ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Знімання природної механічної характеристики

4.10 Знімання механічної характеристики слід проводити, починаючи з генераторного гальмувального режиму, тобто коли швидкість двигуна ω>ω0; ω0=1000 об/хв.

4.11 Для цього за допомогою потенціометра RP розганяють двигун до швидкості 1100-1200 об/хв. Записують в таблицю 2.1 значення U, ω, ІЯ. Потім плавно зменшують струм якоря потенціометром RP (амперметр РА1), доводять швидкість до ω=ω0, після цього переводять роботу привода у двигунний режим. У генераторному режимі ІЯ має знак “-”, у двигунному – “+”.

4.12 Зняти 2-3 точки генераторного режиму і 3-5 точок двигунного режиму до І=ІНОМ. Результати занести в таблицю 2.1.

4.13 Встановити потенціометром RP струм по амперметру РА1, рівний нулю.

Знімання штучних механічних характеристик

при RRД=RRД1; U=UНОМ

4.14 Ввести додатковий опір RRД1.

4.15 Xарактеристику слід знімати в послідовності, аналогічній попередній, починаючи з п. 4.11. Результати занести в таблицю 2.1.

4.16 По закінченні потенціометром RP встановити нуль на РА1.

Знімання штучної механічної характеристики при

RRД=RRД2; U=UНОМ і гальмуванні противмиканням.

 

4.17 Ввести додатковий опір RRД2.

4.18 Подальше дослідження слід проводити починаючи з п. 4.11.

4.19 Зупинити двигун до нуля обертів.

4.20 Змінивши полярність LM3 потенціометром RP, перевести двигун в режим гальмування противмиканням, тобто двигун починає обертатися в протилежний бік. У даному режимі зняти 4-5 точок, не перевищуючи швидкість за 940 об/хв. Результати занести в таблицю 2.1.

4.21 Зупинити двигун за допомогою потенцiометра RP .

 

Режим електродинамічного гальмування.

4.22 Увімкнути автоматичний вимикач QF4.

4.23 Перемикачем SA від’єднати статор від трифазної мережі і приєднати до постійного струму в положення “Г”.

4.24 Реостатом RR1 встановити на амперметрі PА2 струм біля 6-10 А.

4.25 За допомогою потенціометра RP зняти характеристику в режимі електродинамічного гальмування при опорі в колі ротора RRд2. Зняти 5-6 точок, не перевищуючи швидкість 940 об/хв.

4.26 Повторити даний дослід при різних значеннях І2 (амперметр РА2) та різних опорах RRД в колі ротора.

4.27 Вимкнути автомати QF4, потім QF3,QF2 і QF1.

Результати дослідів звести в таблицю 2.1.

.

5 РОЗРАХУНКОВІ ФОРМУЛИ

Потужність, що підводиться до якоря –

Р1=UІЯ, Вт (2.7)

 

Втрати потужності обмотці якоря (втрати в міді):

 

ΔРМЯ2RЯ, Вт (2.8)

 

де RЯ –опір обмотки якоря рівний:

, Ом (2.9)

де ηНОМ – номінальний ККД, рівний:

.

 

Втрати потужності в щітковому контакті

ΔРЩ=2ΔUЩІЯ , (2.10)

де ΔUЩ – втрати напруги в перехідному опорі щітка-колектор, В.

Для вугільно-графітних, графітних та електрографітних щіток ΔUЩ=1 В.

Додаткові втрати потужності:

ΔРД=0,005UІЯ (2.11)

Потужність втрат неробочого ходу (на вентиляцію сталі) визначається за графіком (рисунок 2.5).

Сума втрат потужностей в електричній машині складає:

 

ΔР=ΔРМ+ΔРЩ+ΔРД+ΔРО, Вт (2.12)

Потужність на валу дорівнює:

 

РВ1–ΔР, Вт (2.13)

 

Момент на валу становить:

(2.14)

Рисунок 2.5 – Залежність втрат неробочого ходу від швидкості

6. РОЗРАХУНКИ НА ЕОМ

 

6.1 За результатами лабораторних досліджень здійснити розрахунки механічних характеристик дослідного двигуна на ЕОМ за розрахунковими формулами в системі MATH-CAD.

6.2 Ввести результати досліджень з таблиці 2.1:

- кількість точок для кожного режиму і кожної характеристики;

- значення швидкості для кожної точки, об/хв;

- значення струму, А;

- значення напруги, В;

- значення втрат неробочого ходу.

6.3 Результати розрахунків звести в таблицю 2.1.

6.4 За результатами розрахунків побудувати механічні характеристики дослідного двигуна для різних режимів роботи в одних системах координат.

 

7 ЗМІСТ ЗВІТУ

В звіті необхідно подати:

7.1 Короткі теоретичні положення

7.2 Схему експериментальної установки.

7.3 Паспортні дані електричних машин, приладів і апаратів.

7.4 Таблиці з даними дослідів і розрахунків.

7.5 Механічні характеристики асинхронного двигуна для різних режимів роботи в одних системах координат.

7.6 Природну механічну характеристику, розраховану за паспортними даними двигуна (відобразити на одному графіку з графіками, побудованими за експериментальними даними).

 

8 КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

 

8.1 Запишіть спрощене рівняння механічної характеристики асинхронного двигуна (рівняння Клосса).

8.2 Накресліть механічні характеристики асинхронного двигуна.

8.3 Для чого вводять додатковий опір в коло ротора асинхронного двигуна?

8.4 Яка механічна характеристика називається природною, штучною?

8.5 Яке призначення в лабораторній установці електродвигунів М1, М2, М3, М4, а також приладів і потенціометра RP?

8.6 Які види електричного гальмування застосовують для асинхронного двигуна і яка їх фізична суть?

8.7 Що є критерієм оцінки механічної характеристики АД?

8.8 Чому не допускається тривала робота AД при введенні великого опору в коло ротора?

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти