ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Поєднання (комбінування) технологічних прийомів при

вирощуванні кормових культур. Комплексне виконання робіт з

обробітку ґрунту, підготовки його до сівби, передпосівного удоб-

рення, сівби, внесення добрив у рядки, післяпосівного коткування

на кормовій площі доцільно проводити спеціальними комбінова-

ними агрегатами. Те саме стосується і міжрядного обробітку та

підживлення. Це дає змогу економити паливо, скорочувати строки

проведення робіт, поліпшувати їх якість, зменшувати енергетичні

і трудові витрати на вирощування культур і, що дуже важливо,

уникати надмірного ущільнення ґрунту завдяки зменшенню про-

ходів тракторів, сільськогосподарських машин. Наприклад, при

висіванні коренеплодів використовують набір машин в агрегаті з

колісними або гусеничними тракторами для одночасного прове-

дення передпосівної культивації, внесення добрив у рядки, стріч-

кового внесення гербіцидів, сівби і післяпосівного коткування. На

посівах проміжних культур широко використовують сівалки-

культиватори, наприклад СЗС-2,1, СЗС-2.1М, лущильники-

сівалки ЛДС-6 та ін. За один прохід виконують передпосівну під-

готовку ґрунту, сівбу, внесення добрив, коткування або вирівню-

вання поверхні. Це економить кошти, підвищує технологічний рі-

вень вирощування кормових культур.

При висіванні трав у дернину на пасовищах і сіножатях одноча-

сно вносять добрива. Для загортання насіння використовують спе-

ціальні пристрої, які запобігають пересушуванню насіннєвого ложа

і забезпечують високу схожість насіння.

Більше уваги при підготовці ґрунту слід приділяти ґрунтооброб-

ним машинам фрезерного типу. Фрезбарабан за один прохід після

збирання попередника повністю готує ґрунт до сівби. Основна мета

всього обробітку (основного, передпосівного, післяпосівного і міжря-

дного) — створення оптимальних умов для вегетації культури.

Кожний технологічний прийом має свої параметри, додержання

яких є непорушною вимогою і основою для бракеражу польових ро-


 

78


 

Загальні теоретичні питання кормовиробництва


біт. Це показано у другій і третій частинах підручника на прикла-

дах технологій створення пасовищних травостоїв і вирощування

кормових і зернокормових культур.


 

 

Агрохімічні основи кормової площі


Органічні добрива


Основними джерелами живлення кормових рослин є органічні

добрива (гній, сидерати), кореневі і стерньові рештки попередніх

культур, біологічний азот бобових, а також мінеральні добрива.

Гній — основне органічне добриво. Особливо цінним є гній, який

зазнав термічної обробки самозігріванням, що сприяє очищенню

його від насіння бур’янів, гельмінтів, хвороботворних бактерій. У

загальному обсязі виробництва органічних добрив у районах розви-

неного рослинництва і тваринництва підстилковий гній становить

приблизно 50 – 60 %. Вміст поживних речовин у ньому порівняно з

іншими видами гною і органічних добрив найвищий (табл. 14). Весь

гній, який є у господарстві, треба утилізувати, інакше він становить

велику загрозу для навколишнього середовища, особливо для вод-

них джерел.

Цінне органічне добриво можна виготовляти безпосередньо у по-

лі, використовуючи для цього рештки соломи минулих років, змі-

шуючи її з рідким гноєм і гноївкою.

Для кормової площі характерне більше винесення з ґрунту, пе-

редусім азоту і відповідно калію, фосфору. Тому і норми внесення

тут органічних добрив можуть бути значно більшими, ніж у рослин-

ництві. Наприклад, підстилковий гній можна вносити на кормовому

полі не один раз за 3 – 4 роки, як у польових сівозмінах, а часті-

ше — через 2 роки по 18 – 20 т/га.

Цінним органічним добривом є заорана зелена маса хрестоцві-

тих (редьки олійної, гірчиці білої), люпину, буркуну та ін. Найчас-

тіше для цього використовують післяжнивну сівбу хрестоцвітих.

Вони добре мінералізуються, містять азоту 3,5 – 4 % сухої маси,

поліпшують санітарний стан ґрунту. Сидерацію використовують

насамперед у кормопольових сівозмінах у районах задовільного і

достатнього зволоження. Звичайно заорюють від 120 до 300 ц/га

зеленої маси. Буркун для сидерації добре використовувати переду-

сім у зайнятих парах польових сівозмін.

Цінним органічним джерелом живлення рослин є рослинні реш-

тки (корені + стерня) багаторічних трав — бобових і бобово-злакових

сумішей (від 70 до 120 ц/га сухої маси).


79


 

Частина І


Таблиця 14.Хімічний склад різних видів підстилкового

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти