ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розміщення посівів культур зеленого і сировинного конвеє-

ра та кукурудзи на силос. Як уже зазначалося, у польових сівозмі-

нах економічно вигідніше мати сіно і сінаж, а зелені корми й сирови-

ну — для трав’яних добавок у концкорми — в спеціалізованих кормо-

вих. Такий підхід до виробництва вказаних кормів практично реалізу-

ється у багатьох господарствах. Не можна вважати поки що вирішеним

питання про місце виробництва кукурудзяного силосу. Великий обсяг

заготівлі цього корму спонукає виробляти його в польовій сівозміні, де

для цього відводять 7 – 10 % площі. Крім того, кукурудза на силос як

основна силосна культура є попередником озимих зернових, насампе-

ред озимої пшениці, але часто не кращим. Тому в 60 – 70-х роках ми-

нулого століття були пропозиції поміняти місцями виробництво зеле-

них кормів і вирощування кукурудзи на силос: кукурудзу вирощувати

в кормовій сівозміні, культури зеленого конвеєра — у польовій. Проте

це виявилося практично неприйнятним, оскільки в польовій сівозміні

за нинішньої її структури зелений конвеєр практично неможливий.

Крім того, великі транспортні витрати призводять до того, що зелений

корм стає дорожчим майже удвічі.

Як було зазначено вище, одержання зелених кормів у польовій

сівозміні пов’язане з недобором зеленої маси. Тут треба нагадати


 

239


 

Частина 3


висловлювання В.Р. Вільямса про те, що будь-яка спроба створити

основну, а не підсобну зелену кормову площу в польовій сівозміні

пов’язана із значним зниженням продуктивності праці в польовій

сівозміні.

Слід чітко усвідомити, що більш транспортабельні і менш

Обводнені корми доцільно вирощувати в польових, а зелену

Масу кормових культур — поблизу місць утримання худоби в

Кормових сівозмінах.

Кукурудза на силос у фазі воскової стиглості містить 28 – 30 %

сухої речовини, тому більш транспортабельна, ніж зелені корми, які

містять 18 – 22, а нерідко навіть 12 – 14 % сухої речовини (хрестоц-

віті). Утім, і її доцільно вирощувати ближче до ферм. Возити за

4 – 6 км силосну масу невигідно. У зв’язку з цим можна було б збі-

льшити спеціалізовану кормову сівозміну, яку розміщують поблизу

місць утримання худоби, і вирощувати в ній також кукурудзу на

силос, а після неї — пшеницю. З думкою відносно того, що кукуру-

дза на силос є поганим попередником пшениці, повністю погодитись

не можна. Досліди кафедри механізації Уманського державного аг-

рарного університету (М.К. Сінгур) і практика багатьох господарств

(у тому числі навіть у Степу) показали, що за правильного догляду

за кукурудзою і якісної підготовки ґрунту після неї під пшеницю

врожайність пшениці не менша, ніж після інших попередників.

Місце багаторічних трав у системі польової кормової

площі. Багаторічні трави вирощують у кормових і польових сіво-

змінах. Агротехнічне значення трав у польовій сівозміні полягає в

тому, що вони поліпшують структуру і родючість ґрунту і є поперед-

никами озимих культур. У польовій сівозміні культура бобових трав

(конюшини й еспарцету) переважно не мета, а засіб. Основний не-

долік такого розміщення полягає в тому, що не реалізується біоло-

гічна особливість багаторічних трав давати урожай протягом 3 – 5

років, тобто багаторічні трави використовуються як звичайні попе-

редники один рік і часто на один укіс. При цьому дуже сумнівним є

і їх агротехнічна перевага перед однорічними бобовими. Все це

ускладнюється ще й дорожнечею насіння багаторічних трав. Неви-

гідно сіяти дуже дороге насіння для одержання одного-двох укосів

еспарцету і конюшини. Тому основне місце багаторічних трав, куль-

тура яких передусім була б метою, а не засобом, у кормових і ґрунто-

захисних сівозмінах, на схилах.

У зайнятих парах слід розміщувати посіви буркуну дворічного,

ярі і озимі суміші, горох для одержання сіна, сінажу, раннього сило-

су. Буркун, наприклад, — найцінніший попередник озимої пшени-

ці. Еспарцет доцільно вирощувати на зайнятих парах у суміші з бу-

ркуном. Таке поєднання вигідне. Зелену масу можна згодовувати


 

240


 

Польове кормовиробництво


тваринам у свіжому вигляді, з неї також виробляють якісне сіно,

сінаж. Це дає змогу зекономити дороге насіння еспарцету, оскільки

на 1 га його потрібно удвічі менше.


 

КОРМОВІ СІВОЗМІНИ


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти