (Керч), Росія (Липіцька і Тульська обл.), Чехія (Пршібрам). Використовується як руда на залізо.

Гідраргіліт – Al(OH)3. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди представлені псевдогексагонально-призматичними кристалами; агрегати - тонколусчаті, скритокристалічні. Густина 2,43, твердість 2-3, спайність цілком досконала по пінакоїду, забарвлення біле з бурими відтінками, червонувате, риса біла, блиск скляний до перламутрового, прозорий. Родовища: Україна (Придніпров’я), Росія (Урал), Гана, Замбія.

Тип солей кисневих кислот

До цього типу належать переважна більшість відомих мінералів земної кори, які в залежності від кислот, за рахунок яких вони утворюються, поділяються на наступні класи:

1) Клас силікатів: острівні – олівін, гранати (піроп, альмандин, гросуляр), циркон, сфен, топаз, епідот; кільцеві – берил, турмалін; ланцюжкові піроксени (авгіт, сподумен ), амфіболи (тремоліт – актиноліт , рогова обманка), шаруваті – каолініт, серпентин, тальк, слюди (мусковіт, біотит), хлорит, монтморилоніт; каркасні: польові шпати (Na-Ca-плагіоклази, К-Na-мікроклін, ортоклаз), фельдшпатоїди (ніфелін), цеоліти (натроліт);

2) Клас боратів-борацит;

3) Клас фосфатів-апатит, бірюза;

4)Клас карбонатів-кальцит, магнезит, арагоніт, доломіт, малахіт;

5) Клас вольфраматів-шеєліт, вольфраміт;

6) Клас сульфатів-ангідрит, барит, полігаліт, гіпс;

7) Клас нітратів-натрієва селітра, калієва селітра.

Олівін – (Mg, Fe)2[SiO4]. Кристалізується в ромбічній сингонії. Індивіди представлені короткопризматичними, іноді біпірамідальними кристалами; агрегати зернисті, масивні. Густина 3,25, твердість 6-7, спайність відсутня, злам мушлевидний, крихкий, колір оливково-зелений, риса світло-зелена, блиск скляний. Як плодотворний мінерал, олівін входить до складу ультраосновних і основних магматичних порід. Прозора золотисто-зелена різновидність – хризоліт - використовується в ювелірній промисловості як дорогоцінний камінь.

Гранати – R32+R23+[SiO4]3, де R2+ - Mg2+, Fe2+, Mn2+ і Ca2+, а R3+ - Al3+, Fe3+, Cr3+, Mn3+. Із гранатів найбільш поширеними є піроп – Mg3Al2[SiO4]3, альмандин – Fe3Al2[SiO4]3 і гросуляр – Ca3Al2[SiO4]3. Всі гранати кристалізуються в кубічній сингонії. Індивіди представлені в основному кристалами ромбодооктаедричного і тригонтриоктаедричного вигляду; агрегати – зернисті. Густина від 3,55 до 4,0, твердість 6,5-7,5, спайність відсутня, злам нерівний, мушлевидний, крихкі, колір змінюється від вишнево-чорного (у піропа) до зеленого (гросуляр), риса відповідно від вишневої до зеленуватої, блиск скляний. Родовища: Україна (Український кристалічний масив), Росія, США (Пенсільванія), Південна Африка (Трансвааль). Використовується в абразивній та ювелірній промисловостях.

Циркон – Zr[SiO4]. Кристалізується в тетрагональній сингонії. Індивіди представлені видовжено- і короткопризматичними, іноді біпірамідальними кристалами; агрегати зернисті. Густина 4,68-4,79, твердість 7-8, спайність середня по тетрагональній призмі, крихкий, злам нерівний, колір бурий, риса світло-бура, блиск алмазний, часто радіоактивний. Родовища: Україна (Приазов’я), Росія (Урал, Кольський півострів), США (Флорида), Індія (Раджхастан) та ін. Використовується як основна руда на цирконій; прозорі різновидності (гіацинт) – як дорогоцінне каміння в ювелірній промисловості.

Топаз – Al(F,OH)2[SiO]4. Кристалізується в ромбічній сингонії. Кристалічні індивіди представлені добре утвореними призматичними кристалами, іноді вагою до декількох кілограм. Густина 3,5, твердість 7, спайність досконала по пінакоїду, злам мушлевидний, іноді сходинковий, крихкий, забарвлений у різні кольори – в водяно-прозорий, блакитний, солом’яно-жовтий, червонуватий, риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Житомирська обл.), Росія (Урал), Бразилія (Мінас-Жераїс) та ін.

Берил – Al2Be3[Si6O18]. Кристалізується в гексагональній сингонії. Кристалічні індивіди представлені добре утвореними призматичними і видовжено-призматичними кристалами іноді вагою до кілограмів і десятків кілограмів; агрегати – зернисті. Густина 2,63-2,84, твердість 7-8, спайність відсутня, злам мушлевидний, крихкий, забарвлення різне – водяно-прозоре, жовте (геліадор), зелене (смарагд), блакитне (аквамарин), блідо-рожеве (ростеріг), блиск скляний, риса біла. Родовища: Україна (Житомирська обл.), Колумбія (Мусо), Південна Африка (Трансвааль), Індія (Раджхастан), США (Олбані) та ін. Використовується як руда на берил; прозорі різновидності – в ювелірній промисловості.

Турмалін – Na(Mg, Fe, Mn, Li)3Al6[O3]3[Si6O18](OH, F)4. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивіди представлені видовжено призматичними, списовидними, голчастими кристалами; агрегати – зернисті, сноповидні. Густина – 2,90-3,25, твердість 7-7,5, спайність відсутня, крихкий, має п`єзо– і піроелектричні властивості, забарвлення змінюється від безкольорового (альбіт) до жовто-бурого (дравід), рожевого (рубеліт), зеленого (верделіт), темно-синього (індиголіт) і чорного (шерл), риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Волинь, Приазов`я), Росія (Урал, Забайкалля), США (Пала), Бразилія (Мінес Жераїс) та ін. Використовується в радіотехніці і в ювелірній справі.

Піроксени. До піроксенів належить велика група мінералів, серед яких за сингоніями виділяють: ромбічні піроксени – енстатит Mg2{SiO3} і гіперстен Fe2{SiO3} і моноклінні піроксени – діопсид Ca,Mg{SiO6}, еденбергіт Ca(Mg, Fe, Ti, Al) (Si, Al)2O6, егірин Na, Fe{SiO6} і сподумен Na, Al{Si2 O6}. Кристалічні індивіди піроксенів представлені видовжено-призматичними, списовидними, голчастими аж до волокнистих кристалами; агрегати- спутано-волокнисті, зернисті. Густина від 3,1 до 3,6, твердість 5-6, мають середню спайність по ромбічній призмі, злам нерівний, часто сходинковий, забарвлення від попелясто-сірого (у сподумена) до темно-зеленого (у авгіта), риса біла, блиск скляний. Як головні породоутворюючі мінерали, входять до складу більшості магматичних порід; сподумен використовується як руда на літій. Його родовища відомі в Росії (Кольський півострів), США (Південна Дакота) та ін.

Амфіболи. До цієї групи мінералів належать тремоліт Ca2 Mg5 (OH)2{Si8 O22}, актиноліт Ca2 Fe(OH)2 {Si8O22} і рогова обманка Na Ca2 (Fe, Mg)4 (Fe, Al) (OH,F){Al2 Si6 O22 }.Всі вони кристалізуються в моноклінній сингонії. Кристалічні індивіди представлені видовжено призматичними, списовидними, голчастими та рідше волокнистими кристалами; агрегати – зернисті масивні, паралельно-волокнисті (азбестовидні різновидності), як породоутворюючі мінерали входять до складу більшості гірських порід. Волокнисті різновидності (амфібол, азбест) використовуються в космічній промисловості.

Каолініт – Al4(OH)8[Si4O10].Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди – псевдогексагональні, пластинчасті, мікроскопічні кристали; агрегати – зернисті, землисті, часто клиноподібні. Густина 2,58-2,63, твердість 2-3, спайність цілком досконала по пінакоїду, крихкий, на дотик жирний, забарвлений в білий колір, риса біла, блиск скляний, суцільних мас – матовий. Родовища: Україна (Житомирська обл..), Росія (Урал, Східний Сибір), Казахстан (Коунрад), Чехія (Карлові Вари), Китай (Каолінг) та ін. Використовується в керамічній і паперовій промисловостях.

Серпентин – Mg6(OH)8[Si4O10]. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди мають форму лусок, пластинок, голчастих і волокнистих кристалів, агрегати пластинчастозернисті (антигорит), спутано- і паралельно-волокнисті (хризотил, азбест). Густина 2,2-2,7, твердість 2,5-3,0, спайність досконала по пінакоїду, забарвлення – від білого до темно-зеленого, риса біла, блиск скляний, вогнетривкий. Родовища: (Побужжя), Росія (Урал), Індія (Анантапур) та ін. Хризотил – азбест використовується для виготовлення вогнетривких тканин.

Тальк – Mg3(OH)2[SiO10]. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди представлені дрібними лусочками; агрегати – тонколускуваті, суцільні маси. Густина 2,7-2,82, твердість 1, спайність досконала по пінакоїду, луски гнучкі, жирний на дотик, колір білий, зеленуватий (благородний тальк), риса біла, блиск скляний, вогнетривкий. Родовища: Росія (Урал), Індія (Джабальпур), Канада (Медок), США (Грін Рівер) та ін. Використовується в металургії, хімічній, гумовій і паперовій промисловостях, в медицині.

Слюди. До цієї групи належать мусковіт K Аl2 (OH)2 {Al Si3 O10} флогопіт K Mg3 (OH,F)2 {Al Si3 O10}, біотит K(Mg, Fe)3 (OH,F)2 {Al Si3 O10} і лепідоліт K, Li 1,5 Al1,5 (OH,F) {Al Si3O10 }. Всі вони кристалізуються в моноклінній сингонії. Індивіди представлені псевдогексагональними пластинчатими кристалами. Густина змінюється від 2,76 (у мусковіта) до 3,12 (у біотита), твердість 2-3, спайність, цілком досконала по пінакоїду, злам скалковидний, гачкуватий, колір водяно-прозорий (мусковіт), зелений (флогопіт), буро-чорний (біотит) і фіолетовий (лепідоліт), риса біла, блиск скляний. Слюди є важливішою частиною гірських порід. Родовища: Україна (Волинь), Росія (Урал, Східний Сибір), Індія (Бенгальський і Мадраський райони), США (Меріленд) та ін. Використовується в радіотехніці (мусковіт і флогопіт) і як руда на літій (лепідоліт).

Хлорит – Fe2Al(OH)4[Al3(SiO4)2O2. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди представлені сплюснуто-призматичними і лускуватими кристалами; агрегати – лускувато-зернисті. Густина 3,4-3,8, твердість 5-6, спайність досконала по пінакоїду, злам скалковидний, крихкий, колір від жовтувато-зеленого до зелено-чорного, риса сіра, блиск скляний, прозорий. Як породоутворюючий мінерал, входить до складу більшості гірських порід.

Монтморилоніт – CaNa(Mg, Al, Fe)2(OH)2[(SiAl)4O10]. Кристалізуються в моноклінній сингонії. Індивіди встановлюються лише за допомогою електронного мікроскопа і мають вигляд лусок з нечіткими контурами; агрегати – тонко дисперсні, приховано кристалічні, іноді щільні (хризокола) з натічною формою виділень. Густина 2,2-2,9, твердість 1,5-2,5, спайність не встановлена, колір білий, сіруватий, буруватий, зеленуватий, хризокола-блакитна, вбираючи воду – збільшується в об`ємі в три рази. Вигляд монтморилоніту клиноподібний. Входячи до складу більшості глин, утворює ряд родовищ в Україні (Черкаси, Крим, Закарпаття), Казахстані (Актюбінська обл.), Грузії (Нальчик), США (Флорида, Джорджія) та ін. Використовується в текстильній, нафтовій, миловарній, гумовій і паперовій промисловостях.

Польові шпати. Є головними породоутворюючими мінералами більшості гірських порід. На їх долю припадає біля 50% маси земної кори. Серед польових шпатів виділяють: Na-Ca (плагіоклази) і K-Na (лужні польові шпати).

Плагіоклази– до складу плагіоклазів належать мінерали змінного складу, крайніми членами яких є альбіт Na{Al Si3 O3} і анортит Ca{Al2Si3O8}. Вони кристалізуються в моноклінній сингонії. Мінеральні індивіди представлені призматичними і таблитчастими кристалами; агрегати – зернисті. Густина 2,62-2,75, твердість 6,0-6,5, спайність досконала по пінакоїду, крихкі, злам сходинковий, колір в більшості білий (альбіт), сірий (анортит), синювато-білий (місячний камінь), з золотистою смужкою (сонячний камінь), часто з іризацією (лабрадор), риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Житомирська обл.), Росія (Урал), Австралія (Газау) та ін. Використовують як облицювальний камінь (лабрадорит), а також в будівельній справі.

Лужні польові шпати. Ці мінерали за своїм хімічним складом є ізоморфними сумішами K[Al Si3O8] і Na[Al Si3O8]. Однак на відміну від плагіоклазів, змішуваність в них обмежена. Як ізоморфно-однорідні, вони можуть існувати лише при температурі понад 9000c. При пониженні температури вони розпадаються на R{Al Si3 O8} (ортоклаз і мікроклін) і Na{Al Si3 O8} (альбіт). Серед лужних польових шпатів виділяють моноклінний ряд (санідин і ортоклаз). Мінеральні індивіди представлені короткопризматичними і таблитчастими кристалами; агрегати зернисті, у вигляді друз, паралельних зростків, двійників зростання і проростання. Густина 2,55-2,58, твердість 6, спайність досконала по ромбічних призмах, злам сходинковий; крихкі, колір переважно сірих відтінків. Ортоклаз з домішками Fe набуває рожевого кольору; мікроклін з домішками Rb- зеленого (амазоніт), блиск скляний, риса біла, прозорі, напівпрозорі. Добре утворені кристали відомі на родовищах України (Житомирщина), Росії (Кольський півострів), США (Монтана) та

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти