ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Схеми розбору словосполучення і речення

Загрузка...

Схеми розбору словосполучення і речення

 

Схема розбору підрядного словосполучення

Аналізоване словосполучення.

1. Тип словосполучення за ступенем поєднання слів: лексичне, фразеологічне, синтаксичне.

2. Тип словосполучення за характером зв'язку між словами: підрядне, сурядне.

3. Основне слово, яким членом речення виступає, морфологічне вираження (частина мови, форма).

4. Залежне слово, яким членом речення виступає, морфологічне вираження (частина мови, форма).

5. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова: дієслівне, іменникове, прислівникове, прикметникове.

6. Тип словосполучення за складом: просте, складне.

7. Тип словосполучення за характером смислових відношень між залежним і головним словом: атрибутивне, об'єктне, обставинне.

8. Тип підрядного зв'язку між головним і залежним словом:

* узгодження: а) повне чи неповне? б) у яких граматичних значеннях? в) якими засобами виражене узгодження?

* керування: а) сильне чи слабке? б) якими засобами виражене (інтонація, флексія, прийменник)? в) безпосереднє чи посереднє?

* прилягання: а) якими засобами виражене прилягання?

* тяжіння: а) якими засобами виражене (інтонація, флексія)?

Зразок:

Вгорі латкою палає жовтогаряче небо вечора (В.Винниченко).

Аналізоване словосполучення: жовтогаряче небо.

1. Словосполучення синтаксичне, синтаксично змінне.

2. За характером синтаксичного зв'язку підрядне.

3. Основне (головне) слово небо, підмет, виражений іменником у називному відмінку.

4. Залежне слово жовтогаряче, узгоджене означення, виражене прикметником середнього роду в називному відмінку однини.

5. За морфологічним вираженням головного слова словосполучення іменникове.

6. За складом просте.

7. За характером смислових відношень між залежним і стрижневим словом – атрибутивне.

8. Залежне слово зв'язане з головним зв'язком узгодження, повне, у середньому роді, називному відмінку однини, виражене узгодження інтонацією і флексією -е.

 

Схема синтаксичного аналізу простого речення

1. Указати, що речення просте.

2. Тип речення за метою висловлення: розповідне, питальне, спонукальне.

3. Речення окличне чи неокличне.

4. Охарактеризувати речення за його будовою: а) двоскладне чи односкладне (тип односкладного); б) поширене чи непоширене; в) повне чи неповне (указати, який член речення пропущено);г) ускладнене чи неускладнене (чим ускладнене).

5. Підмет, чим він виражений.

6. Присудок, його тип, чим він виражений.

7. Другорядні члени, їх тип, чим виражені, від яких членів речення залежать, яким типом зв'язку з ними пов'язані. (Спочатку розглядаємо групу підмета, а потім групу присудка).

8. Пояснити розділові знаки.

Зразок:

Марійка мовчки дивилась на здивовану подругу (О.Десняк).

1. Речення просте.

2. Розповідне.

3. Неокличне.

4. Двоскладне: поширене, повне, неускладнене.

5. Підмет Марійка, простий виражений іменником.

6. Присудок дивилась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу.

7. У групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (дивилась (як?) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого?) на подругу) і поєднується з ним зв'язком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкметником, залежить від додатка (подругу (яку?) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження.

 

Схема синтаксичного аналізу складносурядного речення

1. Аналізоване речення.

2. Із скількох частин складається? Назвати їх.

3. Які змістові відношення та їх відтінки існують між частинами, єднальні (перелік одночасних або сумісних явищ, перелік послідовних явищ, наслідково-висновкові відношення), протиставні, зіставні, розділові (чергування явищ, несумісність явищ, непевність сприйняття), приєднувальні, градаційні?

4. Якими засобами зв'язані частини складносурядного речення (інтонація, сурядні сполучники, порядок розташування частин, спільний другорядний член, наявність у наступній частині співвідносного займенника або прислівника)?

5. Якими є частини складносурядного речення за наявністю головних членів, другорядних, за ускладнюючими засобами, за повнотою?

6. Характеристика кожної частини за членами речення (зв'язки, засоби зв'язку, відношення між ними).

7. Розділові знаки в реченні 8. Графічна схема речення.

Зразок:

1. Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (В.Сосюра).

2. Це речення складносурядне, складається з трьох предикативних частин: 1) Дівчина троянди поливала, 2) кудись котилась хмар навала, 3) сміялась осінь за вікном,

3. Між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумісних дій).

4. Частини зв'язані між собою сурядною (перелічувальною) інтонацією, сурядними (єднальними) сполучниками.

5. Всі частини складного речення – за моделлю простого речення – двоскладні, поширені неускладнені, повні.

6. Перша частина – Дівчина троянди поливала – предикативний центр – дівчина поливала; підмет (дівчина) простий, виражений іменником жіночого роду, у формі називного відмінка однини: присудок (поливала) простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу, жіночого роду, однини. Зв'язок між підметом і присудком координація, засіб вираження зв'язку флексія – а, інтонація, відношення предикативні. Поливала (що?) троянди – включає прямий додаток, виражений іменником жіночого роду, у знахідному відмінку множини: зв'язок із присудком – сильне безприйменникове керування: засіб вираження зв'язку – флексія –і; відношення об'єктні (За цим зразком розбирається кожна частина).

7. Коми відділяють частини складносурядного речення за правилами "Українського правопису".

8. Графічна схема речення така: [1] , і [2], і [3].

 

Схема аналізу складного безсполучникового речення

1. Аналізоване речення.

2. Яке це речення за метою висловлювання, емоційним забарвленням (розповідне, питальне, спонукальне, окличне).

3. Яка інтонація є засобом зв'язку?

4. Кількість предикативних частин, що входять до складу речення (виділити кожну з них).

5. Речення з однотипними (однорідними) частинами, з різнотипними (неоднорідними) чи ускладненого типу?

6. Які смислові відношення існують між частинами складного безсполучникового речення з однотипними частинами (перелік одночасних чи сумісних явищ, перелік послідовних у часі явищ, зіставлення чи протиставлення явищ)?

7. Яку підрядну частину нагадує собою одна з предикативних частин прогнозованого безсполучникового речення з різнотипними частинами (з'ясувальне, часове, способу дії, умови, мети тощо)?

8. Якими засобами виражені смислові і синтаксичні зв'язки між предикативними частинами речення (співвідношення часових, видових і способових форм дієслів — присудків, порядок розташування предикативних частин, спільний другорядний член, наявність у наступній частині співвідносного займенника чи прислівника, наявність у першій частині слова, що потребує пояснення)?

9. Перша предикативна частина (аналіз за схемою простого речення: двоскладне, односкладне (тип односкладного); поширене; повне, неповне: головні і другорядні члени речення (аналізуються за схемою синтаксичного розбору простого речення), словосполучення (відношення і зв'язки).

10. Друга предикативна частина.

11. Розділові знаки у складному безсполучникову реченні.

12. Схема речення (графічна і лінійна).

Зразок:

1. Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани... (О.Гончар).

2. Розповідне, неокличне.

3. Безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність.

4. Речення складається з двох предикативних частин: 1) Відбились зорі у воді; 2) Летять до хмар тумани.

5. Речення з однотипними частинами.

6. Між предикативними частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ).

7. Предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, співвідношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів-присудків.

8. Перша предикативна частина співвідноситься з двоскладним, поширеним, повним, неускладненим простим реченням. (Головні і другорядні члени речення, словосполучення аналізуються за схемою синтаксичного розбору простого речення).

9. Друга предикативна частина (аналіз за схемою простого речення).

10. Предикативні частину відділяються між собою комою

11. Графічна схема: ?, ?. Лінійна схема: [ ], [ ].

 

Схема аналізу багатокомпонентного речення з різними видами зв'язку

1. Аналізована конструкція (речення).

2. Яке речення за метою висловлювання, емоційним забарвленням (розповідне, питальне, спонукальне, окличне)?

3. Предикативні частини, з яких складається речення, виділити (пронумерувати) кожну з них.

4. Предикативні частини, що виділяються на вищому рівні членування (об'єднані сурядним чи безсполучниковим зв'язком). Смислові відношення між ними.

5. Предикативні частини, що виділяються на нижчому рівні членування (вони приєднуються підрядним зв'язком).

6. Який член головної предикативної частини (чи вся частина пояснюється підрядною?

7. На яке питання відповідає підрядна частина.

8. Якими сполучниками чи сполучними словами приєднується до головної?

9. 3 яким підрядним реченням співвідноситься підрядна частина (чи підрядні)?

10. До якого різновиду багатокомпонентних складних речень з різними видами зв'язку належить речення (з сурядним і підрядним; з безсполучниковим і підрядним; з сурядним, безсполучниковим і підрядним).

11. Аналіз предикативних частин за схемою простого речення.

12. Розділові знаки в реченні.

13. Схема речення.

Зразок:

1. Тадей навчив свою молоду дружину грамоти, зате вона передала синові разом з молоком рідну мову, пісню, той особливий ліризм, що б’є з поезій Рильського чистим українським джерелом (Ю.Лавріненко).

2. Речення розповідне, неокличне.

3. Складається з трьох предикативних частин: 1) Тадей навчив свою молоду дружину грамоти; 2) вона передала синові разом з молоком рідну мову, пісню, той особливий ліризм; 3) що б'є з поезій Рильського чистим українським джерелом.

4. На вищому рівні членування виділяються дві предикативні частини (1 і 2), з'єднані сурядним зв'язком (сурядність протиставна, виражена інтонацією протиставлення, сполучником зате та порядком розташування предикативних частин).

5. На нижчому (внутрішньому) рівні членування виділяється третя предикативна частина, що пояснює у попередній предикативній іменник ліризм, відповідає на питання який? і приєднується сполучним словом що (його можна замінити словом який), яке виступає підметом у цій частині речення. Це складнопідрядне присубстантивно-атрибутивне (означальне) речення.

6. У реченні поєднується сурядний і підрядний, зв'язок. Отже, це багатокомпонентне складне речення з сурядним і підрядним зв'язком.

7. Перша предикативна частина (аналізується за схемою простого речення), друга предикативна частина...

8. Кома ставиться після першої предикативної частини перед сполучником сурядності зате і після другої – перед сполучним словом що.

9. Графічна схема речення: [ ], зате [ ], (що...).

 

словосполучення
1. лексичні і синтаксичні
2. іменні, прикметникові, числівникові, займенникові, дієслівні і прислівникові
3. сурядні і підрядні
4. прості і складні

КВАЛІФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ

Речення поділяються на:

речення
1.
  • розповідні (стверджувальні та заперечні)
  • питальні (власне питальні і риторично питальні)
  • спонукальні
2. емоційно нейтральні і емоційно забарвлені
3. - прості і складні

ПРОСТІ І СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

За структурою речення поділяються на прості і складні:

просте речення Благословенна в болях ран Степів широчина бездонна (М.Рильський)
складне речення Ще сніг кругом, ще голі віти в дуба, і не курличуть в небі журавлі (В.Сосюра)

Простим називається речення, в якому є тільки одна граматична основа (предикативний центр).

У складного реченні таких основ може бути декілька.

Прості речення можуть ускладнюватися відокремленими другорядними членами, однорідністю різних членів речення, звертанням, вставними і вставленими словами, сполученнями і реченнями.

Просте речення може бути:

просте речення
1. непоширене і поширене
2. односкладне:
  • дієслівне (означено-особове, безособове, неозначено-особове, узагальнене-особове);
  • іменне (називне)
3. неповне
4. ускладнене
5. з однорідними членами
6. з відокремленими членами
7. зі звертанням
8. зі вставними і вставленими компонентами

ТИПИ СИНТАКСИЧНОГО ЗВ'ЯЗКУ

Слова у реченні можуть поєднуватися сурядним типом синтаксичного зв'язку, за допомогою якого виражається рівноправність слів, незалежність їх одне від одного (цей тип зв'язку характерний для однорідних членів речення).

Слова у реченні можуть поєднуватися також підрядним типом синтаксичного зв'язку, при якому одне слово залежить від іншого.

синтаксичний зв'язок приклади
сурядний тип І земля, і небо, і море- все переді мною
підрядний тип Я лежу на траві
     

ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННІ

Порядок розташування слів у реченні вільний, проте існують певні правила, які визначають послідовність розміщення членів речення.

Прямим вважається такий порядок слів у реченні, при якому присудок стоїть після підмета (Епоха п'ятиповерхових будинків зародилася в 50-ті роки).

Прямий порядок другорядних членів речення пов'язаний з порядком слів у словосполученні:

  • узгоджене означення стоїть перед означуваним словом;
  • додаток- після керуючого слова;
  • обставина може бути перед і після головного слова (у реченні ним виступає присудок).

Порушення прямого порядку слів з метою виділення якогось із них називається інверсією (зворотним порядком слів).

При зворотному (непрямому, інверсійному) порядку слів присудок передує підмету (Нещодавна до мене заходив Тарас).

Другорядні члени речення при інверсії також змінюють своє звичне місце.

порядок слів у реченні приклади
прямий Я прийшов
непрямий (інверсійний) Прийшла Маринка
     

ЛОГІЧНИЙ НАГОЛОС

Виділення у реченні за допомогою посилення голосу одного із слів називається логічним наголосом. Від місця логічного наголосу залежить зміст речення:

Порівняйте: Мишку нарешті збагнув, що він накоїв. Мишко нарешті збагнэв, що він накоїв. Мишко нарешті збагнув, щу він накоїв.

ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

ПІДМЕТ

Підмет- головний граматично незалежний член двоскладного речення, що означає предмет (чи особу), про який говориться у реченні, і відповідає на питання хто? що?

За способом вираження підмети поділяються на прості і складені.

підмет приклади
простий Соловейко заспівав
складений Його обличчя посмурніло
     

Простий підмет найчастіше буває виражений іменником або займенником у називному відмінку, хоча може виражатися й іншими частинами мови, вжитими у значенні іменника: Керівник сьогодні просто зобов'язаний займатися економікою.

Простий підмет може бути виражений неозначеною формою дієслова: Вивчитися- ось моя мрія.

Складений підмет може бути виражений:

  • кількісно-іменниковою сполукою ( 75 відсотків квітів пішло на експорт);
  • сполукою іменника (чи займенника) у називному відмінку з прийменником (Ми з братом вирішили прогулятися по парку);
  • іншими сполуками (Найбільші аукціони квітів відбуваються поблизу Амстердама).

ПРИСУДОК

Присудок- головний член двоскладного речення, який характерізує підмет за дією чи ознакою. Присудок відповідає на питання що робить (підмет)? що з ним робиться? який він є? що він таке? хто він такий?

Присудок буває простий і складений.

присудок приклади
простий Ніч закінчилася
складений Я залишився спокійним
     

Простий присудок виражений дієсловом, яке поєднує в собі граматичне і лексичне значення: Петро відчинив двері.

До простих належать також присудки, які виступають у складеній формі майбутнього часу (буду робити), у формі наказового (хай знає) або умовного способів (робив би).

Простим вважається також присудок, виражений фразеологічним сполученням (Він був на сьомому небі).

Складений присудок має дві частини: головну і допоміжну (зв'язка). Основне лексичне значення такого присудка закладене у головній частині, а граматичне- в допоміжній.

Дієслівний складений присудок виражається поєднанням дієслова- зв'язки, яке стоїть в особовій формі і інфінітива (Він бажав піти разом з нею).

Іменний складений присудок утворюється поєднанням дієслова- зв'язки з іменником, прикметником, дієприкметником (Городецький прикрасив Київ унікальними спорудами).

Між підметом і присудком може ставитися тире, якщо у реченні пропущено дієслово- зв'язку. Тире ставиться:

  • якщо підмет і присудок виражені іменником у називному відмінку ( Хліб- всьому голова);
  • якщо підмет і присудок виражені інфінітивом (Життя прожити- не поле перейти);
  • якщо перед присудком вжито слово це значить, то, це, ось (Більшість- це ще не значить всі).

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

До другорядних членів речення належать означення, додатки і обставини.

ОЗНАЧЕННЯ

Означення- це другорядний член речення, який вказує на різні ознаки предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скількох? скількома? на скількох?

Означення можуть бути узгоджені і неузгоджені.

означення приклади
узгоджене Наче зачарований стояв ліс
неузгоджене Команда Петренка знову виграла
     

Узгоджене означення уподібнюється до означуваного члена речення у відмінку, числі і роді (для однини):

Неузгоджене означення поєднується з означуваним словом зв'язком керування або прилягання.

Неузгоджені означення можуть бути виражені:

  • іменнником у формах непрямих відмінків (Спочатку клас Дмитра був у числі відстаючих);
  • неозначеною формою дієслова (Марко захотілося розслабитися);
  • сполученням слів (Він заспівав пісню далеких країв).

Одним із різновидів означення є прикладка.

Прикладка- це означення, виражене іменником, яке дає предметові другу назву (Програма "Здоров'я" давно вже виходить на нашому телебаченні).

ДОДАТОК

Додаток- це другорядний член речення, що означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (Я збираю гриби).

Додатки бувають прямі і непрямі.

додаток приклади
прямий Він задивився на море
непрямий Вчитель викликав Опанасенка
     

Прямий додаток залежить від перехідного дієслова і вживається в формі знахідного відмінка без прийменника (Хлопчина зірвав яблуко).

Рідше прямий додаток може бути виражений родовим відмінком при запереченні або коли дія переходить лише на частину предмета (Не присувай соломи до вогню).

Непрямий додаток- це іменник, вжитий у формах інших (А більше за все Микола боявся спокуси).

ОБСТАВИНА

Обставина- другорядний член речення, який вказує на місце, час, мету, спосіб дії, причину, умову дії.

Обставини можуть виражатися прислівниками, дієприслівнками, інфінітивом, приймениково- відмінковими формами іменника чи займенника: Веселкою моя надія грала (Леся Українка).

За значенням обставини поділяються на такі групи:

  • обставини мети, які вказують на мету дії і відповідають на питання з якою метою? для кого? (Це тобі на щастя);
  • обставини часу, які вказують на час дії, її тривалість і відповідають на питання коли? доки? з якого часу? як довго? (Колись я вже тут був);
  • обставини способу дії, які означають якість дії або вказують на спосіб здійснення дії і відповідають на питання як? яким способом? (Вони сиділи поруч);
  • обставини місця, які вказують на місце дії, напрямок руху і відповідають на питання де? куди? звідки? (Мало не впав у безодню);
  • обставини причини, які вказують на причину дії і відповідають на питання чому? через що? з якої причини? (Від думки про це йому перехопило подих);
  • обставини умови, що вказують на умову, за якою відбувається дія і відповідають на питання за якої умови? (При наявності запрошень займайте місця);
  • обставини з допустовим значенням, що вказують на умову, всупереч якої відбувається дія і віддповідають на питання незважаючи на що? наперекір чому? (Він це зробив наперекір всьому).
обставини приклади
мети А пензлі я купив на згадку про Париж
часу Вчора ми разом малювали
способу дії Вона пристрасно подивилася на нього
місця У Кремлі, мабуть, весело було жити
причини І все це сталося через тебе
умови При вологій весні озимина буде доброю
з допустовим значенням Незважаючи на погодні умови, урожай було зібрано вча

 

Схеми розбору словосполучення і речення

 

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти