Поліпшення лісових і влаштування

Лісопаркових пасовищ

Лісові пасовища займають певну площу на Поліссі, в Карпатах,

Криму та інших місцях, у тому числі в центральному і північно-

181

Частина 2

західному Лісостепу. Урожайність їх невисока — 18 – 25 ц/га зеленої

маси, внаслідок чого тварини нерідко поїдають і поросль чагарни-

ків. У зв’язку з цим лісові галявини, які заросли чагарником, зава-

лені вітроламом, треба розчистити, вдаючись до вирубування і сані-

тарного догляду. В результаті цього галявина освітлюється, поліп-

шується водно-повітряний режим, краще ростуть злакові і бобові

трави, утворюється лучний травостій. Його врожайність підвищу-

ється в 3 – 5 разів.

Такі лісові освітлені пасовищні ділянки прийнято називати лісо-

парковими. І.В. Ларін поділяє їх на три типи: розкидані з рівномір-

но розрідженим деревостаном (не більш як 1000 сосен, 600 дерев

дуба або берези на 1 га); куртинні, де галявини чергуються з ділян-

ками лісу; кулісні — смуги лісу 20 – 30 м завширшки чергуються з

прямокутними галявинами, ширина яких 60 – 80 м. Після очищен-

ня й освітлення на них насівають і підсівають трави.

Лісові пасовища кулісного типу створюють при освоєнні густого

суцільного лісу. Оскільки це часто пов’язано з невиправданим ви-

рубуванням лісу, то влаштовувати такі пасовища слід тільки у

крайньому випадку.

Ділянку під лісопаркові пасовища розчищають сучасною техні-

кою, інколи застосовують гербіциди, але обов’язково наземним

способом. Дернину обробляють переважно дисковими боронами

або роторними культиваторами; на легких ґрунтах застосовують

ротаційні голчасті борони. Перед обробкою вносять добрива і підсі-

вають трави.

На лісопаркових пасовищах восени нагромаджується багато ли-

стя, яке згрібають і виготовляють із нього компости, які вносять як

добрива.

Комплексне застосування прийомів поверхневого

Поліпшення лук і пасовищ

Поверхневе поліпшення природних угідь передбачає комплексне

застосування різних технологічних прийомів. Поєднання їх зумов-

лено фітотопологічними особливостями угідь. Вибирають найнеоб-

хідніші і найефективніші прийоми поліпшення ботанічного складу і

врожайності травостою. В одних випадках достатньо 2 – 3 техноло-

гічних операцій, в інших — 4 – 6 і більше. Технологічні схеми ком-

плексного застосування прийомів поверхневого поліпшення приро-

дних угідь наведено в табл. 29.

182

Лучне кормовиробництво

Таблиця 29.Технологічна схема комплексного застосування прийомів

поверхневого поліпшення кормових угідь у Лісостепу і Степу*

183

Частина 2

Продовження табл. 29

* Практическое руководство по технологии улучшения и использования сеноко-

сов и пастбищ лесостепной и степной зон. — М.: Агропромиздат, 1987: «+» — прийоми

рекомендуються; «–» — прийоми не рекомендуються.

Поверхневе поліпшення природних кормових угідь

У зарубіжних країнах

Великий досвід поверхневого поліпшення природних кормових

угідь нагромаджений у США і європейських країнах. Тут широко

застосовується насівання лук високопродуктивними травами без

руйнування дернини сіялками із спеціальними сошниками, які врі-

зують насіння в дернину (А.О. Бабич, М.Ф. Щербаков). Залежно від

складу природного травостою і стану дернину або насівають трава-

ми, або, застосовуючи гербіциди, спочатку знищують стару дернину,

а потім висівають трави. Порівнювальна оцінка різних способів об-

робки дернини, проведена в Німеччині, показала, що на нещільній

дернині травостій доцільно поліпшувати прямим насіванням траво-

сумішей. Ділянки із щільною дерниною з низьковрожайних злаків

слід насамперед обробити гербіцидами, потім профрезерувати і за-

лужити травосумішкою.

Для висівання трав після мінімальної обробки і безпосередньо в

дернину в США застосовують сошники дискового і чизельного типів,

а також модифіковані ґрунторізи (М.Ф. Щербаков). У США, євро-

пейських країнах, Австралії, Канаді використовують спеціальні лу-

копасовищні комбіновані сівалки, які забезпечують неглибоке заго-

ртання насіння і фактично не порушують дернового шару. У США

для цього застосовують також сівалки, якими сіють кукурудзу, сор-

го, сою. Їх обладнують спеціальними пристроями для сівби або по-

верхневої і нульової обробки.

184

Лучне кормовиробництво

У США, Новій Зеландії, Австралії та інших країнах широко

практикують підсівання бобових трав — люцерни, конюшини, зла-

кових трав у дернину. Лукопасовищні трави ростуть при неглибо-

кому загортанні і навіть поверхневій сівбі, що дає змогу застосову-

вати також сівбу з літака. При поверхневому поліпшенні природних

угідь широко застосовують інтродукцію різних кормових рослин

(Ю. Оохара, Н. Іосида, К. Фукунага та ін., Дж. А. Дуглас, К.С. Хоув-

ленд та ін.).

Для поновлення деградованих природних травостоїв аналогічно

тому, як це роблять у нашій країні, використовують різні способи обро-

бки дернини (Зд. Граздіра, 1974, Чехословаччина), добрива і регульо-

ване насівання (С. Кук, Г. Блер, А. Лазенбі, 1974, Австралія), повторну

сівбу багаторічних трав (Моррей В. Смітт, Австралія). Застосовують

різні методи меліорації пасовищ на засолених ґрунтах (Р. Кеннет, Ав-

стралія), на альпійських луках для підвищення ефективності їх прак-

тикують внесення добрив і пересівання (О. Брюггер, Австрія).

За даними Європейської федерації луківників (ЄФЛ), при засто-

суванні мінеральних азотних добрив (але у великих кількостях) лу-

ки стають більш продуктивні, ніж при підсіванні бобових. Проте,

коли добрива дають невисоку віддачу, слід використовувати бобові.