Коротка морфобіологічна, екологічна і господарська ха-

рактеристика основних видів однорічних злакових трав. Су-

данська трава (Sorghum sudanense) — трав’яне сорго. Кущ прямий

або напіврозгалужений, стебла великі, світло-зелені, неопушені,

1,5 – 3 м заввишки, 4 – 12 мм завтовшки, на стеблі 5 – 12 міжвузлів.

Серцевина суха, губчаста. Дуже розгалужена коренева система, ся-

гає глибини 3 м і більше. Листя широколінійне з чітко вираженою

світлою жилкою, 30 – 70 см завдовжки, 2 – 3,5 см завширшки. Язи-

чок короткий у вигляді білої плівки. Суцвіття — волоть пряма, ова-

льно-пірамідальна, гілчаста, розлога (30 – 45 см), перед дозріван-

ням темно-солом’яного кольору. Квітки двох видів — гермафродитні

й одностатеві чоловічі. Зерно плівчасте, велике, маса 1000 насінин

12 – 16 г, овально-еліптичне, темно-коричневе. Вимолочується по-

гано. На сіно використовують через 55 – 65 днів після сівби, повний

цикл розвитку 95 – 120 днів. Дуже посухостійка культура, слабко

уражується хворобами. Добре відростає після скошувань. Вибаглива

до родючості ґрунту. Врожайність із 2 – 3 укосів — 400 – 600 ц/га,

при зрошенні — 700 – 800 ц/га, сухої речовини 90 – 120 і 140 –

160 ц/га; 80 – 100 і 120 – 140 ц/га корм. од., 600 – 700 і 1000 – 1200 кг/га

протеїну. Використовується насамперед на сіно і зелений корм. По

308

Польове кормовиробництво

отавах — після двох скошувань можна випасати велику рогату ху-

добу і овець (проте не після заморозків і похолодання, коли в росли-

нах міститься синильна кислота).

Пажитниця однорічна (Lolium multiflorum L.). Висота 70 –

80 см, нещільний кущ, стебла неопушені, 5 – 6 міжвузлів. Коренева

система мичкувата, проникає у ґрунт на глибину до 1,6 – 1,7 м. Лис-

тя лінійне, широке, шорстке, знизу блискуче, облистненість — до

50 %. Колос циліндричний, 12 – 15 до 18 – 20 см завдовжки, нещі-

льний. Колосків 8 – 12, вони прикріплені ребром до стрижня колоса.

Зернівка ланцетоподібна, 4 – 6 мм завдовжки, плівчаста, з корот-

ким остюком. Маса 1000 насінин 1,8 – 2 г. Вологолюбна рослина,

добре відростає, дає 4 – 5 укосів. Після появи сходів до першого ско-

шування минає 50 – 55 днів. Урожайність від 200 до 500 ц/га зеле-

ної маси, 35 – 80 ц/га корм. од., протеїну 400 – 800 кг/га, 90 – 110 г

протеїну в 1 корм. од. Використовується на сіно, зелений корм у

скошеному вигляді і можна використовувати як покривну культуру

для багаторічних трав. Районована в Лісостепу, на Поліссі, у захід-

них районах України.

Могар, головчасте просо, мишій (Setaria italica P. B. ssp. mocha-

rium Alf.). Нещільний кущ 60 – 140 см заввишки, стебла прямостоя-

чі, порожнисті. Коренева система добре розвинена, сягає глибини

1,5 – 2 м. Листкові пластинки світло- або темно-зелені, до моменту

дозрівання іноді антоціаново забарвлені. Великі, голі, без вушок, з

голими піхвами, які вкриті з країв густовійчастим опушенням. Суц-

віття — колосоподібна волоть, між колосками багато щетинок. Зер-

нівка яйцеподібної форми, плівчаста, жовта, солом’яно-жовта, оран-

жева, чорна. Маса 1000 насінин 2,5 – 3,1 г. Теплолюбна, одноукісна

рослина, на одиницю сухої речовини витрачає вологи у 2 – 3 рази

менше, ніж інші кормові рослини. Насіння дозріває через 95 – 110

днів, на сіно скошують через 65 – 70 днів.

Перспективні види. Могар каліфорнійський (S. italica P. B. ssp.

mocharica alf. californica). Стебло пряме, добре облистнене. Коренева

система мичкувата, глибоко проникає у ґрунт. Листя довге, широке.

Суцвіття — колосоподібна волоть, слабкоостиста, вгорі поникла. На-

сіння кругле, жовте. Маса 1000 насінин 2 – 2,5 г. Однорічна, серед-

ньопосухостійка, теплолюбна рослина. Насіння зберігає схожість

5 – 6 років. Погано росте на важких, вологих ґрунтах низин, а також

на солонцюватих. Цінна кормова рослина. Врожайність у Степу до

200, в Лісостепу — до 300 ц/га.

Теф абіссінський (Eragrostis Teff. (Zucc.) Trotter). Стебло пряме,

гладеньке, добре облистнене. Коренева система добре розвинена,

мичкувата, глибоко проникає в ґрунт. Листя вузько-лінійне, тонке,

сіро-зелене. Суцвіття — багатоколоскова волоть. Окремі колоски

багатоквіткові, довгасто-яйцеподібні. Насіння дрібне, яйцеподібної

309

Частина 3

форми. Маса 1000 насінин 0,4 – 0,6 г. Однорічна, теплолюбна, посу-

хостійка рослина. Насіння зберігає схожість 12 – 16 років. Цінна

кормова рослина, врожайність насіння в Україні 5 – 9 ц/га.

Основні прийоми вирощування. Для суданки, могару, сорго-

суданкових гібридів, райграсу однорічного (пажитниці однорічної)

велике значення має проведення глибокої зяблевої оранки або гли-

бокого безполицевого розпушування. Озимі на корм (жито і пшени-

цю) у кормовиробництві вирощують як проміжні культури після

збирання кукурудзи у фазі молочно-воскової і воскової стиглості,

післяукісних культур, іноді і після збирання озимих — пшениці і

жита на зерно. Основний обробіток — поверхневий дисковими або

фрезерними знаряддями на глибину 6 – 8 см.

Удобрення. Врожайність однорічних злакових трав великою мі-

рою залежить від рівня азотного живлення на фоні достатньої кіль-

кості фосфорних і калійних добрив. Вносять органічні (під зяблеву

оранку), органічні і мінеральні або тільки мінеральні добрива. При

використанні під попередник 30 – 40 т/га органічних добрив вносять

N45–90P45–90К45–90. При цьому форми мінеральних добрив, як пока-

зали досліди автора, не мають істотного значення (табл. 66). На лег-

ких супіщаних і підзолистих ґрунтах Полісся, незважаючи на вне-

сення органіки під попередню культуру, вносять підвищені норми

повного мінерального добрива — по 90 – 110 кг/га д.р., що пов’язано

з майже повною мінералізацією органічного добрива на підзолистих

і дерново-підзолистих ґрунтах в умовах достатнього і надмірного

зволоження.

Таблиця 66.Вплив різних форм азотних добрив на врожайність

і якість суданської трави (збирання на початку викидання волоті,

доза внесення азоту 90 кг/га д.р. на фоні 60 кг/га фосфору і калію,

ґрунт — чорнозем опідзолений суглинковий, дослідне поле кафедри

рослинництва і кормовиробництва Уманського ДАУ) (1986 – 1987 рр.)

Норми внесення мінеральних добрив розраховують на заплано-

ваний урожай з врахуванням родючості ґрунту, післядії внесених

добрив і попередника. Досліди Інституту кормів, Інституту земле-

робства УААН і в південній та південно-західній частинах Лісостепу

310

Польове кормовиробництво

Уманського ДАУ свідчать про доцільність внесення підвищених доз

добрив під злакові однорічні трави. Так, на опідзолених чорноземах

для одержання 400 – 450 ц/га зеленої маси суданської трави треба

внести не менш як 100 – 120 кг азоту, 60 – 80 кг фосфору і 60 кг ка-

лію на 1 га (табл. 67). Аналогічні норми добрив під озимі жито і

пшеницю, пажитницю та ін.

Таблиця 67.Вплив добрив на продуктивність суданської трави, ц/га

(дослідне поле Уманського ДАУ, збирання на початку викидання волоті)

Строки сівби. Однорічні кормові трави у зеленому конвеєрі і для

заготівлі кормів слід висівати у кілька строків, що значною мірою

визначає і строки збирання. Висівати озимі на корм треба якомога

раніше; у лісостепових і степових районах — у серпні, а в північних

районах, де відносна вологість повітря вища і температура нижча,

навіть наприкінці липня — на початку серпня. В разі ранньої сівби

жито нерідко нарощує укісну масу вже восени (в жовтні — листопа-

ді). Сівба озимих у ранні строки забезпечує значне підвищення

врожайності (табл. 68).

Ранні ярі (овес, пажитниця однорічна в одновидових і змішаних

посівах) висівають у 2 строки — рано навесні (на початку весняних

польових робіт) і через 10 – 15 днів. Це дає змогу збільшити період

згодовування їх. Строки сівби звичайно узгоджують з добором сортів

(ранньо-, середньо- і пізньостиглих). Так, овес (з викою, горохом та

ін.) можна висівати у 2 строки: перший строк — ранньо- і середньо-

стиглі сорти; другий-середньо-і пізньостиглі. Тоді суміші можна зго-

довувати, починаючи з першої — другої декад червня до середини і

навіть третьої декади липня (залежно від зони). Можна обмежитися і

одним строком сівби ранніх ярих завдяки добору культур і сортів з

різним періодом вегетації. Це також дасть змогу значно збільшити

311

Частина 3

період надходження зеленої маси ранніх ярих, як і при сівбі озимих.

Наприклад, можна висіяти ячмінь і овес ранніх сортів у сумішці з

високобілковими компонентами. Це дасть змогу збільшити строки

використання ланки ранніх ярих, як і інших ланок конвеєра.

Таблиця 68.Вплив строків сівби на врожай зеленої маси озимих жита

і пшениці, ц/га (дослідне поле кафедри рослинництва і кормовиробництва

Уманського ДАУ)

*Скошування 10 – 12 травня.

** Скошування 24 – 26 травня.

Суданську траву можна висівати у три строки: наприкінці квіт-

ня — на початку травня, після озимих і ранніх ярих проміжних по-

сівів.

Підготовка насіння. Екологічно чистим прийомом підготовки

насіння є повітряно-теплове обігрівання, яке збільшує енергію про-

ростання його. Для інкрустації насіння застосовують плівкоутворю-

вальні сполуки з додаванням мікроелементів — цинку, магнію, бору

та ін., а також пестицидів, що запобігають пліснявінню насіння при

ранніх строках сівби у не досить прогрітий ґрунт. Інкрустація посів-

ного матеріалу дає змогу провести весняну сівбу на 7 – 12 днів ра-

ніше і відповідно раніше мати корм.

Способи сівби. Злакові кормові трави висівають звичайним ряд-

ковим способом з міжряддями 15 – 7,5 см або розосередженим спосо-

бом. Лише суданську траву і соргосуданкові гібриди у південній ча-

стині Лісостепу, а також у Степу можна висівати широкорядним

способом з міжряддями 45 – 60 см або стрічковим на основі цих

міжрядь. Міжрядний обробіток позитивно впливає на ріст і відрос-

тання рослин.

Норми висіву залежать від зональних умов. На високому фоні

живлення за достатнього зволоження вони вищі. Орієнтовні норми

висівання суданської трави і соргосуданкових гібридів — 2 –

2,5 млн насіння на 1 га, або 18 – 22 кг/га, могару і пайзи — відпо-

відно по 3 – 3,5 або 15 – 20, райграсу однорічного 8 – 10, або 15 – 18,

жита і пшениці 4 – 5, або 160 – 200, вівса, який висівають звичай-

но в сумішах з іншими культурами (викою, ріпаком, бобами та ін.),

312

Польове кормовиробництво

2 – 2,5, або 60 – 80 кг/га, а в одновидовому посіві 4,5 – 5 млн шт.,

або 120 – 140 кг/га.

Передпосівний обробіток ґрунту, сівба. Передпосівний обробіток

ґрунту під озимі жито і пшеницю, а також під тритикале суттєво не

відрізняється від сівби на зерно по аналогічних попередниках. Це

передпосівна культивація на глибину загортання насіння з наступ-

ним коткуванням у разі потреби. Часто за достатнього зволоження

коткування не проводять. Якщо сівбу здійснюють комбінованими

агрегатами, то підготовку ґрунту поєднують з сівбою. Під ярі трави,

які висівають по зябу, треба провести ретельне весняне вирівню-

вання площі агрегатом з борін із шлейфами, потім — передпосівну

культивацію. На ділянках під пізні ярі (суданську траву, могар, сор-

госуданкові гібриди) після вирівнювання з боронуванням проводять

ще одну – дві культивації для знищення бур’янів і передпосівну.

Дрібнонасінні злаки (суданську траву, могар, пажитницю, пайзу)

доцільніше висівати зернотрав’яними, жито, пшеницю, овес, трити-

кале — звичайними зерновими або універсальними сівалками.

Глибина загортання насіння залежить від його розміру, ґрунтової

відмінності і умов зволоження у період сівба — сходи. У північних

районах вона не перевищує 3, у південних — 3 – 5, 5 – 6 см.

Догляд за посівами. За винятком широкорядних, догляд за посі-

вами полягає у досходовому боронуванні легкими боронами з обме-

жувачами глибини. Якщо є ґрунтова кірка, ділянку обробляють лег-

кими ротаційними голчастими боронами. Кормові трави завдяки

густим травостоям добре переростають бур’яни і не потребують вне-

сення гербіцидів. Якщо з будь-якої причини внесено недостатньо

азотних добрив, їх вносять у період вегетації до виходу в трубку, а

на отавних посівах — і після скошування. На посівах отавних куль-

тур — суданської трави і соргосуданкових гібридів — слід застосову-

вати післяукісне боронування важкими боронами, а на широкоряд-

них посівах — і міжрядне розпушування.

Строки збирання на сіно, сінаж, силос стиснуті, в зеленому і си-

ровинному конвеєрі — розтягнуті і можуть становити 10 – 15 днів.

Фази, у які збирають різні види злакових однорічних трав, розрі-

зняються мало. Це переважно початок фази викидання волоті (ко-

лосіння) до повного її настання. Виняток становить овес, який тва-

рини добре поїдають і в період наливання зерна. На сінаж його мо-

жна збирати і у фазі молочної, і навіть молочно-воскової стиглості.

В разі більш пізнього збирання (у восковій стиглості) погіршується

перетравність корму. В ньому підвищується вміст клітковини, зни-

жується вміст протеїну.

Могар, чумизу і пайзу, які швидко грубішають, слід збирати не

пізніше фази викидання волоті у 50 % рослин. Пажитницю одноріч-

ну закінчують збирати у фазі повного колосіння. Економічна і біо-

313

Частина 3

енергетична ефективність їх така сама, як і однорічних бобових

трав. Це дешевий високоякісний корм. Витрати сукупної енергії при

врожайності 320 – 480 ц/га добре окупаються. Біоенергетична ефек-

тивність вирощування однорічних злакових висока — енергетичний

коефіцієнт 10 – 12,4, тобто він вищий, ніж у бобових однорічних

трав (табл. 69).

Таблиця 69.Біоенергетична ефективність вирощування однорічних

злакових трав (південна частина правобережного Лісостепу)