ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Органогенні і хемогенні породи

Утворюються вони як у водному середовищі, так і на поверхні суші в результаті життєдіяльності тварин і рослинних організмів або хімічних процесів. Часто обидва процеси проходять разом, а тому утворені ними породи розглядають сумісно. Класифікація їх проводиться за хімічним складом і виділяються карбонатні, кременисті, сірчанокислі, галоїдні, фосфатні, вуглеводневі (горючі) породи.

Карбонатні породи

Серед карбонатних порід найбільш поширеними є вапняки і доломіти.

Вапняки – найбільш розповсюджені породи даної групи. Вони складені в основному кальцитом. За вмістом глинистих домішок розрізняють глинисті вапняки(глини 10%), вапнякові мергелі (20%), мергелі (30 – 50%) і вапнякові глини (глини 50%). При збільшенні кількості піску у вапняках їх називають піщаними вапняками або вапняковими пісковиками. Характерною особливістю їх є активна взаємодія із соляною кислотою, яка супроводжується інтенсивним виділенням вуглекислого газу. Забарвлення вапняків може бути різноманітним. Найбільш часто зустрічаються світло-сірі, сірі та сірувато-жовті кольори.

За походженням вапняки поділяються на органогенні та хемогенні, але в більшості випадків вони мають органогенно-хемогенне походження. Типовим представником таких порід є звичайна писальна крейда.

Мергелі- це щільні вапнякові породи з раковистим або нерівним зламами переважно білого або різних відтінків сірого забарвлення. З розведеною соляною кислотою мергелі сильно реагують, при чому на поверхні породи залишається брудна пляма.

Доломіти– породи, які вміщують не менше 95% мінералу доломіту. Чисті доломіти зустрічаються рідко. В основному спостерігаються різні переходи від вапняків до доломітів. Вапнякові доломіти вміщують більше 50% доломіту, а доломітові вапняки – менше 50%. Макроскопічно відрізнити доломіти від вапняків практично неможливо. Їх діагностичною ознакою є реакція з розведеною соляною кислотою. Доломіти “киплять” тільки після розтирання їх у порошок.

Кременисті породи

Породи, складені переважно кремнеземом, можуть мати як органічне, так і хімічне походження. Із кременистих порід органічного походження найбільш розповсюдженими є діатоміти, які являють собою скупчення мікроскопічних скелетів діатомових водоростей. Діатоміти – білі або світло-жовті, м’які і легкі рихлі породи, часто подібні на писальну крейду, але на відміну від неї не реагують із соляною кислотою.

Трепели ззовні не відрізняються від діатомітів, але мають колоїдно-хімічне походження. Вони складаються не із скелетів, а із найдрібніших зерен опалу, які можна розпізнати тільки під мікроскопом.

До кременистих порід також відносяться опоки, яшми, кременисті конкреції. Вони мають значно менше розповсюдження, ніж діатоміти і трепели.

Сірчанокислі і галоїдні породи

Сірчанокислі і галоїдні породи відрізняються за хімічним складом, але близькі за умовами формування. Серед цих порід найбільш розповсюджені кам’яна сіль, гіпс і ангідрит.

Кам’яна сіль є зернисто-кристалічною або зливною масою. Забарвлення її змінюється від білого до чорного, в залежності від домішок. Діагностичні ознаки солі: солена на смак, легко розчиняється у воді, має невелику густину. Зустрічається як у суцільних масах, так і у вигляді домішок в уламкових породах і глинах. При вивітрюванні на поверхні таких порід виникають білі плями солі.

Гіпс, як і кам’яна сіль, зустрічається у вигляді зернисто-кристалічних мас. Чистий гіпс сніжно-білий, жовтий або рожевий, але його забарвлення, в залежності від складу домішок, може бути різноманітним. Гіпс легко розпізнається за невеликою твердістю і малою густиною, яка не перевищує 2,4.

Ангідрит – це сіра або голубувато-сіра щільна порода з густиною до 3 і твердістю 3,5 за шкалою Мооса, чим різко відрізняється від гіпсу. Ангідрит зустрічається на глибинах більше 70 м. На поверхні він внаслідок гідратації переходить у гіпс.

Залізисті породи

Найбільше розповсюдження із залізистих порід мають:

1) оксиди і гідрооксиди заліза;

2) карбонати заліза;

3) сульфіди заліза.

Серед порід першої групи є оолітові залізні руди. Утворюються вони при випаданні гідрооксидів заліза із морської або прісної води.

До складу другої групи входить сидерит, який зустрічається у вигляді мінеральних включень в осадових породах або, рідше, утворює невеликі лінзи.

До третьої групи відноситься пірит і марказит. Вони іноді складають пласти і лінзи, але практичного значення в промисловості не мають.

Фосфатні породи

Осадові породи, багаті фосфатами кальцію (апатит), називаються фосфоритами. Вони містять фосфат кальцію в аморфному стані, домішки глини або піску. Якість фосфоритів оцінюється за вмістом фосфоритного ангідриту. За місцем утворення розрізняють фосфорити морські і континентальні, а за умовами залягання – пластові та конвекційні. Фосфорити з великим вмістом оксиду фосфору, є цінною рудою для хімічної промисловості і сільського господарства при виробництві добрив.

Вуглеводневі породи

До названої групи входять як органогенні, так і хемогенні породи. Найбільш широке розповсюдження мають торф, викопне вугілля, горючі сланці, бітумінозні породи і нафта.

Торф являє собою буру або чорну масу не до кінця розкладеного рослинного матеріалу, обвугленого і збагаченого органічними кислотами. Торф рихлий, ріжеться лопатою. Утворюється переважно на болотах із відмираючих рослин.

Викопне вугілля складене залишками рослинності, яка накопичувалась у мілководних водоймах і болотах. В подальшому цей матеріал зазнавав складного хімічного процесу вуглефікації, в результаті якого органічна речовина поступово втрачала кисень і водень, а збагачувалась вуглецем. При цьому утворилось буре вугілля (біля 70% С), кам’яне вугілля (82% С) і антрацит (95% С).

Горючі сланці – сланцюваті темно-сірі, бурі або коричневі породи, які горять коптячим полум’ям із виділенням густого диму і запахом бітуму. Утворюються вони при накопиченні бітумів із одночасним відкладанням тонкого мулу.

Бітуми являють собою нафти і леткі горючі речовини. Утворюються вони в умовах утрудненого доступу кисню до захоронених органічних залишків.

Бітумінозні породи – це породи, просочені або вміщуючі розсіяні включення нафти, яка знаходиться в них у загустілому стані в результаті окислення. Вони переважно темні із сильним запахом нафти на свіжому зламі. Поміщений у пробірку з бензином або бензолом уламок породи, при розчиненні бітумної частини, набуває темно-коричневого забарвлення.

Нафта являє собою рідину від світло-жовтого до коричневато-чорного кольору із специфічним запахом бітуму і масляним блиском. Невелика кількість нафти на воді утворює райдужну плівку. Поклади нафти формуються в пористих тріщинуватих породах, які в цих випадках відіграють роль колекторів.

Оформлення звіту

Звіт про виконану роботу виконується на стандартних аркушах паперу. В звіті необхідно коротко викласти мету роботи та основні теоретичні відомості. Навести необхідні схематичні зарисовки та опис зразків.

 

Запитання для самоконтролю

1 Що таке осадові гірські породи і в яких умовах вони утворюються?

2 Що таке діагенез, катагенез і метагенез осадових порід?

3 Основні типи структур осадових порід.

4 Від чого залежить пористість осадових порід?

5 Що таке проникність осадових порід?

6 Які найважливіші мінерали входять до складу осадових порід?

7 Умови формування хемогенних та органогенних осадових порід.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Відносний та абсолютний вік гірських порід. геохронологічна шкала

Мета і завдання роботи

Метою роботи є вивчення основних методів і прийомів визначення віку гірських порід і структурних форм земної кори, щоб зробити з цього практично важливі висновки і рекомендації для наукового обґрунтування родовищ корисних копалин в породах різного вікового складу і визначення перспектив їх пошуку і розвідки в різних стратиграфічних комплексах.

 

З Н А Т И послідовність утворення складових земної кори і геологічних об’єктів певних територій

В М І Т И визначати послідовність утворення складових земної кори і геологічних об’єктів певних територій з метою їх періодизації і відображення послідовності геохронологічних подій в їх розвитку.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти