ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Догляд за травами на другий рік після сівби і в наступні

роки. На другий рік після сівби на легких супіщаних ґрунтах засто-

совують випасання, на глинистих — скошування, щоб запобігти ви-

топтуванню травостоїв і утворенню скотобійних купин. Випасання в

таких випадках проводять після 1 – 2 укосів трав.

Навесні у травостоях першого року використання, особливо на

торфовищах, нерідко спостерігається випирання рослин. Для по-

ліпшення їх росту посіви коткують. Не слід використовувати важкі

котки, оскільки вони можуть надто ущільнити верхній шар ґрунту.

Коткування водоналивними котками слід проводити, попередньо

визначивши ступінь їх наповнення.

На ґрунтах, які запливають, ущільнюються, дернину обробляють

ротаційними голчастими боронами, наприклад БИГ-3, або більш

легкими. Борони розпушують ґрунт, не розриваючи дернини, мало

травмують кореневу систему трав. Внесення добрив, розпушування

і зрошування — найважливіші способи догляду за дерниною пасо-

вищ і сіножатей, що створюються при докорінному поліпшенні на

другому році і в наступні роки. Боронування зубовими боронами

застосовують на одновидових посівах бобових, насамперед люцерни,

козлятнику тощо. На густих злаково-бобових лучних травостоях за-

стосування зубових борін менш ефективне.

Навесні і після скошування вносять мінеральні добрива: азот-

ні — в кілька прийомів, фосфорні і калійні — навесні повну норму.


 

Прискорене залуження


Суть цього способу полягає в тому, що після переорювання мало-

продуктивного травостою проводять його перезалуження без попе-

реднього вирощування однорічних культур. Прискорене залуження

широко застосовують на луках України та інших країн у системі


197


 

Частина 2


докорінного поліпшення природних кормових угідь, які виродились,

на суходолах, заплавах, осушених низинних луках і торфовищах,

схилах, солонцях тощо.

Прискорене залуження, за даними М.Ф. Щербакова, застосову-

ють на 75 – 80 % площ, які поліпшують. Завдяки цьому вже в пер-

ший рік одержують зелену масу. Ділянка ні на один рік не вилуча-

ється із прямого пасовищного, сіножатного або сіножатно-

пасовищного використання. При сівбі травосумішей використовують

покривні культури — райграс однорічний, ранні ярі суміші, куку-

рудзу на зелений корм та ін., а якщо залуження проводять у серпні,

то й свіжозібране насіння лучних трав.

Попередню дернину, залежно від ґрунту, розташування і зволо-

женості ділянки, обробляють плугом, плоскорізом, фрезбарабаном,

поверхнево-дисковими знаряддями або поєднують різні види обробі-

тку (табл. 33). Ефективне також ґрунтопоглиблення, на торфовищах

і малопродуктивних заплавних луках — фрезерування, після якого

вже немає потреби проводити культивацію.


 

 

Таблиця 33.Вплив способів обробітку дернини на врожайність трав

за прискореного залуження основних типів лук, ц/га

(за М.Ф. Щербаковим, 1986)


 

 

На солонцевих комплексах з малопродуктивною рослинністю до-

цільна глибока ярусна оранка на глибину до 45 см. Гумусовий шар

при цьому не порушується, а солонцевий і підсолонцевий — змішу-

ються. Відбувається розсолення — розсолонцювання, чому сприяє

розпад запасу кореневих решток. Там, де гумусовий шар невеликий

(до 12 см), а надсолонцевий — більш як 12 см, проводять фрезеру-

вання, безполицеву оранку на глибину 20 – 25 см, дискування після

оранки, коткування і сівбу. На солонцях висівають посухостійкі тра-

ви — житняки, люцерну синьогібридну, жовтогібридну і жовту, бур-

кун. Для прискореного залуження схилів балок здійснюють контур-

ний обробіток упоперек схилів. На схилах залуження проводять на-

весні або влітку.

За малої потужності гумусового горизонту (17 – 25 см) збільшу-

ють глибину оранки на 4 – 6 см (табл. 34).


 

198

Спосіб обробітку

Спосіб обробітку Тип лук
суходільні низинні заплавні
Оранка + дискування або фрезерування Фрезерування або дискування + оранка Фрезерування або дискування 54,9 51,1 52,1 55,2 52,8 59,9 71,4 63,5


 

Лучне кормовиробництво


Таблиця 34.Залежність глибини оранки від глибини гумусового

горизонту (за М.Ф. Щербаковим, 1986)


 

За прискореного залуження застосовують комбіновані агрегати,

які поєднують обробіток ґрунту, передпосівне коткування, сівбу

трав. Проте такі агрегати можна застосовувати на досить вирівня-

них ділянках, де немає чагарників, каміння, купин, щучнику дер-

нистого і щільнокущових осок. На бідних, поверхнево зволожених, а

також на піщаних і супіщаних землях, які зазнають водної і вітро-

вої ерозії, механічний обробіток ґрунту, особливо оранка, буває не-

доцільним або неможливим. Дернину знищують гербіцидами і про-

водять сівбу сумішей дисковими або стерньовими сівалками. Проте

слід зазначити, що такий спосіб знищення дернини небажаний. Ці-

лком очевидно, що замість цього можна поліпшити видовий склад і

продуктивність травостою внесенням добрив, зрошуванням, насі-

ванням швидкорослих трав (конюшини, лядвенцю, сумішей їх із

злаковими) у дернину.

Удобрення. Обробіток ґрунту практично щоразу слід поєднувати

із внесенням добрив. На ґрунтах середньосуглинкового складу — чо-

рноземних, сірих лісових, дерново-підзолистих, альпійських і субаль-

пійських луках та пасовищах велике значення мають азотні добрива.

На піщаних і супіщаних ґрунтах треба застосовувати також достатню

кількість калійних і фосфорних добрив, на торфоболотних азотні доб-

рива вносять тільки у перший – другий роки користування. При ви-

сіванні однорічних культур основне значення має фосфорно-калійне

добриво. Після удобрення продуктивність угідь підвищується в 3 – 4

рази (з 8 – 12 до 30 – 40 ц/га сіна високої якості).

Отже, система докорінного поліпшення на різних типах природ-

них угідь має свої особливості. Вона може полягати як в обробітку

дернини, удобренні та висіванні трав, так і в проведенні комплексу

робіт, які включають меліоративну підготовку території, окульту-

рення ґрунту. Можлива також сівба попередніх культур. Технологіч-

ну схему докорінного поліпшення на прикладі заплавних лук наве-

дено в табл. 35.


 

199

Глибина гумусового

шару, см

Глибина гумусового шару, см Глибина оранки ґрунту, см
супіщаного суглинкового глинистого


 

Частина 2


Таблиця 35.Технологічна схема докорінного поліпшення заплавних лук*


 

 

*


 

 

Узагальнені дані літератури.


200

Технологічний прийом (марка машин) Агротехнічні вимоги і строк проведення робіт
Початкове окультурення ґрунтів
Основний обробіток ґрунту (ПЛН-4-35, ПЛН71-5-35, БДТ-3, БДТ-7, ФБН-1-1,5) Внесення мінеральних доб- рив (1-РМГ-4А, РУМ-5, СТТ- 10, РУМ-8, КСА-3 та ін.) При глибокій і зв’язній дернині (до 22 см) N60–90 вносять на малородючих легких ґрунтах згі- дно з агрохімічною картою луки після оранки і дис- кування перед передпосівним обробітком ґрунту
Передпосівний обробіток ґрунту
Дискування і боронування з плануванням (БДТ-3, БДТ-7, ВП-8, БЗСС-1-0) Передпосівне коткування ґрунту (ЗКВГ-1,4) Обробіток на глибину 7 – 15 см відразу після оран- ки і внесення добрив Залежно від вологості ґрунту, відразу після диску- вання (перед сівбою)
Залуження
Добір травосумішей Сівба (сучасні сівалки, а також СЗТ-3,6, СЛТ-3,6, СЗШТ) Коткування післяпосівне (ЗКВГ-1,4, ЗККШ та ін.) Щоб запобігти водній ерозії, проводять прискорене залуження. Травосуміші добирають на основі ра- йонованих для заплав сортів з урахуванням три- валості весняного затоплення Навесні під покрив райграсу однорічного або ви- ко-вівсяної суміші на зелений корм, влітку (перша – друга декади липня) безпокривно, норму висіву покривної культури знижують на 25 – 50 % Залежно від вологості ґрунту і ступеня обробки дернини, вслід за сівбою
Догляд за травостоєм у рік сівби
Збирання покривної куль- тури на зелений корм. Самохідні косарки Підкошування травостою в рік висівання трав. Само- хідні косарки Покривну культуру (у фазі початку колосіння) скошують на висоті 7 – 8 см і збирають протягом 1 – 2 днів При використанні травостою або появі великої кількості бур’янів підкошують на висоті 6 – 7 см до настання заморозків або після переходу середньо- добової температури повітря через 0 °С
Удобрення травостою
Підживлення фосфорни- ми і калійними добривами (РУМ-5, РУМ-8, КСА-3, СТТ-10 та ін.) Підживлення азотними добривами (1-РМГ-4Б, РУМ-8, РУМ-5, КСА-3, СТТ-10 та ін.) На злакових травостоях Р45–60К60–90, на бобово- злакових Р60–90К90–120 під осінню вегетацію трав, фосфорні добрива (суперфосфат, калійні різні ви- ди) вносять за один прийом На злакових травосумішах вносять N120–130 за три прийоми, на бобово-злакових при вмісті 30 % бобових трав і менше — сезонну дозу азоту 90 – 120 кг/га — по 45 – 60 кг/га навесні після розливу і скошування
Використання травостою на сіно
Триразове скошування травостою (Е-302, КПС-5Г, КС-2,1, КРН-2,1 та ін.) Перше скошування на початку колосіння злаків, бутонізації бобових, друге — через 35 – 40 днів, третє — у другій декаді вересня; скошування почи- нають на підвищеній частині заплави і закінчують на пониженій; висота першого і другого скошувань 6 – 7, третього — 8 – 9 см; при дворазовому скошу- ванні перше скошування проводять у кінці коло- сіння (початку цвітіння) злаків, друге — до сере- дини вересня


 

Лучне кормовиробництво


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти