ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


СЕМІНАР 1. «Структура і види понять. Логічні операції з поняттями»

Теми семінарських занять

СЕМІНАР 1. «Структура і види понять. Логічні операції з поняттями»

Структура поняття. Зміст поняття. Ознаки предметів та їх види. Істотні та неістотні ознаки, відмітні та невідмітні, випадкові та необхідні, родові та ви­дові. Властивості і відношення як ознаки. Обсяг поняття. Відношення між поняттями. Діаграми Ейлера. Види понять. Поняття пусті (з нульовим обсягом) і непусті. По­няття з універсальним обсягом. Загальні й одиничні поняття. Конк­ретні та абстрактні, відносні і безвідносні поняття. Позитивні й не­гативні, збірні і незбірні поняття. Поняття різних рівнів абстракції.

Операції з класами (обсягами) понять: перетин, об'єднання, до­повнення. Значення цих операцій для утворення нових класів по­нять. Узагальнення та обмеження понять. Роль операцій узагальнен­ня та обмеження в економічних та юридичних науках.

Поділ понять: дихотомічний, за видозміною ознаки. Правила та можливі помилки в поділі понять. Класифікація понять. Види кла­сифікації. Класифікація за істотними ознаками (природна класифі­кація). Класифікація за неістотними ознаками (допоміжна). Класи­фікація в юриспруденції.

Визначення (дефініція) понять. Визначення як логічна операція.

 

Питання до семінарського заняття

1. Загальна характеристика поняття як форми мислення. Основні логічні прийоми утворення понять.

2. Структура понять. Види понять за змістом і обсягом.

3. Логічні відношення між поняттями та їх графічне зображення за допомогою схем Ейлера.

4. Визначення поняття як логічна операція над його змістом: види, основні правила, логічні помилки.

5. Логічні операції над обсягом поняття: поділ, узагальнення, обмеження.

Питання для самоперевірки

1. Що таке поняття?

2. Які існують методи утворення понять?

3. Як пов’язані обсяг та зміст поняття?

4. Які типи сумісності у відношенні між поняттями вам відомі?

5. Назвіть типи несумісності у відношеннях між поняттями.

6. Що таке колові схеми Ейлера? Яке їх призначення у науці логіки?

7. Які операції можна робити з обсягом понять?

8. Що таке визначення і які види визначень вам відомі?

 

Поміркуйте:

1. Чи є поняття, що відображають властивості предметів або відношення між предметами? Наведіть приклади.

2. В чому полягає різниця між протилежними та суперечливими поняттями? Наведіть приклади.

3. Де використовується операція поділу понять? Наведіть приклади.

4. Де найчастіше виникають помилки в розподілі понять? Наведіть приклади.

Розкрийте зміст понять :ознака, зміст та об’єкт понять, види понять, відношення між поняттями, кола Ейлера, визначення понять, види визначень, поділ понять, класифікація, обмеження понять, узагальнення понять.

 

Зверніть увагу:З допомогою понять будується термінологія будь-якої науки. Професійні терміни є поняття, із яких формується мова науки. Поняття не можна ототожнювати зі словом, хоча складають їх із допомогою слів.

 

Форми контролю:перевірка конспектів, рішення задач, усне опитування.

СЕМІНАР 2. «Судження як форма мислення»

Судження, речення, висловлювання, судження як різновид тексту, проблема їх витлумачення та розуміння, стародавня та сучасна герменевтика, атрибутивні, екзистенціальні судження, судження з відношеннями, об‘єднальне судження, розділові судження, умовні судження, рівнозначущі судження, логічний квадрат, терміни судження, суб’єкт судження, предикат судження, розподіл термінів.

Питання до семінарського заняття

1. Загальна характеристика судження як логічної форми мислення: визначення, структура, мовні форми виразу.

2. Види судження. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень.

3. Правила розподілу термінів.

4. Методи встановлення істинності простих і складних суджень.

 

Питання для самоперевірки

1. Що таке судження та як вони класифікуються?

2. Що таке логічний квадрат і таблиці істинності?

3. Як розподіляються терміни в категоричних судженнях?

Поміркуйте:

1. Чи є на Ваш погляд різниця між атрибутивними, екзистенційними судженнями та судженнями з відношеннями? Наведіть приклади цих видів суджень.

2. В чому розглядається пропозиційна або висловлювана функція судження.

3. Чи можна проводити операції із судженнями та які з них вам відомі.

 

Розкрийте зміст понять :судження, речення, атрибутивні, екзистенціальні судження, судження з відношеннями, об’єднальне судження, розділові судження, умовні судження, рівнозначущщі судження, логічний квадрат, терміни судження, суб’єкт судження, предикат судження, розподіл термінів.

Зверніть увагу:Саме судження вже кваліфікується як істинне чи хибне. Отже, ця тема має особливе значення в курсі класичної логіки.

 

Форми контролю:перевірка конспектів, групове тестування, поточна контрольна робота.

СЕМІНАР 3. «Відношення між судженнями»

Відношення між судженнями за їх істинністю. Відношення сумі­сності: еквівалентність, логічне слідування, частковий збіг (субконтрарність). Відношення несумісності: суперечність (контрадикторність), протилежність (контрарність). Логічний квадрат. Правила утворення заперечних (суперечних) висловлювань.

Питання до семінарського заняття

1. Сутність і характеристика відношень між судженнями (за логічним квадратом).

2. Зіставлення суджень у дискусіях.

3. Поняття і види модальності суджень.

 

Питання для самоперевірки

1. Як утворюються складні судження?

2. Які бувають відношення сумісності суджень?

3. Які бувають відношення несумісності суджень?

Поміркуйте:

1. Що таке «логічний квадрат»?

2. Які відношення між судженнями Вам відомі?

3. Яким чином можна використовувати таблиці істинності при зіставленні суджень?

4. Що таке модальність? Які види модальності суджень Вам відомі?

 

Розкрийте зміст понять :модальність суджень, необхідність, можливість, випадко­вість, таблиця істинності.

Зверніть увагу:Саме судження вже кваліфікується як істинне чи хибне. Отже, ця тема має особливе значення в курсі класичної логіки.

 

Форми контролю:перевірка конспектів, групове тестування, поточна контрольна робота.

СЕМІНАР 4. «Умовивід як форма мислення. Безпосередні дедуктивні умовиводи»

Загальна характеристика дедуктивних умовиводів. Необхідний характер логічного слідування в дедуктив­них умовиводах. Різні форми дедуктивних умовиводів та поняття правила висновку. Правила дедуктивних висновків.

Традиційна силогістика. Висновки з категоричних висловлювань. Безпосередні умовиводи. Безпосередні умовиводи: перетворення, обернення, протиставлення предикатові, висновки за «логічним квадратом».

Питання до семінарського заняття

1. Умовивід як форма мислення. Види умовиводів.

2. Правила висновку. Поняття імовірнісного та необхідного умовиводу.

3. Безпосередні умовиводи та їх види: перетворення, обернення, протиставлення предикатові, висновки за «логічним квадратом».

Питання для самоперевірки

1. Як утворюються безпосередні умовиводи?

2. Що таке перетворення?

3. Що таке обернення?

 

Поміркуйте:

1. В чому головна особливість безпосередніх умовиводів?

2. Де використовуються безпосередні умовиводи на практиці?

 

Розкрийте зміст понять :обернення, перетворення, протиставлення предикату, умовивід.

Зверніть увагу:Умовивід це форма пізнання ок­ремого, особливого і загального у відображенні реальних речей.

 

Форми контролю:перевірка конспектів, групове тестування, поточна контрольна робота, захист рефератів.

СЕМІНАР 5. «Дедуктивні умовиводи. Силогізми»

Логічне слідування, вивід, правило виводу, логіка предикатів, логіка висловлювань, категоричний силогізм, умовні виводи, розділові виводи, леми і ділемма, трилемма, полілемма.

Питання до семінарського заняття

1. Характеристика дедуктивного умовиводу: визначення, структура побудови, аксіома дедукції. Умови визначення істинності дедуктивних умовиводів.

2. Види дедуктивних умовиводів: умовиводи логіки висловлювань і умовиводи логіки предикатів.

3. Простий категоричний та скорочений силогізми.

4. Правила посилок та термінів.

5. Фігури категоричного силогізму. Правила фігур.

6. Модуси силогізму.

7. Складні та складноскорочені силогізми.

 

Питання для самоперевірки

Що таке умовивід та його різновиди?

Чому дедукція надає завжди істинне знання?

Чим відрізняються логіка предикатів від логіки висловлювань?

Що таке модус та його різновиди?

Чому потрібно використовувати тільки правильні модуси?

Чим відрізняються фігури силогізмів?

 

Поміркуйте:

Які умовиводи називаються необхідними а які правдоподібними;

Чи є онтологічна основа аксіоми силогізму;

Чим відрізняється структура силогічних умовиводів від несилогічних?

Які умовиводи називаються силогічними?

Чим є силогістика видом дедукції?

Де використовується силогістика найчастіше в юридичній практиці?

 

Розкрийте зміст понять :логічне слідування, вивід, правило виводу, логіка предикатів, логіка висловлювань, категоричний силогізм, умовні виводи, розділові виводи, леми і ділеми, трилемма, полілемма.

 

Зверніть увагу:тільки дедуктивні умовиводи надають пропоненту можливість здобути достовірне знання.

Форми контролю:перевірка конспектів, письмове опитування, рішення задач.

Питання до семінарського заняття

1. Поняття і види індуктивних умовиводів.

2. Популярна індукція.

3. Наукова індукція. Селекція та елімінація.

4. Методи наукової індукції.

5. Статистичні узагальнення.

 

Питання для самоперевірки

1. Чому більшість індуктивних висновків мають імовірний характер?

2. Які види індукції вам відомі?

3. Яке значення індуктивних висновків в сучасному науковому пізнанні?

Поміркуйте:

1. В чому полягає різниця між математичною індукцією та індукцією природних наук;

2. Які методи встановлювання причинних зв‘язків розробив Ф.Бекон, засновник індуктивної логіки;

3. Як будувати науковий експеримент із допомогою індукції.

 

Розкрийте зміст понять :індукція, імовірність, досвід, факт, гіпотеза, експеримент, детермінізм.

 

Зверніть увагу:Саме з початку становлення індуктивної логіки склалися основи сучасного природознавства, яке ґрунтується на імовірності, наукових експериментах та гіпотезах які будуються за правилами індуктивної логіки.

 

Форми контролю:перевірка конспектів, групове тестування, рішення задач, перевірка рефератів.

Питання до семінарського заняття

1. Поняття і види аналогії.

2. Умови спроможності висновків за аналогією.

3. Роль аналогії у науці і правовому процесі.

4. Поняття гіпотези, її види. Відміна наукової гіпотези від домислу.

5. Побудова, перевірка і доведення гіпотези.

Питання для самоперевірки

1. Що являють собою аналогія властивостей і аналогія відношень? У чому їх відмінність?

2. Яку роль аналогія відіграє у науковому пізнанні?

3. У чому полягає роль аналогії у правовому процесі, правовій оцінці, у процесі розслідування, у судовій експертизі?

4. Як визначається гіпотеза? Які риси її характеризують?

5. Що таке версія у судочинстві? На які види вона розподіляється?

6. Як будується підтвердження і спростування гіпотези (слідчої версії)? У чому особливості прямого і непрямого доказів гіпотез?

 

Поміркуйте:

1. В яких формах розвивається наукове пізнання? Яке місце у цьому процесі займає гіпотеза?

2. Яка роль аналізу і синтезу фактів у процесі побудови версії?

3. Які етапи характеризують перевірку гіпотези?

Розкрийте зміст понять :аналіз і синтез фактів, аналогія (предметів, відносин, права), версія (загальна та часткова), вірогідність, гіпотеза (загальна, часткова, робоча), доведення гіпотези (пряме і непряме), метод моделювання, підтвердження гіпотези, правило висновку за аналогією, прецедент, принцип об’єктивності дослідження, проблема, спростування гіпотези, умовивід за аналогією.

 

Зверніть увагу:

- Умовивід за аналогією у логіці прийнято називати «традукцією».

- Умовивід за аналогією та побудова гіпотез широко використовуються у юридичній діяльності: судочинстві, слідчих заходах, криміналістичній експертизі.

Форми контролю:перевірка конспектів лекцій, усне опитування, вирішення практичних завдань.

Питання до семінарського заняття

1. Доведення та аргументація.

2. Склад аргументації: суб’єкти, структура.

3. Способи аргументації: обґрунтування і критика.

4. Правила доведення і спростування та логічні помилки при їх порушенні.

5. Загальна характеристика паралогізму і софізму, причини їх виникнення.

6. Поняття парадоксу. Їх види і проблема вирішення.

Питання для самоперевірки

1. Що таке культура логічної аргументації?

2. Як класифікуються доведення і спростування?

3. Чому треба знати правила доведення і спростування?

 

Поміркуйте:

1. Чим доведення відрізняється від переконання?

2. Яке місце займає доведення в логічній аргументації?

3. В чому особливість способів та форм доведення?

4. В чому суть форм та методів спростування?

 

Розкрийте зміст понять :Доведення, спростування, теза, антитеза, аргумент, демонстрація, пряме та непряме доведення, пряме та непряме спростування однозначні та полізначні докази..

Зверніть увагу :

- Доведення та спростування грають найважливішу роль у науковій аргументації, побудові будь-якої теорії та методології.

- Доведення та спростування допомагають людині в її житті й спілкуванні, полегшують засоби розуміння прагнень опонента і навпаки.

 

Форми контролю:перевірка конспектів, поточне тестування, письмове опитування.

 

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Варіант 1

1. Логічна структура поняття та судження. Наведіть приклад.

2. Вкажіть, вимоги яких формально – логічних законів порушені в наведеному уривку :” Сподіваюсь, Том, я не побачу як ти списуєш з чужого зошита”. Том :”Я теж на це сподіваюсь, сер”.

3. Чи можна отримати даний висновок за допомогою повної індукції :”Щасливі часу не помічають.”

4. Зробіть висновок з посилки по одному з модусів розділово – категоричного умовиводу, побудуйте його схему :

“Судження може бути простим або складним. Судження “ Мєдвєдєв – старшина міліції – просте судження.

_________________________________________

Отже,……..

 

Варіант 2

1. Логічне відношення між поняттями.

2. Дайте повну логічну характеристику поняттям : атеїст, рота, судимість, регрес, невинність.

3. Зробіть висновок (якщо це можливо) шляхом протиставлення предикату :

- Всі слідчі – юристи.

- Деякі угоди не є односторонніми.

4. Правила та помилки в доведеннях.

Варіант 3

1. Підберіть поняття, рівнозначні данним : Квадрат, конституція, статуя, рука, декрет.

2. Зробіть висновок з помилок : за допомогою загальних правил силогізму, встановіть чи вживаються з необхідністю висновки :

- Всі лікарі мають вищу освіту.

- Деякі лікарі працюють в судово – слідчих органах

Отже ……..

3. Види дедуктивних умовиводів. Наведіть приклади кожного виду.

4. Визначте вид відношення між поняттями, зобразіть його за допомогою кругових схем : - піраміда і конус; літератор та публіцист; літак і гелікоптер.

 

Варіант 4

1. Логічні операції з судженнями.

2. З’ясуйте, чи є данні поняття безвідносними або співвідносними : причина, захисник, адвокат, копія.

3. Вкажіть властивості відношень на основі яких зроблено висновок; запишіть схему висновку :

- Казбек вищий за Монблан

- Ельбрус вищий за Казбек

Отже, Ельбрус вищий за Монблан.

4. Зробіть висновок з посилок за допомогою загальних правил фігур силогізму. Встановіть, чи є необхідність висновку :

- Квартет – ансамбль з чотирьох музикантів

- “Квартет” – байка А.І. Крилова.

Отже …….

Варіант 5

1. Вкажіть конкретні та абстрактні поняття : патріот, самосвідомість, супутник, передовий, рівність.

2. Вкажіть властивості відношень на основі яких зроблено висновок. Запишіть схему висновку : А подібно В , В подібно С. Отже, А подібно С.

3. Визначте логічні відносини між такими судженнями за допомогою логічного квадрата :

- всі злаки - організми

- деякі злаки не організми.

4. Правила фігур простого категоричного силогізму.

Варіант 6

1. Розгляньте складні судження, передайте їх у символічному записі : - “Якщо він під час пожежі вистрибне з вікна, то ризикує отримати опіки, або травми або і те і інше.

2. Знайдіть поєднувальне та розділове судження, в останніх вкажіть вид диз’юнкції (сильна та слабка), приведіть символічний запис судження :”Сучасна війна не буде знати ні фронту, ні тилу, ні воюючих, ні нейтральних”.

3. Використовуючи умовну посилку, побудуйте умовивід :

- за стверджувальним модусом

- за заперечним модусом

Побудуйте їх схему у символічному записі :

- Біда, коли пироги буде пекти чоботар, а чоботи латати пекар.

4. Види запитань та відповідей. Наведіть приклади.

Варіант 7

1. Відновіть пропущену частину силогізму :

-“ Перекладачу належить авторське право на виконаний ним переклад.

- Л - є перекладач.

2. Утворіть додаток до класу. Операцію зобразіть схемою та запишіть формулою :

- Вироки та звинувачувальні вироки

- Музиканти та скрипалі

3. Методи наукової індукції.

4. Зробіть висновок шляхом перетворення :

- “Деякі вироки суду не є звинувачувальними”.

 

Варіант 8

1. Запишіть за допомогою деонтичних опереторів норми права : -“ Громадяни України зобов’язані берегти природу, охороняти її багатства.

2. Правила та помилки в індуктивних умовиводах.

3. Відновіть пропущену частину силогізму :-“ Миколаїв не може бути представником у суді, так як він ще не досяг повноліття.”

4. Дайте об’єднану класифікацію суджень, зобразіть відношення між термінами за допомогою кругів Ейлера.

Варіант 9

1. Визначте епістемічну модальність суджень, запишіть їх за допомогою операторів : - “Вироки районного суду можуть бути оскаржені в суді другої інстанції.”

2. Визначте вид судження, наведіть схеми атрибутивних суджень та суджень існування.

3. Види та методи доведення. Наведіть приклади кожного виду.

4. Розгляньте складне судження, передайте його у символічному записі : “Якщо сталось збільшення або зменшення сім’ї наймача, то ця обставина тягне за собою зміни умов договору найму житлового приміщення.”

 

Варіант 10

1. Опираючись на закон протиріччя, установіть чи можуть бути одночасно істинними або хибними дані судження :

- В деяких державах не має монархічної форми правління.

- Деякі держави мають монархічну форму правління.

2. Зробіть висновок (якщо це можливо) шляхом обернення : “Кит – не риба”, “Коханню покірні в будь – якому віці”.

3. Утворіть додаток до класу. Операцію виразіть схемою та запишіть формулою : “ Д ерева – хвойні дерева”, “Студенти та спортсмени”, “Птахи та лебеді”.

4. Відновіть пропущену частину силогізму : “Рабовласницьке суспільство є експлуататорським, а всяке експлуататорське суспільство пригнічує особистість.”

 

Варіант 11

1. Назвіть основні правила поділу понять. Які логічні помилки виникають при порушенні цих правил? Наведіть приклади.

2. Визначте чи є наведені нижче поняття співвідносними чи безвідносними : злочин і покарання, батько й син, вчитель і учень, війна і мир, перемога і поразка, мета і засіб, колонія і метрополія, спадок і спадкоємець.

3. Встановіть співвідносність істинності і хибності за “логічним квадратом” взявши за вихідні такі судження :

А) Всі люди смертні.

Б) Життя – оборотний процес.

В) Деякі війни справедливі.

4. Яка логічна помилка зроблена в наведених нижче міркуваннях :

А) Людина – розумна тварина, тому що вона може міркувати, а міркувати вона може тому, що вона – розумна тварина.

Б) В повісті Екзюпері змальовується діалог Маленького Принца із П’яницею : “Коли він з’явився на цій планеті, п’яниця мовчки сидів і дивився на вишиковані перед ним армії пляшок – порожніх і повних.

- Що ти робиш? – запитав Маленький Принц.

- П’ю, - відповів п’яниця.

 

Варіант 12

1. Яка логічна структура судження? Наведіть приклади елементів цієї структури.

2. Здійсніть поділ наступних понять : доказ, економічні науки, функції грошей, форми економічного співробітництва країн, міркування.

3. Чи є судженням наступні речення? Відповідь обгрунтуйте :

А) Що день наступний нам готує?

Б) Який студент не мріє отримати на іспиті добру оцінку?

В) Він сьогодні не з’явився на роботі.

Г) Вдаримо автопробігом по бездоріжжю!

4. Вкажіть правила посилок які порушено в наступних силогізмах :

А) Деякі рослини – лікарські

Деякі організми – лікарські

___________________________

Отже …………………..

Б) Словники не є підручниками

Ця книга - не словник

___________________________

Отже …………..

Варіант 13

1. Що таке тавтологія? Які вам відомі її різновиди? Наведіть приклади кожного виду.

2. Чи рівнозначні такі пари понять : курйоз і забавний випадок, лісник і лісничий, арешт і затримання, рентабельність і прибуток, будівельник і каменяр, вирок суду і рішення суду, порада і попередження.

3. Вкажіть структурну особливість і наведіть приклади суджень :

А) порівняльних

Б) підпорядкованих

В) суперечливих

Г) контрарних

Д) підконтрарних

4. Наступні силогізми привести до першої фігури :

А) Всі німці добре виховані.

Всі німці – солдати.

Деякі солдати добре виховані.

Б) Жодна зірка не є планетою.

Всі планети – круглі тіла.

Деякі круглі тіла не зірки.

В) Деякі судді неупередженні.

Всі судді незалежні.

Деякі незалежні люди неупередженні.


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

До теми 1.

1. Логіка Давньої Індії, Греції, Риму.

2. Аристотель як засновник логіки.

3. Розвиток логічних уявлень у середньовіччі.

4. Логіка Нового часу.

5. Логіка Китаю.

6. Логічні ідеї Х1Х-ХХ ст

7. Призначення логіки.

8. Логічна та філософська істина.

9. Логіка класична та неокласична.

10. Формальна та діалектична логіка.

11. Логіка, мислення, мова.

12. Концепт і денотат.

 

До теми 2.

13. Поняття і слово.

14. Види понять.

До теми 3.

15. Зміст та обсяг понять.

До теми 4.

16. Операції з класами.

17. Дефініція.

18. Узагальнення та обмеження понять.

19. Класифікація та її види.

До теми 5.

20. Судження як форма мислення.

21. Судження та пропозиція.

22. Класифікація суджень.

23. Кількість та якість простих суджень.

24. Розподіл термінів у категоричних судженнях

До теми 6.

25. Відношення між порівняними судженнями.

26. Логічний квадрат.

27. Таблиці істинності.

28. Модальні судження.

29. Види складних суджень.

30. Проблема істинності суджень.

31. Принципи верифікації.

32. Питання та проблема в пізнанні.

33. Структура й види запитань.

До теми 7.

34. Закони логіки і закони науки.

35. Закони тотожності і непротиріччя.

36. Закон достатньої основи.

37. Істотні риси правильного мислення.

38. Ідентифікація та розпізнавання.

39. Види несумісності. Закон протиріччя.

До теми 8.

40. Специфіка індуктивних умовиводів.

41. Види індукції.

42. Індукція та детермінізм.

43. Бекон як засновник індуктивної логіки.

44. Дж.Ст.Міль та розвиток індукції.

45. Індукція та науковий експеримент.

46. Індукція та імовірні висновки.

До теми 9.

47. Доведення як умовивід.

48. Логічна структура доведення.

49. Види доведень.

50. Спростування. Способи спростування.

51. Правила доведення й спростування.

52. Помилки доведення і спростування.

53. Види полеміки.

54. Полеміка та диспут.

55. Аналогія та полеміка.

56. Побудова та перевірка гіпотези.

57. Засоби доказу та заперечування гіпотези.

58. Аргументація як логічна процедура.

59. Суб’єкти аргументації.

60. Способи аргументації.

61. Правила аргументації.


 

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

1. Логіка як наука. Предмети значення логіки.

2. Поняття логічної форми. Форми мислення.

3. Співвідношення логіки і філософії. Логіка й інші науки про мислення.

4. Загальні характеристики законів логіки. Характерні риси законів логіки.

5. Закон тотожності.

6. Закон протиріччя.

7. Закон включеного третього.

8. Закон достатньої підстави.

9. Закон контрапозиції.

10. Закон подвійного заперечення.

11. Поняття як форма мислення.

12. Види понять за обсягом.

13. Види понять за змістом.

14. Відношення між поняттями. Порівнянювальні і не порівнювальні поняття.

15. Визначення понять. Правила визначення понять.

16. Логічний розподіл понять. Правила розподілу понять.

17. Судження як форма мислення. Структура простого судження.

18. Види суджень.

19. Види простих категоричних суджень за кількістю і якістю.

20. Складні судження. Види складних суджень.

21. Модальність суджень.

22. Розподіленість термінів у простих категоричних судженнях.

23. Відношення між простими категоричними судженнями. Логічний квадрат.

24. Умовивід як форма мислення. Логічна структура і види умовиводів.

25. Дедуктивний умовивід. Структура і правила побудови дедуктивних умовиводів.

26. Безпосередні умовиводи, та їх види: перетворення, обернення і протиставлення предикативи.

27. Простий категоричний силогізм та його структура.

28. Фігури і модулі простого категоричного силогізму.

29. Правила фігур простого категоричного силогізму.

30. Загальні правила простого категоричного силогізму.

31. Умовно – категоричний умовивід.

32. Розділово – категоричний умовивід.

33. Ентимема. Види ентимем.

34. Складні силогізми (полісилогізми).

35. Індуктивний умовивід та його структура.

36. Види індуктивних умовиводів.

37. Методи наукової індукції.

38. Помилки в індуктивних умовиводах.

39. Не дедуктивний умовивід за аналогією.

40. Види аналогії

41. Правила умовиводу за аналогією.

42. Логіка природи і роль гіпотези у її вивченні.

43. Види гіпотез.

44. Побудова та розвиток гіпотези.

45. Аргументація і її роль у мисленні.

46. Доведення та його логічна структура.

47. Види і методи доведення.

48. Критика і спростування.

49. Логічна структура спростування та його види.

50. Правила доведення і спростування.

51. Софізми і парадокси.

52. Основні помилки в доведенні.

53. Способи перевірки істинності гіпотез.

54. Спростування гіпотез.

55. Логіка питань і відповідей.

56. Логіка стародавньої Індії.

57. Логіка стародавньої Греції.

58. Логіка Середньовіччя і епохи Відродження.

59. Розвиток логічних ідей в епоху Нового часу.

60. Сучасна формальна логіка.

 

 

Теми семінарських занять

СЕМІНАР 1. «Структура і види понять. Логічні операції з поняттями»

Структура поняття. Зміст поняття. Ознаки предметів та їх види. Істотні та неістотні ознаки, відмітні та невідмітні, випадкові та необхідні, родові та ви­дові. Властивості і відношення як ознаки. Обсяг поняття. Відношення між поняттями. Діаграми Ейлера. Види понять. Поняття пусті (з нульовим обсягом) і непусті. По­няття з універсальним обсягом. Загальні й одиничні поняття. Конк­ретні та абстрактні, відносні і безвідносні поняття. Позитивні й не­гативні, збірні і незбірні поняття. Поняття різних рівнів абстракції.

Операції з класами (обсягами) понять: перетин, об'єднання, до­повнення. Значення цих операцій для утворення нових класів по­нять. Узагальнення та обмеження понять. Роль операцій узагальнен­ня та обмеження в економічних та юридичних науках.

Поділ понять: дихотомічний, за видозміною ознаки. Правила та можливі помилки в поділі понять. Класифікація понять. Види кла­сифікації. Класифікація за істотними ознаками (природна класифі­кація). Класифікація за неістотними ознаками (допоміжна). Класи­фікація в юриспруденції.

Визначення (дефініція) понять. Визначення як логічна операція.

 

Питання до семінарського заняття

1. Загальна характеристика поняття як форми мислення. Основні логічні прийоми утворення понять.

2. Структура понять. Види понять за змістом і обсягом.

3. Логічні відношення між поняттями та їх графічне зображення за допомогою схем Ейлера.

4. Визначення поняття як логічна операція над його змістом: види, основні правила, логічні помилки.

5. Логічні операції над обсягом поняття: поділ, узагальнення, обмеження.

Питання для самоперевірки

1. Що таке поняття?

2. Які існують методи утворення понять?

3. Як пов’язані обсяг та зміст поняття?

4. Які типи сумісності у відношенні між поняттями вам відомі?

5. Назвіть типи несумісності у відношеннях між поняттями.

6. Що таке колові схеми Ейлера? Яке їх призначення у науці логіки?

7. Які операції можна робити з обсягом понять?

8. Що таке визначення і які види визначень вам відомі?

 

Поміркуйте:

1. Чи є поняття, що відображають властивості предметів або відношення між предметами? Наведіть приклади.

2. В чому полягає різниця між протилежними та суперечливими поняттями? Наведіть приклади.

3. Де використовується операція поділу понять? Наведіть приклади.

4. Де найчастіше виникають помилки в розподілі понять? Наведіть приклади.

Розкрийте зміст понять :ознака, зміст та об’єкт понять, види понять, відношення між поняттями, кола Ейлера, визначення понять, види визначень, поділ понять, класифікація, обмеження понять, узагальнення понять.

 

Зверніть увагу:З допомогою понять будується термінологія будь-якої науки. Професійні терміни є поняття, із яких формується мова науки. Поняття не можна ототожнювати зі словом, хоча складають їх із допомогою слів.

 

Форми контролю:перевірка конспектів, рішення задач, усне опитування.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти