ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Поділ рослин за способом живлення


За способом живлення виділяють такі групи рослин: автотрофні,

мікотрофні, бактерієтрофні, напівпаразити і паразити. До авто-

трофних належать рослини, що тісно взаємодіють з ґрунтовими мі-

кроорганізмами, які живуть у ризосфері кореневих систем. Мікроор-

ганізми допомагають очищати поживні речовини, що надходять у

корені і виділяються ними. Кореневі виділення (коліни) часто не-

сприятливо діють на рослини інших видів і родин, що ростуть по-


18


 

Загальні теоретичні питання кормовиробництва


ряд, і мікроорганізми. Ці ризосферні організми є своєрідним біоло-

гічним фільтром — захисним фактором у процесі живлення і виді-

лення вищих рослин. Автотрофні рослини поглинають поживні ре-

човини з ґрунту — мінеральні солі, що утворюються внаслідок міне-

ралізації органіки, життєдіяльності мікроорганізмів і внесення мі-

неральних добрив. До автотрофів належить більшість диких і куль-

турних рослин.

Мікотрофні рослини вегетують у симбіозі з грибом мікоризою.

Це явище мікотрофії дуже поширене (практично в усіх зонах кормо-

виробництва). Мікориза буває на коренях злакових і бобових трав

(тимофіївка, костриця, райграс, чина лучна, конюшина червона і біла

мишачий горошок), розоцвітих, зонтичних, подорожникових, герані-

євих, жовтецевих та ін. Слабко виражена вона у гвоздикових, хрес-

тоцвітих, хвощових, гігрофітів. Найбільш виражена мікотрофія вліт-

ку і восени і менш помітна — навесні й узимку. Внесення високих

доз мінеральних добрив зменшує розвиток її. На думку І.В. Ларіна,

П.П. Бєгучева, Т.О. Работнова, І.П. Леонтієвої, грибні симбіонти по-

ліпшують засвоєння поживних речовин кормовими рослинами з

важкодоступних сполук.

Бактеріотрофні рослини характеризуються симбіозом азотфік-

суючих бульбочкових бактерій з кореневою системою. Найбільш ви-

ражений він у бобових. Вони забезпечують азотом небобові рослини

в результаті мінералізації бульбочок і багатих на азот кореневих

решток. Це значно поліпшує ріст і біохімічні показники злакових. У

наших дослідах стоколос безостий у суміші з еспарцетом і пирій без-

кореневищний у суміші з люцерною відрізнялись кращим ростом і

оводненістю тканин, більшим вмістом хлорофілу у зеленій масі,

азоту і протеїну у сухій речовині (табл. 1).


 

Таблиця 1.Ріст і хімічний склад багаторічних злакових трав

В одновидовому посіві і в суміші з бобовими (дослідне поле

Уманського державного аграрного університету)


 

 

19

ВаріантФаза ве-

гетаціїВисо-

та

рос-

лин,

смОводн

е-

ність,

%

ВаріантФаза ве-

гетаціїВисо-

та

рос-

лин,

смОводн

е-

ність,

%хлорофілу

Варіант Фаза ве- гетації Висо- та рос- лин, см Оводн е- ність, % Вміст, %
хлорофілу у сухій речовині
азоту протеїну
Стоколос безостий Стоколос у суміші з еспарцетом пі- щаним Пирій безкорене- вищний Пирій у сумішці з люцерною Початок виходу в трубку Вихід у трубку Те саме 77,3 79,2 80,4 81,9 1,74 2,16 1,87 2,27 1,92 2,20 2,14 2,63 12,0 13,7 13,3 16,4


 

Частина І


Якщо на посівах багаторічних трав злакові можуть живитися про-

дуктами мінералізації коренів, то в однорічних сумішах це, можливо,

відбувається внаслідок сприятливої взаємодії бобових із злаковими,

живлення їх з різних шарів ґрунту, розчинення поживних речовин

ґрунту коренями одного виду і використання їх іншим видом.

Бобові рослини використовують безпосередньо і азот ґрунту. При

цьому частка ґрунтового азоту часто набагато перевищує кількість

азоту, що надходить у рослини внаслідок азотфіксації.

Однак наявність бульбочок не завжди означає, що рослини ви-

користовують атмосферний азот. Якщо, наприклад, бульбочки ро-

жеві, великі, розміщені на центральній частині кореневої системи,

можна вважати, що азотфіксація відбувається добре, а якщо дрібні

світлі бульбочки розміщені по периферії, тобто на бічних коренях,

то вони фіксують мало азоту.

У разі доброї вегетації бобові трави нагромаджують 100 – 200 кг/га

азоту (І.В. Ларін та ін., 1975). Ці дані підтверджені дослідженнями

в Естонській СГА (1967), Інституті землеробства (М.В. Куксін,

А.В. Боговін) та ін. За даними іноземних авторів (Уолтон Пітер Д.,

1986), нагромадження азоту може сягати 250 – 300, іноді — 600 кг/га.

Для нормальної життєдіяльності бульбочкових бактерій важли-

во, щоб не було надлишку мінерального азоту в зоні розміщення їх

на коренях. Азот добрив гальмує також утворення бульбочок у бобо-

вих (табл. 2).


 

 

Таблиця 2.Залежність кількості і розмірів бульбочок у ярої вики

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти