Використання травостою	Період вико- рис- тання, років	Бобові	Злакові
всьо-	вер- хові	низо- ві	всьо- го	вер- хові	низо- ві
Лісостеп і Степ
Укісне Пасовищне Пасовищно- укісне	3–5 5–7 5–7	80–90 60–70 70–80	80–90 30–40 70–80	– 30–40 –	40–50 60–70 50–60	40–50 40–50 50–60	– 15–20 –
Полісся
Укісне Пасовищне Пасовищно- укісне	5–7 5–7 і більше 5–7	70–80 60–70 60–70	70–80 30–40 60–70	– 30–40 –	50–60 60–70 60–70	50–60 40–50 50–60	– 10–20 10–15

Частина 2

Таблиця 32.Районування багаторічних трав (з урахуванням розробок

І.В. Ларіна, М.Г. Андрєєва, В.А. Тюльдюкова, І.П. Мініної, А.А. Кутузової,

Т.Р. Годлевської, В.М. Богданової, А.О. Бабича, А.В. Боговіна,

П.С. Макаренка, В.Г. Влоха, В.І. Кургака, В.Г. Ярмолюка)

194

Ґрунти

Бобові

Злакові

Полісся

Сухі, бідні, більш або менш кислі Сухі поверхневі карбонатні Нормальні зволо- жені, бідні, більш або менш кислі Суходоли з дерново- карбонатними гли- бокими ґрунтами Заплавні землі

+ + + + +

+ + +

+ –

+ +

+ + +

+ + + +

+ + + + +

+ + – + +

– + + +

– –

– – – + –

– – – – –

– + + +

– – –

Лісостеп

Сірі лісові ґрунти та опідзолені чор- ноземи Лучні карбонатні Високогумусні гли- бокі чорноземи Звичайні чорноземи Солонцюваті чорно- земи із солонцями

+ + + –

– – –

+ – – –

+ + –

+ – + + +

– + + +

– +

+ + + – –

+ + – –

+ – + + –

– – – –

– – – – –

+ + –

– –

– – – + +

– – – +

+ + + +

– – – – –

Степ

Звичайні чорноземи Залишково-карбо- натні (передкавка- зькі і приазовські чорноземи) Південні чорноземи Темно-каштанові

– – – –

– + – –

+ + + –

+ + + +

+ + +

– – – –

– + – –

+ – –

– + – –

– – – –

+ + –

– +

+ + +

+ + + –

+ + +

– – – –

Лучне кормовиробництво

Продовження табл. 32

П р и м і т к а. Умовні позначення: (+) — види рекомендуються; (0) — види

допускаються (менш стійкі чи стійкі, але менш урожайні); (–) — види не

рекоКмреінмдзуаюзтньасчяе. них видів трав перспективними для використання в польових тра-

востоях є: чина лучна — майже повсюди на Поліссі і Лісостепу, на заплавах, у степо-

вій зоні; пирій середній — на солонцевих ґрунтах і еродованих схилах у Степу, пирій

повзучий — на чорноземних ґрунтах.

1 Тільки на слабокислих або карбонатних ґрунтах.

2 Переважно в Західних областях України.

3 Можна використовувати також буркун жовтий.

Строки сівби трав можуть бути ранньо- і пізньовесняними, літні-

ми — на початку і наприкінці літа, залежно від умов зволоження і

видового складу трав і травостою. На луках краще сіяти трави рано

навесні під покрив ранніх ярих сумішей, кукурудзи і гороху на зе-

лений корм, післяукісні — під покрив кукурудзи або безпокривно,

післяжнивні — без покриву. На схилах Степу й Лісостепу строки

сівби залежать від експозиції схилу; якщо вона південна — весняні,

якщо північна і східна — літні.

Слід ураховувати засміченість ґрунту насінням бур’янів. За ве-

ликої його кількості літні (особливо післяжнивні) посіви бувають

дуже засміченими. У такому разі доцільніше проводити весняну

підпокривну сівбу трав. На торфовищах сіють переважно навесні.

Способи і техніка сівби травосумішей. Підпокривну і безпо-

кривну сівбу проводять зернотрав’яними сівалками із спеціальними

195

Ґрунти

Бобові

Злакові

Комплекс півден- них чорноземів і темно-каштанових із солонцями Змиті ґрунти схилів Заплавні луки середнього рівня високого рівня

– – – –

– – –

– + – +

+ + +

+ + + +

+ – +

– – – –

– – + –

– – – –

– + – –

– – – +

+ – +

– – – +

– + +

– – – –

Частина 2

ящиками для висівання трав і покривної культури (СЗТ-3,6,

СЛТ-3,6 та ін.). Покривними культурами можуть бути ячмінь, горох,

просо, вико-вівсяні та інші ранні ярі суміші, кукурудза на зелений

корм, редька олійна, райграс однорічний, горох на зелений корм, у

південних районах — широкорядні або стрічкові посіви суданської

трави.

Ячмінь затінює трави, внаслідок чого вони дуже зріджуються (у

південних районах інколи залишається 35 – 40 % рослин, які зійш-

ли). Тому слід висівати ячмінь стрічково-вузькорядним способом.

Дискові сошники в сівалці розставляють за схемою — ширина стріч-

ки 7,5, відстань між стрічками 22,5 см. На таких посівах значно по-

ліпшуються умови початкової вегетації трав. Це один із можливих

варіантів сівби ячменю як покривної культури.

Дрібне насіння за достатньої вологості ґрунту загортають на гли-

бину від 1 до 3 см, у степових і лісостепових районах — на 2 см. Іно-

ді це неможливо через пересихання верхнього шару, тому його заго-

ртають на глибину до 3,5 см. Еспарцет та інші культури з великим

насінням сіють на глибину 4 – 5 см, покривні (вико-вівсяну суміш,

ячмінь, кукурудзу на зелений корм та ін.) — 4 – 6 см. Для забезпе-

чення дружних сходів застосовують до- і післяпосівне коткування

посівів (останнє частіше). На торфовищах та інших заплавних зем-

лях можна застосовувати комбінований спосіб сівби травосумішей —

розкидно-рядковий, за якого дрібне насіння висівають урозкид, ве-

лике — рядками разом із покривною культурою.

Перед сівбою ґрунт ретельно обробляють. На його поверхні не

повинно бути грудок і дернини. Це поліпшує польову схожість

насіння.

Витрати на докорінне поліпшення знижуються при використанні

комбінованих агрегатів для передпосівної підготовки ґрунту, вне-

сення добрив, висівання насіння і виконання інших технологічних

процесів. Цим усувається розрив у часі між підготовкою ґрунту і сів-

бою, зберігається вологість ґрунту, забезпечується поява дружних

сходів. У більшості вітчизняних агрегатів розпушувачами є фрезер-

ні робочі органи, а також дискові, плоскорізальні, долотоподібні

глибокорозпушувачі, різні комбінації пасивних і активних розпу-

шувачів. Одним із таких агрегатів є АЗУ-2. За один прохід він роз-

пушує дернину, вносить мінеральні добрива, ущільнює ґрунт, висі-

ває трави і покривні культури.

При утворенні ґрунтової кірки після висівання трав ділянку об-

робляють легкими ротаційними боронами.

196

Лучне кормовиробництво

Догляд за посівами трав

Догляд за травами у рік сівби. Важливо знищити ґрунтову

кірку, якщо вона утворилась, і запобігти зрідженню трав. Проти

бур’янів застосовують виключно агротехнічні заходи — підпокривну

сівбу, підкошування. Бур’ян, який відріс, підкошують інколи кілька

разів за вегетацію. На торфовищах після підкошування нерідко за-

стосовують коткування для укріплення кореневої системи трав, яка

при згрібанні підкошених рослин може частково травмуватися, а

рослини — підриватися робочими органами граблів. При засміченні

літнього посіву трав застосовують осіннє підкошування, але не піз-

ніш як на початку жовтня (щоб бур’яни не обсіменялися). На другий

рік після висівання трав під покрив залишається стерня, яку вида-

ляють боронуванням і граблями.

Предыдущая 39 40 41 42 43 44 454647 48 49 50 51 52 53 54 Следующая